Справа №-613/785/22 Провадження №-1-кп/613/114/22
07 грудня 2022 року м. Богодухів
Богодухівський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченої - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Богодухові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022221010000478 від 09.08.2022 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки селища Володарівка Богодухівського району Харківської області, українки, громадянки України, не заміжньої, маючої на утриманні двох малолітніх дітей : ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не працюючої, з базовою загальною середньою освітою, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
ОСОБА_4 09 серпня 2022 року приблизно о 13 год. 40 хв., більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, в період дії в Україні воєнного стану, який було введено 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», строк якого було продовжено з 25 травня 2022 року на 90 днів відповідно до Указу Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану», маючи прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи корисливий мотив, спрямований на незаконне збагачення за рахунок чужого майна, впевнившись, що за її діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, знаходячись у приміщенні палати пологового відділення Комунального некомерційного підприємства «Богодухівська центральна районна лікарня» Богодухівської міської ради, що розташована за адресою : Харківська область, м. Богодухів, вул. Комарова, 3-А, здійснила крадіжку грошових коштів у сумі 2000 грн., що належать ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Після вчинення крадіжки ОСОБА_4 розпорядилась викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяла ОСОБА_8 майнову шкоду на вказану суму.
Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення - злочину за ч. 4 ст. 185 КК України визнала у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаялася, повністю підтвердила фактичні обставини вчинення правопорушення, надала показання щодо місця, часу, способу вчинення правопорушення так, як вони встановлені судом.
Так, під час допиту в судовому засіданні ОСОБА_4 пояснила, що її співмешканець вимагав від неї кошти. Оскільки на той момент власні кошти у неї були відсутні, ОСОБА_4 , перебуваючи у пологовому відділенні, викрала кошти в сумі 2000 грн. у ОСОБА_8 , з якою лежала в одній палаті в пологовому будинку, з гаманця, який лежав у сумці потерпілої. Факту вчинення нею крадіжки ніхто не бачив, потерпіла в цей час була відсутня в палаті. З викраденими коштами ОСОБА_4 вийшла з будівлі лікарні і пішла в напрямку лісового масиву, щоб трохи заспокоїтися. В цей час до неї зателефонувала медсестра пологового відділення та повідомила, що у ОСОБА_8 викрали кошти. Коли ОСОБА_4 повернулася до лікарні, там уже знаходились працівники поліції, яким ОСОБА_4 добровільно зізналася у викраденні коштів та видала їх працівнику поліції. Зазначила, що шкодує про вчинене, зобов'язалась не допускати подібних вчинків у майбутньому. Пояснила, що в ході досудового розслідування добровільно брала участь у допиті та проведенні з нею слідчого експерименту, в ході якого показала, звідки, коли та як саме викрала кошти.
Показання ОСОБА_4 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченою змісту обставин кримінального правопорушення.
Враховуючи пояснення обвинуваченої, повне визнання нею своєї вини, а також те, що вона не заперечує фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду немає сумнівів в добровільності та правдивості її позиції, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Враховуючи наведене, суд вважає за можливе розглянути кримінальне провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченої, дослідженням письмових доказів в частині відомостей, які характеризують особу обвинуваченої, письмових матеріалів кримінального провадження щодо речових доказів та письмових доказів щодо процесуальних витрат по кримінальному провадженню.
На виконання вимог ч. 3 ст. 349 КПК України учасникам судового провадження роз'яснено про позбавлення права оскаржити визнані обставини в апеляційному порядку.
Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
Суд вважає обґрунтованою таку кваліфікацію дій обвинуваченої та такою, що знайшла своє підтвердження в судовому засіданні. При таких обставинах, підстав для зміни правової кваліфікації дій обвинуваченої або її виправдання, суд не вбачає.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 , суд відповідно до ст. 66 КК України визнає її щире каяття, яке виразилось у повному визнанні своєї вини, правдивій розповіді про обставини скоєного злочину, критичній оцінці своєї протиправної поведінки, висловленої нею в судовому засіданні, а також активне сприяння розкриттю злочину, яке полягало в тому, що обвинувачена добровільно брала участь у проведенні слідчого експерименту, після зізнання у вчиненні злочину - не змінювала своєї позиції, сприяла поверненню викраденого майна, отже надавала органам досудового розслідування активну допомогу під час розслідування кримінального правопорушення. Крім того, обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_4 , суд визнає вчинення злочину жінкою у стані вагітності.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченої ОСОБА_4 , суд визнає вчинення злочину щодо жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності.
Дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченої ОСОБА_4 встановлено, що вона не працює, виховує двох малолітніх дітей - ОСОБА_6 , 2020 року народження та ОСОБА_7 , 2022 року народження, на обліку у лікаря-нарколога не перебуває, перебуває на обліку у лікаря-психіатра в КНП «Богодухівська ЦРЛ», має зареєстроване місце проживання, за місцем проживання характеризується позитивно.
Згідно з висновком судово-психіатричного експерта № 215 від 03.10.2022, ОСОБА_4 на теперішній час страждає на хронічне психічне захворювання у формі легкої розумової відсталості. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. В період часу, якому відповідає правопорушення, ОСОБА_4 перебувала у стані вищевказаного хронічного психічного захворювання, поза тимчасового розладу психічної діяльності, могла усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_4 на теперішній час, відповідно до свого психічного стану, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
Відповідно до ст. 65 КК України, пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.
При призначенні покарання ОСОБА_4 суд керується ст. 65 КК України та практикою Європейського суду з прав людини, яка застосовується як джерело права.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. 65 КК України, поряд з наведеними вище даними про особу обвинуваченої, зокрема, про наявність у неї двох малолітніх дітей, враховуючи обставини, які пом'якшують покарання (щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, вчинення злочину жінкою у стані вагітності), обставину, яка обтяжує покарання (вчинення злочину щодо жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності), ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, обставини справи, ставлення обвинуваченої до вчиненого, а також той факт, що потерпіла не має до обвинуваченої претензій матеріального та морального характеру, враховуючи принцип пропорційності покарання переслідуваній меті, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років, яке є достатнім для виправлення ОСОБА_4 та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
При цьому, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових злочинів можливо без ізоляції від суспільства, а відтак, наявні підстави для застосування ст. 75 КК України та звільнення ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік. На період іспитового строку слід покласти на ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.
Запобіжний захід під час досудового слідства обвинуваченій не обирався. З урахуванням вимог ст.ст. 176, 177, 377 КПК України у суду відсутні підстави для обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченої.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України суд стягує з ОСОБА_4 у дохід держави судові витрати по кримінальному провадженню, а саме: 1887 грн. 80 коп. витрат на проведення судово-дактилоскопічної експертизи.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 124, 349, 368, 370, 373, 374, 394, 395 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.
На підставі ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України на період іспитового строку покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Нагляд за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого. Іспитовий строк обчислювати з моменту проголошення вироку.
Стягнути із ОСОБА_4 (паспорт № НОМЕР_1 , виданий органом 6329) на користь держави 1887 (одну тисячу вісімсот вісімдесят сім) грн. 80 коп. витрат на проведення судово-дактилоскопічної експертизи №СЕ-19/121-22/10289-Д від 15.08.2022.
Речові докази по кримінальному провадженню :
-дві грошові купюри номіналом кожна по 1000 грн., серійні номери ЯБ8491562, ЯБ9200840, гаманець зі шкірозамінника бежевого кольору без торгової марки, передані на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_8 - вважати повернутими власнику;
-1 (один) сейф-пакет № 2367317, в якому наявний один відрізок липкої стрічки зі слідами пальців рук, 1 (один) сейф-пакет № 2264241, в якому наявна дактилокарта на ім'я ОСОБА_4 - залишити при матеріалах кримінального провадження № 12022221010000478.
Вирок може бути оскаржений з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Богодухівський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору та не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1