19 жовтня 2022 року
м. Київ
cправа № 911/248/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Ткаченко Н.Г.,
за участі секретаря судового засідання - Купрейчук С.П.
за участю представників: АТ "Державний експортно-імпортний банк України" - Головіної О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"
на ухвалу Господарського суду Київської області від 26.07.2021
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2022
у справі
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська правова група"
до боржника Приватного акціонерного товариства "Бориспільський автозавод"
про банкрутство, -
1. Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.02.2021 відкрито провадження у справі № 911/248/21 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська правова група" про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Бориспільський автозавод"; визнано вимоги ініціюючого кредитора до боржника у розмірі 2 007 100,00 грн; введено процедуру розпорядження майном та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Теличка Антона Олександровича.
2. 05.03.2021 ТОВ "Облагротехсервіс" звернулось із заявою про визнання грошових вимог до боржника в сумі 1202329,00 грн, з яких 1197789,00 грн - основна заборгованість та 4540,00 грн - судовий збір за подання заяви з вимогами до боржника.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
3. Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.07.2021 у справі № 911/248/21 визнано частково вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Облагротехсервіс" до Приватного акціонерного товариства "Бориспільський автозавод" у розмірі 212486,03 грн, з яких: 4540,00 грн - перша черга задоволення вимог кредиторів та 207946,03 грн - четверта черга задоволення вимог кредиторів, вимоги у розмірі 989842,97 грн відхилено, вирішено процесуальні питання у справі та зобов'язано розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Теличка Антона Олександровича організувати проведення загальних зборів кредиторів, скликання яких призначити на 18.08.2021, зобов'язано кредиторів створити комітет кредиторів та призначено збори комітету кредиторів боржника на 25.08.2021, зобов'язано розпорядника майна боржника здійснити аналіз фінансово-господарської діяльності боржника, інвестиційного становища боржника та його становища на ринках, провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість, про що надати суду відповідний звіт, розглянутий комітетом кредиторів боржника, надати суду протокольне рішення зборів кредиторів боржника та протокол зборів комітету кредиторів боржника з прийнятими рішеннями відповідно до ч. 5 та ч. 8 ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства, підсумкове засідання суду призначено на 02.09.2021.
4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2022 залишено без змін ухвалу Господарського суду Київської області від 26.07.2021 у справі № 911/248/21 в частині визнання грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Облагротехсервіс" на суму 212 486,03 грн.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
5. До Верховного Суду від АТ "Державний експортно-імпортний банк України" (далі в тексті - Скаржник) надійшла касаційна скарга у якій заявлено вимогу скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 26.07.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2022 у справі № 911/248/21 в частині визнання грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Облагротехсервіс" і ухвалити нове рішення яким відхилити повністю кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Облагротехсервіс".
6. В обґрунтування підстав для задоволення касаційної скарги Скаржник наводить наступні доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження:
6.1. Оскаржувані судові рішення суперечать висновкам про застосування норм права, які викладені у постановах Верховного Суду: від 08.04.2021 у справі № 904/4262/17, від 14.01.2021 у справі № 905/1055/19, від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18, від 04.03.2021 у справі № 918/1383/16.
Відзиви
7. Від арбітражного керуючого Теличка А.О. надійшов відзив на касаційну скаргу у якому заявлено прохання касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Інші заяви та клопотання
8. Не надходили.
Позиція Верховного Суду
9. Заслухавши у відкритому судовому засіданні доповідь судді доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення в частині визнання грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Облагротехсервіс" до боржника- без змін, виходячи з наступного.
10. Відповідно до ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
11. Суди попередніх інстанцій встановили наступні фактичні обставини справи:
11.1. ТОВ "Облагротехсервіс" звернулось із заявою про визнання грошових вимог до боржника 05.03.2021, тобто протягом строку, що встановлений ч. 1 ст. 45 КУПБ.
11.2. Визнанні за оскаржуваною ухвалою грошові вимоги на суму 207946,03 грн ґрунтуються на тому, що у відповідності до укладеного між сторонами договору суборенди, боржник не виконав свого зобов'язання з повернення авансових платежів, яке виникло у нього після розірвання договору, на підставі п. 3.8 цього договору суборенди.
