Справа № 201/6754/22
Провадження № 1-кп/201/779/2022
07 грудня 2022 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська кримінальне провадження № 42022042020000075 по обвинуваченню:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , судимого:
у вчиненні злочину передбаченому ч. 4 ст. 185 КК України, -
В судовому засіданні приймали участь:
прокурор ОСОБА_4
обвинувачений ОСОБА_3
захисник ОСОБА_5
В провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні злочину передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого так як наявні ризики визначені п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, а саме, обвинувачений може переховуватись від суду, оскільки останній вчинив тяжкий злочин під час умовно-дострокового звільнення та усвідомлює, що може понести покарання у вигляді позбавлення волі, може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки обвинувачується у вчиненні злочину, маючи непогашену судимість за аналогічний злочин, а також впливати на свідків, з якими він знайомий, та потерпілого
Захисник та обвинувачений заперечували проти клопотання прокурора, посилаючись на те, що ризики не доведені, адже більшість свідків просту були понятими, а частина свідків поліцейські, тому вплив не них неможливий. Уникати суду обвинувачений теж не зможе, так як має на утриманні маму пенсіонерку, яка хворіє. Більш того, обвинувачений і сам зараз хворіє на тяжку хворобу і потребує лікування. Саме обвинувачення захист вважає необґрунтованим.
Вислухавши думку учасників, суд приходить до висновку про обґрунтованість клопотання прокурора з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст. 197, 198 КПК України строк тримання під вартою особи не може перевищувати шістдесяти діб і в разі закінчення цього строку прокурор має право звернутись до суду з клопотанням про продовження строків тримання особи під вартою.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України однією з підстав для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, однак так як кримінальне провадження перебуває на стадії судового провадження, то обґрунтованість підозри не перевіряється з огляду на те, що суд до вирішення справи не має право давати оцінку доказам і приходити до будь-якого висновку щодо обґрунтованості висунутого обвинувачення.
Згідно ч 2 ст. 177 КПК України другою підставою для застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Суд вважає встановленим наявність ризику вчинення обвинуваченим повторного злочину, оскільки останній обвинувачується у вчиненні злочину маючи непогашену судимість за аналогічний злочин, що свідчить про схильність до злочинної діяльності і відповідно, високу ступінь ризику.
Також не є необґрунтованими посилання прокурора на наявність ризику уникнення обвинуваченим суду, так як останній розуміє тяжкість можливого покарання, а також неможливість застосування інституту звільнення від відбуття покарання в разі доведення винуватості, що може спонукати обвинуваченого до уникнення відповідальності шляхом втечі. Доказів перебування на утриманні у обвинуваченого його матері не надано, адже останній до затримання не працював офіційно, як не недано даних і про хворобу матері.
Наявність інших ризиків прокурором не доведено, так як навіть з самих доводів прокурора не вбачається даних про те, що обвинувачений намагався впливати на потерпілу чи свідків і на можливість впливу на них взагалі.
Таким чином суд встановлено наявність ризиків визначених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому до обвинуваченого можливо застосувати запобіжний захід.
Вирішуючи питання про доцільність продовження найсуворішого запобіжного заходу суд врахує вищевказані ризики, те що метою запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також враховує вік та стан здоров'я обвинуваченого, відсутність у нього міцних соціальних зв'язків, те що він офіційно не працював до затримання, судимий і обвинувачується у вчиненні злочину під час умовно-дострокового звільнення, маючи непогашену судимість за аналогічний злочин, обставини злочину описані в обвинувальному акті, що свідчить про те, що обвинувачений в даний час несе в собі певну небезпеку для суспільства та з урахуванням вищеописаних обставин це свідчить про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою.
В той же час суд вважає за необхідне на підставі ч. 3 ст. 183 КПК України визначити розмір застави за умови внесення якого обвинувачений підлягає звільненню з-під варти, у розмірі 78 000 гривень, який буде достатнім для забезпечення встановлених судом ризиків.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 314 КПК України, суд -
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 до 4 лютого 2023 року.
Встановити, що у разі внесення обвинуваченим ОСОБА_3 або іншою фізичною чи юридичною особою застави у розмірі 78 000 гривень, ОСОБА_3 підлягає звільненню з-під варти.
У разі внесення застави та звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 з-під варти зобов'язати його прибувати за кожною вимогою суду, не відлучатися з м. Дніпра без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_3 , що у разі порушення обов'язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти діб з дня оголошення ухвали, а обвинуваченими, які тримаються під вартою протягом п'яти діб з дня отримання копії ухвали, шляхом подання скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя ОСОБА_1