18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
08 грудня 2022 року Справа № 925/1171/22
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В., розглянувши у письмовому провадженні справу
за позовом Черкаської міської ради, м. Черкаси
до фізичної особи - підприємця Яременка Олександра Миколайовича,
м. Черкаси.
про стягнення 16 560 грн. 19 коп.,
без повідомлення (виклику) учасників справи
До Господарського суду Черкаської області звернулась з позовом Черкаська міська рада до фізичної особи - підприємця Яременка Олександра Миколайовича про стягнення 16 560 грн. 19 коп. заборгованості, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору про відшкодування збитків (неодержаного доходу) від 19 травня 2019 року.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 07 листопада 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідно до ч. 3 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Відповідач відзиву на позов суду не надав, ухвалу суду від 07 листопада 2022 року було направлено відповідачу за адресою вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Гагаріна,75, кв. 17, м. Черкаси, 18005.
Однак вищевказана ухвала повернулася до суду 21 листопада 2022 року у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
Згідно п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином вважається, що відповідач 16 листопада 2022 року (день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки) отримав ухвалу суду від 07 листопада 2022 року.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю, виходячи з наступного:
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час її розгляду, рішенням Господарського суду Черкаської області від 27 січня 2021 року зі справи №925/1580/20 позов задоволено повністю, стягнуто з фізичної особи-підприємця Яременка Олександра Миколайовича на користь Черкаської міської ради 24 697,94 грн. основного боргу та 1 059,58 грн. пені, а також 2 102,00 грн. судового збору.
Під час розгляду справи №925/1580/20 судом було встановлено, що 19 травня 2016 року між позивачем (власником) - Черкаською міською радою, в особі міського голови Бондаренка А.В., що діє на підставі ст. 42 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні", рішення Черкаської міської ради від 28 січня 2016 року №2-137 "Про міський бюджет на 2016 рік" та відповідачем (землекористувачем)- фізичною особою - підприємцем Яременко Олександром Миколайовичем був укладений договір про відшкодування збитків (неодержаного доходу) - коштів за фактичне користування земельною ділянкою комунальної власності по вул. В'ячеслава Чорновола, 114/2, в м. Черкаси (до підписання договору оренди землі) (а.с. 5).
Договір був зареєстрований 19 травня 2016 року за №515 в управлінні земельних ресурсів та землеустрою Департаменту архітектури містобудування та інспектування Черкаської міської ради.
Відповідно до пункту 1 договору "землекористувач" (відповідач) погоджується, що він з 01 квітня 2016 року використовує земельну ділянку по вул. В'ячеслава Чорновола, 114/2 в м. Черкаси.
Відповідно до пункту 3 договору "землекористувач" не заперечує щодо права "власника" на нарахування плати у вигляді неодержаного доходу за час тимчасового невикористання земельної ділянки у розмірі орендної плати, яка діяла на момент виникнення неодержаного доходу, з урахуванням положень статей 156 та 157 Земельного кодексу України, положень ст.ст. 4, 11 Цивільного кодексу України.
Відповідно до пункту 5 договору "Землекористувач" підтверджує, що договір укладено за взаємною згодою сторін, без будь якого тиску з боку "власника" і є добровільним волевиявленням сторін.
Відповідно до пункту 7 договору з 01 квітня 2016 року щомісячна плата за користування земельною ділянкою складає 1 424,43 грн. до 10 числа місяця, наступного за звітним.
Відповідно до пункту 8 договору в разі будь-яких змін розміру орендної плати, що діють в м. Черкаси, розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розмір щомісячної плати змінюватиметься без внесення змін та доповнень до цього договору.
З 01 січня 2017 року у зв'язку із щорічною індексацією грошової оцінки землі (коефіцієнт індексації - 1,06) розмір щомісячного платежу становить 1 059,90 грн.
22 лютого 2018 року між позивачем та відповідачем було підписано акт звірки, відповідно до якого переплата у відповідача на дату підписання акту (період нарахування - по 31 грудня 2017 року включно) становила 1 592,59 грн. (а.с. 9).
Наступне нарахування відповідачу орендної плати продовжувалося з 01 січня 2018 року.
Позивачем з 01 січня 2018 року по 31 серпня 2018 року нараховано відповідачу згідно договору від 19 травня 2016 року про відшкодування збитків 48 316,80 грн. заборгованості.
Зобов'язання за договором про відшкодування збитків від 19 травня 2016 року відповідач виконав частково та добровільно сплатив позивачу 22 026,27 грн., що враховано останнім при зверненні з позовом.
Внаслідок цього у відповідача утворилась заборгованість в сумі 24 697,94 грн.
Згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акта, який набрав законної сили (правовий висновок колегії суддів Касаційного господарського суду Верховного Суду в ухвалі від 26 березня 2019 року у справі № 910/13862/15).
Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
З преамбули статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг проти України", а також рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" вбачається, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Як зазначалося вище, рішенням Господарського суду Черкаської області від 27 січня 2021 року зі справи №925/1580/20 стягнуто з відповідача заборгованість за період з 01 січня 2018 року по 31 серпня 2018 року включно, в зв'язку з чим наступне нарахування відповідачу щомісячних платежів продовжувалося починаючи з 01 вересня 2020 року.
За період з 01 вересня 2020 року по 30 липня 2021 року відповідачу було нараховано позивачем 16 560 грн. 19 коп. боргу.
Статтю 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є чинним і в установленому законом порядку не визнавався недійсним.
Сторони за взаємною згодою визначили розмір плати за використання відповідачем земельної ділянки без відповідних документів, що посвідчують право.
Отже, відповідач визнав сам факт користування землею.
Цивільні права та обов'язки виникають, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Оскільки відповідач свого обов'язку щодо своєчасної сплати плати за користування земельною ділянкою не виконав, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно п. 7 договору з 01 квітня 2016 року щомісячна плата за користування земельною ділянкою сплачується землекористувачем до 10-го числа місяця, наступного за звітним.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідачем всупереч ч. 1 ст. 74, ст. 76, 77 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов договору, розрахунку з позивачем за користування земельною ділянкою в повному обсязі. Доводи позивача відповідач допустимими та належними доказами не спростував.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Таким чином, з відповідача підлягає стягненню 16 560 грн. 19 коп. боргу.
Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця Яременка Олександра Миколайовича, АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь міського бюджету м. Черкаси заборгованість за договором про відшкодування збитків (неодержаного доходу) від 19 травня 2016 року № 515 у сумі 16 560 грн. 19 коп. на реквізити: рах. UA108999980334129815000023759, одержувач платежу: ГУК у Черк.обл./тг м. Черкаси/18010900, код ЄДРПОУ: 37930566, Банк: Казначейство України (ЕАП) призначення платежу: орендна плата за землю з фізичних осіб.
3. Стягнути з фізичної особи - підприємця Яременка Олександра Миколайовича, АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на рах.: НОМЕР_2 , банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ, отримувач: Департамент фінансової політики Черкаської міської ради, код ЄДРПОУ 38764629 - 2 481 грн. 00 коп. судового збору.
Видати відповідні накази після набрання рішення законної сили.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.
Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.
Повне рішення складено 08 грудня 2022 року.
Суддя А.В.Васянович