16 листопада 2022 року
м. Київ
cправа № 910/9796/19
судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Стратієнко Л.В.
на ухвалу Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 910/9796/19
за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
до Державного підприємства "Енергоринок",
за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:
1. Кабінету Міністрів України,
2. Міністерства енергетики та захисту довкілля України,
3. Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг,
про стягнення 18 973 423 431,47 грн.
ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ДП "Енергоринок" про стягнення заборгованості у розмірі 18 973 423 431,47 грн, з яких основний борг в сумі 9783914981,85 грн та інфляційні втрати в сумі 9 189 508 449,62 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором №698/05-НАЕК/640/01 від 18.05.2001 щодо оплати отриманої електричної енергії.
Господарський суд міста Києва рішенням від 12.07.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2022, позов задовольнив.
Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів, ДП "Енергоринок" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2021 і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою Верховного Суду від 16.11.2022 справу №910/9796/19 передано на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, оскільки колегія суддів у цій справі вважає за необхідне відступити від висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 17.02.2022 у справі №910/4216/20, від 25.07.2022 у справі №910/16185/19 та від 15.06.2022 у справі №910/9947/19 щодо застосування Закону України "Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії", Закону України "Про ринок електричної енергії" та Закону України "Про електроенергетику".
В ухвалі Верховного Суду від 16.11.2022 колегія суддів не погодилась з висновками Верховного Суду у наведених вище постановах, що подання енергопостачальником позову до ДП "Енергоринок" про стягнення з останнього заборгованості за поставлену електроенергію у період дії Закону України "Про електроенергетику", є безпідставним та має наслідком відмову в задоволенні відповідного позову, з огляду на те, що така заборгованість не може бути стягнута в іншому порядку, ніж відповідно до нормативно визначеного алгоритму розподілу та в межах коштів, що надійшли на рахунки зі спеціальним режимом використання.
Верховний Суд в ухвалі від 16.11.2022 вважає, що відсутність на спеціальному рахунку грошових коштів для розрахунку з енергопостачальником відповідно до нормативного алгоритму може свідчити лише про неможливість належного виконання своїх зобов'язань покупцем, однак не може спростовувати обставин порушення прав продавця на отримання оплати за поставлену електроенергію, та відповідно, наявності підстав для звернення до суду за їх захистом; не можуть вказані обставини змінювати й момент, з якої відповідне право енергопостачальника є порушеним та може бути захищено. Право вимоги позивача у спірних правовідносинах виникає з обставин порушення його права на отримання оплати поставленої електричної енергії його контрагентом за договором у встановлений у договорі строк, та не перебуває у причинно-наслідковому зв'язку з діями третіх осіб, що не є учасниками договірних відносин сторін та які могли взагалі й не відбутися, тоді як інший підхід до визначення моменту виникнення указаного права позивача, на думку суду не відповідає положенням статті 15 ЦК України, загальним положенням законодавства про зобов'язання та про договірні зобов'язання купівлі-продажу.
Право позивача вимагати судового захисту щодо стягнення заборгованості, яка утворилася до 01.07.2019, та інфляційних втрат з моменту саме прострочення виконання зобов'язання боржником, не може бути обмежене й після набуття чинності Законом України "Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії", адже запроваджені ним процедури можуть бути застосовані й щодо погашення заборгованості, встановленої судовим рішенням, про що прямо зазначено у пункті 3 частини першої статті 1 цього Закону, та кореспондується з пунктом 10 статті 2 цього Закону, відповідно до якого на період дії цього Закону підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо оптового постачальника електричної енергії.
Вважаю такий висновок суду касаційної інстанції помилковим.
З огляду на вказане, висловлюю окрему думку відповідно до ч. 3 ст. 34 ГПК України.
Предметом спору у справі, яка розглядається, є стягнення з ДП "Енергоринок" на користь ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" як виробника електричної енергії боргу за електричну енергію, куплену у період до 01.07.2019 за договором №698/05-НАЕК/640/01 від 18.05.2001, а також стягнення інфляційних втрат нарахованих у зв'язку з несвоєчасною оплатою.
В період дії договору №698/05-НАЕК/640/01 від 18.05.2001 був чинним Закон України "Про електроенергетику".
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про електроенергетику" регулювання відносин в електроенергетиці має особливості, визначені цим Законом. Ці особливості викликані об'єктивними умовами функціонування галузі: постійним і безперервним збалансуванням виробництва і споживання електричної енергії, для забезпечення якого встановлюється єдине централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління об'єднаною енергетичною системою України; централізованим теплопостачанням споживачів теплоелектроцентралями і котельнями, які входять до об'єднаної енергетичної системи України.
