01 грудня 2022 року
м. Київ
Cправа № 914/1901/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В. Г.,
суддів: Банаська О. О., Картере В. І.,
за участю секретаря судового засідання Багнюка І. І.,
за участю представників учасників справи:
представник ТОВ "Едельвейс-фарм" - Романчук Д. М.,
представник ТОВ "Кантієро" - Авраміч В. О.,
представник ТОВ "Рентал Консалтінг" - Вегера А. А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Едельвейс-фарм"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 06.07.2022 в частині скасування пунктів 2, 3 ухвали Господарського суду Львівської області від 03.02.2022
у складі колегії суддів: Желіка М. Б. (головуючий), Галушко Н. А., Орищин Г. В.
у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кантієро"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Едельвейс-фарм", Приватного підприємства "Укрторгцентр"
про визнання недійсним договору про організацію та проведення аукціону від 06.10.2016 № 06/10-16, укладеного між ТОВ "Едельвейс-фарм" та ПП "Укрторгцентр"
та за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кантієро"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Едельвейс-фарм", Приватного підприємства "Укрторгцентр", ОСОБА_1 ,
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю "Лаксар", Товариства з обмеженою відповідальністю "Рентал Консалтінг", ОСОБА_2
про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна ТОВ "Едельвейс-фарм", який відбувся 15.12.2017 та визнання недійсним договору купівлі-продажу б/н, укладеного між ТОВ "Едельвейс-Фарм" та ОСОБА_1
у справі №914/1901/16
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Едельвейс-фарм"
На розгляд Суду постало питання щодо наявності/відсутності підстав для визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна боржника, проведеного в межах провадження у справі про банкрутство.
Обставини справи
1. 26.07.2016 ухвалою Господарського суду Львівської області порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Едельвейс-фарм" (далі - ТОВ "Едельвейс-фарм"), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та судове засідання призначено на 28.07.2016 в порядку, передбаченому статтею 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).
2. 28.07.2016 постановою Господарського суду Львівської області ТОВ "Едельвейс-фарм" визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру, обов'язки ліквідатора покладено на голову ліквідаційної комісії Винника М. І.
3. Повідомлення про визнання ТОВ "Едельвейс-фарм" банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 28.07.2016 № 33972.
4. 08.11.2016 ухвалою Господарського суду Львівської області визнано вимоги ПАТ "Банк "Київська Русь" до ТОВ "Едельвейс-фарм" в розмірі 208 191 024,91 грн як вимоги, що забезпечені заставою майна боржника.
5. В іпотеці ПАТ "Банк "Київська Русь" перебувало нерухоме майно банкрута, а саме:
- нежитлові приміщення загальною площею 3 558,8 кв.м. у нежитловій будівлі літера "А-3", приміщення підвалу № І, III, IV, V, VI, VII, VIII площею 902,0 кв.м.; 1-го поверху № 1-5, 1-6, 1-15 - 1-19, 1-19а, 1-19б, 1-20 - 1-22, 1-44, 1-48, 1-49,1-52, 1-53, 1-55 - 1-62, 1-56а, 1-64, 1-68, 1-69, III площею 869,2 кв.м.; 2-го поверху № 2-2, 2-3, 2-10, 2-17, 2-18, 2-35, 2-37, 2-38, 2-46, III площею 884,3 кв.м.; 3-го поверху № 3-11 - 3-33, II, III площею 903,3 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Фесенківська, буд. 4А ;
- нежитлове приміщення Аптеки загальною площею 96,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Харківська обл., м. Первомайський, вул. Кіндратьєва буд. б/н, мікрорайон 1/2, буд. 46.
6. Відповідно до протоколу інвентаризаційної комісії ТОВ "Едельвейс-фарм" від 13.06.2016 (а.с.60-61, том 1), доданого до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство в порядку статті 95 Закону про банкрутство, до ліквідаційної маси боржника включено дебіторську заборгованість в розмірі 9 768 761,76 грн, вартість основних засобів становить 6 783 290,01 грн.
7. 15.09.2016 ліквідатором оголошено конкурс з відбору організатора аукціону з продажу майна банкрута. Інформація про оголошення конкурсу була опублікована у газеті "Львівська Пошта" №106(1865) від 15.09.2016.
8. 06.10.2016 між ліквідатором банкрута ТОВ "Едельвейс-фарм" та організатором аукціону Приватним підприємством "Укрторгцентр" (далі - ПП "Укрторгацентр") укладено договір про організацію та проведення аукціону.
9. 10.01.2017 листом ліквідатор звернувся до банку з проханням погодити продаж майна банкрута, що перебуває в іпотеці (а.с. 216-217, том 2).
10. 01.03.2017 листом №870/16 ПАТ "Банк "Київська Русь" надав ліквідатору ТОВ "Едельвейс-фарм" згоду на продаж майна боржника, яке перебуває в іпотеці банку у складі цілісного майнового комплексу за стартовою ціною в сумі 217 222 474,93 грн. (а.с. 3-4, том 3). Водночас у листі банк виклав вимогу окремого погодження в письмовому вигляді подальшого порядку продажу майна у разі, якщо майно не буде реалізоване у вигляді цілісного майнового комплексу, і зазначив, що у разі невиконання цієї умови, зазначена згода на продаж, яка надана ПАТ "Банк "Київська Русь", втрачає чинність.
11. 18.05.2017 ухвалою Господарського суду Львівської області до реєстру вимог кредиторів було включено поточні вимоги до боржника, внаслідок чого загальна сума грошових вимог до боржника збільшилась до 217 337 173,99 грн.
12. 02.06.2017 листом ліквідатор повідомив ПАТ "Банк "Київська Русь" про необхідність погодження продажу заставного майна банкрута у складі цілісного майнового комплексу за стартовою ціною в сумі 217 337 173,99 грн (а.с.84-85, том 3).
