Справа № 712/8821/22
Провадження № 2-а/712/107/22
08 грудня 2022 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого/судді Романенко В.А.
за участю секретаря Шаповал А.Ю.
розглянувши в спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Полтавській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у Полтавській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, посилаючись на те, що 14.06.2022 в районі с. Супрунівка Полтавської області по вул. Київська 76 ОСОБА_1 був зупинений працівниками патрульної поліції, які повідомили про те, що ОСОБА_1 начебто порушив обмеження швидкості руху на 36 км (що зафіксовано лазерним вимірювачем швидкості руху Тru САМ), відібрали пояснення та вручили повідомлення про запрошення до підрозділу патрульної поліції від 14.06.2022, згідно якого ОСОБА_1 викликався до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) на 21.06.2022 на 09.00 год. Також в повідомленні зазначено, що у разі неприбуття та відсутності клопотання про відкладення розгляду справи, справа про адміністративне правопорушення розглядатиметься відповідно до вимог ст. 268 КУпАП.
При цьому протокол про адміністративне правопорушення не складався.
16.06.2022 ОСОБА_1 до підрозділу патрульної поліції вул. Кременчуцька 2В, с. Розсошенці, Полтавський район Полтавська область інспектору ОСОБА_2 направив клопотання про перенесення розгляду справи у зв'язку із неможливістю з'явитись о 09.00 годині враховуючи велику відстань від м. Черкаси та с. Розсошенці, комендантську годину та військовий стан в Україні, просив відкласти розгляд справи на іншу дату та встановити час щонайменше об 11.00 годині для можливості безперешкодно прибути до підрозділу патрульної поліції.
У вересні 2022 року було заблоковано рахунки ОСОБА_1 , він звернувся за правовою допомогою до адвоката Гаврилова Д.О.
06.09.2022 до управління патрульної поліції було направлено адвокатський запит з проханням надати копії матеріалів адміністративної справи щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , зокрема копії протоколу, постанови, пояснень (якщо такі наявні), клопотань тощо.
На адвокатський запит ДПП Управління Патрульної поліції в Полтавській області не надало відповідь у зв'язку із відсутністю дати народження ОСОБА_1
21.09.2022 на адресу Управління Патрульної поліції в Полтавській області (с. Розсошенці) було повторно направлено адвокатський запит із зазначенням дати народження ОСОБА_1 з проханням надати копії матеріалів адміністративної справи, зокрема протоколу та постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
У відповідь на адвокатський запит УПП надано копію пояснень ОСОБА_1 , копію повідомлення про виклик та копію фото з лазерного вимірювача швидкості руху. Копію постанови про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності не надано.
Таким чином, у встановленому законодавством порядку ОСОБА_1 вжив всіх можливих заходів для отримання постанови, проте Управлінням патрульної поліції в Полтавській області її не було надано.
13.10.2022 ОСОБА_1 надійшов виклик державного виконавця про необхідність з'явитись до виконавчої служби.
17.10.2022 адвокат Гаврилов Д.О. ознайомився із виконавчим провадженням № ВП 69750728, де і дізнався про наявність постанови інспектора рядового поліції взв. № 2 роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області Кірюшко Олександри Сергіївни від 21.06.2022 серія БАВ № 264967, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за те, що 14.06.2022 в районі с. Супрунівка Полтавського району Полтавської області по вул. Київська 76 о 09 год. 51 хв. ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом RIA MAGENTIS номерний знак НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 86 км на годину при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху на 36 км (швидкість вимірювалась лазерним вимірювачем швидкості руху Тru САМ).
Отже, про наявність постанови від 21.06.2022 серія БАВ № 264967 ОСОБА_1 в особі адвоката Гаврилова Д.О. дізнався 17.10.2022 під час ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження № ВП 69750728.
ОСОБА_1 копію постанови не отримував. Управлінням патрульної поліції також не було направлено копії постанови на адвокатський запит.
Таким чином, оскільки ОСОБА_1 пропустив строк на оскарження постанови з поважних причин, у зв'язку із неотриманням постанови, такий строк може бути поновлений судом. Крім того, враховуючи, що ОСОБА_1 отримав копію постанови під час ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження лише 17.10.2022 - строк на оскарження до 27.10.2022.
Вважають, що поліцейським рядовим поліції взв. № 2 роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області ОСОБА_3 безпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 з огляду на наступне.
ОСОБА_1 до підрозділу патрульної поліції вул. Кременчуцька 2В, с. Розсошенці, Полтавський район Полтавська область інспектору Кирюшко О.С. направив клопотання про перенесення розгляду справи у зв'язку із неможливістю з'явитись о 09.00 годині враховуючи велику відстань від, м. Черкаси та с. Розсошенці, комендантську годину та військовий стан в Україні, просив відкласти розгляд справи на іншу дату та встановити час щонайменше об 11.00 годині для можливості безперешкодно прибути до підрозділу патрульної поліції.
Зазначене підтверджується копією квитанції № 1801507688744 та опису вкладення. Іншого способу направлення клопотання про відкладення розгляду справи, окрім направлення поштового відправлення, законодавством не передбачено.
Отже, ОСОБА_1 був повідомлений про розгляд справи 21.06.2022 о 09.00 год., проте своєчасно направив клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю з'явитись 21.06.2022.
Проте, незважаючи на клопотання ОСОБА_1 інспектором УПП в Полтавській області протиправно, в порушення ст. 268 КУпАП без участі ОСОБА_1 винесено постанову від 21.06.2022 серія БАВ № 264967 та притягнуто ОСОБА_1 до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
При цьому, вимоги статті 63 Конституції України та статті 268 КУпАП громадянину ОСОБА_1 роз'яснено не було.
Таким чином, справа про адміністративне правопорушення була розглянута 21.06.2022 без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Працівником поліції не надано жодного доказу на підтвердження вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 та доказів його вини у вчиненні адміністративного правопорушення.
Суб'єктом владних повноважень жодного доказу в обґрунтування законності винесеної ним постанови та накладення на позивача штрафу, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 122 КУпАП, не було в наявності та відповідно, не долучено до матеріалів справи.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржувану постанову було винесено відповідачем на місці вчинення правопорушення без складання адміністративного протоколу, тим більше, що сам позивач обставини справи та свою вину у вчиненні правопорушення не визнав.
У відповіді на адвокатський запит УПП в Полтавській області повідомлено, що відео з нагрудних камер працівників поліції відсутнє.
Враховуючи зазначене, висновки відповідача по справі про порушення ОСОБА_1 ПДР є припущеннями та такими, що не підтверджені фактичними даними для доказування вини особи, оскільки обставини, з якими закон пов'язує настання даних подій відповідачем не доведені.
Таким чином, відповідачем безпідставно притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності так, як в діях останнього відсутній склад адміністративного правопорушення, що виключає в подальшому провадження по справі та тягне за собою скасування винесеної постанови.
Просить визнати поважними причини пропуску строку на оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності від 21.06.2022 серія БАВ № 264967.
Поновити строк на оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності від 21.06.2022 серія БАВ № 264967.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія 21.06.2022 серія БАВ № 264967 та закрити провадження у справі.
Стягнути з Управління патрульної поліції у Полтавській області Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ: 40108646, адреса: вул. Кременчуцька, 2-В, с. Розсошенці. Полтавська обл.) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 2000 грн. та витрати на оплату судового збору 496,20 грн.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 26 жовтня 2022 року відкрито провадження по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Полтавській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідно до ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь - яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження та сума яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
01.12.2022 року до суду від управління патрульної поліції в Полтавській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого, оцінюючи в сукупності обставини, на яких ґрунтуються вимоги та доводи, якими вони підтверджуються, позов є безпідставним та необґрунтованим, тому УПП в Полтавській області ДПП, повністю заперечує проти задоволення позовних вимог.
