Справа № 646/908/22
№ провадження 1-кс/646/339/2022
16.02.2022 м.Харків
Слідчий суддя Червонозаводського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , захисника - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання старшого слідчого СВ ВП №1 Харківського РУП №1 ГУ НП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022221140000234 від 14.02.2022, за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 289 КК України, у відношенні:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Миронівка, Лозівського району Харківської області, українця, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей: дочку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сина ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 , з середньою спеціальною освітою, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 289 КК України,
До Червонозаводського районного суду м. Харкова надійшло клопотання старшого слідчого СВ ВП №1 Харківського РУП №1 ГУ НП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022221140000234 від 14.02.2022, за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 289 КК України, у відношенні ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 289 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за попередньою змовою і спільно в групі з ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , згідно розподілених ролей, вчинили кримінальні правопорушення за наступних обставин.
Так, 13.02.2022, точний час в ході проведення досудового розслідування встановити не вбачається за можливе, ОСОБА_4 , за попередньою змовою та спільно в групі з ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з корисливих мотивів та метою заволодіння майном потерпілого ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та незаконного заволодіння належним йому транспортним засобом - легковим автомобілем ТМ «Audi Q7», 2019 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , чорного кольору, прибули на вул. Лисаветинську, м. Харків, поблизу буд. 3А, де проживає потерпілий ОСОБА_12 , та стали очікувати приїзду потерпілого до свого будинку.
Приблизно о 21:07, більш точний час в ході досудового розслідування встановити не вбачається за можливе, 13.02.2022, ОСОБА_12 , керуючи своїм автомобілем ТМ «Audi Q7», д.н.з. НОМЕР_1 , під'їхав до свого будинку, але місць для паркування не було та через це він під'їхав до сусіднього будинку за адресою: АДРЕСА_3 , де на паркувальному місці залишив свій легковий автомобіль ТМ «Audi Q7», д.н.з. НОМЕР_1 , та направився у бік під'їзду. В цей момент, раптово та несподівано для потерпілого підійшов ОСОБА_9 , який розташовуючись навпроти потерпілого, наніс останньому близько 5 ударів кулаками обох рук в область обличчя, від чого ОСОБА_12 разом з ОСОБА_9 впали на землю, та ОСОБА_9 , перебуваючи зверху потерпілого, почав утримували його на землі лівою рукою. Після чого, до них підійшов ОСОБА_4 , який почав утримувати потерпілого за праву руку, та спільно з ОСОБА_9 підняли ОСОБА_12 з землі на ноги, та проти волі останнього, не даючи йому можливості залишити місце події, почали утримувати за руки з двох сторін на місці, при цьому ОСОБА_4 забрав у потерпілого барсетку з його особистими речами. В цей час до них підійшов ОСОБА_10 , якому ОСОБА_4 передав барсетку потерпілого, та який почав вимагати у потерпілого надати йому ключі від автомобілю ТМ «Audi Q7», д.н.з. НОМЕР_1 . На відмову потерпілого надати ключі, ОСОБА_4 почав обшукувати одяг потерпілого, без його згоди, та в кармані знайшов вказані ключі від автомобілю, які передав ОСОБА_10 , котрий в свою чергу відчинив, за допомогою брелку сигналізації, автомобіль ТМ «Audi Q7», д.н.з. НОМЕР_1 .
Після чого, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_9 підійшов до автомобілю та, відчинивши задні ліві двері, сів до салону автомобілю, на заднє пасажирське сидіння зліва, в свою чергу ОСОБА_4 , проти волі потерпілого, з використанням фізичної сили, підвів потерпілого ОСОБА_12 до правих задніх дверей автомобілю ТМ «Audi Q7», д.н.з. НОМЕР_1 , та посадив на заднє пасажирське сидіння по середині, після чого з метою унеможливлення вчинення опору потерпілим та виклику на допомогу, сів біля потерпілого на заднє сидіння справа, не даючи йому змоги втекти чи вчинити опір, тим самим позбавивши волі потерпілого ОСОБА_12 права вільного пересування та залишити вказане місце салону автомобілю. У цей час ОСОБА_10 сів за кермо автомобіля ТМ «Audi Q7», д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи на те ані дійсного, ані уявного права на транспортний засіб, та за допомогою ключа від замка запалення, запустив двигун автомобіля та проти волі потерпілого, не даючи можливості залишити вказане місце, у супроводі ОСОБА_9 та ОСОБА_4 , здійснив на ньому подальший рух, виїхавши на пр-т. Гагаріна, м. Харків та направившись в напрямку Мереф'янського шосе, м. Харків.
