29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
м. Хмельницький
"23" листопада 2022 р. Справа № 924/627/22
Господарський суд Хмельницької області у складі
судді Крамара С.І., при секретарі судового засідання Мізику М.А., розглянувши матеріали
за позовом Фізичної особи-підприємця Вітікової Лілії Ігорівни, м. Хмельницький
до Кредитної спілки "Експрес Кредит Юніон Україна", м. Київ
про:
- виселення з орендованого приміщення;
- стягнення 70 150,00грн - заборгованості по орендній платі, 1 918,20грн - витрат, пов'язаних з утриманням/користуванням орендованим приміщенням, 5 144,27грн - інфляційних втрат, 989,05грн - 3% річних, 11 185,20грн - пені, 13 447,58грн - плати за неповернення в строк орендованого приміщення, 18,39грн - неустойки за неповернення в строк орендованого приміщення
Представники сторін:
від позивача: Вітікова Л.І. (в судовому засіданні 15.11.2022);
від відповідача: не з'явились
В судовому засіданні, відповідно до ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Процесуальні дії по справі, стислий виклад позицій сторін.
30.08.2022 року на адресу Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Вітікової Лілії Ігорівни, м. Хмельницький до Кредитної спілки "Експрес Кредит Юніон Україна", м. Київ про: виселення з орендованого приміщення; стягнення 70 150,00грн - заборгованості по орендній платі, 1 918,20грн - витрат, пов'язаних з утриманням/користуванням орендованим приміщенням, 5 144,27грн - інфляційних втрат, 989,05грн - 3% річних, 11 185,20грн - пені, 13 447,58грн - плати за неповернення в строк орендованого приміщення, 18,39грн - неустойки за неповернення в строк орендованого приміщення у зв'язку із неналежним виконання умов договору оренди №01/08/21 від 01.08.2021.
Ухвалою суду від 05.09.2022 судом прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №924/627/22 в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
У підготовчому засіданні 19.10.2022 суд постановив ухвалу, із занесенням до протоколу судового засідання, відповідно до п.3 ч.2 ст.185 ГПК України, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Позивач в попередніх судових засіданнях позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд їх задовольнити, а судові витрати покласти на відповідача. Зазначала на обґрунтованості викладених у позові обставин. Надала пояснення щодо заявлених сум до стягнення.
Відповідач - КС "Експрес Кредит Юніон Україна", м. Київ в судове засідання не з'явився, повноважного представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовні вимоги не надав, про дату час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений. Так, ухвали суду були направлені рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Судом враховується, що згідно статей 42, 46 Господарського процесуального кодексу України участь сторони у судовому засіданні є її правом. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Судом також враховано, що розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010р., "Смірнова проти України" від 08.11.2005р., "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006р., "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004р.).
Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
З огляду на наведене, зважаючи на належне повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, вимоги розумності строку судового розгляду, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а неявка сторін не призводить до неможливості вирішення спору по суті.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Фізична особа - підприємець Вітікова Лілія Ігорівна зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .
Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Кредитна спілка „Експрес Кредит Юніон Україна" (код ЄДРПОУ 42983358) зареєстрована за адресою: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 72.
Відповідно до витягу про державну реєстрацію прав №36754274 від 15.12.2012, гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 володіють Ѕ частки кожен в нерухомому майні, а саме - магазином для торгівлі промисловими товарами загальною площею 57,5кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно довіреності від 04.12.2012 Вітіков Д.В. уповноважив Вітькову Л.І. представляти його інтереси.
31.07.2019 між Вітіковим Дмитром Володимировичем (надалі - позичкодавець) та ФОП Вітіковою Лілією Ігорівною (надалі - користувач) укладено договір позички нежитлового приміщення, згідно з яким позичкодавець передає, а користувач приймає в безоплатне користування Ѕ (одну другу) частки нежитлового приміщення, повна загальна площа 57,5 кв.м., що розташоване за адресою м. Хмельницький , вул. Свободи, буд. 55.