Позивач у своєму позові не спростовує факту вчинення ним адміністративного правопорушення, до позову не додає жодних доказів, які б свідчили про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від відповідальності.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Статтею 8 Конституції задекларовано, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом п. 1-2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАВ № 264967 від 21.06.2022 року складеної поліцейським взв. № 2бат. УПП в Полтавській області ДПП рядовим поліції Кирюшко Олександрою Сергіївною, вбачається, що ОСОБА_1 , 14.06.2022 року 09 год. 51 хв. Полтавська область, Полтавський район, с. Супрунівка, вул. Київська, 7б, водій керуючи транспортним засобом RIA MAGENTIS номерний знак НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 86 км на годину при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху на 36 км, швидкість руху вимірювалась лазерним вимірювачем швидкості руху Тru САМ LTI 20/20 NC 008425, чим порушив п.п. 12.4 ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
В якості доказу вчинення водієм зазначеного адміністративного правопорушення додано відеозаписи з б/к 468867, 473462, фото відео TruCAM.
Порядок початку руху, зміни руху за напрямком, розташування транспортних засобів і пішоходів, вибору швидкості руху та дистанції, обгону та стоянки, проїзду перехресть, пішохідних переходів і залізничних переїздів, зупинок транспортних засобів загального користування, користування зовнішніми світловими приладами, правила пересування пішоходів, проїзд велосипедистів, а також питання організації руху та його безпеки на території України відповідно до ст. 41 Закону України від 30.06.1993 року № 3353-XII «Про дорожній рух» (далі - № 3353-XII) регулюються ПДР України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306.
Юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України (ст. 53 Закону № 3353-XII).
Водночас, п. 12.9б ПДР України передбачає, водієві забороняється: перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4, 12.5, 12.6 та 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31 або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил.
Частина 1 ст. 122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення врегульовано розділом IV КУпАП.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення які стосуються правил дорожнього руху, зокрема ч. 1, 2, третя і 5 статті 122.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
За приписами ч. 1 ст. 8 Закону України від 02.07.2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII) поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону № 580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Окрім того, ч. 2 ст. 283 КУпАП визначено загальні вимоги до постанови про накладення адміністративного стягнення, яка має містити інформацію щодо особи правопорушника та обставин скоєння нею правопорушення.
Частиною 3 ст. 283 КУпАП встановлюють, що постанова у справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених ч. 2 цієї статті, має містити також відомості, зокрема відомості про технічний засіб, яким здійснено фото- або відеозапис.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
В розумінні ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З наведеної норми слідує, що при прийнятті суб'єктом владних повноважень відповідного рішення таке рішення повинно містити інформацію про докази, які підтверджують викладені в ньому факти. У випадку ж відсутності покликань на певні докази, що підтверджують факт викладеного порушення суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.
Із змісту оскаржуваної постанови слідує, що позивач порушив швидкісний режим, визначений п. 12.4 ПДР України більш ніж на 36 км/год. При цьому, в оскаржуваній постанові відповідач покликався на доказ, який підтверджує обставини щодо перевищення швидкості руху транспортним засобом під керуванням позивача це здійснення вимірювання швидкості руху приладом TruCAM ТС 228425.
З вказаних матеріалів фото та відеофіксації вбачається, що транспортний засіб RIA MAGENTIS номерний знак НОМЕР_1 , в с. Супрунівка, вул.. Київська, 7б, Полтавської області, Полтавського району, рухався зі швидкістю 86 км/год., швидкість виміряна лазерним вимірювачем швидкості TruCAM ТС 008425.
Суд зазначає, що за правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 14.02.2018 року по справі 536/583/17, у визначених законодавством випадках допускається скорочене провадження у справах про адміністративні правопорушення, яке передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладення адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення. Застосування процедури скороченого провадження у випадках, визначених законом, не призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених в КУпАП.
