Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
05 грудня 2022 року № 520/24571/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Севастьяненко К.О.
за участю:
секретаря судового засідання - Хмелівської Н.М.,
представника позивача - Осадчої В.В.,
розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Харківської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Харківської митниці від 28 жовтня 2021 року № 190-о “Про звільнення ОСОБА_1 ”;
- поновити ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення “Сортувальний” митного поста “Куп'янськ” Харківської митниці, а за відсутності такої посади - на іншій рівнозначній посаді в цьому (або іншому) державному органі;
- стягнути з Харківської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу в ЄДРПОУ 44017626) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 09.11.2021 до набрання законної сили судовим рішенням у справі;
- допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на посаді в Харківській митниці як відокремленому підрозділі Державної митної служби України та виплатити ОСОБА_1 заробітну плату у межах стягнення за 1 (один) місяць.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при його звільненні з посади відповідачем недотримано вимоги діючого законодавства при звільненні державного службовця , спірний наказ винесено неправомірно, відтак останній підлягає скасуванню у судовому порядку.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.
Відповідач не погодившись з позовними вимогами, надав до суду відзив, в якому в обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що суб'єкт владних повноважень діяв у спосіб, на підставі та у межах наданих законом повноважень, спірний наказ винесено з дотриманням процедури, останній відповідає нормам чинного законодавства, що підтверджується необхідними допустимими та належними доказами.
Позивач надав до суду відповідь на відзив в якій просив задовольнити позов у повному обсязі, з підстав зазначених у позовній заяві.
Відповідач надав до суду заперечення на відповідь на відзив, згідно змісту яких просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Ухвалою суду постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у відкритому судовому засіданні.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, з підстав викладених у позовній заяві та письмових поясненнях, що надані суду.
Представник відповідача, належним чином повідомлений про час дату та місце розгляду справи в судове засідання не прибув.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Судом встановлено, що клопотань про відкладення справи або повідомлень про поважність причини неявки від представника відповідача до суду не надходило.
Протокольною ухвалою суду від 29.08.2022 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторони, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , проходила державну службу у митному органі з 14.08.2000 року по 08.11.2021 року на різних посадах, з 14.08.2000 згідно копій трудової книжки ОСОБА_1 була призначена до Куп'янської митниці.
З 01.07.2021 року згідно копій трудової книжки ОСОБА_1 призначена до Харківської митниці в порядку переведення зі Слобожанської митниці Держмитслужби.
Згідно відомостей трудової книжки, позивач має безперервний трудовий стаж роботи у митному органі.(а.с.24-29)
Наказом Харківської митниці від 28 жовтня 2021 року № 190-о “Про звільнення ОСОБА_1 ” ОСОБА_1 , головного державного інспектора відділу митного оформлення “Сортувальний” митного поста “Купянськ” Харківської митниці звільнено у зв'язку із встановленням невідповідності займаній посаді протягом строку випробування на підставі ч. 6 статті 35 та пункту 2 частини першої статті 87, статті 89 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ “Про державну службу”, пункт 21 контракту № 190 про проходження державної служби від 30.06.2021, доповідної записки керівника відділу митного оформлення “Сортувальний” митного поста “Куп'янськ” від 27.10.2021 № 7.14-28-06/561.
Позивач вважає наказ Харківської митниці від 28 жовтня 2021 року № 190-о “Про звільнення ОСОБА_1 ”, протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Відповідно до частини 1 статті 568 Митного кодексу України працівники митних органів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, є посадовими особами. Посадові особи митних органів є державними службовцями.
Частиною 3 статі 568 Митного кодексу України правове становище посадових осіб митних органів визначається цим Кодексом, а в частині, не врегульованій ним,- законодавством про державну службу та іншими актами законодавства України.
Відносини, що виникають у зв'язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, регулюються Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VI11, який також визначає правовий статус державного службовця.
Відповідно до статі 1 частини 1 Закону України «Про державну службу» державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо: 1) аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів; 2) забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів; 3) забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг; 4) здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства; 5) управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням; 6) управління персоналом державних органів; 7) реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.
Відповідно до статті 1 частини 2 Закону України «Про державну службу» державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу , а також дотримується принципів державної служби.