Приміщення надається користувачу на строк, що становить 35 календарних місяців та 29 днів з моменту його передачі (п. 2.1 договору). Останнім днем строку користування приміщення вважається 29 липня 2022 року (п.2.2. договору).
Користувач має право передавати приміщення в користування (оренду третім особам без дозволу позичкодавця (п.п. 4.4.1 договору).
Згідно додаткової угоди від 27.07.2022 до договору позички сторони погодили продовжити строк дії договору позички нежитлового приміщення від 31.08.2019 р. на строк аналогічний п. 2.2. договору, а саме - 35 календарних місяців та 29 днів починаючи з 01.08.2022р.
16.01.2020 між ФОП Вітьковою Л.І. (надалі - замовник) та Комунальним підприємством „Управляюча муніципальна компанія „Проскурівська" Хмельницької міської ради (надалі - виконавець) укладено договір №14, згідно якого виконавець зобов'язався надавати послуги з управління багатоквартирним будинком, а замовник відраховувати належну йому плату за отримані послуги, відповідно до встановленої ціни та на умовах передбачених договором.
Виконавець надає послуги як управитель усього багатоквартирного будинку №55 по вул. Свободи, до якого входить нежитлове приміщення загальною площею 57,5 кв.м. (п. 3 договору №14).
Сторони погодили, що ціна за 1м2 загальної площі нежитлового приміщення за послуги управління багатоквартирним будинком складає 4,69грн. Розмір щомісячної плати становить 269,68грн (п. 4, 5 договору №14).
Плата за послугу нараховується щомісяця виконавцем та вноситься споживачем не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим (п.6 договору).
Відповідно до додаткової угоди №1 від 01.11.2021 до договору №14 від 16.01.2020 сторони домовились, що ціна за кв.м. загальної площі нежитлового приміщення за послуги з управління багатоквартирним будинком за адресою: вул. Свободи, 55 складає - 5,56грн. Розмір щомісячної плати становить 319,70грн. (п.1 додаткової угоди).
01.08.2021 між Фізичною особою-підприємцем Вітіковою Лілією Ігорівною (надалі - орендодавець) разом з фізичною особою Вітіковим Д.В. (від імені якої діє Вітікова Л.І. на підставі довіреності від 04.12.2012) та Кредитною спілкою „Експрес Кредит Юніон Україна" (надалі - орендар) було укладено договір оренди №01/08/21 від 01.08.2021 (надалі - договір), згідно якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування і володіння - оренду належне орендодавцю нежитлове приміщення загальною площею 57,5 м.кв., яке знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Свободи, буд. 55 (надалі - приміщення або об'єкт оренди) (п.1.1 договору).
Право орендодавця на розпорядження приміщенням, в тому числі на передачу в користування орендарю за цим договором підтверджується договором позички нежитлового приміщення, укладеним 31.07.2021р. між орендодавцем та Вітіковим Д.В. (п.1.3 договору).
Мета оренди: розміщення структурного підрозділу КС „Експрес Кредит Юніон Україна", яке використовуватиме об'єкт оренди для надання фінансових послуг (п. 1.4. договору).
Відповідно до п. 2.1 договору передача приміщення в оренду оформлюється шляхом підписання сторонами акту прийому-передачі. Акт прийому-передачі є невід'ємною частиною цього договору та підписується в момент передачі приміщення орендодавцем орендарю.
У момент підписання Акту прийому-передачі приміщення орендодавець передає орендарю ключі від приміщення, після чого орендар отримує безперешкодний доступ до приміщення.
Згідно п. 2.2 договору, не пізніше п'яти робочих днів з дати закінчення строку оренди приміщення за даним договором орендар зобов'язаний повернути приміщення орендодавцю за Актом прийому-передачі приміщення.
Повернення приміщення орендарем оформлюється відповідним актом, що підписується сторонами (п. 2.6 договору).
Відповідно до п. 3.1 договору, орендна плата, яка підлягає сплаті за користування приміщенням, складає 12 650,00грн. Орендна плата вноситься орендарем щомісячно до 15-го числа за поточний місяць шляхом її безготівкового перерахування на поточний рахунок орендодавця, зазначений у даному договорі в розділі юридичні адреси, банківські реквізити й підписи сторін (п.3.2 договору).
