Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
05.12.2022м. ХарківСправа № 922/1585/22
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Рильової В.В.
при секретарі судового засідання Сіліній М.Г.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кабельні технології" (місцезнаходження: 61157, Україна, Харківська область, місто Харків, вулиця Селянська, будинок 24, квартира 29; код ЄДРПОУ 32950551)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ" (місцезнаходження: 61072, місто Харків, вулиця Двадцять Третього Серпня, будинок 31-Б; код ЄДРПОУ 32338465)
про стягнення 1 324 256,05 грн.
за участю представників :
позивача - не з'явився;
відповідача - не з'явився;
Товариство з обмеженою відповідальністю "Кабельні технології" звернулося до Господарського суду Харківської області із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ" 1 324 256,05 грн. заборгованості, з яких: сума основного боргу за отриманий згідно Договору поставки № КТ30-01/03/ від 01.03.2021 товар в розмірі 1 261 196,24 грн. та штраф в розмірі 63 059,81 грн.
Також позивач просить суд покласти на ТОВ "ІР СОМ" витрати зі сплати судового збору в розмірі 19 863,85 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26 вересня 2022 року позовну заяву ТОВ "Кабельні технології" було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/1585/22, постановлено розглядати справу за правилами (в порядку) загального позовного провадження.
Розгляд справи № 922/1585/22 в підготовчому засіданні неодноразово відкладався задля забезпечення принципу змагальності та реалізації прав сторін на повне та об'єктивне встановлення всіх обставин справи в умовах дії в Україні воєнного стану.
18 листопада 2022 року до господарського суду надійшла заява ТОВ "Кабельні технології" про розгляд справи без присутності представника позивача (вх. № 14435). Позовні вимоги ТОВ "Кабельні технології" підтримало у повному обсязі.
Виходячи з принципу диспозитивності, як права сторін на власний розсуд розпоряджатись своїми матеріальними і процесуальними правами (в тому числі брати участь в підготовчому засіданні), суд продовжив розгляд справи за відсутності представника позивача.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ", в свою чергу, наданими відповідачу процесуальними правами не скористалося, відзив на позовну заяву до суду не подало. Про дату, час та місце розгляду справи ТОВ "ІР СОМ" було повідомлено належним чином (в т.ч. згідно довідки відділення поштового зв'язку "Укрпошта" про вручення ухвали суду у справі № 922/1585/22 від 07.11.2022).
За результатами підготовчого засідання 21.11.2022 судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу № 922/1585/22 до розгляду по суті на 05 грудня 2022 року об 12:00 годині, на підставі частини другої статті 185, статті 195 Господарського процесуального кодексу України.
У визначений день представники сторін в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.
З матеріалів справи вбачається, що поштові відправлення Господарського суду Харківської області у справі № 922/1585/22 (ухвали в паперовій формі) надіслано рекомендованими листами з повідомленням про вручення за адресою ТОВ "ІР СОМ", вказаною у позовній заяві, яка також співпадає з юридичною адресою згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 61072, місто Харків, вулиця Двадцять Третього Серпня, будинок 31-Б. Однак, зазначені відправлення не вручено адресатові та повернуто до суду із позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою", що підтверджується довідками про причини повернення/досилання відділення поштового зв'язку Укрпошти. Відповідні ухвали також було надіслано судом в електронному вигляді на електронну пошту ТОВ "Кабельні технології": 380937673137@ukr.net і ТОВ "ІР СОМ", зазначену позивачем: office@przzt.com.ua.
У відповідності до частини шостої статті 120 Господарського процесуального кодексу України, суд також намагався повідомити відповідача про розгляд даної справи телефонограмами. Проте за номером, який вказано у позовній заяві, телефонограма не була прийнята (зазначений номер не відповідає). Відомостей щодо інших засобів зв'язку із ТОВ "ІР СОМ" матеріали справи не містять.
Отже, суд належним чином виконав вимоги Господарського процесуального кодексу України щодо направлення процесуальних документів учасникам справи та здійснив всі необхідні дії з метою належного їх повідомлення про дату, час та місце проведення судового засідання; відповідач мав достатньо часу підготувати заперечення на позовну заяву і визнається таким, що був належним чином повідомлений розгляд даної справи (згідно частини шостої статті 242 ГПК України).
Враховуючи те, що неявка учасників справи в судове засідання, відповідно до приписів частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України, не перешкоджає розгляду справи по суті, а також приймаючи до уваги обмежені строки розгляду справи по суті, визначені частиною другою статті 195 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу № 922/1585/21 за відсутності представників сторін.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
01 березня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кабельні технології" (далі за текстом Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ" (далі за текстом Покупець) було укладено Договір поставки № КТ30-01/03/, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - Покупцеві товар, а Покупець зобов'язався прийняти вказаний товар і сплатити з нього певну грошову суму. Предметом поставки є визначені родовими ознаками вироби з найменуванням, зазначеним у прейскурантах Постачальника. Номенклатура, асортимент, марка, кількість та ціна товарів визначається накладною.
Поставка товару вважається виконаною Постачальником в момент передачі партії товару Покупцю за накладною (пункт 3.6 Договору).
Згідно пунктів 6.1, 6.3 Договору Ціни товару, що постачається Постачальником, є договірними. Ціна товару, яка входить у партію поставки остаточно узгоджується сторонами у погодженому рахунку-фактури та вказується у накладних.
Відповідно до пунктів 7.1, 7.2, 7.5 Договору Покупець повинен сплатити вартість поставлено товару не пізніше 60 днів з дати поставки партії товару. Оплата товару здійснюється у розмірі повної вартості партії товару шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок Постачальника, вказаний у реквізитах Постачальника в цьому договорі.