13. 06.07.2017 листом за №2495/16 ПАТ "Банк "Київська Русь" надав ліквідатору ТОВ "Едельвейс-фарм" згоду на продаж майна боржника, яке перебуває в іпотеці банку у складі цілісного майнового комплексу за стартовою ціною в сумі 217 337 173,99 грн. (а.с.115-116, том 3). Водночас у листі банк виклав вимогу окремого погодження в письмовому вигляді подальшого порядку продажу майна у разі, якщо майно не буде реалізоване у вигляді цілісного майнового комплексу, і зазначив, що у разі невиконання цієї умови, зазначена згода на продаж, яка надана ПАТ "Банк "Київська Русь", втрачає чинність.
14. 22.08.2017 листом ліквідатор повідомив банк про те, що організатор аукціону подав для оприлюднення на сайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України оголошення про проведення 22.08.2017 аукціону (відкритих торгів) з визначення переможця щодо придбання майна банкрута, проте вказаний аукціону не відбувся у зв'язку із відсутністю учасників, та просив погодити продаж заставного майна у складі цілісного майнового комплексу разом з іншим майном банкрута зі стартовою ціною в розмірі 173 869 739,19 грн (мінус 20% від початкової вартості попереднього аукціону) з можливістю зниження початкової вартості, але не нижче, ніж до граничної вартості, яка становить 50% початкової вартості, вказаної в оголошення про проведення аукціону (а.с.117-118, том 3).
15. Повідомлення про те, що аукціону з продажу майна ТОВ "Едельвейс-фарм" 22.08.2017 не відбувся опубліковане на сайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України (а.с.122-123, том 3).
16. 19.09.2017 ухвалою Господарського суду Львівської області за клопотанням ліквідатора скасовано усі типи обтяжень, які містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо майна ТОВ "Едельвейс-фарм".
17. 26.09.2017 листом №3884/16 банк повідомив ліквідатора про те, що не може надати згоду на продаж майна та просить надати документи на підтвердження проведеної інвентаризації майна банкрута, документи на підтвердження ринкової вартості майна банкрута, проект договору на проведення аукціону з продажу майна банкрута (а.с. 51-52, том 4).
18. 26.09.2017 ПАТ "Банк "Київська Русь" звернулось до Господарського суду Львівської області зі скаргою на дії ліквідатора, зокрема, в частині продажу майна банкрута (а.с.186-187, том 3).
19. 28.09.2017 ухвалою Господарського суду Львівської області за клопотанням ліквідатора надано згоду на продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення вимог ПАТ "Банк "Київська Русь" в порядку, встановленому нормами Розділу IV Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
20. 12.12.2017 ПАТ "Банк "Київська Русь" подав суду клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, а саме акту огляду заставного майна, умов підготовки його до реалізації на прилюдних торгах в межах провадження у справі про банкрутство від 07.12.2017 (а.с. 78, том 4). Вказаний акт складено комісією у складі голови комісії - Баранова О. В., начальника відділу судового представництва у справах про банкрутство, членів комісії: ОСОБА_3., начальника відділу безпосередніх продажів та Іскри О. М., головного фахівця Управління по роботі з правоохоронними органами, на підставі наказу №354 від 05.12.2017 уповноваженої Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" Білої І. В.
За результатами здійснення перевірки з виходом 07.12.2017 за адресою місця знаходження заставного майна було встановлено, що нежитлові приміщення, що розташовані за адресою м. Харків, вул. Фесенківська, буд. 4-А, використовуються під офіси, салон краси, складські приміщення, на вхідних дверях центрального входу наявна вивіска "Аптечний склад ТОВ "Фрамасел" з графіком роботи, оголошення про продаж вказаного нерухомого майна - відсутні; нежитлові приміщення, що розташовані за адресою Харківська область, м. Первомайський, вул. Кіндратьєва, буд. б/н, мікрорайон Ѕ, буд. 46, загальною площею 96.5 кв.м., не використовуються, на об'єкті розміщено оголошення про продаж приміщення та вказано номер телефону, за інформацією, отриманою під час телефонної розмови з'ясовано, що продавець - фізична особа є власником приміщення, оформити договір купівлі-продажу буде можливо після 15.12.2017, вартість приміщення - 25 тис. дол. США, у вказаному оголошенні відсутні телефони ліквідатора чи ПП "Укрторгцентр". До акту додано фотографії об'єктів (назви вулиць та номерів будинків зафіксовано), з яких вбачається відсутність оголошень про продаж майна на аукціоні (а.с.80-88, том 4).
21. 15.12.2017 проведено аукціон з продажу майна ТОВ "Едельвейс-Фарм" (повідомлення про результати проведення аукціону з продажу майна ТОВ "Едельвейс-Фарм" опубліковано 19.12.2017 на сайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України - а.с. 116, 117, том 4).
22. Відповідно до протоколу №1 про проведення аукціону від 15.12.2017 переможцем торгів з продажу майна банкрута став ОСОБА_1, ціна лоту - 1 390 957,27 грн (а.с.196 214, том 7).
23. 15.12.2017 між ТОВ "Едельвейс-Фарм" та ОСОБА_1 за результатами проведення аукціону від 15.12.2017 з продажу майна ТОВ "Едельвейс-Фарм" (лот № 1), укладено договір купівлі-продажу від 15.12.2017 б/н, посвідчений приватним нотаріусом Львівського нотаріального округу та зареєстрованого за № 6655.
Подання заяви
24. 13.12.2017 ПАТ "Банк "Київська Русь" звернулось до Господарського суду Львівської області із заявою про визнання недійсним договору від 06.10.2016 №06/10-16 про організацію та проведення аукціону, укладеного між ТОВ "Едельвейс-фарм" та ПП "Укрторгцентр", з моменту його укладення.
25. 21.12.2017 ПАТ "Банк "Київська Русь" звернулось до суду із заявою про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна у справі №914/1901/16 про банкрутство ТОВ "Едельвейс-фарм", який відбувся 15.12.2017, а також про застосування наслідків недійсності результатів аукціону з продажу майна у справі №914/1901/16 про банкрутство ТОВ "Едельвейс-фарм", який відбувся 15.12.2017, а саме визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного за результатами аукціону з продажу майна.