Відповідно до статті 8 частини 1 Закону України «Про державну службу» державний службовець зобов'язаний: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; 3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; 4) з повагою ставитися до державних символів України; 5) обов'язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов'язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів, 7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки; 8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; 9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; 10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; 11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; 12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв'язку з виконанням посадових обов'язків. а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; 13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.
Державні службовці виконують також інші обов'язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах.
Частинами першою, третьою статті 5 Закону України «Про державну службу» визначено, що правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.
Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України «Про державну службу» державний службовець під час виконання посадових обов'язків діє у межах повноважень, визначених законом, і підпорядковується своєму безпосередньому керівнику або особі, яка виконує його обов'язки
Державний службовець зобов'язаний виконувати накази (розпорядження), доручення керівника, видані в межах його повноважень, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
Відповідно до статті 35 Закону України «Про державну службу» в акті про призначення на посаду суб'єкт призначення може встановити випробування з метою перевірки відповідності державного службовця займаній посаді із зазначенням його строку. При призначенні особи на посаду державної служби вперше встановлення випробування є обов'язковим. Випробування при призначенні на посаду державної служби встановлюється строком до шести місяців
Частиною 6 статті 35 Закону України «Про державну службу» передбачено, що суб'єкт призначення має право звільнити державного службовця з посади до закінчення строку випробування у разі встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді на підставі пункту 2 частини першої статті 87 цього Закону. Суб'єкт призначення попереджає державного службовця про звільнення у письмовій формі не пізніш як за сім календарних днів із зазначенням підстав невідповідності займаній посаді.
Положеннями пункту 2 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» передбачено, що підставами для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення є, зокрема, встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді протягом строку випробування.
Наслідком непроходження випробувального строку у разі встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді протягом строку випробування є припинення державної служби шляхом звільнення, іншого чинним законодавством України не передбачено.
Відповідно до частини 4 статті 570 Митного кодексу України керівник митниці у разі делегування йому окремих повноважень керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, та у межах, визначених положенням про митницю, здійснює відповідні повноваження керівника, передбачені законодавством про працю, державну службу та іншими законодавчими актами.
Частиною 5 статті 570 Митного кодексу України передбачено, що з особами, які призначаються на службу до митних органів на посади державної служби, можуть укладатися контракти про проходження державної служби відповідно до законодавства про державну службу з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Рішення про віднесення посади державної служби до посад, призначення на які здійснюється з укладанням контракту про проходження державної служби, приймається до проведення конкурсу керівником центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, або керівником митниці у разі делегування йому відповідних повноважень.
Контракт про проходження державної служби укладається з особами у разі необхідності забезпечення організації та виконання завдань, що мають як тимчасовий, так і постійний характер.
Чисельність посад державної служби в митному органі, на які здійснюється призначення з укладанням контракту про проходження державної служби, не обмежується.
Контракт про проходження державної служби укладається на строк до трьох років.
Відповідно до частин 1. 2 статті 31-1 Закону України «Про державну службу» з особою, яка призначається на посаду державної служби, може бути укладено контракт про проходження державної служби відповідно до пункту 3 частини другої статті 34 цього Закону в порядку, що затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
Порядок призначення на посади державної служби з укладанням контракту про проходження державної служби, зокрема, визначає.
1) умови, за яких призначення на посаду державної служби може здійснюватися на умовах, передбачених контрактом;
2) обчислення строку проходження державної служби за контрактом та порядок набрання контрактом чинності;
3) види і порядок узгодження додаткових умов контракту;
4) порядок укладання контрактів;
5) відповідальність сторін та порядок вирішення спорів;
6) порядок продовження строку, зміни умов, припинення дії та розірвання контракту;
7) особливості укладання окремих контрактів
Частиною 5 статті 31-1 Закону України «Про державну службу» визначено, що до істотних умов контракту належать:
1) місце роботи і посада державної служби;
2) спеціальні вимоги до осіб, які претендують на посаду державної служби;
3) дата набрання чинності та строк дії контракту;
4) права та обов'язки сторін;
5) завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості їх виконання, строки їх виконання;
6) режим праці та відпочинку;
7) умови оплати праці;
8) відповідальність сторін та вирішення спорів;
9) підстави зміни умов, припинення дії та розірвання контракту .
За взаємною домовленістю сторони можуть визначити додаткові умови контракту про проходження державної служби
Відповідно до статті 31-1 Закону України «Про державну службу» Кабінет Міністрів України постановою від 17 червня 2020 р. № 494 затвердив Порядок укладення контрактів про проходження державної служби.
Пунктом 20 розділу «Зміст контракту» Порядку укладання контрактів про проходження державної служби передбачено, що за взаємною домовленістю сторони можуть визначити додаткові умови контракту про проходження державної служби, якої не суперечать Закону України «Про державну службу» та не звужують обсяг прав особи.
Додатковими умовами контракту, зокрема, можуть бути:
встановлення випробування для особи з метою визначення її відповідності займаній посаді із зазначенням його строку;
направлення особи у службові відрядження;
умови професійного розвитку особи;
надання службового транспорту та умови його експлуатації;
види розумного пристосування для особи з інвалідністю.
Пунктом 21 розділу «Процедура укладення та зміни контракту» Порядку укладання контрактів про проходження державної служби передбачено, що з метою узгодження положень проекту контракту) між сторонами служба управління персоналом державного органу:
організовує обговорення його додаткових умов між особою та суб'єктом призначення або керівником державної служби;
готує проект контракту до підписання на основі наданих особою документів.
Наказом Державної митної служби України від 18.02.2021 № 105 «Про проходження державної служби з укладанням контракту» затверджені Методичні рекомендації щодо розробки проекту контракту про проходження державної служби, його укладання та супроводження. Пунктом 2 цього наказу передбачено застосовувати при укладанні контракту про проходження державної служби Примірну форму контракту про проходження державної служби.
З матеріалів справи судом встановлено, що Наказом Харківської митниці від 28.10.2021 року № 190-о “Про звільнення ОСОБА_1 ” ОСОБА_1 , головного державного інспектора відділу митного оформлення “Сортувальний” митного поста “Купянськ” Харківської митниці звільнено у зв'язку із встановленням невідповідності займаній посаді протягом строку випробування на підставі ч. 6 статті 35 та пункту 2 частини першої статті 87, статті 89 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-УІІІ “Про державну службу”, пункту 21 контракту № 190 про проходження державної служби від 30.06.2021, доповідної записки керівника відділу митного оформлення “Сортувальний” митного поста “Куп'янськ” від 27.10.2021 № 7.14-28-06/56.
Вказаний наказ видано, зокрема, на підставі доповідної записки від 27.10.2021 №7.14-28-096/561.
Згідно змісту вказаної записки, долученої позивачем до позову, ОСОБА_1 визначені наступні завдання на строк випробування:
1.1) Виконання у зоні діяльності відділу митного оформлення «Сортувальний» митного поста основних завдань та функцій визначених Положеннями про відділ митного оформлення «Сортувальний» митного поста;
2) вжиття заходів із застосування системи управління ризиками (у тому числі, з використанням АСУР АСМО «Інспектор») з метою визначення форм та обсягів митного контролю;
3) вжиття заходів із запобігання та протидії контрабанді, боротьби порушеннями митних правил на митній території України
- обліку товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що _ переміщуються через митний кордон України (функціонування електронних журналів пункту пропуску);
- застосування митних режимів, процедур митного контролю та митного оформлення товарів в повному обсязі;
- застосування Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення при здійснені переадресації товарів у рухомому залізничному транспорті.
3. Здійснення заходів, спрямованих на дотримання часу стоянки залізничних поїздів, визначеного розкладом руху і технологічним процесом роботи прикордонної передавальної станції.
4. Виконання доручень, наданих керівником відділу митного оформлення «Сортувальний» митного поста, у тому числі, спрямованих на виконання завдань, визначених статтею 544 Митного кодексу України, Положенням про митницю та іншими розпорядчими актами Держмитслужби.
5. Дотримання вимог законодавства (у тому числі, антикорупційного), розпорядчих актів Держмитслужби, додержання службової, трудової та виконавської дисципліни, етики поведінки державного службовця.
За результатами аналізу виконання визначених завдань виявлений наступний рівень їх виконання, а саме:
1. Завдання щодо вжиття заходів із запобігання та протидії контрабанді, боротьби з порушеннями митних правил на митній території України виконано, але із залученням інших осіб (проявила низьку ініціативність);
2. Завдання щодо виконання доручень, наданих керівником відділу митного оформлення «Сортувальний» митного поста «Куп'янськ», у тому числі, спрямованих на виконання завдань, визначених статтею 544 Митного кодексу України, Положенням про відділ виконано, але із залученням інших осіб (проявила низьку самостійність, потребувала нагадувань і високої міри контролю з боку керівництва відділу);
3. Завдання щодо дотримання вимог законодавства (у тому числі, антикорупційного), додержання службової, трудової та виконавської дисципліни, етики поведінки державного службовця виконано, але із залученням інших осіб (проявила низьку самостійність, потребувала нагадувань і високої міри контролю з боку керівництва відділу).
Згідно зі змісту доповідної записки, у встановлений строк випробування ОСОБА_1 , згідно вимог наказу Держмитслужби України від 06.09.2021 року № 671 «Про проведення тестування з питань кваліфікації та благонадійності» проходила друге експериментальне тестування, передбачене Порядком реалізації експериментального проекту щодо тестування посадових осіб митних органів з питань кваліфікації та благонадійності. При цьому, зазначене тестування не було успішно пройдено особою на прізвище ОСОБА_2 .
Належних пояснень відповідачем у відзиві та запереченнях з цього приводу не наведено.
При цьому, ініціатор доповідної записки в обгрунтування неналежного рівня виконання покладених на позивача завдань не послався на будь-які конкретні факти та не навів доказів.
Крім того, суд критично ставиться до висновку відповідача щодо проходженя ОСОБА_1 експериментального тестування вдруге, з огляду на наступне.
На виконання наказу Державної митної служби України від 13.04.2021 №248 «Про проведення тестування кваліфікації та благонадійності» ОСОБА_1 проходила перше тестування 20.04.2021, а також Харківською митницею 21.09.2021 року проведено ще одне тестування, при цьому, суд зауважує, що позивача було призначено в порядку переведення до Харківської митниці 30.06.2022, та укладено контракт №190 про проходження державної служби, тобто твердження відповідача про повторне проходження тестування є хибним та не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки предметом розгляду по даній справі в розрізі спірних правовідносин є події після 01.07.2022 року.
Водночас, відповідачем до відзиву долучено копію доповідної записки від 27.10.2021 №7.14-28-096/561. Згідно змісту редакції відповідача:
Пунктом 2 наказу Державної митної служби України від 05.04.2021 Хе227 «Про деякі питання організації роботи з персоналом» затверджено перелік завдань, які крім інших (профільних) обов'язково визначаються на строк випробування.
Таким чином, зі змісту даної редакції доповідної записки, під час призначення ОСОБА_1 на посаду головного державного інспектора відділу митного оформлення «Сортувальний» митного поста «Куп'янськ» Харківської митниці їй визначені наступні завдання на строк випробування:
1. 1) Виконання у зоні діяльності відділу митного оформлення «Сортувальний» митного поста основних завдань та функцій . визначених Положеннями про відділ митного оформлення «Сортувальний» митного поста;
2) вжиття заходів із застосування системи управління ризиками (у тому числі, з використанням АСУР АСМО «Інспектор») з метою визначення форм та обсягів митного контролю;
3) вжиття заходів із запобігання та протидії контрабанді, боротьби з порушеннями митних правил на митній території України.
Здійснення:
- обліку товарів, транспортних засобів комерційного призначення, ще переміщуються через митний кордон України (функціонування електронню журналів пункту пропуску);
- застосування митних режимів, процедур митного контролю та митного оформлення товарів в повному обсязі;
- застосування Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення при здійснені переадресації товарів у рухомому залізничному транспорті.
3. Здійснення заходів, спрямованих на дотримання часу стоянки залізничних поїздів, визначеного розкладом руху і технологічним процесом роботи прикордонної передавальної станції.
4. Успішне проходження повторного тестування, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від ЗО вересня 2020 № 916, відповідно до пункту 20 Порядку реалізації експериментального проекту щодо тестування осіб митних органів з питань кваліфікації та благонадійності, затвердженого цією постановою.
5. Дотримання вимог законодавства (у тому числі, антикорупційного), розпорядчих актів Держмитслужби, додержання службової, трудової та виконавської дисципліни, етики поведінки державного службовця.
За результатами аналізу виконання визначених завдань виявлений наступний рівень їх виконання, а саме:
1. Завдання щодо вжиття заходів із запобігання та протидії контрабанді, боротьби з порушеннями митних правил на митній території України виконано, але із залученням інших осіб (проявила низьку ініціативність);
2. Завдання щодо успішного проходження повторного тестування не виконано. Повторний тест пройдено не успішно;
3. Завдання щодо дотримання вимог законодавства (у тому числі, антикорупційного), додержання службової, трудової та виконавської дисципліни, етики поведінки державного службовця виконано, але із залученням інших осіб (проявила низьку самостійність, потребувала нагадувань і високої міри контролю з боку керівництва відділу).
Окрім цього, в редакції доповідної записки відповідача, у встановлений строк випробування ОСОБА_1 , згідно вимог наказу Держмитслужби України від 06.09.2021 року № 671 «Про проведення тестування з питань кваліфікації та благонадійності», проходила друге експериментальне тестування, передбаченого Порядком реалізації експериментального проекту щодо тестування посадових осіб митних органів з питань кваліфікації та благонадійності. Зазначене тестування ОСОБА_1 вдруге пройдено неуспішно, а саме, за результатами повторного тестування тест 1 не складено, тест 2 отримано відмітку добре, до тесту 3 була не допущена.
Висновок: враховуючи положення частини 6 статті 35 Закону України «Про державну службу» та вимоги наказу Державної митної служби України від 05.04.2021 № 227 «Про деякі питання організації роботи з персоналом» можливо дійти висновку, що ОСОБА_1 не відповідає займаній посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення «Сортувальний» митного поста «Куп'янську Харківської митниці.
Пропозиції: пропоную, керуючись пунктом 2 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу», розглянути питання щодо доцільності перебування на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення «Сортувальний» митного поста «Куп'янськ» Харківської митниці ОСОБА_1 .
При цьому, даний документ містить суттєві розбіжності з редакцією службової записки долученої позивачем, зокрема:
- стосовно першої частини п.4: "Виконання доручень, наданих керівником відділу митного оформлене «Сортувальний» митного поста, у тому числі, спрямованих на виконання завдань, визначених статтею 544 Митного кодексу України, Положенням про митницю та іншими розпорядчими актами Держмитслужби.";
- стосовно другої частини п.2 "Завдання щодо виконання доручень, наданих керівником відділу митного оформлення «Сортувальний» митного поста «Куп'янськ», у тому числі, спрямованих на виконання завдань, визначених статтею 544 Митного кодексу України, Положенням про відділ виконано, але із залученням інших осіб (проявила низьку самостійність, потребувала нагадувань і високої міри контролю з боку керівництва відділу)"
- стосовно посилань на те, що тестування неуспішно пройдено особою на прізвище ОСОБА_2 ;
- стосовно змісту пропозиції "1. Попередження про звільнення у встановлений термін державного службовця ОСОБА_1 відповідно до частини шість статті 35 Закону України «Про державну службу". 2. Звільнення, керуючись пунктом 2 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу"".
З метою встановлення розбіжностей даних обставин справи, суд, ухвалою від 05.10.2022 року витребував належні пояснення з цього приводу у відповідача, однак вказану ухвалу суду відповідачем не виконано.
Таким чином, суд ставить під сумнів редакцію доповідної записки, долученої відповідачем до відзиву.
Відповідно до частини 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Поряд із тим, як зазначалося вище, відповідно до наказу Державної митної служби України від 18.02.2021 №105 «Про проходження державної служби з укладанням контракту» із ОСОБА_1 укладено контракт про проходження державної служби №190 від 30.06.2021.
Вказаним контрактом, крім іншого визначено, що особа відповідно до цього контракту зобов'язується виконати завдання та досягти визначених показників результативності, ефективності та якості їх виконання (пункт 5), особі може бути встановлено випробовування з метою визначення її відповідності займаній посаді строком від одного до шести місяців (пункт 17.1), а також п.21 визначено підстави припинення його дії, зокрема за ініціативою державного органу - у разі невиконання або неналежного виконання особою умов цього контракту.
Пунктами 1, 2, 3 наказу Харківської митниці від 30.06.2021 №10-о «Про призначення працівників» визначено:
1. Призначити у порядку переведення зі Слобожанської митниці Держмитслужби з укладанням контракту про проходження державної служби з 01.07.2021 ОСОБА_1 на посаду головного державного інспектора відділу митного оформлення «Сортувальний» митного поста «Куп'янськ» Харківської митниці.
2. З метою встановлення відповідності займаній посаді встановити випробовування строком шість місяців посадовим особам, зазначеним у пункті 1.
З даним наказом ОСОБА_1 ознайомилась під підпис, що підтверджується відомістю ознайомлення посадових осіб відділу митного оформлення «Сортувальний» митного поста «Куп'янськ» з наказом Харківської митниці від 30.06.2021 №10-о «Про призначення працівників». З метою встановлення відповідності займаній посаді ОСОБА_1 встановлено випробування строком шість місяців за вказаною посадою, на підставі частини 1 статті 35 Закону України «Про державну службу» та відповідно до пункту 1 наказу Державної митної служби України від 05.04.2021 № 227 «Про деякі питання організації роботи з персоналом».
Водночас, суд зауважує, що відповідно до частини 2 ст. 26 КЗпП України, у період випробування на працівника поширюються всі вимоги і гарантії законодавства про працю, у тому числі й щодо оплати праці.
До таких гарантій, зокрема, належить і захист від незаконного звільнення. Згідно постанови Верховного Суду від 28.04.2021 у справі № 755/14564/18, під незаконним звільненням, як роз'яснив Верховний Суд, слід розуміти як звільнення без законної підстави, так і звільнення з порушенням порядку, установленого законом.
У судовому засіданні представником позивача було долучено результати виконання завдань та досягнення показників результативності, ефективності та якості їх виконання держслужбовцем ОСОБА_1 , згідно змісту яких, зафіксовано наступне:
- виконання у зоні діяльності відділу митного оформлення «Сортувальний» митного поста основних завдань та функцій визначених Положеннями про відділ митного оформлення «Сортувальний» митного поста; щоквартально, протягом строку дії Контракту - Завдання виконано своєчасно, результат якого повною мірою можна використати в роботі. Робота проводилась ефективно з дотриманням правил етичної поведінки;
- вжиття заходів із застосування системи управління ризиками (у тому числі, з використанням АСУР АСМО «Інспектор») з метою визначення форм та обсягів митного контролю;
- щоквартально, протягом строку дії Контракту - завдання виконано своєчасно, результат якого повною мірою можна використати в роботі. Робота проводилась ефективно з дотриманням правил етичної поведінки;
- вжиття заходів із запобігання та протидії контрабанді, боротьби з порушеннями митних правил на митній території України; щоквартально, протягом строку дії Контракту - завдання виконано, але із залученням інших осіб (проявила низьку ініціативність);
- здійснення обліку товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України (функціонування електронних журналів пункту пропуску) - завдання виконано своєчасно, результат якого повною мірою можна використати в роботі. Робота проводилась ефективно з дотриманням правил етичної поведінки;
- застосування митних режимів, здійсненням процедур митного контролю та митного оформлення товарів в повному обсязі - Завдання виконано своєчасно, результат якого повною мірою можна використати в роботі. Робота проводилась ефективно з дотриманням правил етичної поведінки.
Отже висновки відповідача, що позивачем не було виконано визначених ОСОБА_1 завдань - не відповідають дійсності та суперечать наданим до матеріалів справи доказам.
Відповідно до частини 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Аналізуючи норми чинного законодавства, наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку, що суб'єкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій, у зв'язку з чим позов слід задовольнити.
Згідно п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Обираючи належний спосіб захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати наказ Харківської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України №190-о «Про звільнення ОСОБА_1 » від 28 жовтня 2021 року та поновити ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення «Сортувальний» митного поста «Куп'янськ» Харківської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України.
Щодо зобов'язання відповідача поновити ОСОБА_1 на іншій рівнозначній посаді в цьому (або іншому) державному органі, суд зазначає наступне.