У випадку якщо Покупець проводить перерахування передоплати за партію товару за наявності заборгованості останнього за раніше поставлений товар, кошти що поступили, вважаються такими, що поступили в рахунок погашення заборгованості за товар, що раніше поступив.
В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Кабельні технології" зазначає, що на виконання умов Договору поставки № КТ30-01/03/ протягом 2021 та 2022 року позивач поставляв товар ТОВ "ІР СОМ", що підтверджується наданими до матеріалів справи копіями видаткових накладних.
Разом з тим, оплату отриманого за Договором Товару проведено відповідачем лише частково і заборгованість ТОВ "ІР СОМ" складає 1 261 196,24 грн. Крім того, внаслідок прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання, позивачем нараховно і заявлено до стягнення штраф в розмірі 63 059,81 грн. (5% від вартості товару на підставі пункту 8.5. Договору). Обставини щодо стягнення суми основного боргу та вказаних нарахувань в примусовому порядку стали підставою для звернення ТОВ "Кабельні технології" до суду із даним позовом.
Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.
За загальними положеннями цивільного законодавства цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 ЦК України). При цьому, стаття 12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), зі змістом якої кореспондуються і приписи статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 ГК України).
Частиною третьою статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно статті 193 ГК України та статті 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Крім того, за змістом статті 193 ГК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. Аналогічні застереження містить стаття 525 ЦК України.
Частиною першою статті 530 ЦК України також встановлено: якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина перша статті 193 ГК України). Укладений сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).
Так, згідно статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
За приписами статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами стосується, зокрема, виконання умов Договору поставки № КТ30-01/03/ від 01.03.2021, а отже предметом дослідження є встановлення обставин щодо здійснення господарської операції - фактичної передачі товару за Договором, аналіз документів, поданих на підтвердження такої поставки, виконання відповідачем зобов'язань з прийняття і оплати вартості товару та інше.
Факт поставки товару повинен підтверджуватися, зокрема, накладними та товарно-транспортними накладними, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", і відповідають вимогам статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, оскільки фіксують факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин.
Згідно частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
На підтвердження факту поставки ТОВ "ІР СОМ" товару позивачем надано до матеріалів справи копії видаткових накладних. Однак, суд звертає увагу на те, що Видаткові накладні № РН-0007028 від 13.04.2022 на суму 706,32 грн., № РН-0008810 від 13.06.2022 на суму 137,64 грн. та № РН-0009346 від 22.06.2022 на суму 397,37 грн. не підписані представником відповідача, а також не містять печатки ТОВ "ІР СОМ". Такі накладні не можуть вважатися належним доказом на підтвердження факту здійснення позивачем поставки товару за Договором та факту отримання вказаного товару відповідачем.
Самі лише податкові накладні, зареєстровані ТОВ "Кабельні технології", також не є належними та допустимими доказами дійсного руху активів між сторонами, як учасниками відповідних господарських операцій, та обставин передачі товару.
Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.
Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб'єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб.
Відповідно, наданий позивачем до матеріалів справи Акт звірки взаєморозрахунків між ТОВ "Кабельні технології" і ТОВ "ІР СОМ" станом на 22.08.2022, підписаний лише представником позивача, також не підтверджує прийняття відповідачем товару за Видатковими накладними № РН-0007028 від 13.04.2022., № РН-0008810 від 13.06.2022 та № РН-0009346 від 22.06.2022.
Зважаючи на встановлені обставини та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ" в установленому Господарським процесуальним кодексом України порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростувало, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ТОВ "Кабельні технології" підлягають задоволенню в частині примусового стягнення з відповідача 1 259 954,91 грн. основного боргу.
Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1 241,33 грн. за Видатковими накладними № РН-0007028 від 13.04.2022., № РН-0008810 від 13.06.2022 та № РН-0009346 від 22.06.2022 є такими, що позбавлені належного доказового обґрунтування, а відтак задоволенню не підлягають.
Згідно пункту 3 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки.
Статтею 549 ЦК України визначено, що, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пунктом 8.5. Договору визначено, що за порушення умов цього Договору Покупець зобов'язаний на вимогу постачальника сплатити штраф у розмірі 5% від вартості партії товару під час поставки якої відбулося порушення.
Враховуючи неналежне виконання ТОВ "ІР СОМ" зобов'язань з оплати отриманого товару, господарський суд доходить висновку про правомірність позовних вимог в частині застосування неустойки. Водночас, нарахування штрафу можна розрахувати від встановленої судом суми основного боргу за Договором поставки № КТ30-01/03/ - 1 259 954,91 грн., а отже 5% становить 62 997,74 грн.
В задоволенні позову ТОВ "Кабельні технології" в частині стягнення з відповідача штрафу в розмірі 62,07 грн. суд відмовляє, у зв'язку із безпідставністю відповідних нарахувань.
Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується частиною першою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Таким чином, судовий збір покладається на ТОВ "ІР СОМ" пропорційно до суми задоволених позовних вимог та підлягає стягненню на користь позивача у розмірі 19 844,29 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 13, 73-80, 86, 123, 129, 195, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кабельні технології" задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ" (місцезнаходження: 61072, місто Харків, вулиця Двадцять Третього Серпня, будинок 31-Б; код ЄДРПОУ 32338465) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кабельні технології" (місцезнаходження: 61157, Україна, Харківська область, місто Харків, вулиця Селянська, будинок 24, квартира 29; код ЄДРПОУ 32950551) суму основного боргу за Договором поставки № КТ30-01/03/ від 01 березня 2021 року в розмірі 1 259 954,91 грн., штраф в розмірі 62 997,74 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 19 844,29 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В задоволенні позову в частині стягнення 1 241,33 грн. основного боргу та 62,07 грн. штрафу - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "08" грудня 2022 р.
Суддя В.В. Рильова