Орендна плата орендарю починає нараховуватись з дати підписання сторонами акту прийому-передачі приміщення. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання акту прийому-передачі приміщення при поверненні об'єкту оренди орендодавцю. З дати підписання сторонами Акту приймання-передачі приміщення орендар сплачує плату за перший, другий та останній календарний місяць оренди одразу (п. 3.4 договору).
Згідно п. 3.5 договору плата сплачується орендарем незалежно від результатів його господарської діяльності щомісячно не пізніше 15 (п'ятнадцятого) числа поточного місяця.
Перший платіж здійснюється авансом за перший, другий та останній місяць оренди орендованого приміщення.
Орендна плата за неповний (перший і останній) місяць оренди повинна бути перерахована орендодавцем в розмірі, пропорційному кількості днів здійснення фактичної оренди в оплачуваному місяці (з або до дати підписання відповідного Акту прийому-передачі приміщення).
Орендар має право вносити плату наперед, за будь-який строк, у розмірі, визначеному у розрахунку суми місячної плати, що діє на дату сплати (п. 3.6 договору).
Відповідно до п. 3.9 договору, вартість спожитої електроенергії, водопостачання холодної води, водовідведення, плати за газ, вивіз сміття, прибирання прибудинкової території, інші витрати (платежі), що пов'язані з утриманням/користуванням приміщенням (далі - комунальні послуги) не входить до розміру орендної плати за даним договором та сплачуються орендарем на підставі виставлених рахунків орендодавцю відповідними організаціями/установами, якщо орендар самостійно не укладає договори із організаціями/установами, що надають такі послуги.
Строк оренди встановлюється з „01" серпня 2021 року до „31" липня 2022 року.
Згідно п. 6.13 договору орендар має право, зокрема, у випадку настання обставин, що зумовлюють втрату потреби орендаря у користуванні приміщенням (ліквідація структурного підрозділу, для цілей розміщення якого орендується приміщення, зміна його адреси тощо), в односторонньому порядку скоротити строк оренди приміщення, шляхом направлення відповідного повідомлення орендодавцю (у простій письмовій формі за підписом орендаря, скріпленим печаткою) шляхом особистого вручення, або рекомендованим (чи цінним) листом з повідомленням про вручення не менш ніж за 30 (тридцять) днів із зазначенням останнього дня строку оренди та причини його скорочення. Датою направлення такого повідомлення вважається дата його особистого вручення, або дата, зазначена на квитанції, що надається орендарю відділенням зв'язку при відправленні такого повідомлення рекомендованим (чи цінним) листом. При цьому, укладання додаткових договорів/угод про розірвання до даного договору, в даному випадку, не потребується. Повернення приміщення здійснюється у порядку, встановленому у розділі 2 цього договору.
Орендар зобов'язаний прийняти в оренду приміщення від орендодавця відповідно до умов даного договору (п. 6. 14 договору). Сплачувати орендодавцю орендну плату відповідно до умов даного договору (п.6.15 договору).
Згідно п. 7.1 договору орендар, протягом 3 (трьох) днів після закінчення строку оренди зобов'язаний повернути, а орендодавець прийняти приміщення у стані не гіршому, ніж на момент передачі в оренду, що оформлюється відповідним актом згідно розділу 2 цього договору та підписується сторонами. З моменту підписання акту згідно розділу 2 договору строк оренди припиняється.
Відповідно до п.8.1 договору у разі затримки у поверненні приміщень орендар сплачує на користь орендодавця плату розраховану згідно п.3.4. договору за фактичну кількість днів затримки та неустойку у розмірі подвійної облікової ставки, яка діяла в період затримки повернення приміщення від добової суми орендної плати за кожен день такої затримки.
Згідно п. 8.3. договору, в разі прострочення внесення орендної плати орендар сплачує пеню за кожен день прострочки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості.
Договір підписаний представниками сторін та скріплений печаткою відповідача.
Відповідно до Акту від 01.08.2021 прийому-передачі нежитлового приміщення, орендодавець передав, а орендар прийняв нежитлове приміщення, повною загальною площею 57,5 кв.м., розташоване в м.Хмельницький, вул. Свободи, 55 згідно з мовами договору оренди №01/08/21 від 01.08.2021 року.
01.12.2021 Додатковою угодою до договору оренди №01/08/21 від 01.08.2021 сторони визначили, що орендна плата, яка підлягає сплаті за користування приміщенням, складає 14 375,00грн.
Згідно Акта звірки взаєморозрахунків станом на 01 серпня 2022 заборгованість ФОП Вітікової Л.І. ( АДРЕСА_2 ) на користь УМК „Проскурівська" становить 1 918,20грн.
Відповідно до поштової накладної №2901305060520 від 29.08.2022 позивач на адресу відповідача направив лист-претензію від 25.08.2022, згідно якого повідомив про закінчення строку оренди договору та просив сплатити орендну плату, а також витрати на утримання/користування приміщенням. До листа було додано рахунок №01/08/21 від 25.08.2022 на оплату на суму 1 918,20грн, як витрати, пов'язані з утриманням/ користуванням приміщенням.
Відповідно до банківської виписки по рахунку позивача в АТ „Кредобанк" станом на 26.08.2022 відповідач - КС „Експрес Кредит Юніон Україна" (р/р НОМЕР_2 ) за період з 01.08.2022 по 26.08.2022 здійснив оплату на загальну суму - 93 725,00грн.
У зв'язку із частковою сплатою орендної плати та неповерненням орендованого приміщення позивач звернулась до суду з вимогами виселення з орендованого приміщення та стягнення 70 150,00грн - заборгованості по орендній платі, 1 918,20грн - витрат, пов'язаних з утриманням/користуванням орендованим приміщенням, 5 144,27грн - інфляційних втрат, 989,05грн - 3% річних, 11 185,20грн - пені, 13 447,58грн - плати за неповернення в строк орендованого приміщення, 18,39грн - неустойки за неповернення в строк орендованого приміщення.
Аналізуючи докази, оцінюючи їх в сукупності, судом приймається до уваги наступне.
У відповідності до ратифікованої Законом України від 17.07.2007 року Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (п.1 ст.6) кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Як передбачено статтею 12 Цивільного кодексу України, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.
Статтею 13 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами укладено договір оренди №01/08/21 від 01.08.2021, згідно п. 1.1 якого позивач передає, а відповідач приймає в тимчасове платне користування і володіння - оренду належне орендодавцю нежитлове приміщення загальною площею 57,5 м.кв., яке знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Свободи, буд. 55.
Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно зі ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (не споживна річ).
Відповідно до Акту від 01.08.2021 прийому-передачі нежитлового приміщення, позивач передав, а відповідач прийняв нежитлове приміщення повною загальною площею 57,5 кв.м., розташованого в м.Хмельницький, вул. Свободи, 55 згідно з мовами договору оренди №01/08/21 від 01.08.2021 року.
Згідно із ч.ч.1, та 2 ст.763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Одним із предметів позову у справі є вимога про виселення Кредитної спілки "Експрес Кредит Юніон Україна" (код ЄДРПОУ 42983358) з орендованого нею згідно договору оренди №01/08/21 від 01.08.2021 нежитлового приміщення загальною площею 57,5 м.кв. При цьому в обґрунтування позову позивач вказує на закінчення строку оренди відповідного приміщення.
Пунктом 4.1 укладеного між сторонами договору оренди передбачено, що строк оренди встановлюється з 01.08.2021 до 31.07.2022.
Частиною 2 ст. 764 ЦК України передбачено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Відповідно до п. 2.2 договору, не пізніше п'яти робочих днів з дати закінчення строку оренди приміщення за договором відповідач зобов'язаний був повернути приміщення позивачу за Актом прийому-передачі.
Однак, матеріали справи не місять, а сторонами не надано доказів виконання відповідачем вимог договору в частині повернення орендованого приміщення.
