08 грудня 2022 рокум. ПолтаваСправа № 440/9770/22
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Миргородського відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Головне управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови,
ОСОБА_1 /далі - позивач, ОСОБА_1 / звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою (з урахуванням уточненої позовної заяви від 20 листопада 2022 року) до Миргородського відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) /далі - відповідач, Миргородський ВДВС/, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Головне управління ДПС у Полтавській області /далі - третя особа, ГУ ДПС у Полтавській області/ про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №70171333 від 27 жовтня 2022 року, винесеної державним виконавцем Миргородського відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) /а.с. 25-27/.
Позов обґрунтований тим, що 27 жовтня 2022 року відповідачем протиправно винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №70171333 з примусового виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) №ф-160-17-у, виданої ГУ ДФС у Полтавській області аж 13 березня 2018 року. Вказаний виконавчий документ вступив в законну силу (набрав чинності) 13 березня 2018 року та 25 листопада 2021 року був повернутий стягувачу у зв'язку з відсутністю у боржника майна та 31 грудня 2021 року повідомлено про повернення виконавчого документу без виконання. Повторно вимога про сплату боргу (недоїмки) №ф-160-17-у від 13 березня 2018 року надійшла до Миргородського ВДВС для примусового виконання - 26 жовтня 2022 року. Таким чином, тримісячний строк пред'явлення до виконання цієї вимоги про сплату боргу (недоїмки) сплив. Враховуючи те, що податковий орган пред'явив виконавчий документ до примусового виконання 26 жовтня 2022 року, тобто понад строк, встановлений частиною першою статті 12 Закону України «Про виконавче провадження», у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження №70171333 від 27 жовтня 2022 року та відповідач зобов'язаний був повернути без виконання вимогу про сплату боргу (недоїмки) на підставі пункту 2 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження».
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління ДПС у Полтавській області, витребувано докази.
Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 44-45, 65-66/ зазначив, що 26 жовтня 2022 року відділом була зареєстрована заява ГУ ДПС у Полтавській області від 28 січня 2022 року за вих. №1570/5/16-31-13-08 про примусове виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) №ф-160-17-у, виданої ГУ ДФС у Полтавській області 13 березня 2018 року, внаслідок чого 27 жовтня 2022 року винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №70171333 та розпочато примусове виконання цієї вимоги. Відповідно до положень статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» строк повторного пред'явлення виконавчого документа до виконання рахується з дня винесення постанови (повідомлення) про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 31 грудня 2021 року та тривав до 31 березня 2022 року. Втім, 24 лютого 2022 року в Україні було запроваджено воєнний стан та відключений доступ до Автоматизованої системи виконавчого провадження, що унеможливило подальшу своєчасну реєстрацію та внесення заяв стягувачів та доданими виконавчими документами до Автоматизованої системи виконавчого провадження. Відповідно до пункту 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану. Таким чином, строк повторного пред'явлення виконавчого документа до виконання із запровадженням військового стану 24 лютого 2022 року переривався та вищевказаний виконавчий документ надійшов на виконання до відділу під час дії воєнного стану 26 жовтня 2022 року.
У письмових поясненнях /а.с. 51-53, 95-96/ третя особа зазначила, що ГУ ДПС у Полтавській області вжило усі належні заходи та направило до Миргородського відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) заяву про примусове виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-160-17-У від 13 березня 2018 року. яка отримана відповідачем 14 березня 2022 року.
Справу розглянуто судом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12, частини другої статті 257, статті 262 та частини четвертої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі приписів частини четвертої статті 229 КАС України.
Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.
13 березня 2018 року ГУ ДФС у Полтавській області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-160-17У /а.с. 70/, відповідно до якої станом на 28 лютого 2018 року заборгованість зі сплати єдиного внеску ОСОБА_1 становить 8448,00 грн та ГУ ДФС у Полтавській області вимагає сплатити борг у сумі 8448,00 грн.
Відповідно до матеріалів виконавчого провадження 57120803 /а.с. 83-92/ у Відділі примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) перебувало виконавче провадження №57120803 з примусового виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-160-17-У, виданої ГУ ДФС у Полтавській області 13 березня 2018 року щодо стягнення з ОСОБА_1 боргу у сумі 8448,00 грн.
В межах вказаного виконавчого провадження 25 листопада 2021 року Відділом примусового виконання рішень управління забезпечення Примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з відсутністю у боржника грошових коштів на рахунках та безрезультатним вжиттям заходів щодо розшуку іншого майна боржника.