26. В обґрунтування заяви про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна ТОВ "Едельвейс-Фарм", який відбувся 15.12.2017, заявник звертав увагу суду на наступні порушення вимог Закону про банкрутство, допущені під час організації та проведення оскаржуваних торгів:
- ліквідатор банкрута, всупереч вимог ч. 2 ст. 44, ч.ч. 3, 4 ст. 98 Закону про банкрутство, обрав спосіб продажу майна, не здатний забезпечити конкуренцію та максимальне підвищення ціни (визначення ринкової ціни) з огляду на обмеження доступу потенційних покупців до участі в такому аукціоні;
- ліквідатор банкрута, всупереч вимог ч. 8 ст. 49 Закону про банкрутство, створив перешкоди потенційним учасникам аукціону шляхом встановлення зависокого розміру гарантійного внеску;
- ліквідатор банкрута, всупереч вимог ч. 3 ст. 58 Закону про банкрутство, не забезпечив можливості взяти участь якомога більшому колу зацікавлених осіб в спірному аукціоні у зв'язку з нерозміщенням оголошень на об'єктах, що виставляється на продаж;
- ліквідатор банкрута, всупереч вимог ч. 8 ст. 49 Закону про банкрутство, створив перешкоди потенційним учасникам аукціону шляхом організації продажу об'єкта нерухомості поза межами ринку продажу нерухомого майна за місцезнаходженням такого майна, який є найбільш конкурентним саме щодо такого майна;
- спірний аукціон з продажу майна банкрута у складі цілісного майнового комплексу, призначений на 15.12.2017, фактично не відбувався за адресою, вказаною в оголошенні;
- всупереч вимог ч. 2. ст. 59 Закону про банкрутство оголошення про проведення спірного аукціону не містило повної адреси місця проведення аукціону;
- мало місце погодження дій учасників спірного аукціону з метою продажу майна банкрута пов'язаній особі за заниженою ціною.
27. За твердженням заявника, вказані порушення вимог закону призвели до порушення прав та майнових інтересів забезпеченого кредитора банкрута, який мав би можливість погасити свої вимоги в більшому обсязі за рахунок заставного майна, якби воно було продано за ринковою ціною із забезпеченням вільного доступу до аукціону і конкурентної боротьби.
Розгляд справи судами
28. 12.05.2020 ухвалою Господарського суду Львівської області відмовлено в задоволенні скарги ПАТ "Банк "Київська Русь" на дії ліквідатора, заяви ПАТ "Банк "Київська Русь" про визнання недійсним договору про організацію та проведення аукціону від 06.10.2016 № 06/10-16, укладеного між ТОВ "Едельвейс-фарм" та ПП "Укрторгцентр", а також у задоволенні заяви ПАТ "Банк "Київська Русь" про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна ТОВ "Едельвейс-фарм", який відбувся 15.12.2017.
29. 12.11.2020 ухвалою Західного апеляційного господарського суду у справі №914/1901/16 здійснено заміну ПАТ "Банк "Київська Русь" на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кантієро" (далі - ТОВ "ФК "Канієро").
30. 16.02.2021 постановою Західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ "ФК "Кантієро" задоволено частково. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 12.05.2020 у справі №914/1901/16 скасовано, прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні скарги ПАТ "Банк "Київська Русь" на дії ліквідатора; відмовлено у задоволенні заяви ПАТ "Банк "Київська Русь" про визнання недійсним договору про організацію та проведення аукціону від 06.10.2016 № 06/10-16, укладеного між ТОВ "Едельвейс-фарм" та ПП "Укрторгцентр"; відмовлено у задоволенні заяви ПАТ "Банк "Київська Русь" про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна ТОВ "Едельвейс-фарм", який відбувся 15.12.2017.
31. 07.07.2021 постановою Верховного Суду у справі №914/1901/16 касаційну скаргу ТОВ "ФК "Кантієро" задоволено частково, постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.02.2021 та ухвалу Господарського суду Львівської області від 12.05.2020 у справі №914/1901/16 в частині визнання недійсним договору про організацію та проведення аукціону від 06.10.2016 та в частині визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна ТОВ "Едельвейс-фарм" скасовано, справу №914/1901/16 в скасованій частині передано на новий розгляд до Господарського суду Львівської області. Касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "ФК "Кантієро" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.02.2021 у справі № 914/1901/16 в частині скарги на дії ліквідатора закрито.
32. Верховний Суд, направляючи справу на новий розгляд, зокрема, вказав, що відсутність дослідження судами апеляційної та першої інстанції зібраних доказів у справі, які стосуються допуску до місця проведення оспорюваного аукціону та дотримання організатором аукціону вимог статті 62 Закону про банкрутство, свідчить про передчасність висновків, які викладені в ухвалі суду першої та постанові суду апеляційної інстанції про те, що аукціон з продажу майна ТОВ "Едельвейс-фарм", який відбувся 15.12.2017, проведено з дотриманням вимог Закону про банкрутство. Зокрема, не було встановлено судом першої інстанції дотримання організатором аукціону приписів статті 62 Закону про банкрутство щодо забезпечення фіксації проведення аукціону технічними засобами, попри те, що на необхідність витребування доказів відеофіксації вказував скаржник. Суд апеляційної інстанції, прийнявши нові докази з порушенням ч. 3 ст. 269 ГПК України, не встановив фактичних обставин справи шляхом дослідження поданого на стадії апеляційного провадження відеозапису з урахуванням вимог, зазначених у ст. 96 ГПК України щодо того, чи дійсно оспорюваний аукціон було проведено за місцем, вказаним в оголошенні.
33. 28.10.2021 ухвалою Господарського суду Львівської області прийнято до розгляду заяву ТОВ "ФК "Кантієро" про зміну предмету позову та подальший розгляд справи ухвалено здійснювати з її урахуванням.