На адресу відповідача 29.08.2022 позивач звернувся з листом-претензією від 25.08.2022, згідно якого повідомив про закінчення строку оренди договору 01.08.2022, необхідність звільнення приміщення та просив сплатити орендну плату, а також витрати на утримання/користування приміщенням, що підтверджується поштовими відправленнями.
Таким чином, суд приходить до висновку, що строк оренди орендованого відповідачем нежитлового приміщення, згідно договору №01/08/21 від 01.08.2021, припинився 01.08.2022 року. Інших обставин закінчення строку оренди договору, в тому числі повернення орендованого приміщення у зв'язку із обставинами визначеними п.6.13 договору, матеріали справи не містять, а сторонами не надано.
В силу ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Дана законодавча норма встановлює обов'язок орендаря, в разі припинення договору оренди, повернути орендоване майно.
Відповідно до ч. 2 ст. 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.
Враховуючи, що відповідач не виконав свій обов'язок щодо повернення орендованого майна позивачу після припинення дії договору, позовна вимога про виселення Кредитної спілки "Експрес Кредит Юніон Україна" (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 72; код ЄДРПОУ 42983358) з орендованого нею згідно договору оренди №01/08/21 від 01.08.2021 нежитлового приміщення загальною площею 57,5 м.кв., що знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Свободи, буд. 55 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Щодо вимоги про стягнення 70 150,00грн - заборгованості по орендній платі, 1 918,20грн - витрат, пов'язаних з утриманням/користуванням орендованим приміщенням, 5 144,27грн - інфляційних втрат, 989,05грн - 3% річних, 11 185,20грн - пені, 13 447,58грн - плати за неповернення в строк орендованого приміщення, 18,39грн - неустойки за неповернення в строк орендованого приміщення, судом враховано наступне.
Частиною 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Частинами 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
У пункті 3.1 договору (з урахуванням змін внесених додатковою угодою від 01.12.2021), сторонами погоджено розмір орендної плати - 12 650,00грн та з 01.12.2021 розмір - 14 375,00грн, щомісячно.
Згідно з частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до п. 3.2 договору, орендна плата вноситься орендарем щомісячно до 15-го числа за поточний місяць шляхом її безготівкового перерахування на поточний рахунок орендодавця зазначений у даному договорі в розділі юридичні адреси, банківські реквізити й підписи.
З дати підписання сторонами Акту приймання-передачі приміщення орендар сплачує плату за перший, другий та останній календарний місяць оренди одразу (п. 3.4 договору).
Орендар має право вносити плату наперед за будь-який строк, у розмірі, визначеному у розрахунку суми місячної плати, що діє на дату сплати (п. 3.6 договору).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач повинен був здійснити-платежі наступним чином: до 15.08.2021 - 37 950,00грн, до 15.10.2021 - 12 650,00грн, до 15.11.2021 - 12 650,00грн, до 15.12.2021 - 14 375,00грн, до 15.01.2022 - 14 375грн, до 15.02.2022 - 14 375,00грн, до 15.03.2022 - 14 375,00грн, до 15.04.2022 - 14 375,00грн, до 15.05.2022 - 14 375,00грн, до 15.06.2022 - 14 375,00грн. Всього на загальну суму 163 875,00грн.
Проте, згідно матеріалів справи, орендна плата сплачувалась відповідачем частково. Зокрема, 16.08.2021 - 12 650,00грн, 10.09.2021 - 12 650,00грн, 19.10.2021 - 12 650,00грн, 11.11.2021 - 12 650,00грн, 15.12.2021 - 14 375,00грн, 14.01.2022 - 14 375,00грн, 18.02.2022 - 14 375,00грн. Всього на загальну суму - 93 725,00грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Як вбачається з матеріалів справи, орендна плата була встановлена сторонами фіксована, відповідачу про її розмір та строки оплати було відомо. Однак матеріали справи доказів її повної оплати не містять.