31 грудня 2021 року Відділом примусового виконання рішень управління забезпечення Примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) винесено повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання /а.с. 69/, яким ГУ ДПС у Полтавській області повідомлено, що за результатами розгляду його заяви про примусове виконання вимоги про сплату боргу №Ф-160-17У від 13 березня 2018 року щодо стягнення з ОСОБА_1 боргу у сумі 8448,00 грн вказаний виконавчий документ повертається ГУ ДПС у Полтавській області без прийняття до виконання.
14 березня 2022 року ГУ ДПС у Полтавській області звернулося до Миргородського відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (вх.№7071/6 від 26 жовтня 2022 року) із заявою про примусове виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-160-17-У від 13 березня 2018 року (вих. №1570/5/16-31-13-08 від 28 січня 2022 року) /а.с.68/, в якій просило відкрити виконавче провадження з примусового виконання вимоги ГУ ДФС у Полтавській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-160-17У від 13 березня 2018 року щодо стягнення з ОСОБА_1 боргу по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 8448,00 грн. Також в заяві зазначено, що повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 31 грудня 2021 року отримано ГУ ДПС у Полтавській області 13 січня 2022 року вх.№1102/5/16-31.
До вказаної заяви ГУ ДПС у Полтавській області додано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-160-17У від 13 березня 2018 року.
Відповідно до відмітки в Реєстрі переданих до Миргородського відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області заяв про примусове виконання постанов /а.с. 63-64/ заяву ГУ ДПС у Полтавській області про примусове виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-160-17-У від 13 березня 2018 року (вих. №1570/5/16-31-13-08 від 28 січня 2022 року) отримано Миргородським відділом державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) - 14 березня 2022 року та зареєстровано - 26 жовтня 2022 року (вх.№7071/6 від 26 жовтня 2022 року).
Постановою старшого державного виконавця Миргородського відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Горбань Людмили Анатоліївни від 27 жовтня 2022 року відкрито виконавче провадження №70171333 з примусового виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-160-17-У від 13 березня 2018 року щодо стягнення з ОСОБА_1 боргу в сумі 8448,00 грн /а.с. 71-зворот/.
Також 27 жовтня 2022 року старшим державним виконавцем Миргородського відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Горбань Людмилою Анатоліївною у виконавчому провадженні №70171333 винесено постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, якою визначено для ОСОБА_1 загальну суму мінімальних витрат - 160,00 грн /а.с.72/, та про стягнення виконавчого збору, якою визначено виконавчий збір у розмірі 844,80 грн /а.с.72-зворот/.
Не погодившись з постановою про відкриття виконавчого провадженні №70171333 від 27 жовтня 2022 року, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, викладеним у заявах по суті та які мають значення для правильного вирішення спору, суд виходить з наступного.
Спірні правовідносини регулюються положеннями Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VІІІ від 02 червня 2016 року /далі - Закон № 1404-VІІІ/ та Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2832/5), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 вересня 2016 року за № 1302/29432 /далі - Інструкція №512/5 /.
Статтею 1 Закону № 1404-VІІІ передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з пунктом 7 частини першої статті 3 Закону № 1404-VІІІ відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення інших державних органів та рішення Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.
Абзацом п'ятим частини четвертої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-VI встановлено, що вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Таким чином, вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-160-17-У від 13 березня 2018 року є виконавчим документом та згідно з пунктом 7 частини першої статті 3 Закону № 1404-VІІІ підлягає примусовому виконанню.
Частинами першою та третьою статті 4 Закону № 1404-VІІІ встановлено, що у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред'явлення рішення до виконання. У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
Виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов'язковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов'язаний мати таку печатку.
Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону № 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо: 1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); 2) пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання; 3) боржника визнано банкрутом; 4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 5) юридичну особу - боржника припинено; 6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону; 7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; 8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим; 9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; 10) виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю; 11) Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку; 12) відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб'єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов'язання підлягають припиненню, незалежно від дати укладення такої угоди.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Частиною п'ятою вказаної статті визначено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІІ Інструкції №512/5, розробленої відповідно до Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження", інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Міністерства юстиції України, виконавець перед відкриттям виконавчого провадження за документом, пред'явленим в електронній формі, зобов'язаний перевірити наявність в автоматизованій системі виконавчого провадження відкритих виконавчих проваджень за таким виконавчим документом, а згідно із пунктом 5 цього розділу Інструкції №512/5 у разі відсутності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновків, що вимога про сплату недоїмки як виконавчий документ підлягає примусовому виконанню за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Виконавець здійснює перевірку відповідності виконавчого документа вимогам частини першої статті 4 Закону № 1404-VIII та у разі відсутності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання, передбачених частиною четвертою статті 4 Закону № 1404-VIII, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Перевіряючи правомірність винесення відповідачем постанови про відкриття виконавчого провадження №70171333 від 27 жовтня 2022 року та надаючи оцінку доводу позивача щодо пропущення стягувачем строку пред'явлення вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-160-17-У від 13 березня 2018 року до примусового виконання, суд виходить з наступного.
