08 грудня 2022 року
м. Київ
cправа № 922/153/13-г
Верховний Суд у складі колегії судді Касаційного господарського суду:
Булгакової І. В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - АТ "Укрексімбанк")
на ухвалу господарського суду Харківської області від 18.01.2022 та
постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.10.2022
за скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Клінта" (далі - ТОВ "Клінта")
на дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Ярмоленко О.В. у справі
за позовом заступника прокурора Київського району в інтересах держави в особі публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України, в особі філії АТ Укрексімбанк в м. Харкові
до: ТОВ "Клінта";
товариства з обмеженою відповідальністю "Семенівська взуттєва фабрика"
про стягнення 13 541 261,93 грн,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_1 ,
за зустрічним позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Семенівська взуттєва фабрика"
до публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ Укрексімбанк у м. Харкові
про визнання припиненим договору та
за зустрічним позовом ТОВ "Клінта"
до публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ Укрексімбанк у м. Харкові,
про визнання припиненим договору,
АТ "Укрексімбанк" 09.08.2022 (згідно з відміткою на конверті) звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу господарського суду Харківської області від 18.01.2022 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.10.2022 зі справи №922/153/13-г.
Дослідивши матеріали поданої касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що скарга підлягає залишенню без руху, виходячи з такого.
Відповідно до приписів пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України; Кодекс) визначено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено, підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Так, предметом касаційного оскарження є ухвала господарського суду Харківської області від 18.01.2022 та постанова Східного апеляційного господарського суду від 20.10.2022, ухвалені за результатом розгляду скарги ТОВ "Клінта" щодо незаконності дій приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Ярмоленко О.В.
Відповідно до абзацу другого частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Абзацом третім пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України встановлено, що у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Зазначення суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права полягає в тому, що скаржник повинен у касаційній скарзі вказати, порушення яких конкретно норм матеріального та/або процесуального права припустився суд апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення, а також обґрунтування того, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цього рішення.
Приписами частини третьої статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Отже, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний абзац частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Натомість у поданій скарзі скаржник підставою касаційного оскарження зазначає пункти 1 та 4 частини другої статті 287 ГПК України, тобто як для оскарження судового рішення, зазначеного у пунктах 1, 4 частини першої зазначеної норми, однак касаційна скарга не містить належних обґрунтувань передбачених абзацом другим частини другої статті 287 ГПК України підстав, зокрема, щодо того, в чому саме полягало порушення або неправильне застосування судами попередніх інстанцій і яких конкретно норм матеріального чи процесуального права, з огляду на предмет касаційного оскарження.
Водночас Суд звертає увагу скаржника, що наведені окремі посилання на норми ГПК України та Закону України "Про виконавче провадження" у контексті доводів касаційної скарги не може автоматично ототожнюватись Судом з власної ініціативи як обґрунтування неправильного застосовування судами попередніх інстанцій саме усіх цих норм матеріального права без прямої вказівки на це скаржника.
З огляду на викладене скаржнику необхідно з посиланням на підставу подання касаційної скарги, визначену відповідним абзацом частини другої статті 287 ГПК України, конкретизувати, які саме норми матеріально чи процесуального права, на його думку, порушені судами попередніх інстанцій при ухвалені оскаржуваних судових рішень, та в чому саме полягало таке порушення, що призвело до прийняття незаконного судового рішення, з огляду на предмет касаційного оскарження.
Враховуючи, що скаргу подано без додержання вимог щодо змісту касаційної скарги, викладеного у пункті 5 частини другої статті 290 ГПК України, суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Отже, суд касаційної інстанції зазначає, що АТ "Укрексімбанк" необхідно усунути недоліки касаційної скарги, а саме: зазначити підставу касаційного оскарження судового рішення, передбачену абзацом другим частини другої статті 287 ГПК України та належним чином обґрунтувати, у чому, на думку скаржника, полягало неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у цій справі (з урахуванням предмета касаційного оскарження).
Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржнику.
На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на ухвалу господарського суду Харківської області від 18.01.2022 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.10.2022 зі справи № 922/153/13-г залишити без руху.
2. Надати акціонерному товариству "Державний експортно-імпортний банк України" строк для усунення недоліків, який становить не більше 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Повідомити скаржника про можливість подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду документи про усунення недоліків через систему "Електронний суд" або поштою за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.
3. Роз'яснити акціонерному товариству "Державний експортно-імпортний банк України", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду І. В. Булгакова