Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
08 грудня 2022 р. справа № 520/8063/22
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, площа Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправними дій, бездіяльності, скасування листа та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії позивачу на підставі довідки Державної установи Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області від 30.06.2021 №100/21695;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області щодо нездійснення перерахунку пенсії позивачу на підставі довідки Державної установи Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області від 30.06.2021 №100/21695;
- скасувати листи (рішення) відповідача про відмову у перерахунку пенсії позивачу №9699-15465/Л-02/8-2000/21 від 06.08.2021;
- зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію відповідно до довідки Державної установи Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області від 30.06.2021 №100/21695, з урахуванням всіх додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, премій, тощо), відповідно до статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ, з 01.12.2019 року без обмеження розміру пенсії;
- зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Харківській області здійснити позивачу виплату суми всієї перерахованої пенсії за весь період з 01.12.2019 по дату перерахунку пенсії разом з виплатою компенсації за несвоєчасну виплату всіх сум несвоєчасно виплаченої йому пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати" у найближчий виплатний період однією сумою та без відстрочення такої виплати будь-якими строками, а також без використання при такій виплаті будь-яких постанов Кабінету Міністрів України чи інших нормативно-правових актів, які надають Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області можливість для відстрочення чи розстрочення такої виплати.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.10.2022 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі згідно з положеннями п.3 та п.10 ч.6 ст.12, ч.1 ст.257 КАС України, якими унормовано що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно з положеннями ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до положень ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно з положеннями ч.2,3,4,5 ст.262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що позивач є пенсіонером, перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Харківській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ. У червні 2021 року Позивач звернувся до Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Харківській області" з заявою про необхідність складання довідки для перерахунку своєї пенсії з 01.12.2019 по відповідній посаді в поліції та її надсилання на адресу ГУ ПФУ в Харківській області для здійснення перерахунку своєї пенсії з 01.12.2019. 30 червня 2021 Державною установою “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області” підготовлено та надіслано до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення від 30.06.2021 №100/21695. 14.07.2021 позивач звернувся до ГУ ПФУ у Харківській області із заявою в якій просив здійснити йому перерахунок пенсії на підставі довідки Державної установи Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області від 30.06.2021 №100/21695. Відповіддю №9699-15465/Л-02/8-2000/21 від 06.08.2021 було відмовлено у проведенні перерахунку пенсії зазначивши, що нормативно-правових актів щодо умов та порядку проведення перерахунку пенсії, а також визначення складових грошового забезпечення, за якими має проводитися перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом України №2262-ХІІ, після набрання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.05.2019 у справі №826/12704/18 законної сили Кабінет Міністрів України не приймав, повідомлення від Пенсійного фонду України про наявність підстав для проведення перерахунку пенсій та необхідність підготовки списків осіб не надходило, тому підстави для перерахунку і виплати пенсії відповідно до довідки Державної установи Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області від 30.06.2021 №100/21695 відсутні.
Представник відповідача надав до суду відзив на адміністративний позов, в якому просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування відзиву представник відповідача вказав, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ як отримувач пенсії за вислугу років, призначеної на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992 року. З 01.01.2016 року пенсію позивача перераховано відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 № 103. Визнання не чинними в подальшому п. З постанови № 103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.05.2019 у справі № 826/12704/18, яке набрало законної сили 19.11.2019, не може мати наслідком зобов'язання відповідача до вчинення певних дій щодо повторного проведення перерахунку пенсії позивача, виходячи з наступного.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію за вислугу років по лінії Міністерства внутрішніх справи України, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992 року.
З 01.01.2016 року пенсію позивача перераховано відповідно до ч.4 ст. 63 Закону №2262-ХІІ та пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», на підставі довідки уповноваженого органу, виходячи з грошового забезпечення, обчисленого відповідно до постанови КМУ від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі по тексту постанова № 988) на підставі відповідної довідки, що не заперечувалось сторонами.
Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» із врахуванням рішення Окружного адміністративного суду міста Києва по справі від 14.05.2019 №826/12704/18 та Постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.12.2019 у зразковій справі №160/8324/19, складено нову довідку №100/21695 за вих.№33/41-1430 від 30.06.2021 року про розмір грошового забезпечення позивача за листопад 2019 року.
Позивач звернувся до ГУ ПФУ у Харківській області із заявою, в якій просив здійснити йому перерахунок пенсії на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області" від 30.06.2021 №100/21695.
Листом від 06.08.2021 позивачу було відмовлено у проведенні перерахунку пенсії зазначивши, що нормативно-правових актів щодо умов та порядку проведення перерахунку пенсії, а також визначення складових грошового забезпечення, за якими має проводитися перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом України №2262-ХІІ, після набрання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.05.2019 у справі №826/12704/18 законної сили Кабінет Міністрів України не приймав, повідомлення від Пенсійного фонду України про наявність підстав для проведення перерахунку пенсій та необхідність підготовки списків осіб на надходило, тому підстави для перерахунку і виплати пенсії відповідно до довідки Державної установи Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області від 30.06.2021 №100/21695 відсутні.
Вважаючи протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії позивача з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії з 01.12.2019, позивач звернувся до суду з даним позовом для захисту своїх прав.
Відносно позовних вимог визнати протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області, щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії позивачу на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області" від 30.06.2021 №100/21695 з урахуванням всіх додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, премій, тощо), відповідно до статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ, з 01.12.2019 року та скасувати листи (рішення) відповідача про відмову у перерахунку пенсії позивачу №9699-15465/Л-02/8-2000/21 від 06.08.2021, а також зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію відповідно до довідки Державної установи Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області від 30.06.2021 №100/21695, з урахуванням всіх додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, премій, тощо), відповідно до статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ, з 01.12.2019 року, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.3 ст.51 Закону № 2262-XII, перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Згідно з ч.4 ст. 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ.
Пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 р. № 45 (в подальшому - Порядок № 45), передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Абзацом 2 пункту 5 Порядку № 45, в редакції Постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2020 р. (в подальшому - Постанова № 103), передбачено, що особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) перерахунок пенсії з 1 січня 2016 року проводиться з розміру грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського, враховуючи оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 р. №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції". Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року. Подальші перерахунки здійснюються з урахуванням складових грошового забезпечення, передбачених абзацом першим цього пункту.
Пунктом 3 Постанови № 103 встановлено перерахувати з 1 січня 2016 року пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 р. № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції". Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.
Згідно із п. 5 Постанови № 103, перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) відповідно до пункту 3 цієї постанови проводиться на підставі довідок про розміри грошового забезпечення, поданих Міністерством внутрішніх справ органам Пенсійного фонду України до набрання чинності цією постановою, або довідок, додатково оформлених та поданих відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 р. № 45.
Водночас, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019 р. у справі №826/12704/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019 р., визнано протиправним та скасовано пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб". Тобто, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019 р. у справі № 826/12704/18 набрало законної сили 19.11.2019 р.
У вказаних рішеннях суди дійшли висновку, що пункт 3 Постанови № 103, передбачає перерахунок пенсії, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та премій виплачених поліцейським у січні 2016 року, хоча фактично додаткові види грошового забезпечення поліцейським були затверджені лише у квітні 2016 року наказом МВС України №260 від 06.04.2016 р. За таких обставин оскаржуваний пункт 3 Постанови № 103 у відсотковому співставленні встановлює зменшення виплати пенсії військовослужбовцям у порівнянні з тими умовами, які вони мали до його прийняття, фактично звужують складові грошового забезпечення, які підлягають врахуванню при обрахунку пенсії вказаним особам, а тому звужують зміст вже існуючих прав таких осіб. Отже, Кабінет Міністрів України, визначаючи новий порядок перерахунку раніше призначених пенсій, з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, не враховував всі види грошового забезпечення військовослужбовців, вичерпний перелік яких встановлений Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", і які відображають умови, особливості військової служби кожної особи, яка має право на пенсію за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Згідно із ч. 2 ст. 265 Кодексу адміністративного судочинства України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Відповідно до ст. 94 Закону України "Про Національну поліцію", Постанови № 988, з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 р. №260 затверджено Порядок та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (в подальшому - Порядок № 260).
Пунктом 3 Порядку № 260 передбачено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Порядком № 260 установлено такі додаткові види грошового забезпечення: надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції (пункт 4 Порядку № 260); надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі (пункт 5 Порядку № 260); надбавка за виконання функцій державного експерта з питань таємниць (пункт 6 Порядку № 260); надбавка за службу в умовах режимних обмежень (пункт 7 Порядку № 260); надбавка за почесне звання "заслужений" (пункт 8 Порядку № 260); доплата за науковий ступінь з відповідної спеціальності (пункт 9 Порядку № 260); доплата за вчене звання (пункт 10 Порядку № 260); доплата за службу в нічний час (пункт 11 Порядку № 260).
Таким чином, починаючи з 19.11.2019 р. - дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/12704/18, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.
При цьому, у Додатку 2 до Порядку № 45 містилась форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій. Постановою №103 було доповнено Порядок №45 Додатком 3, а саме Довідка про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, в адміністративній справі №826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.
Оскільки зміни, внесені Постановою № 103, зокрема, до додатку 2 Порядку № 45, у якому доповнено Порядок додатком 3, були визнані судом протиправними та нечинними, то з дня набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до внесення зазначених змін.
Суд зазначає, що Верховний суд у рішенні по зразковій справі №160/8324/19 від 17.12.2019, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 з вказаного питання зазначив: "Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2019 року, в адміністративній справі № 826/3858/18 визнав протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45. Оскільки зміни, внесені Постановою № 103, зокрема, до додатку 2 Порядку № 45, у якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, то з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін."
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд зазначає, що порядок дій, який повинні вчинити, зокрема, відповідач у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2, 3 Постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45, не змінився.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок № 3-1.
Відповідно до пункту 24 Порядку 3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток № 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Тотожні за змістом положення щодо процедури перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовців у разі зміни розміру їх грошового забезпечення містяться у пунктах 2, 3 Порядку № 45.
Отже, оскільки пункт 3 Постанови №103, що стосується перерахунку розміру грошового забезпечення особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), визнано протиправним рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №826/12704/18, яке набрало законної сили 19.11.2019 року, саме з 01.12.2019 року (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) виникли підстави для перерахунку пенсії позивача, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановами №988, №260 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
Водночас, обов'язок з перерахунку пенсії у пенсійного органу виникає після отримання ним належної довідки.
Аналогічні висновки містяться в рішенні Верховного Суду від 17.12.2019 року за результатами розгляду зразкової справи № 160/8324/19, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24 червня 2020 року.
Відповідно до матеріалів справи, Державна установа «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» виконала обов'язок щодо направлення на адресу пенсійного органу довідки про грошове забезпечення позивача для перерахунку пенсії у зв'язку з набранням чинності рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №826/12704/18, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.
Відтак, у відповідача у зв'язку з отриманням довідки про грошове забезпечення позивача за листопад 2019 року, виник обов'язок перерахувати пенсію позивача з 01.12.2019 року.
Проте, зазначений обов'язок виконаний відповідачем не був.
Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги шляхом визнання протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області, щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії позивачу на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області" від 30.06.2021 №100/21695 з урахуванням всіх додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, премій, тощо), відповідно до статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ, з 01.12.2019 року та скасування листів (рішень) відповідача про відмову у перерахунку пенсії позивачу №9699-15465/Л-02/8-2000/21 від 06.08.2021, а також зобов'язання Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію відповідно до довідки Державної установи Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області від 30.06.2021 №100/21695, з урахуванням всіх додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, премій, тощо), відповідно до статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ, з 01.12.2019 року.
Стосовно вимоги визнати протиправною бездіяльність Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області щодо нездійснення перерахунку пенсії позивачу на підставі довідки Державної установи Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області від 30.06.2021 №100/21695, суд зазначає, що така позовна вимога задоволенню не підлягає, оскільки відповідачем було розглянуто заяву ОСОБА_1 від 14.07.2021 року та надано відповідь, тому підстав вважати, що відповідачем допущено бездіяльність, у суду відсутні.
Стосовно вимоги зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити позивачу виплату компенсації за несвоєчасну виплату всіх сум несвоєчасно виплаченої пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати", суд зазначає наступне.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 (далі - Порядок № 159).
Відповідно до ст.1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Статтею 2 вказаного Закону зазначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Згідно зі ст. 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Статтею 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" визначено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Пунктом 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. №159 (далі - Порядок №159) передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.
