Справа № 420/15943/22
08 грудня 2022 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Хурса О.О., вивчивши адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОРЕСУРС» (вул. Чорноморського козацтва, 103, офіс 428, м. Одеса, 65003) до Одеської митниці (вул. Івана та Юрія Лип, 21а, м. Одеса, 65078) про визнання протиправними та скасування рішень, -
До суду з адміністративним позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОРЕСУРС» до Одеської митниці, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2022/200129/2 від 26.06.2022 року, рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2022/200142/2 від 12.07.2022 року, рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2022/200151/2 від 13.07.2022 року, рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2022/200156/2 від 19.07.2022 року, рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2022/200146/2 від 13.07.2022 року.
Відповідно до ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.160,161,172 КАС України.
Позивач звернувся до суду з клопотанням про відстрочення сплати судового збору з огляду на неможливість здійснення розрахункових операцій через введення воєнного стану та посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18.
Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Згідно із ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Таким чином, звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду.
Частиною 1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік;
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена;
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Крім того, відповідні підстави заявлені у клопотанні повинні підтверджуватися належними доказами. Суд вважає вказані заявником доводи щодо відстрочення сплати судового збору безпідставними, оскільки банківська система в Україні працює на час дії воєнного часу, а доказів, які б унеможливлювали сплату судового збору позивачем, не надано. Таким чином, суд вважає за доцільне відмовити у клопотанні про відстроченні судового збору.
Ознайомившись із позовною заявою, суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам ст. ст.160, 161 КАС України.
Згідно п.3 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ч. 3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 2 статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України “Про судовий збір” від 08.07.2011р. №3674-VI.
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно з п.2 ст.4 Закону України “Про судовий збір” від 8 липня 2011 року N3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який поданий юридичною особою встановлена ставка судового збору 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а немайнового - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 3 ст.6 Закону України “Про судовий збір” передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Предметом позову є рішення про коригування митної вартості товарів. При цьому, рішення митного органу, яким збільшено коригування митної вартості, заявленої декларантом, у сторону збільшення, породжує підстави збільшення майнового стану юридичної особи у вигляді забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленої згідно з митної вартості товару, визначеної декларантом та сумою митних платежів, визначених митним органом, а відтак вимога про визнання протиправним та скасування такого рішення носить майновий характер.
Аналогічні висновки щодо віднесення вимоги про скасування рішення про коригування митної вартості товарів до вимог майнового характеру викладені в ухвалах Верховного Суду від 31.07.2019р. по справі №804/2035/17, від 02.10.2019р. по справі №520/3322/19, від 25.10.2019р. по справі №640/8157/19.
При цьому, ціною позову у даній справі є різниця між податками, нарахованими на митну вартість товару, заявлену декларантом, та податками, нарахованими на митну вартість, визначену митницею, а вимога про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення-є вимогою немайнового характеру.
Поряд з цим, позивачем не зазначено ціну позову та не додано до позовної заяви документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно з ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали.
Ухвалою суду від 14.11.2022 року позовну заяву залишено без руху та наданий позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвала суду від 14.11.2022 року доставлена до електронного кабінету представника позивача через підсистему «Електронний суд» 14.11.2022 року.
Позивач у встановлений в ухвалі суду від 14.11.2022 року строк не усунув недоліки позовної заяви, клопотання про продовження строку для усунення недоліків не подав, про усунення недоліків шляхом направлення засобами поштового зв'язку суду не повідомив (згідно автоматизованої системи діловодства Одеського окружного адміністративного суду вхідної кореспонденції по справі станом 08.12.2022 року не зареєстровано).
Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Згідно з ч.5,6,8 ст.169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Враховуючи п.1 ч.4 ст.169 КАС України, суд дійшов висновку, що позов підлягає поверненню.
Керуючись ст.169 КАС України, суд,-
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОРЕСУРС» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень - повернути позивачу без розгляду.
Роз'яснити позивачу що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили у порядку ст.256 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. ст. 293-295 КАС України.
Суддя О.О. Хурса