Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/3310/22
Номер провадження 1-кп/711/406/22
02 грудня 2022 року м.Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
захисника - адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотанняпрокурора Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та клопотання захисника - адвоката ОСОБА_5 про зміну обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт по матеріалам кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022250310001080 від 13.06.2022 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, -
В провадженні Придніпровського районного суду м. Черкаси перебувають матеріали обвинувального акта у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022250310001080 від 13.06.2022 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06.10.2022 року обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, до 04.12.2022 року включно.
В судовому засіданні прокурор Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_3 заявила клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначила, що підстави, ризики та обставини, передбачені ст.177 КПК України, які існували при застосуванні та продовжені відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжують існувати, оскільки останній офіційно не працевлаштований, не має постійного джерела доходів, не має постійного місця проживання, при цьому будучи умовно-достроково звільненим від відбування покарання на невідбутий строк 1 рік 3 місяці і 3 днів, не виправдав довіри наданої йому державою та знову став на злочинний шлях, таким способом задовольняючи свої потреби, що свідчить про те, що ОСОБА_4 не має наміру зупинятись у своїх злочинних діях, тому не маючи запобіжного заходу, матиме впевненість у своїй безкарності та може продовжити свою злочинну діяльність та у сукупності з суворістю можливого покарання дає підстави дійти висновку про наявність ризику ухилення від суду.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечили. Разом з цим, захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 подав письмове клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на нічний домашній арешт.
В обґрунтування клопотання захисник зазначив, що обвинувачений ОСОБА_4 до його затримання винаймав житло в м. Черкаси, ніколи не перебував у розшуку правоохоронними органами, на даний час може постійно проживати разом зі своїми батьками в АДРЕСА_1 , де і зареєстрований, також вказав, що батько ОСОБА_4 знаходиться в лікарні і потребує його допомоги. Разом з цим, захисника вказує, що обвинувачений ОСОБА_4 не має наміру переховуватися від судута перешкоджати кримінальному провадженню, впливати на свідків та потерпілу, а також зазначив, що у інших кримінальних правопорушеннях не підозрюється.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав клопотання свого захисника - адвоката ОСОБА_5 та просив змінити йому запобіжний захід..
Прокурор ОСОБА_3 проти задоволення клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_4 заперечила та вказала, що за місцем реєстрації ОСОБА_4 не може відбувати домашній арешт, оскільки у останнього неприязні відносини з батьками, і вони не надавали згоди щодо можливості спільного проживання.
Заслухавши доводи та прокурора ОСОБА_3 , пояснення і заперечення обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до положень ч.1 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
При вирішенні питання про зміну запобіжного заходу на більш м'який не пов'язаний з триманням під вартою, крім ризиків, визначених у ст.177 КПК України, суд зобов'язаний оцінити у сукупності всі обставини, зазначені у ст.178 КПК України.
За змістом ст.131 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до положень ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Згідно з нормами ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров'я обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію обвинуваченого; майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей у обвинуваченого; дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Разом з цим, метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до обвинуваченого має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст.177 КПК України і встановлених у судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність (пп. «а» п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для застосування підозрюваному, обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (рішення Європейського суду з прав людини від 26.02.2015 «Баришевський проти України», 12.03.2013 у справі «Волосюк проти України», 25.03.1999 «Пелісьє і Сассі проти Франції»).
У справі «Ілійков проти Болгарії», Європейський суд з прав людини вказав, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Вирішуючи клопотання прокурора, суд враховує вимоги ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Клоот проти Бельгії» зазначено, що ризик вчинення нових правопорушень має місце, коли попередня поведінка особи дає підстави для очікувань, що вона не має наміру зупинятись у своїх злочинних діях; коли небезпека має бути явною, а запобіжний захід необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Сельчук проти Туреччини» визначено, що попередня судимість може бути підставою ризику вчинення нових правопорушень.
Ризики вчинення обвинуваченим дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
На думку суду, враховуючи попередні судимості обвинуваченого ОСОБА_4 , який є неодноразово судимим за злочини проти власності, будучи умовно-достроково звільненим від відбування покарання на невідбутий строк 1 рік 3 місяці і 3 днів, належних висновків не зробив та знову обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину у цій сфері, що свідчить про стійку схильність останнього до вчинення кримінальних правопорушень, а тому ризики про які зазначає прокурор щодо можливості продовження злочинної діяльності, вчинення інших кримінальних правопорушень, є обґрунтованими, а зважаючи на характеризуючі дані та тяжкість санкції, передбаченої за кримінальне правопорушення у якому обвинувачується ОСОБА_4 також існує і ризик здійснення останнім перешкод щодо встановлення об'єктивної істини по кримінальному провадженню або переховуватись від суду.
Заявлені захисником в клопотанні обставини, ніяким чином не нівелюють та не покривають існуючі ризики у кримінальному провадженні, оскільки не надають впевненості та гарантій у подальшій належній процесуальній поведінці обвинуваченого ОСОБА_4 , недопущені вчинення останнім протиправних дій, вчинення перешкод для встановленні істини по справі, при реальній можливості їх здійснити.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що в клопотанні захисника не зазначені нові вагомі обставини, що зменшують чи виключають існуючі ризику у кримінальному провадженні для застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 131, 177, 178, 181, 183, 194, 331 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт - залишити без задоволення.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 30.01.2023 року включно.
У судовому розгляді кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України оголосити перерву до 14 години 00 хвилин 23 грудня 2022 року.
Ухвала в частині продовження строку запобіжного заходу підлягає до негайного виконання та може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Відповідно до положень ч.3 ст.395 КПК України для осіб які перебувають під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення копії судового рішення.
Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 05.12.2022 року о 17:00 годині.
Головуючий: ОСОБА_1