Справа № 953/5225/21
н/п 2/953/430/22
"05" грудня 2022 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі :
головуючого судді - Губської Я.В.,
за участю секретаря судових засідань - Мордухович К.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( 1972 р.н., адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (1970 р.н., РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу зареєстрованого 26 червня 2009 року Київським відділом реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, актовий запис №258.
Позивач в обґрунтування своїх вимог за позовом зазначила, що вони знаходяться з відповідачем у зареєстрованому шлюбі з 26 червня 2009 року. Від шлюбу сторони мають двох дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .. Спільне життя між сторонами не склалось, з причин різності характерів та вподобань, втрачено почуття поваги та любові один до одного. Позивач вважає, що збереження родини не є можливим, на примирення вона не згодна, тому просила розірвати шлюб. Спору про поділ майна та місце проживання дітей на теперішній час сторони не мають.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова Лях М.Ю. від 02 серпня 2021 відкрито спрощене провадження та призначено судове засідання.
22.10.2022 року цивільна справа надійшла в провадження судді Губської Я.В.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилась, повідомлялась про дату та час слухання справи своєчасно та належним чином. Надала заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила розірвати шлюб, проти винесення заочного рішення не заперечувала. Після розірвання шлюбу просила залишити прізвище « ОСОБА_5 ».
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився повторно, повідомлявся про час та місце слухання справи належним чином.
Таким чином, суд вважає, що відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин, причину неявки суду не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно ч.2 ст.43 ЦПК України відповідач зобов'язаний добросовісно здійснювати процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, що відповідно до принципу юридичної визначеності, як складової частини конституційного принципу верховенства права, зобов'язує відповідача самостійно цікавитися перебігом розгляду судом пред'явленого до нього позову. Тривала відсутність такого інтересу з боку відповідача свідчить про його небажання захищати свої процесуальні права.
Враховуючи, що у справі маються достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача та, зі згоди позивача, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідність до положень ч.2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.
Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, вважає можливим ухвалити рішення про задоволення позову, з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 26 червня 2009 року Київським відділом реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, актовий запис №258.
Від шлюбу сторони мають двох дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Батьками є сторони по справі.
Згідно зі ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальній декларації прав людини , прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.(ст..110 СК)
У ході судового розгляду встановлено, що шлюбно-сімейні відносини між сторонами припинені, сторони не ведуть спільне господарство, у них відсутній єдиний сімейний бюджет. Позивач вважає, що збереження родини не є можливим.
Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимими.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд також виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Позивач скористався даним правом та звернувся до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.
Відповідно до ст.16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Згідно ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, коли буде встановлено, що подальше сімейне життя подружжя і зберігання шлюбу буде суперечити одному з них, інтересам їх дітей, що має суттєве значення.
У ході судового розгляду встановлено, що шлюбно-сімейні відносини припинені, сторони не ведуть спільне господарство, у них відсутній єдиний сімейний бюджет. Позивач у своїй заяві підтвердив суду, що збереження родини не є можливим, клопотань про надання часу на примирення не заявив.
Отже, суд, з'ясувавши причини розірвання шлюбу, фактичні взаємостосунки подружжя, а саме, що сторони не ведуть спільне господарство, у них відсутній сімейний бюджет, не підтримують шлюбно-сімейні відносини, вважає необхідним шлюб розірвати, так як подальше сумісне життя подружжя і збереження сім'ї є неможливим.
Відповідно до ст.113 Сімейного Кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Позивач при реєстрації шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_5 ». Клопотань про повернення дошлюбного прізвища не заявляла.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 111, 112, 114 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 141, 206, 247, 258-259, 268,280-282 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 ( 1972 р.н., адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (1970 р.н., РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу- задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , 1972 року народження та ОСОБА_2 , 1970 року народження, зареєстрований 26 червня 2009 року Київським відділом реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, актовий запис №258.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище « ОСОБА_5 ».
Стягнути з ОСОБА_2 (1970 р.н., РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( 1972 р.н., адреса: АДРЕСА_1 ) суму сплаченого судового збору в розмірі 908 грн. 00 коп.
Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. ст. 284-285 ЦПК України.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: