Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без руху
06 грудня 2022 р. Справа № 520/1909/22
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Севастьяненко К.О., розглянувши адміністративний позов за позовом за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
-визнати протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України, які полягають у невключенні у довідку від 29.09.2020 року № 11/2322 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 05.03.2019, надбавки за особливі умови служби, пов'язані з підвищеним ризиком для життя (ОУС) у розмірі 15 % посадового окладу, надбавки за виконання особливо важливих завдань (ВОВЗ) під час проходження служби у розмірі 90 % посадового окладу, окладу за військовим званням та процентної надбавки за вислугу років, премії у розмірі 410 % (ПО), щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до постанови КМУ від 22.09.2010 р. № 889 зі змінами (згідно з постановою від 28 листопада 2017 року Жовтневого районного суду м. Харкова по справі № 639/6445/17), грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації, винагороди за бойове чергування, за тривалість безперервної служби у розмірі 525 грн, премії у розмірі 200 грн. (згідно з постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2018 по справі № 639/5346/17), що були враховані при призначенні пенсії (стаття 43), для перерахунку пенсії ОСОБА_1 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
-зобов'язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України виготовити та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 05.03.2019, для перерахунку пенсії ОСОБА_1 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 року перерахунку основного розміру пенсії, у тому числі за назвою та у розмірах: посадовий оклад (ПО) - 3170.00 грн.; оклад за військовим званням (ОВЗ) прапорщик - 950.00 грн.; надбавка за вислугу років (НВР) 45% - 1854,00 грн.; надбавка за особливі умови служби, пов'язані з підвищеним ризиком для життя (ОУС) у розмірі 15 % (ПО) - 475,50 грн.; надбавка за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби у розмірі 90 % (ПО+ОВЗ+НВР) - 5376,60 грн.; надбавка за особливості проходження служби у розмірі 30% (ПО+ОВЗ+НВР) - 1792,20 грн.; -премія у розмірі 410 % (ПО) - 12997,00 грн.; щомісячна додаткова грошова винагорода відповідно до постанови КМУ від 22.09.2010 р. № 889 зі змінами; грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація, винагорода за бойове чергування, за тривалість безперервної служби у розмірі 525 грн, премія у розмірі 200 грн;
- стягнути з відповідача витрати на користь позивача.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі.
Згідно ч. 13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що адміністративний позов підлягає залишенню без руху, оскільки позовна заява подана без дотримання вимог, встановлених ст. 160, 161 КАС України, виходячи з наступного.
Частинами 1 та 2 ст. 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Окрім того, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі “Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства”, пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі “ВАТ “Нафтова компанія “Юкос” проти Росії”).
Суд зазначає, що Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного, останньою у часі практикою, сформовано правові висновки у постанові від 31 березня 2021 року по справі № 240/12017/19 щодо строку звернення до адміністративного суду у спірних правовідносинах.
Відповідно до ч. 2 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у вказаній постанові зазначає наступне.
"Верховний Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття “дізнався” та “повинен був дізнатись”.
Так, під поняттям “дізнався” необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття “повинен був дізнатися” необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Судом встановлено, що прохальна частина позовної заяви містить вимогу про визнання протиправними дій Адміністрації Державної прикордонної служби України, які полягають у невключенні у довідку від 29.09.2020 року № 11/2322 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 певних відомостей та зобов'язання відповідача внести ці відомості, при цьому з матеріалів справи неможливо встановити коли саме позивачу стало відомо про існування спірної довідки з чітким зазначенням дати її отримання.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Крім того, згідно п.5 ч.5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються, зокрема: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали позовної заяви, усуваючи недоліки позовної заяви, позивачу необхідно надати до суду письмові докази, в обґрунтування того, коли він дізнався про протиправність дій відповідача стосовно невключення у довідку зазначених вище складових, а в разі пропуску строку звернення до суду з даним позовом клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин такого пропуску.
На підставі викладеного та керуючись ст. 169, 248, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву - залишити без руху.
Надати позивачеві термін - п'ять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання:
-заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску;
- письмові докази в обґрунтування того, коли позивачу стало відомо про існування спірної довідки з чітким зазначенням дати її отримання.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачеві.
Роз'яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя К.О. Севастьяненко