34. Під час нового розгляду справи позовні вимоги є наступними:
- визнати недійсним договір від 06.10.2016 № 06/10-16 про організацію та проведення аукціону з продажу майна банкрута ТОВ "Едельвейс-фарм", укладений між ТОВ "Едельвейс-фарм" та ПП "Укрторгцентр";
- визнати недійсними результати аукціону з продажу майна ТОВ "Едельвейс-фарм", який відбувся 15.12.2017;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу б/н, укладений між ТОВ "Едельвейс-Фарм" та ОСОБА_1 за результатами проведення аукціону від 15.12.2017 із продажу майна ТОВ "Едельвейс-фарм" (лот № 1), посвідчений приватним нотаріусом Львівського нотаріального округу Стефанюк О. І. та зареєстровано за № 6655.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
35. 03.02.2022 ухвалою Господарського суду Львівської області у справі №914/1901/16:
- відмовлено у задоволенні заяви ПАТ "Банк Київська Русь", яке в подальшому замінено на ТОВ "ФК "Кантієро", про визнання недійсним договору від 06.10.2016 за № 06/10-16 про організацію та проведення аукціону з продажу майна банкрута ТОВ "Едельвейс-фарм", укладеного між ТОВ "Едельвейс-фарм" та ПП "Укрторгцентр";
- відмовлено у задоволенні заяви ПАТ "Банк Київська Русь", яке в подальшому замінено на ТОВ "ФК "Кантієро", про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна ТОВ "Едельвейс-фарм", який відбувся 15.12.2017;
- відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "ФК "Кантієро" про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 15.12.2017 б/н, укладеного між ТОВ "Едельвейс-фарм" та ОСОБА_1 за результатами проведення аукціону від 15.12.2017 з продажу майна ТОВ "Едельвейс-фарм".
36. Суд першої інстанції дійшов висновку, що доводи заявника щодо порушень вимог Закону про банкрутство під час визначення організатора аукціону, організації та проведення аукціону з продажу майна банкрута, не знайшли підтвердження в матеріалах справи.
37. Суд першої інстанції вказав, що організатор аукціону забезпечив дотримання встановленого порядку оприлюднення оголошення про проведення аукціону, забезпечив доступ до місця проведення аукціону учасникам аукціону та замовнику аукціону, проводив відеофіксацію аукціону; відхилив посилання ТОВ "ФК "Кантієро" на пов'язаність учасників торгів з боржником як такі, що не можуть бути підставою для визнання результатів аукціону недійсними; встановив, що ліквідатором належним чином сформовано ліквідаційну масу, та передано на реалізацію майно боржника в складі цілісного майнового комплексу організатору аукціону з урахуванням вимог Закону; зниження ціни продажу майна банкрута не суперечило вимогам Закону, а ціна продажу цілком залежала від учасників та попиту на конкретне майно; врахував правову позицію Верховного Суду, відповідно до якої у випадку обрання ліквідатором способу реалізації майна боржника у складі повторного та другого повторного аукціонів цілісним майновим комплексом, такі дії ліквідатора, за відсутності порушення інших норм процедури продажу Закону про банкрутство, не можуть бути самостійною підставою для визнання недійсними результатів аукціону; зауважив, що приписи ст. 49 Закону про банкрутство, не визначають територіального критерію при виборі замовником аукціону організатора аукціону з продажу майна банкрута.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
38. 06.07.2022 постановою Західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ "ФК "Кантієро" - задоволено частково. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 03.02.2022 в частині пункту 2 та пункту 3 - скасовано. Прийнято в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ "ФК "Кантієро" задоволено частково. Визнано недійсними результати аукціону з продажу майна ТОВ "Едельвейс-фарм", який відбувся 15.12.2017. Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 15.12.2017 б/н, укладений між ТОВ "Едельвейс-фарм" та ОСОБА_1 за результатами проведення аукціону від 15.12.2017 з продажу майна ТОВ "Едельвейс-фарм". В решті ухвалу Господарського суду Львівської області від 03.02.2022 залишено без змін. Здійснено розподіл судового збору.
39. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про те, що матеріали справи не містять доказів, які вказували б на допущення порушень вимог Закону про банкрутство на етапі визначення організатора аукціону.
40. Щодо проведеного аукціону, зважаючи на відсутність належних доказів публікації оголошення, відсутність належних доказів розміщення оголошення на об'єктах нерухомого майна, не забезпечення організатором доступу до місця проведення аукціону (зазначення не повної адреси у повідомленнях), відсутність доказів відеофіксації проведення аукціону саме 15.12.2017 за адресою м. Львів, вул. Кульпарківська, 93, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновків про наявність обґрунтованих підстав для задоволення заяви ПАТ "Банк "Київська Русь", яке в подальшому замінено на ТОВ "ФК "Кантієро" про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна ТОВ "Едельвейс-фарм", який відбувся 15.12.2017.
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
41. 05.08.2022 ТОВ "Едельвейс-фарм" в особі ліквідатора Винника М. І. подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить постанову Західного апеляційного господарського суду від 06.07.2022 в частині скасування пункту 2 та пункту 3 ухвали суду першої інстанції скасувати, а пункт 2 та пункт 3 ухвали Господарського суду Львівської області від 03.02.2022 залишити в силі.
42. На думку скаржника, судом апеляційної інстанції не вірно застосовано висновки Верховного Суду у постанові від 13.02.2020 у справі №4/86-Б-10 щодо застосування ч. 8 ст. 49 Закону про банкрутство, оскільки за результатом нового розгляду у справі №4/86-Б-10 Суд вказав, що приписи Закону про банкрутство не визначають територіального критерію при виборі замовником аукціону організатора аукціону з продажу майна банкрута. Крім цього незалежно від місцезнаходження організатора торгів чи майна, оголошення про проведення аукціонів ПП "Укрторгцентр" публікувало на офіційних інтернет ресурсах ВГСУ та Міністерства юстиції України. Таким чином, на думку скаржника, ліквідатором не було допущено порушень ч. 8 ст. 49 Закону про банкрутство та не створювалось жодних перешкод учасникам аукціону.
43. Також, на думку скаржника, безпідставними є твердження суду апеляційної інстанції про відсутність належної публікації оголошення про проведення оскаржуваного аукціону, а суд апеляційної інстанції не врахував висновки Верховного Суду у постанові від 15.04.2021 у справі № 39/02-09. Натомість ТОВ "ФК "Кантієро" не надано було жодних доказів обмеження доступу до оголошення про проведення аукціону у період до проведення такого аукціону та впливу на його результат (ціну, склад учасників тощо), як це вимагається згідно вказаних правових висновків. Скаржник стверджує, що зважаючи на наявність оприлюднених на вебресурсах та на нерухомому майні оголошень про проведення оскаржуваного аукціону з зазначенням місця та часу проведення аукціону, а також контактів організатора аукціону відсутні порушення організатора аукціону щодо забезпечення належного доступу до місця проведення аукціону.