За приписами ст. 5 Закону України "Про електроенергетику" державна політика в електроенергетиці базується на таких , зокрема, принципах: державного регулювання діяльності в електроенергетиці та додержання єдиних державних норм, правил і стандартів усіма суб'єктами відносин, пов'язаних з виробництвом, передачею, постачанням, розподілом і використанням енергії.
Частинами 1, 4 ст. 14 Закону України "Про електроенергетику" визначено, що в електроенергетиці України діє єдина централізована диспетчерська система оперативно-технологічного управління виробництвом, передачею, розподілом та постачанням електричної енергії. Функції централізованого диспетчерського (оперативно-технологічного) управління об'єднаною енергетичною системою України та організацію паралельної роботи з енергетичними системами інших держав виконує державне підприємство, яке визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику в електроенергетичному комплексі. Централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління поширюється на суб'єкти господарської діяльності, об'єкти електроенергетики яких підключені до об'єднаної енергетичної системи України. Державне підприємство, що здійснює централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління об'єднаною енергетичною системою України, є системним оператором та виконує функції, визначені цим Законом та Законом України "Про засади функціонування ринку електричної енергії України".
Відповідно до ч. 12 ст. 15 Закону України "Про електроенергетику" оптовий ринок електричної енергії України функціонує з додержанням таких вимог: всі учасники оптового ринку електричної енергії укладають договори купівлі-продажу електричної енергії з суб'єктом господарської діяльності, який здійснює оптове постачання електричної енергії відповідно до договору, на підставі якого створюється оптовий ринок електричної енергії; у кожному розрахунковому періоді (місяці) забезпечується оплата вартості електричної енергії та послуг, закуплених у цьому періоді оптовим постачальником електричної енергії, у рівному відсотку кожній енергогенеруючій компанії (за винятком суб'єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - мікро-, міні- та малим гідроелектростанціям) та підприємству, яке здійснює централізоване диспетчерське управління об'єднаною енергетичною системою України і передачу електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами. Ця оплата забезпечується з урахуванням остаточних платежів відповідно до договору, на підставі якого створено оптовий ринок електричної енергії.
У спірний період порядок проведення розрахунків на оптовому ринку електричної енергії було врегульовано у ст. 15-1 Закону України «Про електроенергетику», відповідно до якої для проведення розрахунків за закуплену на оптовому ринку електричної енергії України та спожиту електричну енергію енергопостачальники, що здійснюють господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, їх відокремлені підрозділи, постачальники універсальних послуг, постачальники "останньої надії" та оптовий постачальник електричної енергії відкривають в установах уповноваженого банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання. Для проведення розрахунків з погашення заборгованості за спожиту електричну енергію з використанням механізмів погашення заборгованості, визначених Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", енергопостачальники, що здійснюють господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, і оптовий постачальник електричної енергії відкривають в установі уповноваженого банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання для погашення заборгованості. Перелік поточних рахунків із спеціальним режимом використання в уповноваженому банку для зарахування коштів за електричну енергію затверджується та доводиться до відома споживачів національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Аналогічний порядок розрахунків був закріплений і у договорі №698/05-НАЕК/640/01 від 18.05.2001 між ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" та ДП «Енергоринок».
Спеціальний режим використання поточних рахунків для оплати вартості електричної енергії полягав в тому, що перерахування грошових коштів з таких рахунків здійснювалося уповноваженим банком за алгоритмом, який встановлювався НКРЕКП, та був обов'язковим для усіх учасників ринку електроенергії.
Відповідно до п. 2 Розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» з 01.07.2019 почав діяти балансуючий ринок та ринок допоміжних послуг, ринок «на добу наперед» та внутрішньодобовий ринок, двосторонні договори.
Частиною 16 Розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» зобов'язано Кабінет Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом розробити та внести на розгляд Верховної Ради України законопроект щодо особливостей погашення заборгованості за електричну енергію, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії.
16.07.2020 набрав чинності Закон України «Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії», який визначає правові, економічні та організаційні засади, пов'язані з погашенням заборгованості, що утворилася на ОРЕ, та метою якого є повне погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії України, шляхом застосування механізмів передбачених цим Законом.
