Справа № 420/10632/22
08 грудня 2022 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «МПК ТАЕРС» про стягнення судових витрат з відповідача по справі №420/10632/22 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МПК ТАЕРС» (Столічне шосе, 98, м. Київ, 03045) до Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, 21 А, м. Одеса, 65078) про визнання протиправним та скасування рішень, -
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа №420/10632/22 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МПК ТАЕРС» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішень
Рішенням суду від 14.11.2022 року адміністративний позов ТОВ «МПК ТАЕРС» до Одеської митниці, про визнання протиправним та скасування рішень - задоволено. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500020/2022/000143 та рішення про коригування митної вартості товарів №UА500020/2022/000117/2 від 04.02.2022 року. Стягнуто з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МПК ТАЕРС» витрати зі сплати судового збору в розмірі 23574,64 грн.
17.11.2022 року до суду від представника позивача надійшла заява про стягнення судових витрат з відповідача, в якій позивач просить стягнути з відповідача витрати на оплату професійної правничої допомоги та витрати, пов'язані із залученням перекладача.
Представник вказує, що у позовній заяві зазначено, що докази витрат понесених у зв'язку з розглядом справи, будуть подані згідно з ч.7 ст. 139 КАС України.
Представник до заяви на підтвердження розміру витрат на правову допомогу надав копії акту приймання-здачі наданих послуг, рахунок на оплату, у відповідності до яких сума понесених позивачем витрат на правову допомогу склала 10 000,00 гривень, та рахунок на оплату витрат, пов'язаних із залученням перекладача у розмірі 5 400,00 грн., які необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Вивчивши подану заяву, дослідивши матеріали справи в частині, що стосуються вказаної заяви, суд приходить до висновку про те, що заява про ухвалення додаткового рішення підлягає залишенню без розгляду, виходячи з наступного.
Відповідно до частин 1, 2 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 ст.252 КАС України).
Приймаючи до уваги, що справа №420/10632/22 розглянута у порядку письмового провадження, заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення розглянуто також в порядку письмового провадження.
Кодексом адміністративного судочинства України передбачено процесуальний інститут додаткового судового рішення, яким вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткове судове рішення може прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Частиною сьомою статті 139 КАС України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Таким чином, вказані положення КАС України регламентують питання подання доказів на підтвердження розміру витрат у разі розгляду справи в порядку загального позовного провадження.
Проте Верховний Суд з огляду на приписи ч. 3 ст.143 КАС України, відповідно до якої докази на підтвердження судових витрат можуть бути подані після закінчення судових дебатів та ухвалення рішення за умови попередньої заяви про це від учасника судового процесу і лише за наявності поважних причин, які зумовили неможливість подачі таких доказів до закінчення судових дебатів дійшов до правового висновку, якій викладений в ухвалах від 12.11.2020 по справі № 640/13697/19, від 03.12.2020 у справі №300/2425/19 та від 12.08.2020 у справі № 340/2449/19, що у разі розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, докази судових витрат за загальним правилом мають бути надані до вирішення справи по суті.
Згідно з матеріалами справи, позивач просив у позові стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 10,000 тис грн, проте жодного належного доказу вказаних витрат на правничу допомогу не надав до вирішення справи по суті, крім того, не надав доказів щодо понесених витрат пов'язаних із залученням перекладача, відповідно судом здійснено розподіл судових витрат з урахуванням доказів наявних в матеріалах адміністративної справи, станом на час прийняття рішення від 14.11.2022 року.
Також позивач не наводить в заяві жодного обґрунтування щодо наявності поважних причин щодо не можливості вчасно подати суду документи на підтвердження понесених судових витрат до вирішення справи по суті.
Отже, вимоги ч.7 ст.139 КАС і ч. 3 ст. 143 КАС України позивачем не дотримані, тому заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат слід залишити без розгляду на підставі ч.7 ст.139 КАС України.
Керуючись статтями 139, 143, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Залишити без розгляду заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «МПК ТАЕРС» про стягнення судових витрат з відповідача по справі №420/10632/22.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст.ст. 293-295 КАС України.
Суддя Е.В. Катаєва