Справа № 724/2383/22
Провадження № 2-о/724/107/22
02 грудня 2022 року суддя Хотинського районного суду Чернівецької області Ковальчук Т.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Територіальна громада м. Хотин в особі Хотинської міської ради Хотинського ОТГ про встановлення юридичного факту,
До Хотинського районного суду Чернівецької області надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа Територіальна громада м. Хотин в особі Хотинської міської ради Хотинського ОТГ про встановлення юридичного факту.
В обґрунтування заяви заявник зазначає, що 30 березня 2000 року між ним та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: житлового будинку площею 49,8 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Даний договір був укладений та зареєстрований 30.03.2000 року в Хотинській філії товарної біржі «Дніпродзержинська», реєстраційний номер 001/151-Н.
Заявник вселився в будинок та проживав в ньому з моменту його придбання, регулярно оплачував комунальні платежі та утримував житловий будинок в належному санітарно - технічному стані. Право власності на житловий будинок в бюро технічної інвентаризації не зареєстровано. Крім того, у встановлений законодавством термін не звернувся до нотаріальної контори із заявою про нотаріальне посвідчення даного Договору.
При зверненні до Державного реєстратора із заявою про реєстрацію нерухомого майна на підставі Договору купівлі - продажу від 30.03.2000 року йому було відмовлено у зв'язку із тим, що відповідно до ст. 27 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952 - ІV, договір купівлі - продажу, укладений через товарну біржу не може бути підставою для державної реєстрації речових прав на нерухоме майно в Державному реєстрі прав.
Вважає, що цим самим він протиправно позбавлений права на реєстрацію нерухомого майна з подальшим отриманням Свідоцтва про право власності на нерухоме майно.
У поза судовому порядку врегулювати дану обставину немає можливості, оскільки даний правочин підлягав державній реєстрації в бюро технічної інвентаризації (положення ст.208-210 ЦК України) і набуває чинності з моменту його державної реєстрації.
Враховуючи вище викладене заявник просить суд встановити факт здійснення купівлі - продажу нерухомого майна, а саме: житлового будинку, який складається з житлового будинку - глинобетон, загальною площею 68,4 кв. м (житловою площею 40,8 кв. м) зазначений в плані під літ. А-1; вбиральня, цегла, зазначена в плані під літ. В; огорожа штахети, зазначений в плані під літ. № 1-2, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на підставі Договору купівлі - продажу нерухомого майна, який був укладений на Хотинській філії товарної біржі «Дніпродзержинська», 30.03.2000 року за реєстраційним номером 001/151-Н.
Відповідно до ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремо провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК України, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Ознайомившись із вказаною заявою, суд вважає необхідно відмовити у відкритті провадження у справі з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, який здійснюється судом у спосіб, визначений законами України.
Згідно із ч.1 ст.19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Так, згідно з вимогами ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно з роз'ясненнями, які містяться у п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо їх встановлення не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Таким чином визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав осіб; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
Вказані висновки викладені у постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 712/10959/17.
З викладеного вбачається, що встановлення факту, що має юридичне значення, в окремому провадженні можливе при умові, що факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають безпосередньо залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи без повторного звернення до суду на підставі цього рішення та встановлення такого факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Так, звертаючись до суду із заявою в порядку окремого провадження, ОСОБА_1 зазначає, що зареєструвати право власності за договором купівлі-продажу житлового будинку від 30.03.2000 року та вчиняти будь-які нотаріальні дії щодо даного договору він не може без встановлення в судовому порядку факту здійснення купівлі-продажу нерухомого майна на підставі договору купівлі- продажу.
Встановлення вказаних у заяві фактів необхідно заявнику для реєстрації нерухомого майна та отримання свідоцтва про право власності на нерухоме майно.
Враховуючи викладене суд вважає, що факти, які просить встановити заявник, не підлягають розгляду в порядку окремого провадження, оскільки із вимог заяви вбачається спір про право, а саме: фактичне укладання договору купівлі-продажу житлового будинку.
Такі вимоги належить розглядати у позовному провадженні із залученням усіх зацікавлених осіб.
Згідно ч. 4 ст. 315 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право.
З огляду на вищенаведене, враховуючи, що з заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, суд вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження по справі, роз'яснивши право на звернення до суду в порядку позовного провадження.
Керуючись ст.177, 294, 315 ЦПК України, суддя,
Відмовити у відкритті провадження по справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Територіальна громада м. Хотин в особі Хотинської міської ради Хотинського ОТГ про встановлення юридичного факту.
Заяву повернути заявнику з усіма доданими до неї документами.
Роз'яснити заявнику, що відмова у відкритті провадження в порядку окремого провадження не перешкоджає звернутися до суду за захистом порушеного права у порядку позовного провадження.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду через Хотинський районний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення.
Суддя Т.М.Ковальчук