З огляду на зазначене, зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги чинного законодавства, суд, здійснивши власний перерахунок, дійшов висновку, що правомірними та належними до стягнення з відповідача, згідно договору оренди №01/08/21 від 01.08.2021, будуть визначені позивачем вимоги щодо сплати орендної плати в сумі 70 150,00грн.
Відповідно до умов договору №01/08/21 від 01.08.2021, вартість спожитої електроенергії, водопостачання холодної води, водовідведення, плати за газ, вивіз сміття, прибирання прибудинкової території, інші витрати (платежі), що пов'язані з утриманням/користуванням приміщенням (далі - комунальні послуги) не входить до розміру орендної плати за даним договором та сплачуються орендарем на підставі виставлених рахунків орендодавцю відповідними організаціями/установами, якщо орендар самостійно не укладає договори із організаціями/установами, що надають такі послуги (п. 3.9 договору).
Зважаючи на викладене, суд, здійснивши перевірку відшкодування витрат позивача на утримання орендованого нерухомого майна, вважає, що заявлені витрати правомірно нараховані позивачем в розмірі 1 918,20грн, що підтверджується рахунком №01/08/21 від 25.08.2022, договором №14 від 16.01.2020 між позивачем та КП „УМК „Проскурівська" та Актом звірки їх взаєморозрахунків.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 3.6 договору оренди, сторони визначили, що в разі прострочення внесення орендної плати орендар сплачує пеню за кожен день прострочки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості.
Суд, здійснивши власний перерахунок (за допомогою програми „Законодавство"), вважає, що заявлені суми пені правомірно нарахованими будуть у розмірі визначеному позивачем - 11 185,20грн та у встановлені ним періоди.
Щодо нарахованих 5 144,27грн - інфляційних втрат, 989,05грн - 3% річних за вказані позивачем у розрахунку періоди, судом враховано таке.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Індекс інфляції, який характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, визначається Держкомстатом за період, який становить один місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). Така ж, правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 13.02.2019р. по справі №924/312/18.
Судом враховано правову позицію Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 щодо застосуванням механізму розрахунку інфляційних втрат у порядку частини 2 статті 625 ЦК України у разі, якщо прострочення виконання грошового зобов'язання становить неповний місяць.
Зважаючи на викладене, суд, здійснивши власний перерахунок (за допомогою програми „Законодавство"), враховуючи встановлений строк виконання зобов'язання щодо оплати за надані послуги згідно договору оренди №01/08/21 від 01.08.2021 та в межах періодів визначених позивачем, вважає, що обґрунтованими до стягнення будуть:
1) інфляційні втрати в розмірі 3 029,80грн за періоди визначені позивачем в розрахунку, окрім нарахувань здійснених за останній платіж (останній місяць оренди), який мав бути погашений 16.08.2021 на суму визначну позивачем в розмірі - 12 650,00грн, оскільки його погашення відбулося 11.11.2021 року, що підтверджується банківською випискою про сплату оренди та визнається самим позивачем у заявленому розрахунку основного боргу - орендної плати.
Таким чином у нарахуванні 2 114,47грн інфляційних втрат на суму останнього платежу (оплата останнього місяця одразу з першим і другим платежами згідно п.п. 3.4, 3.5 договору) в розмірі 12 650,00грн за період з 16.01.2022 по 28.08.2022 належить відмовити у зв'язку із оплатою даного платежу 11.11.2021.
2) 3% річних в розмірі 989,05грн у визначених позивачем в розрахунку періодах щодо сплати періодичних орендних платежів.
Щодо вимоги про стягнення 13 447,58грн - плати за неповернення в строк орендованого приміщення, 18,39грн - неустойки за неповернення в строк орендованого приміщення відповідно до п.8.1 договору, судом враховано наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, договір оренди №01/08/21 від 01.08.2021 припинився 01.08.2022 року у зв'язку із закінченням строку його дії, також автоматичної пролонгації його дії, застосовуючи імперативні приписи ст. 284 ГК України і ст. 764 ЦК України не відбулося. Договір був припинений у відповідності до його вимог. При цьому судом звернуто увагу, що закінчення договору спричиняє припинення договірного зобов'язання.
