Справа № 201/6859/22
Провадження №1-кс/201/3044/2022
іменем України
02.11.2022 р. м.Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі скаргу адвоката ОСОБА_3 про скасування постанови старшого слідчого СВ ВП № 5 Дніпровського РУП ГУПН в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_4 про відмову в задоволенні клопотання щодо призначення почеркознавчої експертизи від 29.08.2022 р.(вхідний номер Ц-806) та зобов'язання слідчого повторно розглянути клопотання про проведення слідчої (розшукової) дії у кримінальному провадженні № 12022041650000693 в порядку статті 220 КПК України,-
До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська звернувся зі скаргою захисник адвокат ОСОБА_3 , у якому просить суд скасувати постанову старшого слідчого СВ ВП № 5 Дніпровського РУП ГУПН в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_4 від 31.08.2022 р. про відмову в задоволенні клопотання від 29.08.2022 р. (вхідний номер Ц-806) про проведення почеркознавчої експертизи документів у кримінальному провадженні № 12022041650000693: договору від 10.09.2020 р.№ 360, укладеного між Університетом митної справи та фінансів і Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпротехконсалт», розрахунку вартості проведення технічного нагляду (додатку до указаного договору), акту № 1 здачі-прийняття робіт по проведенню технічного нагляду до договору від 10.09.2020 р.№ 360.
Також у скарзі захисник просить суд ухвалити рішення , яким зобов'язати старшого слідчого СВ ВП № 5 Дніпровського РУП ГУПН в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_4 повторно відповідно до вимог ст. 220 КПК України розглянути клопотання від 29.08.2022 р. (вхідний номер Ц-806) про проведення слідчої (розшукової) дії у кримінальному провадженні № 12022041650000693 шляхом винесення вмотивованого і обгрунтованого рішення в порядку ст. 220 КПК України.
Обґрунтовуючи скаргу, захисник посилається на те, що на підставі договору про надання правової допомоги він здійснює захист ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12022041650000693 (правова кваліфікація за частиною 2 статті 191, частиною 2 статті 28, частиною 1 статті 366 КК України).
Досудове розслідування в даному кримінальному провадженні здійснюється слідчим відділенням Відділення поліції № 5 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.
Захисник у скарзі зазначає, що 29.08.2022 р. він звернувся до ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровські області із клопотанням про проведення у кримінальному провадженні № 12022041650000693 слідчої (розшукової) дії - судової почеркознавчої експертизи наступних документів: договору від 10.09.2020 р.№ 360, укладеного між Університетом митної справи та фінансів і Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпротехконсалт», розрахунку вартості проведення технічного нагляду (додатку до указаного договору), акту № 1 здачі-прийняття робіт по проведенню технічного нагляду до договору від 10.09.2020 р.№ 360, задля чого він також клопотав про витребування відповідних документів у Правобережної окружної м. Дніпра (вхідний номер клопотання Ц-806).
Постановою слідчого СВ ВП № 5 ДРУП ОСОБА_4 , датованою 31.08.2022 р., у задоволенні клопотання було відмовлено.
Дану постанову він від слідчий отримав 09.09.2022 р.
Не погодившись із постановою слідчого, він звернувся із скаргою до слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська.
Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16.09.2022 р. у справі № 201/6517/22 постанову слідчого було скасовано, а самого слідчого було зобов'язано повторно розглянути його клопотання від 29.08.2022 р. із вхідним номером Ц-804.У мотивувальній частині ухвали слідчим суддею було вказано, що скасована постанова слідчого не відповідала вимогам статтей 110 та 220 КПК України, оскільки не містила відомості про зміст обставин, які стали підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України.
22.09.2022 р. в приміщенні ВП № 5 ДРУП ним було отримано повторну постанову старшого слідчого СВ ВП № 5 ДРУП ОСОБА_4 про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчої (розшукової)дії, датовану 19.09.2022 р.
На думку захисника в оскаржуваній постанові слідчий посилається на втрату правоохоронними органами документів , необхідних для проведення експертизи, що є предметом розслідування у іншому кримінальному провадженні. Фальсифікацію підписів від імені ОСОБА_6 на документах встановлено іншими доказами.
Захисник у скарзі зазначає, що проведена у кримінальному провадженні № 12022041650000693 стосувалася встановлення достовірності підпису від імені ОСОБА_6 лише в одному із трьох заявлених стороною захисту документів-акті № 1 від 17.09.2020 р. здачі -прийняття робіт по проведенню технічного нагляду до договору від 10.09.2020 р. № 360.Водночас. формулювання підозри, оголошеної ОСОБА_5 , свідчить про необхідність комплексного дослідження підписів осіб на усій договірній документації, включаючи і договір від 10.09.2020 р. № 360,і розрахунок вартості проведення технічного нагляду( додаток до указаного договору).
Посилання слідчого на те, що стороні захисту 09.09.2022 р. було повідомлено про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022041650000693, також не містить ознак вмотивованості, оскільки : клопотання про проведення слідчої дії було зареєстроване ВП № 5 ДРУП за 10 днів до направлення слідчим повідомлення про завершення досудового розслідування; досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022041650000693 наразі не є закінченим у розумінні статті 283 КПк України та висновків Верховного Суду (постанова від 15.09.2021 р. у справі № 711/3111/19, отже, будь-які заборони проведення слідчих дій( як, наприклад, визначені частиною восьмою статті 223 КПК України) відсутні.
