08 грудня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/6412/22
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/6412/22 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Київської районної в м.Полтаві ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
25.07.2022 адвокат Косточка Сергій Олегович, здійснюючи представництво інтересів позивача ОСОБА_1 , направив до Полтавського окружного адміністративного суду позов, заявлений до Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради (надалі - Управління), в якому просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у видачі ОСОБА_1 посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", зобов'язавши Управління видати ОСОБА_1 таке посвідчення.
В якості підстави для звернення до суду заявник вказує на протиправну, як на його думку, поведінку відповідача, який неправомірно відмовив позивачу у продовженні статусу особи з інвалідністю внаслідок війни 2 групи, чим порушив приписи пункту 2 частини 2 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 01.08.2022 позовну заяву було залишено без руху через виявлені недоліки.
Після усунення недоліків, ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 12.08.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
У відзиві на позовну заяву представник відповідача висловив свої заперечення проти задоволення позову. Зазначив, що інвалідність позивача не пов'язана з виконанням обов'язків військової служби в контексті статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а тому остання не може вважатися інвалідом війни (особою з інвалідністю внаслідок війни) (а.с. 26-31).
Розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
Позивач проходила військову службу у Збройних Силах України.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України від 31.12.2013 №269 (по стройовій частині) молодшого сержанта ОСОБА_1 , механіка радіомаркерного пункту вузла зв'язку та радіотехнічного забезпечення, звільнену наказом командира повітряного командування "Центр"- заступником командування Повітряних Сил Збройних Сил України (по особовому складу) від 25.12.2013 №49-пм у відставку за пунктом "б" (за станом здоров'я) частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" визнано такою, що справи та посаду здала і направлено для зарахування на військовий облік до Полтавського ОМВК м. Полтава (а.с. 9).
Під час проходження військової служби з позивачкою трапився нещасний випадок.
Так, з наданих відповідачем доказів суд з'ясував, що 30.09.2011 о 12 год. 15 хв. за наказом безпосереднього командира ОСОБА_1 слідувала до вузлу зв'язку частини з метою доставки технічної документації, при переході вулиці була збита автомобілем, внаслідок ДТП отримала травмування.
26.11.2013 госпітальною ВЛК в/ч НОМЕР_2 за розпорядженням командира в/ч НОМЕР_1 №1053 від 11.11.2013 проведено огляд ОСОБА_1 , за наслідками якого видано свідоцтво про хворобу №355, яким, відповідно до статей 61Б, 62В, 75В, графи II Розкладу хвороб, позивача визнано обмежено придатною до військової служби у зв'язку із травмою, яка, так, пов'язана з виконанням обов'язків військової служби, та захворюванням, яке, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби (а.с. 35-36).
Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААВ №095637, з 20.01.2021 ОСОБА_1 після повторного огляду була визнана інвалідом 2 групи з ураження опорно-рухового апарату у зв'язку з травмою, яка пов'язана з виконанням обов'язків військової служби (а.с. 34).
15.06.2022 позивач звернулася до Управління із заявою, в якій просила вклеїти у своє посвідчення серії НОМЕР_3 новий бланк, до якого внести відповідні записи, зокрема про те, що ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни інвалідів війни (а.с. 32-33).
22.06.2022 на засіданні робочої групи по встановленню статусу особи з інвалідністю внаслідок війни та статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" було відмовлено ОСОБА_1 в праві на продовження статусу особи з інвалідністю внаслідок війни 2 групи згідно з п. 2 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та видачі відповідного посвідчення нового зразка, оскільки у заявниці відсутнє право на статус особи з інвалідністю внаслідок війни 2 групи (а.с.44-46).
Рішення було оформлене розпорядженням Управління від 22.06.2022 №41 (а.с. 47).