44. Також скаржник наголошує, що здійснений ПП "Укрторгцентр" відеозапис аукціону від 15.12.2017 з продажу нерухомого майна ТОВ "Едельвейс-фарм" свідчить про додержання організатором аукціону приписів ст. 62 Закону про банкрутство.
45. Крім того, за доводами скаржника, висновок суду апеляційної інстанції про заінтересованість переможця аукціону стосовно боржника є суперечливим і не підтверджений жодними доказами, а обставини справи у справі №909/871/16, на яку посилався апеляційний господарський суд, не є подібними до обставин у справі № 914/1901/16.
46. Скаржник вважає, що ліквідатором правомірно було включено та здійснювався продаж майна боржника у складі цілісного майнового комплексу, в розумінні положень статей 33, 42, 44 Закону про банкрутство, натомість судом апеляційної інстанції не враховано висновки Верховного Суду у постановах від 26.09.2019 у справі №11/19, від 21.06.2018 у справі №914/701/17, від 12.11.2019 у справі №911/3848/15, від 19.07.2018 у справі №910/7266/14.
Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу
47. 16.09.2022 до Верховного Суду від ТОВ "ФК "Кантієро" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач просить Суд відмовити в задоволенні касаційної скарги та стверджує про її необґрунтованість, натомість висновки суду апеляційної інстанції про наявність підстав для визнання результатів спірного аукціону недійсними вважає законними та правильними.
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
48. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
49. Предметом касаційного перегляду у цій справі стало питання щодо наявності/відсутності підстав для визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна боржника, проведеного 15.12.2017 в межах провадження у справі про банкрутство, до складу якого увійшли нежитлові приміщення загальною площею 3558,8 кв.м. (трьохповерхова будівля), розміщена у місті Харків та нежитлове приміщення аптеки загальною площею 96,5 кв.м., розташоване у місті Первомайський Харківської області, а також дебіторська заборгованість банкрута в розмірі 9 768 761,76 грн (боржник Приватне торговельно-посередницьке мале підприємство фірма "Едельвейс", з місцезнаходженням у м. Рава-Руська Львівської області).
50. Колегія суддів Верховного Суду зауважує, що оскільки спірний аукціон з продажу майна ТОВ "Едельвейс-фарм" відбувся 15.12.2017, тобто до введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства (21.10.2019), то до спірних правовідносин щодо реалізації майна банкрута, у цій справі застосовуються положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
51. Відповідно до положень статті 650 ЦК України (у редакції, що була чинна на дату проведення спірних торгів) особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства. Аналогічним чином, згідно частини 4 статті 656 ЦК України (у редакції, що була чинна на дату проведення спірних торгів), до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
52. Отже, торги є способом укладення договору і постають як передбачена законодавством послідовність дій (процедура), вчинених організатором та учасниками торгів з метою укладення цивільно-правового чи господарського договору. Ця послідовність дій (процедура) поділяється на переддоговірну стадію і власне стадію укладення договору.
53. Особливості процесу, передбачені законодавством щодо проведення аукціону, полягають у сукупності дій його учасників, спрямованих на досягнення певного результату, тобто є обставиною, з настанням якої закон пов'язує виникнення, зміну або припинення цивільних правовідносин, а тому є правочином.
54. Правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів (відповідна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 02.10.2019 у справі №5006/5/39б/2012).
55. У частині восьмій статті 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що спори, які виникають при проведенні та виконанні результатів аукціону, в тому числі про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна, розглядаються в межах провадження у справі про банкрутство.
56. Результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними. Визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу (ч. 3 ст. 55 Закону про банкрутство ).
57. Згідно з усталеною практикою Верховного Суду, при вирішенні спору про визнання недійсними результатів торгів (аукціону), необхідним є встановлення чи мало місце порушення вимог законодавства при його проведенні; чи вплинули ці порушення на результати аукціону; чи мало місце порушення прав і законних інтересів особи, яка оспорює результати аукціону (аналогічна позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.08.2020 у справі № 922/600/17, від 28.01.2021 у справі № 922/987/16, від 09.02.2021 у справі № 5023/5507/12, від 06.04.2021 у справі № 5027/398-б/2012, від 27.04.2021 у справі № 5023/5836/12).
58. Стала судова практика також вказує на те, що до предмету доказування недійсності результатів аукціону входять встановлення обставин недотримання арбітражним керуючим та організатором аукціону вимог, які ставляться Законом про банкрутство до його проведення, зокрема, щодо порядку отримання згоди заставного кредитора на продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення (стаття 42 Закону); щодо особливостей укладення договору на аукціоні (стаття 50 Закону); щодо порядку оприлюднення оголошення про проведення аукціону певного змісту, письмового повідомлення про проведення аукціону власника майна, замовника та інших осіб, визначених замовником (статті 58, 59 Закону); допуску до участі в аукціоні (стаття 61 Закону); допуску до місця проведення аукціону (стаття 63 Закону); порядку проведення аукціону (статті 64-68 Закону).
59. Верховний Суд зауважує, що у випадку, коли мова йде про реалізацію на аукціоні у межах справи про банкрутство майна, належного боржнику, значення такого аукціону має комплексний характер, оскільки він повинен відповідати загальним принципам проведення аукціону як публічних торгів та відповідати специфічним умовам, передбаченим законодавством про банкрутство.
60. Суд звертається до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 20.05.2021 у справі № 910/24368/14, відповідно до якого "правова природа процедури реалізації включеного до ліквідаційної маси майна боржника на торгах у формі аукціону полягає в продажу майна банкрута на умовах конкуренції між учасниками торгів для отримання максимальної ціни, а також забезпеченні переходу права власності на майно боржника до покупця - переможця торгів (аукціону), невід'ємною і завершальною стадією якого є оформлення результатів такого продажу договором купівлі-продажу, що укладається власником майна чи замовником аукціону з переможцем торгів".
61. Верховний Суд також наголошує, що обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів. З'ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності.