Згідно з п. 3 Порядку №159, компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: - пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат); - соціальні виплати (допомога сім'ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо); - стипендії; - заробітна плата (грошове забезпечення).
Відповідно до п. 4 Порядку №159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
При цьому слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Використане у статті 3 Закону №2050-ІІІ та пункті 4 Порядку формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
З урахуванням тієї обставини, що пенсія, з урахуванням довідки ДУ «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» №100/30339 від 25.11.2021 за вих.№33/41-4375 за спірний період позивачу не нараховувалась та не виплачувалась, вимога позивача про зобов'язання відповідача здійснити нарахування і виплату суми компенсації втраченої частини доходів є передчасною.
Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 16.05.2019 у справі № 134/89/16-а, від 10.02.2020 у справі № 134/87/16-а, від 05.03.2020 у справі №140/1547/19, від 16.04.2020 по справі № 200/11292/19-а, від 17.09.2020 у справі №300/544/19.
Окрім цього, Верховний Суд у постанові від 31.03.2020 року у справі №817/621/18 дійшов висновку, що визначальними обставинами для виплати компенсації є дати нарахування та фактичної виплати вказаних доходів, оскільки основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої статтею 2 Закону №2050-III є порушення встановлених строків саме виплати нарахованих доходів.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що зазначена позовна вимога задоволенню не підлягає, оскільки не відбулось події нарахування та фактичної виплати вказаного доходу на користь позивача.
Відносно позовних вимог зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію без обмеження розміру пенсії, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплату позивачу суми всієї перерахованої пенсії за весь період з 01.12.2019 по дату перерахунку пенсії у найближчий виплатний період однією сумою та без відстрочення такої виплати будь-якими строками, а також без використання при такій виплаті будь-яких постанов Кабінету Міністрів України чи інших нормативно-правових актів, які надають Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області можливість для відстрочення чи розстрочення такої виплати, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною першою статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З аналізу викладеного суд зазначає, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.
Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 5 КАС України.
Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб факт порушення був обґрунтованим. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Визначення обсягу вимог, що підлягають судовому захисту є диспозитивним правом позивача. При цьому, підстави, з якими позивач пов'язує виникнення у нього права на звернення до суду і для задоволення його вимог, визначаються позивачем самостійно. Суд під час прийняття постанови вирішує, зокрема, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються і яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин (стаття 244 Кодексу адміністративного судочинства України).
Враховуючи вищезазначене, судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому.
Зважаючи на ті обставини, що пенсійні виплати, щодо яких заявлено позовні вимоги, Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Харківській області на час звернення позивача до суду виплачені не були та у зв'язку з чим право позивача на виплату недоплаченої частини розміру пенсії з імовірним застосовування відстрочки платежу, відповідачем порушено не було, підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.
Вказаний висновок узгоджується з позицією Другого апеляційного адміністративного суду, викладеною у постановах від 21.01.2021 року по справі №520/9113/2020, від 20.01.2021 року по справі №520/10609/2020, від 20.01.2021 року по справі №520/13160/2020.
З огляду на викладене, суд вважає передчасними вимоги щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчиняти дії у майбутньому у зв'язку з вірогідним настанням певних наслідків, та у суду на час розгляду справи відсутні підстави для прийняття рішення стосовно законності таких дій.
За приписами ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 19, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, площа Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправними дій, бездіяльності, скасування листа та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, код ЄДРПОУ 14099344) , щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії позивачу на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області" від 30.06.2021 №100/21695 з урахуванням всіх додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, премій, тощо), відповідно до статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ, з 01.12.2019 року та
Скасувати листи (рішення) відповідача про відмову у перерахунку пенсії позивачу №9699-15465/Л-02/8-2000/21 від 06.08.2021.
Зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, код ЄДРПОУ 14099344) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію відповідно до довідки Державної установи Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області від 30.06.2021 №100/21695, з урахуванням всіх додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, премій, тощо), відповідно до статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ, з 01.12.2019 року.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 1984 (тисячі дев'ятсот вісімдесят чотири) грн. 80 (вісімдесят) коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням приписів п.3 Прикінцевих положень КАС України.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 08.12.2022 року.
Суддя Біленський О.О.