08 грудня 2022 року
м. Київ
cправа № 918/984/21
Суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Огороднік К.М.
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 з доданими до неї матеріалами
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.09.2022 року
у справі №918/984/21
за заявою ОСОБА_1
про неплатоспроможність,-
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 14.04.2021 року серед іншого, визнано вимоги кредитора ОСОБА_2 в розмірі: 251 300,00 грн черга задоволення. Включено до витрат, пов'язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність витрати на оплату судового збору ОСОБА_2 у розмірі 4 540 грн 00 коп. Визнано вимоги забезпеченого кредитора Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк "Укргазбанк" в загальному розмірі 1 660 389,97 грн, з яких: 893 203,09 грн заборгованість за кредитом; 195 009,12 грн прострочена заборгованість за кредитом; 383 483,91 грн прострочені відсотки; 42 615,31 грн пеня; 13 700,00 грн штраф; 132 378,54 грн три відсотки річних. Включено до витрат, пов'язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність витрати на оплату судового збору Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк "Укргазбанк" у розмірі 4 540 грн. 00 коп. Решта вимог Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк "Укргазбанк" в розмірі 3 482 548,36 грн відхилені.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.09.2022 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 14.04.2021 у справі №918/984/21, задоволено частково. Ухвалу Господарського суду Рівненської області від 14.04.2021 у справі №918/984/21 в частині визнання вимог забезпеченого кредитора Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк "Укргазбанк" в загальному розмірі 1 660 389,97 грн змінено. Викладено п. 3 резолютивної частини ухвали Господарського суду Рівненської області від 14.04.2021 у справі №918/984/21 в такій редакції: "Визнати та включити до реєстру вимог кредиторів боржника Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк "Укргазбанк" в загальному розмірі 1 660 389,97 грн, з яких: 4 204,00 грн - відшкодовуються позачергово, 772 700,00 грн - забезпечені заставою майна боржника 120 503,09 грн заборгованість за кредитом - вимоги другої черги реєстру вимог кредиторів; 195 009,12 грн прострочена заборгованість за кредитом - вимоги другої черги реєстру вимог кредиторів; 383 483,91 грн прострочені відсотки - вимоги другої черги реєстру вимог кредиторів; 132 378,54 грн три відсотки річних -вимоги другої черги реєстру вимог кредиторів; 42 615,31 грн пеня - вимоги третьої черги реєстру вимог кредиторів; 13 700,00 грн штраф - вимоги третьої черги реєстру вимог кредиторів". В частині включення до витрат, пов'язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність витрати на оплату судового збору Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк "Укргазбанк" у розмірі 4 540 грн. 00 коп. ухвалу Господарського суду Рівненської області від 14.04.2021 у справі №918/984/21 залишено без змін. В частині відмови решти вимог Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк "Укргазбанк" в розмірі 3 482 548,36 грн ухвалу Господарського суду Рівненської області від 14.04.2021 у справі №918/984/21 залишено без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 01.11.2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.09.2022 року у справі №918/984/21 повернуто без розгляду відповідно положень пункту 1 частини четвертої статті 292 ГПК України.
До Верховного Суду повторно надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 (надіслана 07.11.2022 року, що підтверджується конвертом з штрих кодом 3302304039296) на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.09.2022 року у справі №918/984/21, в якій просить суд поновити строк на касаційне оскарження; скасувати оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції; ухвалу Господарського суду Рівненської області від 14.04.2021 року залишити без змін.
Перевіривши касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами, суддею-доповідачем встановлено, що вона не відповідає вимогам ст.ст. 287-291 ГПК України, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 ГПК України, є вичерпним.
Згідно з абзацом першим частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Процесуальний закон покладає на скаржника обов'язок визначити у касаційній скарзі конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України, а тому право касаційного оскарження обмежено виключно тими підставами, які визначені наведеними вище положеннями статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги.
Водночас Верховний Суд не наділений повноваженнями за скаржника доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які сам заявник скарги не викладав у тексті касаційної скарги, оскільки вказане свідчитиме про порушення судом принципу змагальності сторін.
Скаржник у касаційній скарзі хоча і зазначає про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права проте не вказує підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга відповідно до частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Приписами частини третьої статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Касаційна скарга має містити мотиви взаємозв'язку між ухваленням незаконного судового рішення та підставою для касаційного оскарження судових рішень, передбаченою статтею 287 цього Кодексу з урахуванням частини першої, третьої статті 310 ГПК України.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини") умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).
Лише посилання скаржника, як на підставу для відкриття касаційного провадження на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права не можна вважати таким, що відповідає вимогам пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України.
В цілому доводи касаційної скарги фактично зводяться до власного викладення обставин справи стороною по справі.
Крім того, відповідно до статті 291 ГПК України особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.
Належним доказом направлення копії касаційної скарги з додатками іншим учасникам справи відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270, є оригінали розрахункового документу (оригінал поштової квитанції, поштової накладної з інформацією про поштове відправлення чи фінансового чека) та опису вкладення у цінний лист з поіменним переліком документів, видані відправникові поштового відправлення.
До касаційної скарги ОСОБА_1 на підтвердження направлення копії касаційної скарги Публічному акціонерному товариству Акціонерний Банк "Укргазбанк" додано лише фіскальний чек Укрпошти без Опису вкладення у цінний лист. За відсутності останнього Суд позбавлений можливості перевірити надіслання скаржником копії касаційної скарги з доданими до неї документами Публічному акціонерному товариству Акціонерний Банк "Укргазбанк" .
Відповідно до частин 2, 5 ст. 292 та ст. 174 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
З огляду на викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 статті 292 ГПК України.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд, -
1.Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.09.2022 року у справі №918/984/21 - залишити без руху.
2. Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме: виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України та зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав); надати докази надіслання копії касаційної скарги Публічному акціонерному товариству Акціонерний Банк "Укргазбанк" .
3. Роз'яснити скаржнику, що невиконання вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Касаційного господарського суду
у складі Верховного Суду Огороднік К.М.