За приписами ст. 1 зазначеного Закону:
- заборгованість - це сума коштів, що виникла до 1 липня 2019 року, підтверджена учасниками та підлягає сплаті відповідно до укладених договорів і судових рішень;
- підтвердження заборгованості - процес встановлення та уточнення сум заборгованості учасниками, за результатами якого складається акт про наявність та розмір заборгованості;
- оптовий постачальник електричної енергії - державне підприємство "Енергоринок", утворене для забезпечення функціонування оптового ринку електричної енергії України;
- процедура погашення заборгованості - комплекс необхідних заходів, спрямований на остаточне врегулювання кредиторської та дебіторської заборгованості на оптовому ринку електричної енергії, а також припинення діяльності оптового постачальника електричної енергії.
Законом України «Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії» передбачено перелік механізмів погашення заборгованості, що утворилась на оптовому ринку електричної енергії, який визначений у ст. ст. 2, 3, 4 та 5 вказаного Закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії» з метою забезпечення механізму погашення (списання) заборгованості, передбаченого частиною першою цієї статті:
1) Кабінет Міністрів України в місячний строк після набрання чинності цим Законом приймає рішення про збільшення статутного фонду та/або капіталу виробників електричної енергії державної форми власності та акціонерного товариства, 100 відсотків акцій якого належать державі, яке здійснює функції оператора системи передачі, за рахунок емісії та внесення до статутного фонду та/або капіталу облігацій внутрішньої державної позики на суму заборгованості, передбаченої до погашення (списання) частиною першою цієї статті. Умови емісії та цільове призначення облігацій внутрішньої державної позики затверджуються Кабінетом Міністрів України;
2) виробники електричної енергії державної форми власності та акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого належать державі, яке здійснює функції оператора системи передачі, подають до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, підтверджений листом державного підприємства "Енергоринок" розрахунок суми дебіторської заборгованості, що підлягає погашенню (списанню) в обсязі, передбаченому частиною першою цієї статті, для емісії такого самого обсягу облігацій внутрішньої державної позики.
Згідно з ч. 5 ст. 4 Закону України «Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії» погашення (списання) заборгованості здійснюється учасниками на підставі примірних договорів відповідно до окремих порядків, що затверджуються Кабінетом Міністрів України в місячний строк після набрання чинності цим Законом.
Кредиторська або дебіторська заборгованість ДП «Енергоринок», що залишилася після проведення процедури погашення заборгованості, списується учасниками, після чого Кабінет Міністрів України приймає рішення щодо припинення Державного підприємства «Енергоринок» (ч. 1 ст. 6 Закону України «Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії»).
Таким чином, державою запроваджено спеціальний механізм погашення заборгованості ДП "Енергоринок" перед виробниками електричної енергії державної форми власності, який визначений, зокрема, у ч. 2 ст. 4 Закону України «Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії».
Отже, запровадивши з 01.07.2019 новий ринок електричної енергії, держава змінила характер регулювання спірних правовідносин, що склалися між сторонами спору на підставі укладеного договору.
Тобто заборгованість відповідача перед позивачем, що утворилася за договором №698/05-НАЕК/640/01 від 18.05.2001 підлягає погашенню у спеціальному порядку, визначеному державою у Законі України «Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії».
З огляду на викладене, незважаючи на те, що правовідносини між сторонами спору виникли на підставі господарського договору №698/05-НАЕК/640/01 від 18.05.2001, грошові зобов'язання між позивачем та відповідачем регулюються спеціальними нормами законодавства, зокрема Законом України «Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії», який не передбачає стягнення з ДП "Енергоринок" на користь ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" грошових коштів у судовому порядку з застосуванням механізмів примусового виконання, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», а встановлює в ст. 4 Закону України «Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії» спеціальний порядок погашення такої заборгованості.
Згідно з ст. ст. 15, 16 ЦК України, які кореспондуються за змістом з ст. 20 ГК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" безумовно наділене правом на звернення до суду за захистом його прав, свобод чи інтересів в разі їх порушення, невизнання або оспорювання, проте спір про стягнення з оптового постачальника електричної енергії на користь виробника електричної енергії боргу за отриману електричну енергію, що утворився на оптовому ринку електричної енергії має бути розглянутий з врахуванням особливостей відносин у сфері електроенергетики та спеціальних правових норм, зокрема ст. 4 Закону України «Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії».
Подібні за змістом висновки щодо застосування Закону України "Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії", Закону України "Про ринок електричної енергії" та Закону України "Про електроенергетику" були викладені Верховним Судом у постановах від 17.02.2022 у справі №910/4216/20, від 25.07.2022 у справі №910/16185/19 та від 15.06.2022 у справі №910/9947/19, з якими я погоджуюсь, а тому вважаю, що підстав для передання цієї справи №910/9796/19 на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не було, а касаційну скаргу ДП "Енергоринок" необхідно було розглянути по суті її вимог.
Суддя Л. Стратієнко