При цьому, судом враховано положення ст. 40 Закону № 580-VIII, якою передбачено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання ПДР.
Дослідивши наданий відповідачем до матеріалів справи відеозапис суд встановив, що на рухомий автомобіль RIA MAGENTIS номерний знак НОМЕР_1 наведено ціль та здійснювався замір швидкості. В цей момент видно значне дрибіжання приладу TruCam, що може свідчити про проведення моменту фіксації швидкості автомобіля TruCAM з руки (рук). Така вібрація приладу TruCam, може дати більшу похибку, а ніж передбачено свідоцтвом про повірку, що ставить під сумнів зафіксовану швидкість руху автомобіля, яким керував позивач.
Відповідачем не надано жодних доказів щодо способу використання, закріплення приладу TruCAM, яким поліцейський здійснював вимірювання швидкості руху автомобіля позивача.
Враховуючи вищевикладені положення ст. 40 Закону № 580-VIII при проведенні фіксації швидкості певного транспортного засобу автоматична фото - і відеотехніку повинна бути розміщена в порядку визначеному вказаною нормою Закону (стаціонарно вмонтованим способом), натомість ручне розміщення засобів автоматичної фото - і відеотехніки для вимірювання та фіксації швидкості суперечить приписам ст. 40 названого Закону.
Водночас, суд зазначає, що законодавчо не визначено іншого способу та порядку використання лазерних вимірювачів TruCam працівниками патрульної поліції ніж розміщення виключно в порядку ст. 40 Закону № 580-VIII.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Крім того, у відзиві представник відповідача зазначає, що у зв'язку із обмеженими технічними можливостями відеозаписи розгляду справи, зафіксовані на портативний відеореєстратор, видалені із серверу УПП в Полтавській області ДПП, тому надати їх суду не виявляється за можливе.
З урахуванням тієї обставини, що суду відповідачем не надано будь-яких доказів щодо способу використання, закріплення приладу TruCAM, яким поліцейський здійснював вимірювання швидкості руху автомобіля позивача, суд вбачає підстави для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 264967 від 21.06.2022 року, винесену поліцейським взв. « 2 роти № 4 бат. УПП в Полтавській області, ДПП рядовим поліції Кирюшко Олександрою Сергіївною, якою притягнено ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнене у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.
При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Суд не бере до уваги посилання представника позивача на той факт, що оскаржувану постанову було винесено відповідачем на місці вчинення правопорушення без складання адміністративного протоколу, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції. У таких випадках, відповідно до ч. 4 ст. 258 КУпАП уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Суд також не бере до уваги посилання представника позивача на той факт, що розгляд справи 21.06.2022 року відбувся без участі особи яка притягується до адміністративної відповідальності виходячи з наступного.
Як встановлено з матеріалів справи, що встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме: порушення вимог п. 12.4 ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП, інспектором було прийнято рішення про зупинку транспортного засобу.
Після чого було подано сигнал про зупинку транспортному засобу на підставі ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію». Інспектор підійшла до водія та пояснила суть правопорушення. Після цього інспектор попросила пред'явити документи, зазначені в п. 2.1 ПДР України на підставі ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію» та пункту 2.4 (а) ПДР України. Водій виконав законну вимогу та надав запитувані документи для перевірки.
Під час розгляду справи позивача було ознайомлено із усіма правами, передбаченими ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП. Позивач відповідно до ст. 268 КУпАП мав можливість на місці ознайомитись із усіма наявними матеріалами справи, надати пояснення, докази, заявити клопотання та отримати правову допомогу. Жодних обмежень в користуванні правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, під час розгляду справи не було.