Як вже зазначалося вище, державний виконавець виносить постанову про відкриття виконавчого провадження у разі відсутності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання, передбачених частиною четвертою статті 4 Закону № 1404-VIII.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 4 Закону 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Таким чином, перед тим, як відкрити виконавче провадження з примусового виконання вимоги ГУ ДФС у Полтавській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-160-17-У від 13 березня 2018 року відповідач зобов'язаний був перевірити дотримання стягувачем строку пред'явлення цього виконавчого документа до примусового виконання.
Як зазначив відповідач у відзиві на позовну заяву, перебіг строку повторного пред'явлення до виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-160-17-У від 13 березня 2018 року розпочався з дня прийняття органом державної виконавчої служби повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 31 грудня 2021 року та тривав до 31 березня 2022 року.
До такого обчислення відповідачем строку пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання суд ставиться критично, виходячи з наступного.
Відповідно до частин першої та другої статті 12 Закону № 1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Згідно із положеннями частин четвертої-шостої вказаної статті строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред'явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.
У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
В постанові від 22 вересня 2021 року у справі № 240/10258/19 Верховний Суд дійшов висновків, що суть переривання строку полягає у тому, що при настанні зазначених обставин (юридичних фактів) перебіг строку починається спочатку, а час, який минув до перерви, до нового строку не зараховується. Про це було безпосередньо зазначено у частині другій статті 23 Закону № 606-XIV, яка є попередньою редакцією Закону № 1404-VIII, тоді як в чинній редакції Закону питання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання урегульовано статтею 12, але в ній ця норма відсутня. Норми щодо переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебувають у системному зв'язку із застосуванням норм, що регулюють завершення виконавчого провадження шляхом повернення виконавчого документа стягувачу. Отже, з аналізу частини четвертої та п'ятої статті 12 Закону № 1404-VIII висновується, що після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання у зв'язку з його пред'явленням до виконання перебіг строку починається заново з наступного дня після його повернення. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. Таким чином, повернення виконавчого документа без виконання не позбавляє стягувача права на повторне пред'явлення виконавчого документа до виконання в межах строку, встановленого статтею 12 Закону № 1404-VIII. Така позиція узгоджується з подібними правовими висновками, висловленими у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 29 жовтня 2020 року у справі № 916/922/16 та у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 27 травня 2021 року у справі № 303/2642/20.
Отже, з аналізу частини п'ятої статті 12 Закону № 1404-VIII та висновків Верховного Суду слідує, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення новий строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання строку у зв'язку з пред'явленням виконавчого документа до виконання встановлюється з дня його повернення та перебіг такого строку починається заново - з дня, наступного після повернення виконавчого документа, без врахування часу, що минув до переривання строку.
Тож обов'язковою умовою для встановлення нового строку пред'явлення виконавчого документа до виконання згідно положень частини п'ятої статті 12 Закону № 1404-VIII є факт повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати виконавчий документ.
Відповідно до положень частини першої статті 37 Закону № 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: 1) стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа; 2) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; 3) стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення; 4) стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат виконавчого провадження, передбачене статтею 43 цього Закону, незважаючи на попередження виконавця про повернення йому виконавчого документа; 5) у результаті вжитих виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, про відібрання дитини, а також виконавчі документи, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані без участі боржника); 6) у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу в натурі; 7) боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку із втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку; 8) відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення, не закінчилася; 9) законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення; 10) відсутня його згода на заміщення приватного виконавця у випадках, передбачених Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"; 11) запроваджено тимчасову адміністрацію банку-боржника, крім рішень немайнового характеру.
Про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску виконавець виносить постанову /частина четверта цієї статті/.
Як встановлено судом, 25 листопада 2021 року державним виконавцем на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з відсутністю у боржника грошових коштів на рахунках та безрезультатним вжиттям заходів щодо розшуку іншого майна боржника.
Згідно з частиною першою статті 28 Закону № 1404-VIII копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням.
Відповідно до пункту 4 розділу ІІІ Інструкції №512/5 виконавчий документ повертається без прийняття до виконання у випадках, передбачених частиною четвертою статті 4 Закону, про що орган державної виконавчої служби або приватний виконавець надсилає стягувачу повідомлення протягом трьох робочих днів з дня пред'явлення виконавчого документа.
Матеріалами справи підтверджується, що повідомлення Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення Примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 31 грудня 2021 року отримано ГУ ДПС у Полтавській області - 13 січня 2022 року.
Відповідно до частини п'ятої статті 37 Закону № 1404-VIII повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов'язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб'єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди.
Таким чином, у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених законом, стягувач вправі повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом відповідного строку, встановленого статтею 12 Закону № 1404-VIII, який (у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю його виконати в повному обсязі або частково) розпочинає свій відлік з дня повернення виконавчого документа після переривання строку у зв'язку з первісним пред'явленням виконавчого документа до примусового виконання.
Частиною першою статті 13 Закону № 1404-VIII передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Оскільки повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання не можна ототожнювати з постановою про повернення виконавчого документа стягувачу, то є підстави стверджувати, що відповідач помилково обраховував відлік нового строку пред'явлення Вимоги про сплату боргу №Ф-160-17У від 13 березня 2018 року до примусового виконання з дати винесення такого повідомлення -31 грудня 2021 року.
Суд вважає, що відлік нового строку пред'явлення Вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-160-17У від 13 березня 2018 року до примусового виконання після переривання строку у зв'язку з пред'явленням цієї Вимоги до виконання в 2018 році слід розпочинати з дати прийняття Відділом примусового виконання рішень управління забезпечення Примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) постанови про повернення виконавчого документа стягувачу (у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати такий виконавчий документ), а саме: з 25 листопада 2022 року.
Тож перебіг строку повторного пред'явлення до виконання Вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-160-17У від 13 березня 2018 року розпочався з наступного дня після її повернення, тобто з 26 листопада 2021 року та тривав три місяці без врахування часу, що минув до переривання строку, тобто до 26 лютого 2022 року.
Як встановлено судом, заява про примусове виконання Вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-160-17У від 13 березня 2018 року подана ГУ ДПС у Полтавській області до Миргородського відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) - 14 березня 2022 року, тобто після закінчення встановленого законом строку.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
У зв'язку з цим суд вважає, що строк пред'явлення Вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-160-17У від 13 березня 2018 року до примусового виконання був пропущений стягувачем з поважної причини та протягом розумного строку.
В подальшому, 26 березня 2022 року, набрав чинності Закон України «Про внесення зміни до розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження"» від 15 березня 2022 року №2129-IХ, яким абзац 10 пункту 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» викладено наступного змісту: «тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану».
Також Указом Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України № 2263-IX від 22 травня 2022 року, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року №2500-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Указом Президента України від 07 листопада 2022 року № 757/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом № 2738-IX від 16 листопада 2022 року, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
Отже, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України строки пред'явлення виконавчих документів перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування в Україні воєнного стану.
З аналізу наведених норм слідує, що строк пред'явлення Вимоги ГУ ДФС у Полтавській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-160-17У від 13 березня 2018 року щодо стягнення з ОСОБА_1 боргу по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 8448,00 грн вважається таким, що на момент відкриття виконавчого провадження 27 жовтня 2022 року не закінчився та був перерваний на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, що в свою чергу не виключає права пред'явлення такого документа до виконання під час дії воєнного стану.
Абзацом третім частини п'ятої статті 13 Закону № 1404-VIII встановлено, що порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.
Таким чином, несвоєчасна реєстрація заяви ГУ ДПС у Полтавській області про примусове виконання вих. №1570/5/16-31-13-08 від 28 січня 2022 року (зареєстровано за вх.№7071/6 - 26 жовтня 2022 року, а не в день її фактичного надходження - 14 березня 2022 року), не може бути підставою для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №70171333 від 27 жовтня 2022 року.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для скасування як протиправної постанови про відкриття виконавчого провадження від 27 жовтня 2022 року у ВП №70171333, винесеної головним державним виконавцем Миргородського відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Горбань Людмилою Анатоліївною з примусового виконання вимоги ГУ ДФС у Полтавській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-160-17-У від 13 березня 2018 року.
Тож у задоволенні позову слід відмовити.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Миргородського відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (вул. Гоголя, буд. 165, м. Миргород, Полтавська область, 37600, ідентифікаційний код 34264469), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Головне управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, буд. 4, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код ВП 44057192) про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 27 жовтня 2022 року у ВП №70171333, винесеної головним державним виконавцем Миргородського відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Горбань Людмилою Анатоліївною з примусового виконання Вимоги ГУ ДФС у Полтавській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-160-17-У від 13 березня 2018 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його складення.
Суддя Н.І. Слободянюк