11.3. 19.12.2019 між Приватним акціонерним товариством "Бориспільський автозавод" (орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Облагротехсервіс" (суборендар) укладено договір суборенди № 74/СО приміщення (далі - договір суборенди), за умовами якого орендар зобов'язався передати суборендарю, а суборендар зобов'язався прийняти у строкове платне користування (суборенду) приміщення, визначене у цьому договорі, а також зобов'язався сплачувати орендарю орендну плату.
11.4. У пунктах 1.2, 1.3 вказаного договору суборенди сторони погодили, що приміщення, які передаються в суборенду за цим договором (об'єкт суборенди) складається з:
-приміщення АПК з їдальнею (ІІ-га черга) площею 512 кв. м,
-приміщення підвалу будівлі АПК з їдальнею (ІІ-га черга) площею 111 кв. м,
-приміщення Офісно-складська будівля площею 804 кв. м,
-приміщення Складу металу (Б-1) площею 1137 кв. м.
11.5. Об'єкт суборенди розташований за адресою: Київська обл., Борспільський район, с. Проліски, вул. Броварська, 4.
11.6. За умовами пункту 1.7 договору суборенди, орендар гарантує, що має право на передачу в суборенду об'єкт суборенди, та що орендодавець надав письмову згоду на передачу об'єкта суборенди в суборенду на умовах, передбачених даним договором.
11.7. Відповідно до п. 3.1, п. 3.3 та п. 3.5 договору суборендна плата та оплата експлуатаційних послуг є платежами, які суборендар сплачує орендарю за користування об'єктом суборенди. Будь-які платежі оплачуються протягом 3 банківських днів з моменту виставлення до оплати рахунків, але не пізніше 10 числа місяця наступного за поточним.
11.8. Згідно з п. 3.8 договору протягом 10 банківських днів з дня підписання сторонами акту приймання-передачі об'єкту суборенди суборендар зобов'язується перерахувати орендарю авансовий платіж, розмір якого складається з одномісячної суборендної плати та місячної вартості експлуатаційних послуг з урахуванням ПДВ за об'єкт суборенди станом на дату укладання цього договору. Авансовий платіж в розмірі місячної суборендної плати зараховується орендарем в рахунок суборендної плати за останній місяць строку суборенди. У разі розірвання договору до закінчення терміну його дії орендар зобов'язується повернути суборендарю авансовий платіж (чи його частину) протягом 10 банківських днів з дня розірвання договору.
11.9. Пунктом 16.1 договору передбачено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє з 01.01.2020 по 31.12.2020 включно.
11.10. На виконання умов договору орендар передав, а суборендар прийняв об'єкт суборенди, про що сторони склали акт приймання-передачі об'єкту суборенди від 01.01.2020.
11.11. За Додатковою угодою від 30.11.2020 сторони розірвали договір суборенди № 74/СО приміщення від 19.12.2019 за взаємною згодою з 30.11.2020.
11.12. 30.11.2020 суборендар передав, а орендар прийняв об'єкт суборенди, про що сторони склали акт приймання-передачі (повернення) об'єкту суборенди.
11.13. Протягом строку дії та на виконання умов договору суборенди № 74/СО приміщення від 19.12.2019 суборендар на підставі рахунків боржника, перерахував останньому плату за суборенду в сумі 2917300,15 грн, що підтверджується банківськими виписками та платіжними дорученнями.
11.14. В свою чергу, протягом строку дії договору суборенди, боржник надав послуги з суборенди та експлуатаційних витрат на загальну суму 2709354,12 грн, що підтверджується актами наданих послуг.
11.15. Таким чином, після розірвання договору у боржника залишилась кредиторська заборгованість за авансовими платежами в сумі 207 946,03 грн.
11.16. Докази повернення авансових платежів після розірвання договору боржник суду не подав та матеріали справи не містять.
12. За змістом статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУПБ) грошовим зобов'язанням є зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України, зокрема до грошових зобов'язань належать зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
13. Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство (після відкриття провадження) та порядок розгляду судом відповідних заяв визначені, зокрема статтями 45, 46, 47 КУПБ.