Так, позивач заявив клопотання про перенесення розгляду справи. Інспектор Кирюшко О.С. дане клопотання задовольнила та призначила розгляд справи на 21.06.2022 року о 09 год. 00 хв. у приміщенні УПП в Полтавській області (копія повідомлення про запрошення до підрозділу поліції додається позивачем). Повідомлення про запрошення до підрозділу патрульної поліції гр. ОСОБА_1 було вручено особисто, про що свідчить його підпис у відповідній графі повідомлення.
Клопотання гр. ОСОБА_1 про перенесення розгляду справи від 16.06.2022 року на іншу дату, надійшло до УПП в Полтавській області ДПП 21.06.2022 року о 10 год. 30 хв., підтвердженням цього є вхідний штамп із зазначенням часу надходження клопотання та довідка начальника СДЗ УПП в Полтавські області ДПП. Крім того, згідно ШКІ коду на конверті, яким відправлено клопотання, відправлення вручено УПП в Полтавській області ДПГІ за довіреністю 21.06.2022 року.
Таким чином, інспектором неможливо було прийняти до уваги дане клопотання під час розгляду справи о 09 год. 00 хв., оскільки на момент винесення постанови його не було в УПП в Полтавській області ДПП.
Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Стосовно заявлених вимог позивача про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем під час розгляду справи в суді зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2 ст.134 КАС України).
Згідно з п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
З аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 07.05.2020 року у справі № 320/3271/19.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
На підтвердження понесених витрат позивачем надано наступні документи: копію договору від 05.09.2022 року про надання правової допомоги, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Гавриловим Д.О.; копію Ордеру на надання правничої допомоги № 134/22 від 05.09.2022 року, копію свідоцтва ОСОБА_4 про право заняття адвокатською діяльністю серії ЧК № 001134; попередній (орієнтований) розрахунок від 24.10.2022, де виконавцем надані наступні послуги: ознайомлення з матеріалами адміністративної справи, аналіз законодавства, вивчення практики застосування судами законодавства, що регулює дані правовідносини, оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності від 21.06.2022 року серія БАВ № 264967, написання клопотання про відшкодування судових витрат, інших процесуальних документів, направлення позову, інших процесуальних документів, орієнтовний розмір понесених судових витрат на день подання позову становить 2000 грн.
Суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 04.02.2020 (№ провадження К/9901/95/200), відповідно до якої (п.23) вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
З огляду на вищевикладене, враховуючи складність справи, обсяг та якість виконаних адвокатом робіт, витрачений час, значення цієї справи для особи, яка є іншою стороною у справі, суд дійшов висновку про обґрунтованість та співмірність витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 грн., понесених під час розгляду справи, що підтверджується належними доказами, а тому, такі витрати на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції судові витрати у розмірі 496,20 грн. на користь позивача.
Щодо строку звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження постанов у справах про адміністративні правопорушення, суд виходить з наступного.
Згідно ч. 2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).
17.10.2022 адвокат Гаврилов Д.О. ознайомився із виконавчим провадженням № ВП 69750728, де і дізнався про наявність постанови інспектора рядового поліції взв. № 2 роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області Кирюшко Олександри Сергіївни від 21.06.2022 серія БАВ № 264967, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340 грн., а тому позивачу слід поновити строк на звернення до суду.
Керуючись ст.ст. 77, 139, 41-246, 268, 286 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Полтавській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, задовольнити.
Поновити ОСОБА_5 у Дмитровичу строк для звернення до суду з адміністративним позовом щодо оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія 21.06.2022 серія БАВ № 264967.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 264967 від 21 червня 2022 року, винесену інспектором рядового поліції взв. № 2 роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області Кирюшко Олександрою Сергіївною, якою притягнено ОСОБА_6 у Микиту Дмитровичу до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнене у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути з Управління патрульної поліції у Полтавській області Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ: 40108646, адреса: вул. Кременчуцька, 2-В, с. Розсошенці. Полтавська обл.) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 2000 грн. та витрати на оплату судового збору 496,20 грн., а всього 2496,20 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення через суд першої інстанції до Шостого апеляційного адміністративного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Головуючий: В.А. Романенко