Після чого з пр-т. Гагаріна вони виїхали на Мереф'янське шосе, м. Харків, де звернули у лісосмугу біля смт Хорошево, Харківської області. В цей час ОСОБА_10 подзвонив ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який почав рухатись за ними на автомобілі «MitsubishiL200».
Тоді ОСОБА_4 за участю інших членів групи, подавляючи волю потерпілого, не даючи можливості залишити вказане місце, продовжив рух, та разом з потерпілим направились в безлюдне місце, а саме в лісосмугу поблизу смт.Хорошеве, Харківської області.
Знаходячись в лісосмузі поблизу смт. Хорошеве, Харківської області, ОСОБА_4 із застосуванням фізичної сили вивів потерпілого ОСОБА_12 з салону автомобілю ТМ «AudiQ7», д.н.з. НОМЕР_1 , на вулицю, також з автомобілю вийшли ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які підійшли до потерпілого, та подовжуючи висловлювати незаконну вимогу про передачу на їх користь грошових коштів, ОСОБА_10 , розташовуючись навпроти потерпілого, наніс йому один удар кулаком правої руки в область лівої скроні ОСОБА_12 , від якого потерпілий закрив руками обличчя та відчув декілька ударів в область голови з різних сторін.
Після чого, потерпілого ОСОБА_12 відвели на три кроки від автомобілю ТМ «AudiQ7», д.н.з. НОМЕР_1 , та розвернули обличчям до автомобілю. В цей час ОСОБА_10 подовжив висловлювати незаконну вимогу про передачу на їх користь грошових коштів та до потерпілого підійшов водій «Mitsubishi L 200» ОСОБА_11 та, розташовуючись навпроти потерпілого, наніс один удар кулаком правої руки в область грудей ОСОБА_12 , від якого потерпілий зігнувся у тулубі. Після чого ОСОБА_11 запропонував іншим учасникам групи прив'язати потерпілого ОСОБА_12 до дерева, щоб останній змерз та його з'їли дикі тварини. На що ОСОБА_11 приніс з автомобілю «Mitsubishi L 200» полімерні стяжки білого кольору, якими затягнув обидві руки в області зап'ястя, а також ліву руку пристебнув ще однією стяжкою до ручки задньої правої двері автомобілю ТМ «AudiQ7», д.н.з. НОМЕР_1 .
У результаті вказаних дій, ОСОБА_4 , умисно, діючи за попередньою змовою діючи узгоджено та за безпосередньої участі ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , усвідомлюючи протиправний характер свого діяння і бажаючи діяти саме таким чином, з корисливим мотивом, незаконно позбавили волі потерпілого ОСОБА_12 , що супроводжувалось заподіянням йому фізичних страждань, утримуючи його.
На підставі викладеного, ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України, тобто у незаконному позбавленні волі людини, вчиненому з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, що супроводжувалось заподіянням йому фізичних страждань.
Крім того, 13.02.2022, більш точного часу в ході проведення досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , за попередньою змовою та спільно в групі з ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з корисливих мотивів та метою заволодіння майном потерпілого ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та незаконного заволодіння належного йому транспортного засобу - легковим автомобілем ТМ «AudiQ7», 2019 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , чорного кольору, прибули на вул. Лисаветинську, м. Харків, поблизу буд. 3А, де проживає потерпілий ОСОБА_12 , та стали очікувати приїзду потерпілого до свого будинку.