У відповідь на заяву ОСОБА_1 від 15.06.2022 начальник Управління своїм листом від 23.06.2022 №05-46/4947 повідомив заявницю про факт відмови у наданні позивачу статусу особи з інвалідністю внаслідок війни 2 групи з тих мотивів, що встановлення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни військовослужбовцям, які стали особами з інвалідністю при виконанні службових обов'язків під час проходження військової служби в частинах, які не входили до складу діючої армії, суперечитиме нормам статті 4 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в частині визначення осіб, які є ветеранами війни (а.с. 42-43).
Вважаючи протиправними дії Управління щодо відмови у видачі посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни, позивач через свого представника звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 №302 затверджено Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранам війни (надалі - Положення №302).
Відповідно до п. 2 Положення №302, посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", на основі котрого надаються відповідні пільги і компенсації.
Згідно з п. 7 Положення №302 "Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни", "Посвідчення учасника війни" і відповідні нагрудні знаки, "Посвідчення члена сім'ї загиблого" видаються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у місті (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення) за місцем реєстрації громадянина.
Пунктом 10 Положення №302 визначено, що "Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни" видається на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності. Особам з інвалідністю внаслідок війни, у яких групу інвалідності встановлено без терміну перегляду, видаються безтермінові посвідчення, іншим - на період встановлення групи інвалідності. У разі продовження медико-соціальною експертною комісією терміну чи зміни групи інвалідності в посвідчення (на правій внутрішній стороні) вклеюється новий бланк, до якого вносяться відповідні записи. Записи в бланку завіряються відповідно до пункту 8 цього Положення.
Тож Управління є належним відповідачем, до компетенції якого відноситься питання встановлення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни та питання видачі відповідного посвідчення.
Правовий статус ветеранів війни визначений Законом України від 22.10.1993 №3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (надалі - Закон №3551-XII).
Згідно зі ст. 4 Закону №3551-XII ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.
Статтею 7 Закону №3551-XII визначено коло осіб, які належать до осіб з інвалідністю внаслідок війни.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону №3551-XII, до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать особи з числа військовослужбовців діючої армії та флоту, партизанів, підпільників, працівників, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків) чи пов'язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з'єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Другої світової воєн або з участю в бойових діях у мирний час.
Частиною другою статті 7 Закону №3551-XIІ передбачено, що до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа:
1) військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов'язків військової служби, пов'язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами;
2) осіб начальницького і рядового складу органів Міністерства внутрішніх справ і органів Комітету державної безпеки колишнього Союзу РСР, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України та інших військових формувань, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час виконання службових обов'язків, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, інших уражень ядерними матеріалами;
4) осіб, які стали інвалідами внаслідок поранень чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних: у районах бойових дій у період Другої світової війни та від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння у повоєнний період; від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях до 1 грудня 2014 року, а з 1 грудня 2014 року - на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, де органи державної влади здійснюють свої повноваження, та в населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення, під час проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях;
5) осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок воєнних дій громадянської та Другої світової воєн або стали особами з інвалідністю від зазначених причин у неповнолітньому віці у воєнні та повоєнні роки;
6) військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, а також колишніх бійців винищувальних батальйонів, взводів і загонів захисту народу та інших осіб, які брали безпосередню участь у бойових операціях по ліквідації диверсійно-терористичних груп та інших незаконних формувань на території колишнього Союзу РСР і стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час виконання службових обов'язків у цих батальйонах, взводах і загонах у період з 22 червня 1941 року по 31 грудня 1954 року;
7) учасників бойових дій на території інших держав, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов'язаних з перебуванням у цих державах;
8) осіб, які брали безпосередню участь у бойових діях під час Другої світової війни, та осіб, які у неповнолітньому віці були призвані чи добровільно вступили до лав Радянської Армії і Військово-Морського Флоту під час військових призовів 1941 - 1945 років і стали особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання або захворювання, отриманого під час проходження військової служби чи служби в органах внутрішніх справ, державної безпеки, інших військових формуваннях;
9) осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи;
10) осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранень, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (далі - Революція Гідності), та які звернулися за медичною допомогою у період з 21 листопада 2013 року по 30 квітня 2014 року.