14. Відповідно до положень частин 1, 3, 6 статті 45 КУПБ:
- конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство;
- до заяви в обов'язковому порядку додаються, зокрема, документи, які підтверджують грошові вимоги до боржника;
- заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
15. Приписами частини 1 статті 46 цього Кодексу передбачено, що господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви конкурсного кредитора здійснює перевірку її відповідності вимогам цього Кодексу. Згідно з частиною 2 статті 47 КУПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
16. Суд касаційної інстанції звертає увагу на усталені правові висновки Верховного Суду стосовно порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство, ролі та обов'язків суду на цій стадії провадження у справі про банкрутство, відповідно до яких:
- заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);
- обов'язок здійснення правового аналізу заявлених у справі кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 18.04.2019 у справі № 914/1126/14, від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);
- під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);
17. Наведені висновки не втратили своєї актуальності з введенням в дію з 21.10.2019 КУПБ (відповідно до пункту 4 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" якого з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство), оскільки Кодекс (статті 45-47) містить аналогічне правове регулювання порядку звернення кредиторів із заявами із вимогами до боржника у справі про банкрутство та порядку розгляду цих заяв судом.
18. Такі висновки про застосування норм права зазначені Верховним Судом, зокрема, у постановах від 09.12.2021 у справі № 905/857/19, від 20.12.2021 у справі № 922/1775/19, від 09.06.2022 у справі № 910/14927/20.
19. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов'язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова Верховного Суду від 07.08.2019 у справі №922/1014/18).
20. У постановах Верховного Суду від 23.04.2019 у справі №910/21939/15 наведено висновок про застосування норм права, відповідно до якого на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них.
21. Законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство.
22. Покладення обов'язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог.
23. Такий висновок про застосування норм права викладений Верховним Судом у постанові від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18.
24. Розглядаючи кредиторські вимоги суд в силу норм статей 45 - 47 КУПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (див. висновок, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.10.2021 у справі № 913/479/18).
25. Згідно зі змісту оскаржуваних судових рішень, суди попередніх інстанцій дослідили зібрані докази у справі та встановили обставини перерахування авансових платежів на суму, яка перевищує термін користування майном переданим в суборенду.
26. Також суди попередніх інстанцій встановили, що матеріали справи не містять доказів визнання недійсним правочину, з посиланням на який ТОВ «Облагротехсервіс» обґрунтовує свої грошові вимоги до боржника, а тому він є обов'язковим до виконання сторонами.
27. Наведені обставини справи у своїй сукупності свідчать про те, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли до висновку про визнання грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Облагротехсервіс" на суму 207 946,03 грн, які заявлені до Приватного акціонерного товариства "Бориспільський автозавод".
28. Посилання Скаржника у касаційній скарзі на ту обставину, що укладення договору суборенди боржником із заінтересованою особою щодо боржника, який направлений на створення штучної кредиторської заборгованості задля отримання контролю за процедурою банкрутства ПрАТ "Бориспільський автозавод", тобто такий що має ознаки фраудоторного правочину, може слугувати підставою для реалізації Скаржником механізму передбаченого приписами ст. 42 КУПБ щодо визнання недійсними правочинів боржника.
29. Відповідно до приписів ст. 309 ГПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
30. З урахуванням того, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли до висновку про визнання грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Облагротехсервіс" на суму 207 946,03 грн, колегія суддів суду касаційної інстанції, на підставі приписів ст. 309 ГПК України, дійшла висновку про те, що касаційна скарга Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Господарського суду Київської області від 26.07.2021 в частині розгляду кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Облагротехсервіс" та постанова Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2022 по справі № 911/248/21 - залишенню без змін.
31. Оскільки за наслідками касаційного розгляду касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення в частині розгляду кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Облагротехсервіс" - без змін, судові витрати у вигляді судового збору за подання касаційної скарги покладаються на Скаржника.
Керуючись ст. ст. 240, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 26.07.2021 в частині розгляду кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Облагротехсервіс" до Приватного акціонерного товариства "Бориспільський автозавод" та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2022 по справі № 911/248/21 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Жуков
Судді К.М. Огороднік
Н.Г. Ткаченко