Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
07 грудня 2022 року Справа № 520/6869/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Севастьяненко К.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю по адміністативній справі №520/6869/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Представни заявника звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з заявою, в якій просить суд:
- встановити судовий контроль за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2021 у справі 520/6869/21;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати до суду звіт про виконання судового рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2021 у справі 520/6869/21 у 10-денний строк з моменту отримання відповідної ухвали суду;
- у разі невиконання судового рішення або ненадання звіту про його виконання накласти на начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області штраф у розмірі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, половину з якого стягнути на користь Державного бюджету України, а другу половину - на користь ОСОБА_1 .
Враховуючи відсутність правового регулювання процедури розгляду такого виду заяв, керуючись приписами ч. 3 ст. 166 КАС України, суд приходить до висновку про можливість розгляду поданої заяви одноособово у порядку письмового провадження без виклику сторін.
Згідно з п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області надійшли заперечення на вказану заяву, згідно змісту яких зазначено, що пенсійним органом вчиняються всі дії на виконання вказаного рішення від 27.05.2021, крім того встановлення судового контролю є диспозитивним правом суду, яке застосовується за наявності об'єктивних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами.
Суд, дослідивши заяву та матеріали справи, встановив наступні обставини.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2021 по справі 520/6869/21, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 перерахувати та виплатити основний розмір пенсії в розмірі 59% грошового забезпечення на підставі довідки Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 02.12.2020 №ФХ-114408/ВСЗ.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 основний розмір пенсії в розмірі 59% від суми грошового забезпечення на підставі довідки Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 02.12.2020 №ФХ-114408/ВСЗ, з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01.04.2019.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Рішення суду набрало законної сили.
Проте, станом на сьогодні рішення суду не виконане.
На звернення заявника, ГУ ПФУ в Харківській області листом від 14.09.2022 №2000-0203-8/60251 повідомило, що на виконання вищезазначеного судового рішення сума нарахованої, але невиплаченої пенсії позивача за період з квітня 2019 року по грудень 2021 року становить 201 054,60 грн., станом на 14.09.2022 рішення суду від 27.05.2021 по справі 520/6869/21в Реєстрі судових рішень має реєстраційний номер №113868, погашена заборгованість за рішеннями суду по 11.11.2019 включно.
Згідно з вимогами ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Зокрема Конституційний Суд України, розглядаючи справу №1-7/2013 у рішенні від 26.06.2013 року, звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року № 11-рп/2012).
Згідно з приписами ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
У справі “Сорінг проти Об'єднаного Королівства” від 07.07.1989 Європейський суд визначив, що на державі лежить прямий обов'язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили. Виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції. Поза сумнівом, вирішення справи в суді без невиправданого і необґрунтованого зволікання є запорукою ефективного захисту особою своїх прав. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням, зазначено в Концепції Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру.
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Правові норми, закріплені у частині першій статті 382 КАС України, кореспондуються з положеннями, зокрема, пункту 1 частини 6 статті 246 КАС України, згідно з якими, у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про порядок і строк виконання рішення.
Проаналізувавши наведені положення КАС України, суд вважає, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може, тобто, наділений правом, під час прийняття рішення у справі.
Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.
При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Зазначена правова позиція підтверджується практикою Верховного Суду, що викладена у додатковій постанові по справі №235/7638/16-а від 31.07.2018.
Дослідивши наявні матеріали справи суд встановив, що під час розгляду справи №520/6869/21, позивачем не надано достатніх та допустимих доказів, які б свідчили про те, що відповідач ухиляється від виконання рішення суду.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви представника позивача.
Керуючись ст.ст. 118, 120, 241, 248, 256, 382 КАС України суд,
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю по адміністативній справі №520/6869/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено 07.12.2022 року.
Суддя К.О.Севастьяненко