Приблизно о 21:07, більш точний час в ході дорсудового розслідування встановити не вбачається за можливе, 13.02.2022, ОСОБА_12 , керуючи своїм автомобілем ТМ «Audi Q7», д.н.з. НОМЕР_1 , під'їхав до свого будинку, але місць для паркування не було та через це він під'їхав до сусіднього будинку за адресою: АДРЕСА_3 , де на паркувальному місці залишив свій легковий автомобіль ТМ «AudiQ7», д.н.з. НОМЕР_1 , та направився у бік під'їзду. В цей момент, раптово та несподівано для потерпілого підійшов ОСОБА_9 , який, розташовуючись навпроти потерпілого, наніс останньому близько 5 ударів кулаками обох рук в область обличчя, від чого ОСОБА_12 разом з ОСОБА_9 впали на землю, та ОСОБА_9 , перебуваючи зверху потерпілого, почав утримували його на землі лівою рукою. Після чого, до них підійшов ОСОБА_4 , який почав утримувати потерпілого за праву руку, та спільно з ОСОБА_9 підняли ОСОБА_12 з землі на ноги, та проти волі останнього, не даючи йому можливості залишити місце події, почали утримувати за руки з двох сторін на місці, при цьому ОСОБА_4 забрав у потерпілого барсетку з його особистими речами. В цей час до них підійшов ОСОБА_10 , якому ОСОБА_4 передав барсетку потерпілого, та який почав вимагати у потерпілого надати йому ключі від автомобілю ТМ «Audi Q7», д.н.з. НОМЕР_1 . На відмову потерпілого надати ключі, ОСОБА_4 почав обшукувати одяг потерпілого, без його згоди, та в кармані знайшов вказані ключі від автомобілю, які передав ОСОБА_10 , котрий в свою чергу відчинив, за допомогою брелка сигналізації, автомобіль ТМ «AudiQ7», д.н.з. НОМЕР_1 .
Після чого, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, та бажаючи довести до кінця свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння вказаним транспортним засобом, ОСОБА_9 підійшов до автомобілю та, відчинивши задні ліві двері, сів до салону автомобілю, на заднє пасажирське сидіння зліва, в свою чергу ОСОБА_4 , проти волі потерпілого, з використанням фізичної сили, підвів потерпілого ОСОБА_12 до правих задніх дверей автомобілю ТМ «Audi Q7», д.н.з. НОМЕР_1 , та посадив на заднє пасажирське сидіння по середині, після чого з метою унеможливлення вчинення опору потерпілим та виклику на допомогу, сів біля потерпілого на заднє сидіння справа, не даючи йому змоги втекти чи вчинити опір, тим самим позбавивши волі потерпілого ОСОБА_12 права вільного пересування та залишити вказане місце салону автомобілю. У цей час ОСОБА_10 сів за кермо автомобіля ТМ «AudiQ7», д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи на те ані дійсного, ані уявного права на транспортний засіб, та за допомогою ключа від замка запалення, запустив двигун автомобіля та проти волі потерпілого, не даючи можливості залишити вказане місце, у супроводі ОСОБА_9 та ОСОБА_4 , здійснив на ньому подальший рух, виїхавши на пр-т. Гагаріна, м. Харків та направившись в напрямку Мереф'янського шосе, м. Харків.
Після чого з пр-т. Гагаріна вони виїхали на Мереф'янське шосе, м. Харків, де звернули у лісосмугу біля смт. Хорошеве, Харківської області. В цей час ОСОБА_10 подзвонив ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який почав рухатись за ними на автомобілі «Mitsubishi L 200».
Тоді ОСОБА_4 за участю інших членів групи, подавляючи волю потерпілого, не даючи можливості залишити вказане місце, продовжив рух, та разом з потерпілим направились в безлюдне місце, а саме в лісосмугу поблизу смт. Хорошево, Харківської області.
У результаті вказаних дій, ОСОБА_4 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб та за безпосередньої участі ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, незаконно заволоділи транспортним засобом - легковим автомобілем ТМ «Audi Q7», 2019 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , чорного кольору.
На підставі викладеного, ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, тобто у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
Отже, щоб запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, орган досудового слідства вважає, що до підозрюваного ОСОБА_4 потрібно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити, посилаючись на те, що у клопотанні доведено наявність ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих, свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому просив застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 , кожен окремо, заперечували проти зазначеного клопотання, просили обрати менш суворий запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби.
Заслухавши обґрунтування клопотання сторони обвинувачення, заперечення підозрюваного, його захисника, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, надані докази захисником, слідчий суддя приходить до наступного.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У відповідності до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
14.02.2022 до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань внесені відомості за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 289 КК України.
14.02.2022 о 02 год. 10 хв. ОСОБА_4 затримано у порядку ст. 208 КПК України, за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.146, ч. 2 ст. 289 КК України.