62. У цій справі, висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для визнання проведеного 15.12.2017 аукціону з продажу майна ТОВ "Едельвейс-фарм" ґрунтується на сукупності порушень Закону про банкрутство, допущених під час підготовки та проведення аукціону, зокрема: відсутність належних доказів публікації оголошення, відсутність належних доказів розміщення оголошення на об'єктах нерухомого майна, не забезпечення організатором доступу до місця проведення аукціону (зазначення не повної адреси у повідомленнях), відсутність доказів відеофіксації проведення аукціону саме 15.12.2017 за адресою м. Львів, вул. Кульпарківська, 93.
63. Оцінивши доводи касаційної скарги та здійснивши перевірку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права в частині визнання недійсними результатів спірного аукціону та укладеного за його результатом договору купівлі-продажу при прийнятті оскаржуваної постанови, Верховний Суд дійшов таких висновків.
64. Відповідно до положень частин третьої, четвертої статті 58 Закону про банкрутство під час продажу на аукціоні нерухомого майна оголошення повинно бути також розміщено на нерухомому майні. Організатор аукціону забезпечує доступ до інформації про майно, що підлягає продажу, а також можливість ознайомитися з майном за його місцезнаходженням.
65. У цій справі, щодо наявності оголошень на об'єктах продажу, суд апеляційної інстанції зазначив, що комісією зі сторони банку було встановлено відсутність відповідних оголошень на об'єктах продажу, водночас комісією організатора аукціону так само було підтверджено відсутність оголошень внаслідок їх зривання. При цьому із фотографій, долучених до актів виявлення фактів зривання оголошень, не можливо встановити на фасадах яких саме приміщень розміщено оголошення - не зафіксовано назви вулиці, номера будинку, дати фотографії тощо.
66. Верховний Суд враховує, що спір щодо розміщення оголошень на об'єкті нерухомості, який виставлено на продаж, не може слугувати беззаперечною підставою для визнання недійсними результатів аукціону, водночас, у цій справі обставини щодо розміщення оголошень на об'єктах продажу, як обґрунтування порушення порядку підготовки до проведення спірного аукціону, досліджувалась судом апеляційної інстанції у сукупності з іншими доказами.
67. Відповідно до положень частини першої статті 58 Закону про банкрутство організатор аукціону не пізніше як за 15 робочих днів до дня початку аукціону оприлюднює на веб-сайті державного органу з питань банкрутства та Вищого господарського суду України (при проведенні електронних торгів - також на своєму веб-сайті) оголошення про проведення аукціону, а також письмово повідомляє про проведення аукціону власника майна, замовника та інших осіб, визначених замовником.
68. Судом апеляційної інстанції встановлено, що наявна в матеріалах справи картка публікації 47187 оголошення про проведення аукціону з продажу майна на сайті Вищого господарського суду України, додана до звіту ліквідатора про проведену роботу від 19.12.2017 не дає змоги встановити відповідності оголошення вимогам Закону, натомість текст оголошення, наданий суду 27.08.2021 не містить ознак, які вказували б на те, що оголошення видрукувано із сайтів, на яких воно було розміщене саме перед проведенням аукціону, зміст такого оголошення неможливо співставити з оригіналом, оскільки оголошення відсутні на сайтах за строком зберігання інформації.
69. З урахуванням положень частини п'ятої статті 96 ГПК України, відповідно до якої, якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги, суд апеляційної інстанції вказав, що з матеріалів справи не можливо встановити відповідність змісту оголошення вимогам Закону.
70. З цього приводу, Верховний Суд вважає за необхідне зауважити, що ліквідатор у межах справи про банкрутство є, перш за все, особою, що має бути відповідальною за наявність у матеріалах справи всіх доказів проведення аукціону, ураховуючи в тому числі, його обов'язок в подальшому відобразити здійснені ним дії у звіті ліквідатора, що відображає повноту здійснених ним заходів.
71. Разом з тим, якщо ліквідатор усувається від присутності на аукціоні, самостійному його фіксуванні, так само як не фіксують аукціон переможець, який як ніхто зацікавлений у підтвердженні факту та порядку проведення аукціону, у суду розумно мають виникнути сумніви у дотриманні порядку підготовки та проведенні такого аукціону.
72. У справі № 39/02-09 на неврахування висновків Верховного Суду у постанові від 15.04.2021 в якій посилається скаржник, наведено наступний висновок: "колегія суддів касаційної інстанції, хоча і вважає правильним посилання касанта на вимоги частини першої статті 53 Закону про банкрутство щодо забезпечення технічної можливості пошуку оприлюдненої на відповідних вебсайтах інформації про проведення аукціону з продажу майна боржника, можливості її перегляду тощо, проте зауважує, що обмеження доступу до такої інформації може розглядатися, як підстава для визнання недійсними результатів аукціону, лише якщо таке обмеження мало місце у період до проведення такого аукціону та вплинуло на його результат (ціну, склад учасників тощо), а доведення таких обставин покладається на особу, яка про це стверджує в обґрунтування відповідної вимоги."
73. Разом з тим, Суд відзначає, що у вказаній справі № 39/02-09 було встановлено розміщення на вебсайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України оголошення про проведення аукціону з продажу майна боржника у складі цілісного майнового комплексу, повний текст якого наявний у справі.
74. При цьому, колегія суддів не заперечує такий висновок та не вбачає підстав для відступу та водночас вкотре наголошує на необхідності дослідження доказів та обставин справи, і як наслідок - вплив на результат аукціону, у їх сукупності, а тому відхиляє посилання скаржника на неврахування судом апеляційної інстанції висновку Верховного Суду у справі № 39/02-09.
75. Щодо місця проведення аукціону судом апеляційної інстанції встановлено, що ПП "Укрторгцентр" (організатор аукціону) є орендарем нежитлового приміщення за адресою: м. Львів, вул. Кульпарківська, 93, 2-й поверх, загальною площею 92,6 кв.м. на підставі договору оренди майна №01-12/16 від 01.12.2016, укладеного між ТОВ "Всеукраїнський акціонерний аукціонний центр з продажу активів та майна банкрутів" та ПП "Укрторгцентр" (а.с. 157-165, том 7). Водночас із наданої організатором аукціону фотографії оголошення, розміщеного (як стверджують організатор аукціону та боржник) на об'єкті продажу, а також із повідомлень, надісланих організатором аукціону заставному кредитору, боржнику за дебіторською заборгованістю, замовнику (а.с.282-286, том 7) вбачається, що місцем проведення аукціону зазначено: м. Львів, вул. Кульпарківська, 93, тобто, не вказано повну адресу місця проведення торгів.