Завданням адміністративного судочинства, відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом справ.
Тобто, за змістом вказаної правової норми, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.
Як наслідок, суд вважає, що зобов'язання відповідача щодо поновлення ОСОБА_1 на іншій рівнозначній посаді в цьому (або іншому) державному органі, належить до дискреційних повноважень відповідача, втручання в які є недопустимим, відтак в цій частині у задоволенні позову слід відмовити.
Щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд зазначає наступне.
Пунктом 3 частини 1 статті 232 Кодексу законів про працю України передбачено, що безпосередньо в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються трудові спори за заявами керівника підприємства, установи, організації (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступників, головного бухгалтера підприємства, установи, організації, його заступників, а також службових осіб органів доходів і зборів, яким присвоєно спеціальні звання, і службових осіб центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами; керівних працівників, які обираються, затверджуються або призначаються на посади державними органами, органами місцевого самоврядування, а також громадськими організаціями та іншими об'єднаннями громадян, з питань звільнення, зміни дати і формулювання причини звільнення, переведення на іншу роботу, оплати за час вимушеного прогулу і накладання дисциплінарних стягнень, за винятком спорів працівників, вказаних у частині третій статті 221 і статті 222 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 233 Кодексу законів про працю України передбачено, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Частинами 1 та 2 статті 235 Кодексу законів про працю України передбачено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Частиною 7 статті 235 Кодексу законів про працю України передбачено, що рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню. Даній нормі КЗпП України кореспондує положення статті 371 КАС України.
За приписами частини першої статті 27 Закону України «Про оплату праці» порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України
При обчисленні належної до виплати суми застосовуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02 1995 № 100 (далі - Порядок № 100).
За правилами п. 2 Порядку № 100 обчислення середньомісячної заробітної плати здійснюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Згідно із п. З Порядку № 100 при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата, доплати і надбавки (у тому числі, за високі досягнення в праці (високу майстерність), умови праці, вислугу років та винагорода за підсумками річної роботи тощо), премії (включаються в заробіток того місяця, на який вони дають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату), індексація. У разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді.
Відповідно до пп. б пункту 4 Порядку № 100 при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством, не враховуються одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо).
Зі змісту п. 5 Порядку № 100 вбачається, що основою для визначення загальної Су ми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абзацом І пункту 8 цього Порядку середньоденна (годинна) заробітна плата працівника.
Відповідно до абз. 1 п. 8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів, годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Згідно з абз. 2 п. 8 Порядку № 100 після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.
Згідно з довідкою від 08.11.2021 за № 7.14.22.02/19, виданою Харківською митницею «Розрахунок середньомісячної та середньоденної заробітної плати ОСОБА_1 на момент звільнення 08.11.2021» середньомісячна заробітна плата складає 22 477, 90 грн.
Середньоденний розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 становить 1067,20 грн.
Календарна кількість днів вимушеного прогулу з 09.11.2021 по 05.12.2022 року становить 392 дні.
Таким чином, з урахуванням кількості днів вимушеного прогулу за період з 09.11.2021 по 05.12.2022 року, розмір грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, що підлягає виплаті позивачу складає: 1067,20 грн х 392 дні = 420004,48 (чотириста двадцять тисяч чотири грн 48 коп). без здійснення утримання податку на доходи фізичних осіб та військового збору.
Тобто на користь ОСОБА_1 слід стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 420004,48 (чотириста двадцять тисяч чотири грн 48 коп).
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Розподіл судових витрат здійснюється на підставі ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 257-258, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Харківської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ Харківської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України №190-о «Про звільнення ОСОБА_1 » від 28 жовтня 2021 року.
Поновити ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення «Сортувальний» митного поста «Куп'янськ» Харківської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України.
Стягнути з Харківської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 44017626) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 09.11.2021 по 05.12.2022 року у сумі 420004,48 (чотириста двадцять тисяч чотири грн 48 коп), без врахування податків зборів та інших обов'язкових платежів.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на посаді в Харківській митниці як відокремленому підрозділі Державної митної служби України та виплатити ОСОБА_1 заробітну плату у межах стягнення за 1 (один) місяць.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя К.О. Севастьяненко