11) військовослужбовців (резервістів, військовозобов'язаних) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України та стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, а також працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції, до забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях і стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення, під час забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;
12) осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;
13) осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, і виконували завдання антитерористичної операції у взаємодії із Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Національною гвардією України та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами;
14) осіб, які добровільно забезпечували (або добровільно залучалися до забезпечення) проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях (у тому числі здійснювали волонтерську діяльність) та стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції, перебуваючи безпосередньо в районах та у період її проведення, під час забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;
15) осіб, залучених до конфіденційного співробітництва з розвідувальними органами України і які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час виконання своїх завдань на тимчасово окупованій території України, у районі проведення антитерористичної операції або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, або на інших територіях, де в період виконання цих завдань велися бойові дії.
Аналіз вищенаведеної норми Закону свідчить на користь висновку про те, що до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать, зокрема особи з числа військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, одержаного під час виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків) у зв'язку із захистом Батьківщини, перебуванням на фронті або участю в бойових діях у мирний час. Посвідчення з написом "Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни" видається уповноваженим органом соціального захисту населення на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності.
Як видно з матеріалів справи, довідкою до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААВ №095637 підтверджується факт встановлення ОСОБА_1 другої групи інвалідності повторно з 20.01.2021 - травма, так, пов'язана з виконанням обов'язків військової служби (а.с. 7).
Відмовляючи ОСОБА_1 у продовженні статусу особи з інвалідністю внаслідок війни та видачі відповідного посвідчення, відповідач виходив з того, що обставини отримання позивачем захворювання під час виконання обов'язків військової служби в частинах, які не входили до складу діючої армії, не надають їй права на отримання відповідного статусу.
Розв'язуючи суперечку з цього приводу, суд визнає хибним твердження позивача про те, що вона підпадає під категорію осіб, визначених пунктом 2 частини другої статті 7 Закону №3551-ХІІ.
Для надання особі статусу особи з інвалідністю внаслідок війни необхідною є наявність таких умов як отримання військовослужбовцем інвалідності внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, що були одержані під час захисту Батьківщини та/або виконання інших обов'язків військової служби, пов'язаних з перебуванням на фронті, а також з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами.
Матеріали ж справи свідчать про те, що інвалідність позивача настала внаслідок травми, отриманої при виконанні поточних обов'язків військової служби у мирний час, що виключає можливість надання їй статусу особи з інвалідністю саме внаслідок війни.
Разом з цим суд зазначає, що віднесення особи до осіб з інвалідністю внаслідок війни, коло яких окреслене статтею 7 Закону №3551-XII, безпосередньо пов'язано з визначенням самого поняття "ветеран війни", яке міститься у статті 4 цього ж Закону, згідно з частиною першою якої, це особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав.
Тож визначальною ознакою категорії осіб, які відносяться до "осіб з інвалідністю внаслідок війни", за змістом Закону №3551-XII, є те, що наданню особі такого статусу передує доведення факту безпосередньої участі у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав.
Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 30.09.2019 у справі №824/32/19-а, від 18.11.2020 у справі №1140/2362/18 та від 02.04.2021 у справі №0540/9350/18-а, які, в силу ч. 5 ст. 242 КАС України, підлягають врахуванню судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
З урахуванням встановлених фактичних обставин суд не знаходить правових підстав для надання позивачу статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, оскільки травма, за фактом отримання якої їй встановлено інвалідність, не пов'язана з її участю у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав, натомість одержана внаслідок виконання поточних службових обов'язків у мирний час, а тому ОСОБА_1 не може вважатися особою з інвалідністю внаслідок війни та відповідно не має права на отримання посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни.
Відтак у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.
За відсутності підстав для задоволення позову, відсутні й підстави для розподілу судових витрат, які складаються лише із заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду впродовж тридцяти днів з моменту його підписання.
Суддя Є.Б. Супрун