14.02.2022 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 289 КК України, - тобто у незаконному позбавленні волі людини, вчиненому з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, що супроводжувалось заподіянням йому фізичних страждань.
Щодо обґрунтованості підозри, то вона є обґрунтованою щодо дій ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 289 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 13.02.2022; протоколом огляду місцевості від 14.02.2022; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_12 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 14.02.2022; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 14.02.2022; протоколом пред'явлення особи для впізнання за участю свідка ОСОБА_13 від 14.02.2022; протоколом пред'явлення особи для впізнання за участю потерпілого ОСОБА_12 від 14.02.2022; речовими доказами та іншими доказами у їх сукупності.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві України, тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, відображеної у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).
Підозрюваний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України, за який законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'яти років, а також у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, за який законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
За таких умов, щодо пред'явленої підозри, з точки зору достатності та взаємозв'язку, слідчим суддею встановлено наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші), які свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, які могли б об'єктивно зв'язувати його з ними, тобто підтвердити існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дані кримінальні правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків, знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Отже, ризик - це подія, яка ймовірно може настати за наявності певних підстав. З огляду на обставини кримінального провадження існує певна ймовірність того, що ОСОБА_4 з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих йому злочинів може вдатися до відповідних дій.
Отже, ризики є реальними та їх запобіганню необхідний достатній рівень належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Характер та фактичні обставини інкримінованих ОСОБА_4 злочинів свідчать про його підвищену суспільну небезпеку.
В клопотанні слідчого зазначено, що на даний час існують ризики, передбачені ч. 1, 2, 3, 4, 5 ст. 177 КПК України, які дають достатньо підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 з метою уникнення покарання за вчинене кримінальне правопорушення може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих, свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Слідчий суддя вважає, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, що містяться у доказах, наданих до клопотання.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме, питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив, що причетність ОСОБА_4 до вчинення злочинів, підозра у яких йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для вирішення питання про застосування до нього обмежувального заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків, знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Слідчий суддя вважає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченимст.177 КПК України.
Відповідно до вимог пунктів 1, 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою, а ризик переховування від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
При вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу, суд враховує тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його вини у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, наявність у останнього постійного місця проживання та реєстрації, його стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, відсутність судимості.
На думку суду, прокурором не наведено переконливих мотивів, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих, свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Як вбачається з матеріалів справи, підозрюваний ОСОБА_4 має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , офіційно не працює, має на утриманні двох неповнолітніх дітей: дочку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сина ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 , з середньою спеціальною освітою, раніше не судимий.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя вважає, що обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, є недоцільним з тих підстав, що заявлені ризики, не виправдовують тримання особи під вартою.
Крім того, є підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, зможуть забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України.
Виходячи з положень ст.ст.176, 178, 331 КПК України, ст.ст.5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та враховуючи матеріали кримінального провадження, особи підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання та обрати у відношенні підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у період часу з 21:00 години до 07:00 години на строк, що не перевищує двох місяців, в межах строку досудового розслідування.
З урахуванням викладеного, керуючись вимогами статей 177, 181, 184, 194, 309, 371, 372 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання старшого слідчого СВ ВП №1 Харківського РУП №1 ГУ НП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022221140000234 від 14.02.2022, за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 289 КК України у відношенні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 289 КК України, - відмовити.
Застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у період часу з 21:00 години до 07:00 години до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , в межах строку досудового розслідування, тобто до 14.04.2022 року (включно).
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки, які передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
-прибувати до слідчого СВ ВП №1 ХРУП №1 ГУНП в Харківської області, прокурора Слобідської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області чи до Червонозаводського районного суду м. Харкова за першою вимогою;
-не залишати житло у період часу з 21:00 години до 07:00 години за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-не виїжджати за межі міста Харкова та Харківської області без дозволу слідчого, прокурора чи суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця реєстрації та фактичного проживання.
Ухвалу про обрання стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати на виконання до відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Харківській області за місцем проживання підозрюваного.
Строк дії ухвали до 14.04.2022 року (включно).
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня оголошення.
Повний текст ухвали виготовлено та оголошено 21.02.2022 року о 15-25 год.
Слідчий суддя - ОСОБА_1