06 грудня 2022 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді - ОСОБА_1
з секретарем - ОСОБА_2
за участю: прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
захисника - адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в м. Дніпрі матеріали кримінального провадження № 201/6417/22 (провадження № 1-кп/201/756/2022), відомості про яке 15 липня 2022 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022041650000873, стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Дніпропетровськ, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, неодруженого, не працевлаштованого, раніше судимого: 26 червня 2009 року вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді трьох років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75,76 КК України, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком три роки; 29 вересня 2011 року вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України, із застосуванням положень ч. 1 ст. 70, ст. 71 КК України, до покарання у виді п'яти років позбавлення волі, звільненого 25 квітня 2014 року, на підставі ухвали Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 17 квітня 2014 року, умовно-достроково на невідбутий строк один рік шість місяців двадцять два дні; 18 лютого 2015 року вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 311 КК України, із застосуванням положень ст. 71 КК України, до покарання у виді одного року семи місяців позбавлення волі, звільненого 15 листопада 2016 року, на підставі ухвали Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 04 листопада 2016 року, умовно-достроково на невідбутий строк два місяці двадцять днів, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -
15 липня 2022 року ОСОБА_4 , приблизно о 17 годині 50 хвилин перебував в м. Дніпро, на пр. Гагаріна біля буд. 165, де на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин внаслідок словесного конфлікту з потерпілим ОСОБА_6 , у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на спричинення умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.
Далі, ОСОБА_4 усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на спричинення умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, перебуваючи за вищевказаною адресою у вищевказаний час, наблизився до ОСОБА_6 та стоячи до останнього з лівого боку наніс йому один удар своєю лівою рукою стиснутою в кулак в область голови, а саме лівої тім'яної ділянки, після чого ОСОБА_6 впав на землю, таким чином спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, гімарогічного забою речовини головного мозку правої лобної, скроневої, лівої скроневої часток, уламкового перелому скроневої та тім'яної кісток зліва, садна лівої тім'яної ділянки, параорбітальної гематоми зліва, що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя, відповідно до вимог п. 2.1.3 «б» «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17 січня 1995 року, № 6.
Своїми умисними діями ОСОБА_4 , вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 121 КК України, а саме: умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у скоєному злочині визнав у повному обсязі та підтвердив фактичні обставини щодо вчиненого ним діяння та викладених у обвинувальному акті.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини кримінального провадження і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам кримінального провадження положення ст. 349 КПК України, ухвалив проводити судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_4 у спричиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
При визначенні виду та розміру покарання, суд виходить зі ступеня тяжкості скоєного злочину та особи обвинуваченого, який на обліку у лікарів психіатра і нарколога не перебуває, свою вину визнав у повному обсязі та щиро розкаявся у скоєному, при цьому, ці обставини на підставі ст. 66 КК України, суд відносить до таких, що пом'якшують його покарання. До обтяжуючих покарання обвинуваченого ОСОБА_4 обставин, передбачених ст. 67 КК України, суд відносить рецидив злочинів.
З врахуванням викладеного, суд вважає, що з метою виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити покарання у виді позбавлення волі, однак, зі звільненням останнього від відбування покарання з випробувальним терміном, в порядку передбаченому ст. 75 КК України та покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, оскільки саме таке покарання із подальшим звільненням від його відбування з випробуванням буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, його конкретним обставинам і наслідкам, даним про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який свою вину визнав в повному обсязі та щиро розкаявся, а також обставинам, що пом'якшують та обтяжують покарання останнього, а отже, зазначені дані у своїй сукупності свідчать про недоцільність призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, пов'язаного з його реальним відбуттям, при цьому, таке покарання у виді позбавлення волі з подальшим звільненням обвинуваченого від його відбування з випробуванням буде необхідне й достатнє для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, а також відповідати принципам справедливості, достатності і розумності.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, відповідно до ч. 1 ст. 377 КПК України скасувати, звільнивши ОСОБА_4 з-під варти в залі суду.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 174 КПК України, суд вирішує питання про скасування арешту майна.
Долю речових доказів вирішити в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлений, процесуальні витрати відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374-376 КПК України, -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у виді п'яти років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного йому покарання, якщо він протягом двох років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення, а також виконає покладені на нього обов'язки, передбачені пунктами 1, 2 ст. 76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою - скасувати, звільнивши останнього з-під варти в залі суду.
Арешт на майно, який було накладено в рамках кримінального провадження № 12022041650000873 ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 липня 2022 року ОСОБА_7 , після набрання вироком суду законної сили - скасувати.
Речовий доказ - мобільний телефон Huawei P8 Elite, модель PRA-LA1, imei НОМЕР_1 , imei 2 - НОМЕР_2 з номером мобільного телефону НОМЕР_3 - повернути за належністю власнику ОСОБА_4 .
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана учасниками кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку суду.
Головуючий - суддя: ОСОБА_1