76. Верховний Суд погоджується з висновком апеляційного господарського суду, що відсутність повної адреси місця проведення торгів свідчить про те, що організатором не забезпечено належним чином доступу до місця проведення аукціону. Колегія суддів, вважає за необхідне зауважити, що у даному випадку, як мінімум слід було ідентифікувати місце проведення аукціону поверхом, оскільки поверх зазначено у договорі оренди.
77. Верховний Суд також вважає вірним врахування судом апеляційної інстанції висновку, наведеного у постанові від 30.11.2021 у справі № 910/21182/15(910/16832/19), де Верховний Суд у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що відсутність зазначення в оголошенні конкретного приміщення у багатоповерховому та багатоквартирному будинку вказує на недоліки в оголошенні та ідентифікації потрібного офісу (приміщення) для подачі заявки на участь в аукціоні.
78. Суд також зауважує, що створені умови, які унеможливлюють участі в ньому усіх бажаючих, нівелює саму сутність аукціону, позбавляє потенційних учасників скористатись правом набути майно у власність та створює умови для зловживань організатором та замовником аукціону.
79. Доводи касаційної скарги про відсутність порушень організатором торгів Закону про банкрутство щодо оприлюднення оголошення про проведення аукціону на вебсайті та на нерухомому майні, а також щодо допуску учасників до аукціону зводяться до заперечень встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи та до переоцінки наявних у справі доказів, що виходить за межі компетенції суду касаційної інстанції в силу вимог статті 300 ГПК України, а тому Суд відхиляє такі доводи.
80. Відповідно до вимог статті 62 Закону про банкрутство організатор аукціону зобов'язаний забезпечити його фіксацію технічними засобами. Організатор аукціону зобов'язаний забезпечити ведення його відеозапису, крім проведення електронних торгів. Організатор аукціону зобов'язаний зберігати носії із записом аукціону протягом не менш як семи років з дня його проведення. Організатор аукціону зобов'язаний негайно надавати копії записів аукціону в поширених форматах медіафайлів усім бажаючим безоплатно на наданий носій або на власний носій за умови оплати його вартості.
81. Суд апеляційної інстанції зауважив, що з наданого відеозапису неможливо встановити жодних ідентифікуючих ознак місця та дати проведення аукціону, такий не містить ані геолокації, ані будь-яких розпізнавальних знаків, які б підтверджували, що оспорюваний аукціон було проведено саме 15.12.2017 року за адресою, вказаною в оголошенні: м. Львів, вул. Кульпарківська, 93. Відеозапис розпочато з оголошення організатором ціни лоту зі зменшенням її на крок аукціону з 58 420 231,99 грн, тобто на 117-му кроці аукціону.
82. В касаційній скарзі скаржник стверджує, що судом апеляційної інстанції, всупереч вимог ч. 5 ст. 310 ГПК України, не досліджено відеозапис аукціону та разом з тим, скаржник не заперечує відсутність на цьому записі дати, часу та місця проведення аукціону.
83. Колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновком апеляційного господарського суду про те, що неповний відеозапис проведеного аукціону, з якого неможливо встановити дати та місця проведення, не може слугувати достовірним доказом, у розумінні статей 76, 78 ГПК України, проведення аукціону 15.12.2017 у м. Львові по вул. Кульпарківській, 93, із фіксуванням технічного запису, що в свою чергу, свідчить про недотримання організатором аукціону положень статті 62 Закону про банкрутство та спростовує аргументи касаційної скарги в цій частині.
84. Відповідно до приписів частини другої статті 60 Закону банкрутство, заява на участь в аукціоні повинна містити також відомості про наявність або відсутність заінтересованості заявника стосовно боржника, кредиторів, замовника, організатора аукціону та про характер цієї заінтересованості у разі її наявності.
85. У цій справі, щодо заінтересованості учасників аукціону, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що в разі існування пов'язаності учасників торгів з боржником, інформація про такі обставина мала бути зазначена у заяві ОСОБА_1 на участь в аукціоні з продажу майна банкрута, натомість така заява містила повідомлення про відсутність заінтересованості заявника стосовно боржника, кредиторів, замовника та організатора аукціону. Разом з тим, суд апеляційної інстанції вказав, що ОСОБА_1 та ТОВ "ІНТЕР КАРГО Україна" є особами, щодо яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими із врахуванням наведених заставним кредитором обставин подальшого відчуження реалізованого на аукціоні майна.
86. При цьому, апеляційний господарський суд врахував висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 29.01.2020 у справі №909/871/16, в якій Верховний Суд, враховуючи порушення на стадії підготовки до проведення оскаржуваного аукціону, які полягають у невідповідності оголошення про проведення аукціону положенням ч. 7 ст. 59 Закону про банкрутство, а також у невідповідності заявки ПП "Рост" положенням ч. 2 ст. 60 Закону про банкрутство, а саме відсутність відомостей про заінтересованість стосовно боржника, дійшов висновку про обґрунтованість позиції судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для визнання недійсними результатів оскаржуваного аукціону з продажу майна банкрута та укладеного в результаті договору купівлі-продажу майна.
87. Колегія суддів касаційної інстанції погоджується із застосуванням судом апеляційної інстанції зазначеного висновку у постанові Верховного Суду від 29.01.2020 у справі №909/871/16 та не вбачає підстав для відступу від нього.
88. Відносно доводів скаржника про те, що ліквідатором правомірно було включено та здійснювався продаж майна боржника у складі цілісного майнового комплексу, в розумінні положень статей 33, 42, 44 Закону про банкрутство, натомість судом апеляційної інстанції не враховано висновки Верховного Суду у постановах від 26.09.2019 у справі №11/19, від 21.06.2018 у справі №914/701/17, від 12.11.2019 у справі №911/3848/15, від 19.07.2018 у справі №910/7266/14, Верховний Суд зауважує таке.
89. Як вже зазначалося вище, предметом були нежитлові приміщення загальною площею 3 558,8 кв.м. (трьохповерхова будівля), розміщена у місті Харків та нежитлове приміщення аптеки загальною площею 96,5 кв.м., розташоване у місті Первомайський Харківської області, а також дебіторська заборгованість банкрута в розмірі 9 768 761,76 грн (боржник Приватне торговельно-посередницьке мале підприємство фірма "Едельвейс", з місцезнаходженням у м. Рава-Руська Львівської області).
90. У постанові Верховного Суду у складі Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 21.06.2018 у справі № 914/701/17, у постановах Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 19.07.2018 у справі № 910/7266/14, від 26.09.2019 у справі № 11/19, від 12.11.2019 у справі № 911/3848/145 наведено висновок, відповідно до якого на розсуд ліквідатора відноситься обрання подальших способів продажу майна (проводити повторний, другий повторний продаж майна у складі цілісного майнового комплексу, а далі перейти до продажу майна з першого, повторного та другого аукціонів з продажу майна окремими лотами, чи одразу перейти до продажу майна окремими лотами). Відтак ліквідатор може продовжити продаж майна цілісним майновим комплексом із застосуванням продажу з першого та другого повторного аукціонів відповідно до статті 66 Закону про банкрутство, якщо дійде висновку, що такий продаж дозволить йому отримати найвищу ціну, або перейти до продажу майна частинами (лотами), якщо така реалізація буде обґрунтована можливістю отримання сумарно вищої ціни за ліквідаційні активи боржника, допоможе прискорити хід ліквідаційної процедури, строки якої обмежено законодавцем до 1 року та буде більш ефективною на предмет відновлення бізнесу майбутніми власниками.
91. Разом з тим, не заперечуючи цього висновку та не відступаючи від нього, колегія суддів Верховного Суду звертає увагу, що розглядаючи вимоги про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна боржника, господарський суд має системно застосовувати норми Закону про банкрутство, оцінюючи в цілому правомірність дій ліквідатора з обрання ним певних способів продажу майна боржника, правомірність формування ним складу майна, яке виставляється на продаж (як цілісного майнового комплексу, так і окремих лотів), дотримання ліквідатором вимог частини 3 статті 98 Закону про банкрутство щодо добросовісності та розсудливості, дотримання балансу інтересів боржника та кредиторів. Аналогічний висновок наведено також в постанові Верховного Суду від 26.09.2019 у справі № 11/19.
92. Суд апеляційної інстанції зазначив, що активи, які виставлені на спірний аукціон, не пов'язані етапами виробничого процесу, не надають можливості вести певну господарську діяльність лише за наявності їх в сукупності, об'єкти нерухомості розміщені в різних містах Харківської області, а підприємство боржник, право вимоги до якого є предметом продажу, розміщене у Львівській області. Верховний Суд, у даному випадку, погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що формування ліквідатором лоту шляхом об'єднання для продажу активів, суттєво відмінних за можливістю використання у господарській діяльності та територіально віддалених один від одного, не є таким, що відповідає принципам розсудливості дій ліквідатора, оскільки не призводять до найвищої ціни за це майно. Суд апеляційної інстанції також визнав такою, що не відповідає таким принципам поведінку ліквідатора, спрямовану на організацію проведення аукціону у місті Львові, територіальна віддаленість якого від місця знаходження майна - місто Харків та місто Первомайський Харківської області, становить більше 1 000 км., що значно знижує можливий попит щодо предмету торгів безпосередньо за місцем знаходження такого майна.
93. Водночас, як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, висновки апеляційного господарського суду щодо обрання ліквідатором способу реалізації майна боржника не є, у даному випадку, самостійною підставою для визнання недійсними результатів аукціону.
94. Колегія суддів Верховного Суду також відхиляє посилання скаржника на висновок Верховного Суду у постанові від 16.06.2021 у справі № 4/86-Б-10, відповідно до якого "приписи ст. 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", не визначають територіального критерію при виборі замовником аукціону організатора аукціону з продажу майна банкрута", як нерелевантний цій справі № 914/1901/16, оскільки такий висновок був зроблений Судом в контексті доводів про те, що спільний регіон де організатор аукціону проводить свою діяльність з ліквідатором та покупцем свідчить про те, що такий організатор аукціону є заінтересованою особою стосовно боржника, кредиторів та замовника аукціону. Однак, у даному випадку не йде мова про вибір організатора аукціону.
95. Отже, зважаючи на викладене, за сукупністю встановлених судом апеляційної інстанції обставин щодо відсутності належних доказів публікації оголошення, відсутності належних доказів розміщення оголошення на об'єктах нерухомого майна, не забезпечення організатором доступу до місця проведення аукціону (зазначення не повної адреси у повідомленнях), відсутність доказів відеофіксації проведення аукціону саме 15.12.2017 за адресою м. Львів, вул. Кульпарківська, 93, Верховний Суд погоджується із законними та обґрунтованими висновками апеляційного господарського суду про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна ТОВ "Едельвейс-фарм", який відбувся 15.12.2017.
96. Враховуючи наведене, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що доводи касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права при винесенні оскаржуваної постанови в частині визнання недійсними результатів спірного аукціону та укладеного за його наслідками договору купівлі-продажу, не знайшли свого підтвердження.
97. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду апеляційної інстанції.
Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
98. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що постанова у справі прийнята з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, із дотриманням норм матеріального та процесуального права.
99. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга ТОВ "Едельвейс-фарм" підлягає залишенню без задоволення, а прийнята у справі постанова Західного апеляційного господарського суду від 06.07.2022 в частині скасування пунктів 2, 3 ухвали Господарського суду Львівської області від 03.02.2022 - залишенню без змін.
В. Розподіл судових витрат
100. У зв'язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Едельвейс-фарм" залишити без задоволення.
2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 06.07.2022 в частині скасування пунктів 2, 3 ухвали Господарського суду Львівської області від 03.02.2022 у справі № 914/1901/16 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Пєсков
Судді О. Банасько
В. Картере