Під час судового розгляду справи ОСОБА_5 звернувся до суду з письмовою заявою про здійснення розгляду скарги на постанову слідчого без його участі.
Враховуючи положення ч. 6 ст. 9 КПК України, суд вважає за необхідне застосувати загальні засади кримінального провадження, передбачені ст. 28 КПК України та розглянути дану скаргу без участі скаржника, з метою прийняття процесуального рішення по ній в розумні строки.
ВП № 5 Дніпровського РУП ГУПН в Дніпропетровській області про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, проте явку свого представника в судове засідання не забезпечив, із заявою про відкладення судового розгляду не звертався, що з врахуванням вимог ч. 3 ст. 306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги.
Відповідно до ст. 107 КПК України у зв'язку з відсутністю учасників кримінального провадження, фіксування судового засідання за допомогою технічного засобу не здійснювалося.
Вивчивши скаргу, дослідивши додані до неї матеріали, суд приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
29.08.2022 р. під час надання правової допомоги підозрюваному ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12022041650000693 від 20.06.2022 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191,ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 366 КК України, адвокат ОСОБА_3 , в порядку ст. ст. 42, 220, 221 КПК України, звернувся до слідчого СВ ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області з письмовим клопотанням ( вхідний номер Ц-806) про проведення певних слідчих дій, а саме: судової почеркознавчої експертизи наступних документів: договору від 10.09.2020 р.№ 360, укладеного між Університетом митної справи та фінансів і Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпротехконсалт», розрахунку вартості проведення технічного нагляду (додатку до указаного договору), акту № 1 здачі-прийняття робіт по проведенню технічного нагляду до договору від 10.09.2020 р.№ 360.
Постановою старшого слідчого СВ ВП № 5 Дніпровського РУП ГУПН в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_4 від 19.09.2022 р. було відмовлено в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 від 29.08.2022 р. (вхідний номер Ц-806) про призначення судової почеркознавчої експертизи наступних документів.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Зі змісту ст. 110 КПК України слідує, що постанова про відмову в задоволенні клопотання підозрюваного про проведення слідчих дій має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами кримінального провадження, зокрема, в постанові має бути викладено мотиви відмови в задоволенні клопотання, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників кримінального провадження.
Відповідно до п. 5) цієї статті постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
Оскаржувана постанова слідчого не містить належної мотивації з посиланням на фактичні обставини та підтвердження їх відповідними доказами, відсутнє нормативно-правове обґрунтування прийнятого рішення, а також не надано жодної оцінки доводам щодо порушення прав підозрюваного та необхідності проведення слідчих (процесуальних дій) , а саме допиту свідка ОСОБА_7 .
Відповідно до вимог п.п.8),12),16 ч. 3 ст. 42 КПК України, під час досудового розслідування підозрюваний має право: збирати і подавати слідчому, прокурору, слідчому судді докази; заявляти клопотання про проведення процесуальних дій; оскаржувати рішення, дії та бездіяльність слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 1, 2 статті 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, при цьому доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження (ч. 2 ст. 91 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 КПК України, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого. Обов'язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає (ч. 2 ст. 92 КПК України).
Зі змісту ч. 3 ст. 93 КПК України вбачається, що, зокрема, підозрюваний, має право ініціювати проведення слідчих (розшукових) дій шляхом подання, зокрема, слідчому, відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу.
Реалізовуючи своє право, закріплене ч. 3 ст. 93 КПК України ОСОБА_5 , який відповідно до п.п.8),12) ч.3 ст. 42 КПК України користується процесуальними правами підозрюваного, звернувся 29.09.2022 р. з відповідним клопотанням до слідчого, в задоволенні якого слідчий поліції відмовив та 19.09.2022 р. виніс відповідну постанову.
Відповідно до п. 2) ч. 5 ст. 110 КПК України постанова слідчого, прокурора складається з мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, а також мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Статтею 17 КПК України врегульовані основні положення щодо презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини.
Так, зокрема, ч. 1 ст. 17 КПК України закріплено, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 18 КПК України жодна особа не може бути примушена визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення або примушена давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні нею кримінального правопорушення.
Так, до загальних засад кримінального провадження, зокрема, відноситься змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 22 КПК України сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
В свою чергу, суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків (як закріплено ч. 6 ст. 22 КПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 223 КПК України підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
Відповідно до ч. 6 ст. 223 КПК України слідча (розшукова) дія, що здійснюється за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проводиться за участю особи, яка її ініціювала, та (або) її захисника чи представника, крім випадків, коли через специфіку слідчої (розшукової) дії це неможливо або така особа письмово відмовилась від участі в ній.
У мотивувальній частині оскаржуваної постанови слідчий посилається, як на підстави відмови у задоволенні клопотання сторони захисту на втрату правоохоронними органами документів, необхідних для проведення експертизи, що є предметом у іншому кримінальному провадженні. Фальсифікація підписів від імені ОСОБА_6 на документах уже встановлено іншими доказами.