Отже, застосування після 31.07.2022 до правовідносин між сторонами умов п.8.1 договору оренди №01/08/21 від 01.08.2021, який припинився, є необґрунтованим.
Аналіз частини першої статті 759 та частини першої статті 785 Цивільного кодексу України дозволяє дійти висновку, що договір найму (оренди) зумовлює право наймача (орендаря) користуватися орендованим майном впродовж строку дії договору із сплатою наймодавцю (орендодавцю) орендної плати, погодженої умовами договору оренди; припинення договору найму зумовлює обов'язок наймача негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Невиконання наймачем обов'язку щодо повернення речі зумовлює право наймодавця на застосування до наймача особливого виду майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, який полягає у сплаті наймачем, який прострочив виконання обов'язку щодо повернення речі, неустойки у вигляді подвійної плати за користування річчю за час прострочення відповідно до частини другої статті 785 Цивільного кодексу України.
Судом звернуто увагу, що статус вказаної неустойки обумовлений тим, що зобов'язання наймача з повернення орендованого майна виникає після закінчення дії договору оренди і наймодавець у цьому випадку позбавлений можливості застосувати щодо недобросовісного наймача інші засоби стимулювання до виконання свого зобов'язання, окрім використання права на стягнення неустойки в розмірі визначеному статтею 785 Цивільного кодексу України.
Таким чином, неповернення майна з орендного користування у визначений договором оренди строк є підставою для застосування наслідків, передбачених частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.02.2018 року по справі №910/12949/16 та від 16.03.2020р. по справі №922/227/19.
В той же час, судом звернуто увагу, що оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін.
При цьому, суд, з'ясувавши під час розгляду справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну їх правову кваліфікацію та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15). Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним під час вирішення судом питання про те, яким законом потрібно керуватися для вирішення спору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 761/6144/15-ц).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 наголосила, що саме на суд покладено обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яку правову норму необхідно застосувати для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.
Судом враховано, що право на стягнення неустойки, встановленої частиною другою статті 785 ЦК України, пов'язується з простроченням орендарем виконання зобов'язання з повернення орендованого майна за актом приймання-передачі. При цьому, вказана частина цієї статті встановлює обов'язок орендаря негайного повернути орендодавцеві найману річ.
З огляду на зазначене, у відповідності до ст.785 ЦК України, суд, здійснивши власний обрахунок в межах сум заявлених позивачем до стягнення в якості як плати за неповернення в строк орендованого приміщення, так і неустойки за неповернення в строк орендованого приміщення після закінчення строку договору (01.08.2022) за період з 08.08.2022 (дата відповідно до п. 2.2. договору) по 29.08.2022 (дата визначена позивачем у розрахунку як закінчення періоду), встановив, що розмір неустойки (подвійної орендної плати за користування майном) підлягає стягненню в межах заявлених позивачем сум у розмірі 13 465,97грн.
Суд звертає увагу, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка пов'язана із належним здійсненням правосуддя, зокрема у справі „Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04), зазначено, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої має виконувати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Враховуючи вище встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, повно та всебічно дослідивши та оцінивши наявні докази, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований, підтверджений належними у справі доказами та підлягає задоволенню частково на суму 70 150,00грн. - основного боргу з орендної плати, 1 918,20грн - витрат пов'язаних з утриманням/користуванням орендованим приміщенням, 3 029,80грн - інфляційних втрат, 989,05грн - 3% річних, 11 185,20грн - пені, 13 465,97грн - подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення (неустойка згідно ст.785 ЦК України). В решті суми позовних вимог належить відмовити.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.
Позивачем також заявлено вимогу про стягнення (відшкодування) з відповідача його витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00грн.
Положеннями ч. ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до статті 26 Закону України „Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Судом враховано, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. (Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.10.2019р. по справі №922/445/19).
Як вбачається з матеріалів справи 19.08.2022 між ФОП Вітіковою Л.І. (надалі - клієнт) та Адвокатським об'єднанням „Лучковський і партнери" в особі адвоката Олійника Ю.П. (надалі представник) укладено договір про надання правової допомоги, відповідно до умов якого представник надає правову допомогу клієнту на умовах визначених договором (п.п. 1.1, 1.2 договору).
За правову допомогу клієнт сплачує адвокату винагороду (гонорар). Розмір винагороди сторонами визначається в додатках до цього договору (п. 3.3. договору).
Відповідно до Додатку №1 від 19.08.2022 до договору про надання правової допомоги, сторони визначили порядок оплати гонорару представнику в розмірі 5 000,00грн та встановили, які саме послуги надаються в якості правової допомоги - підготовка та подання позову до Господарського суду Хмельницької області до КС „Експрес Кердит Юніон Україна".
Згідно Акту від 30.08.2022 про виконання Додатку №1 договору про надання правової допомоги, представник надав, а клієнт прийняв правову допомогу, а саме: підготовка і подання позову до Господарського суду Хмельницької області до КС „Експрес Кердит Юніон Україна". Загальна вартість наданої допомоги по Додатку становить - 5 000,00грн
Акт про виконання підписаний сторонами договору про надання правової допомоги та скріплений печаткою АО „Лучковський і партнери".
Докази понесення витрат на професійну правничу допомогу були надані позивачем до закінчення судових дебатів у справі.
Відповідно до положень ч.4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Крім того судом зауважується, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок позивача відповідно до положень ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Виходячи зі змісту положень частин 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що узгоджується з принципом змагальності сторін.
Водночас, судом враховано, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (наприклад, рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04, п. 269).
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у справі №910/8443/17, від 11.05.2018 р. та практиці Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015р., п. п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009р., п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006р., п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004р.
Враховуючи вищевикладене, з урахуванням змісту прийнятого рішення, принципу співрозмірності, критеріїв розумності та складності справи, а також пропорційності, судом вважаються обґрунтованими витрати ФОП Вітікової Л.І. на правову допомогу у розмірі 4 897,00грн
За наведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача 4 897,00грн витрат на професійну правничу допомогу на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 73, 74, 86, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Виселити Кредитну спілку "Експрес Кредит Юніон Україна" (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 72; код ЄДРПОУ 42983358) з орендованого нею згідно договору оренди №01/08/21 від 01.08.2021 нежитлового приміщення загальною площею 57,5 м.кв., що знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Свободи, буд. 55.
Стягнути з Кредитної спілки "Експрес Кредит Юніон Україна" (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 72; код ЄДРПОУ 42983358) на користь Фізичної особи-підприємця Вітікової Лілії Ігорівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 70 150,00грн. (сімдесят тисяч сто п'ятдесят гривень 00 коп.) основного боргу з орендної плати, 1 918,20грн (одну тисячу дев'ятсот вісімнадцять гривень 20 коп.) витрат пов'язаних з утриманням/користуванням орендованим приміщенням, 3 029,80грн (три тисячі двадцять дев'ять гривень 80 коп.) інфляційних втрат, 989,05грн (дев'ятсот вісімдесят дев'ять гривень 05 коп.) 3% річних, 11 185,20грн (одинадцять тисяч сто вісімдесят п'ять гривень 20 коп.) пені, 13 465,97грн (тринадцять тисяч чотириста шістдесят п'ять гривень 97 коп.) неустойки, 4 910,15грн (чотири тисячі дев'ятсот десять гривень 15 коп.) витрат зі сплати судового збору, 4 897,00грн (чотири тисячі вісімсот дев'яносто сім гривень 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Порядок подання апеляційної скарги визначений ст.257 та пп.17.5 п.17 Розділу ХІ „Перехідні положення" ГПК України.
Повний текст рішення складено 05.12.2022.
Суддя С.І. Крамар
Віддрук. 4 прим.:
1- до справи;
2 - позивачу (29000, м. Хмельницький, провул. Молодіжний, 32) е-пошта ІНФОРМАЦІЯ_1
3,4 - відповідачу (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 72 (надісл. реком. з повідом.); 29001, м. Хмельницький, вул. Свободи, буд. 55)