Також слідчий посилається на приписи частини п'ятої статті 28 КПК України та на те, що стороні захисту 09.09.2022 р. було повідомлено про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022041650000693.
Слідчий суддя вважає, що слідчий поліції без будь-яких обґрунтувань допустив формальний підхід до винесення оскаржуваного процесуального рішення, фактично позбавив підозрюваного ОСОБА_5 права на збирання доказів.
Згідно ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно ч. 2 ст. 8 та ч. 5 ст. 9 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні та кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно ч. 1 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Неупередженість означає пізнання органами, що ведуть процес, обставин кримінального провадження у точній відповідності з дійсністю, неупередженість їх у збиранні, перевірці та оцінці доказів, безсторонність щодо всіх учасників процесу та інших осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, оскільки на прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого покладається обов'язок надати доказам належну правову оцінку за правилами ч.1 ст. 94 КПК та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
У відповідності до положень ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
З норм ст. 26 КПК України випливає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Murrey v. the United Kingdom»). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom»).
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях неодноразово зазначав, що державні органи завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки та використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень або бездіяльності (рішення у справі «Ассенов та інші проти Болгарії» (Assenov and Others v. Bulgaria), пп. 103 et seq.).
Крім того, вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, серед іншого, покази свідків та висновки судових експертиз (рішення у справах «Танрікулу проти Туреччини» (Tanrikulu v. Turkey) [ВП], заява № 23763/94, пп. 104 et seq., ECHR 1999-IV, та «Гюль проти Туреччини» (Gul v. Turkey), заява № 22676/93, п. 89, від 14 грудня 2000 року).
Обов'язком органу влади є проведення «ефективного офіційного розслідування», здатного призвести до встановлення фактів справи та, якщо скарги виявляться правдивими, до встановлення та покарання винних осіб (рішення ЄСПЛ у справі «Дєдовський та інші проти Росії» (Dedovskiy and others v. Russia).
Мінімальні стандарти ефективності, визначені практикою ЄСПЛ, включають в себе вимоги, що розслідування має бути ретельним, незалежним, безстороннім та підконтрольним громадськості, а також, що компетентні органи влади повинні діяти зі зразковою ретельністю і оперативністю (рішення ЄСПЛ у справі «Алексахін проти України» (Aleksakhin v. Ukraine).
Зокрема, практика ЄСПЛ щодо проведення ефективного офіційного розслідування кримінальних справ є сталою та вказує на те, що згідно з мінімальними критеріями ефективності, які Суд визначив у своїй практиці, таке розслідування має бути незалежним, безстороннім і підлягати громадському контролю, а компетентні органи повинні діяти зі зразковою ретельністю та оперативністю. Розслідування … має бути ретельним. Це означає, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини … або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту (див. рішення у справі «Олександр Ніконенко проти України», «Мута проти України», п. 259 «Карабет та інші проти України», п.42 рішення від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України»).
Таким чином, суд приходить до висновку недотримання слідчим поліції вимог ст.ст.110,220 КПК України при ухваленні постанови 19.09.2022 р. за наслідками розгляду клопотання адвоката ОСОБА_3 від 29.08.2022 р. (вхідний номер Ц-806) щодо призначення почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні № 12022041650000693 є порушенням змісту та форми загальних засад кримінального провадження, визначених ст. 7 КПК України.
Частиною 3 ст. 7 КПК України визначено, що зміст та форма кримінального провадження в умовах воєнного стану повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей здійснення кримінального провадження, визначених розділом ІХ-1 цього Кодексу.
Згідно п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора;1-1) скасування повідомлення про підозру 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Згідно вимог 18) ч.1 ст.3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
На підставі вищевикладеного, керуючись п.18) ч.1 ст. 3, ст.ст.2,7,28,110,220,303-307,369-372 КПК України, суд, -
Скаргу адвоката ОСОБА_3 -задовольнити.
Постанову старшого слідчого СВ ВП № 5 Дніпровського РУП ГУПН в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_4 від 19.09.2022 р. про відмову в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 від 29.08.2022 р. (вхідний номер Ц-806) про призначення почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні № 12022041650000693-скасувати.
Зобов'язати старшого слідчого СВ ВП № 5 Дніпровського РУП ГУПН в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_4 повторно відповідно до вимог ст. 220 КПК України розглянути клопотання адвоката ОСОБА_3 від 29.08.2022 р. (вхідний номер Ц-806) про призначення у кримінальному провадженні № 12022041650000693 слідчої (розшукової) дії - судової почеркознавчої експертизи наступних документів: договору від 10.09.2020 р.№ 360, укладеного між Університетом митної справи та фінансів і Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпротехконсалт», розрахунку вартості проведення технічного нагляду (додатку до указаного договору), акту № 1 здачі-прийняття робіт по проведенню технічного нагляду до договору від 10.09.2020 р.№ 360, за результатами якого ухвалити вмотивоване і обґрунтоване рішення в порядку ч.5 ст. 110 КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя
Жовтневого районного суду
м. Дніпропетровська ОСОБА_1