Справа № 570/3616/22
Номер провадження 2/570/1100/2022
01 грудня 2022 року
Рівненський районний суд Рівненської області в особі:
судді Красовського О.О.
з участю:
секретаря судових засідань Гречки О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне (в порядку спрощеного позовного провадження та в порядку заочного розгляду) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділення в натурі частки із спільної часткової власності, -
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що 16.04.2019 року вона купила 1/2 частку житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами за номером АДРЕСА_1 , та фактично користується вказаним майном. Співвласниками іншої частини є ОСОБА_2 , якій належить 1/2 частки житлового будинку. Між позивачкою та відповідачкою, як співвласниками цього майна, виникають непорозуміння та суперечки з приводу користування утримання та збереження цього майна і угоди про спосіб виділення в натурі його частки із сумісного спільного володіння не досягнуто. Тому, позивачка звернулася з даним позовом, та просить виділити їй 1/2 частку спільного майна в натурі та припинити право спільної часткової власності на 1/2 частки житлового будинку, з надвірними будівлями та спорудами.
Позивачка не з'явилася в судове засідання. Згідно до поданої заяви позов підтримує та просить справу розглядати без її участі. В разі неявки відповідача не заперечує щодо можливості проведення заочного розгляду справи.
Відповідачка повторно не з'явилася в судове засідання.
Згідно до положень ЦПК України про порядок повідомлення особи про час та місце судового засідання відповідачка є належним чином повідомлена про час та місце судового розгляду даної цивільної справи. Крім того, на веб-сайті суду розміщується список справ, що призначені судом до розгляду, і така інформація є відкритою, загальнодоступною та зрозумілою; і при бажанні відповідачка мала можливість отримати інформацію про дату і час розгляду справи. Від сторони не надходили заяви про відкладення розгляду справи чи про слухання справи без її участі. Відзив на позов до суду не подала.
Судом враховується практика ЄСПЛ, зокрема позиція, викладена у справі "Пономарьов проти України", в межах якої Суд зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Також враховуються висновки у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії", де зазначено: заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Суд наголошує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін чи учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Суд вважає, що справу можливо розглянути на підставі наявних доказів, участь сторін у справі не є обов'язковою. Тому суд вважає за можливе застосувати положення ЦПК України щодо можливості проведення заочного розгляду справи.
Дослідивши докази, надані сторонами, з'ясувавши фактичні обставини справи, та, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні обставин справи суд вважає, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Як встановлено в судовому засіданні, сторонам належить на праві спільної часткової власності житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 16.04.2019 № 163666643 - позивачка володіє 1/2 частиною будинковолодіння.
Між сторонами, як співвласниками майна виникають непорозуміння та суперечки з приводу користування утримання та збереження майна і угоди про спосіб виділення в натурі його частки із сумісного спільного володіння не досягнуто.
Як зазначає позивачка, спільна часткова власність перешкоджає у повній мірі реалізувати своє право щодо розпорядження власним майном. У добровільному порядку вирішити дане питання неможливо через відмову іншого співвласника укласти договір про виділ часток в натурі. Тому позивачка вважає можливим виділення їй у власність 1/2 частку спільного майна за адресою АДРЕСА_1 , згідно з технічним паспортом, виданим Комунальним підприємством «Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації» Рівненської обласної ради від 15.08.2013 р., Висновком щодо технічної можливості виділу з об'єкта нерухомого майна № 2683 від 17.08.2022 року, що складений Комунальним підприємством «Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації» Рівненської обласної ради.
При прийнятті рішення суд зазначає наступне.
Одним із засобів юридичного захисту прав чи інтересів співвласників майна є його поділ чи виділ в натурі. При цьому, поділ майна означає припинення права спільної власності й виникнення на його основі права власності кожного з колишніх співвласників на окреме майно, тобто після такого поділу кожна зі сторін стає одноособовим власником певного майна, відносини права спільної власності припиняються.
Відповідно до ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Отже, право спільної часткової власності це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле.
Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно у цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними відсотками від цілого чи у дрібному виразі.
З системного аналізу норм права слідує, згідно зі ст.364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Згідно ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
Відповідно до ч. 3 ст. 358 ЦК України, кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.
Виходячи з аналізу змісту норм статей 183, 358, 364 ЦК України можна дійти висновку, що виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин такий поділ (виділ) можна провести зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику частка, якого зменшилась.
Отже, визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників. Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своєї частки в ньому, то здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), суд повинен передати співвласнику частину нерухомого майна, яке відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо, без завдання не співмірної шкоди господарському призначенню майна.
Як роз'яснено в п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» /зі змінами/, у спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Відповідно до п.6 вищенаведеної Постанови при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом /квартиру/. Видів також, може мати, місце за наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.
Зазначена правова позиція викладена також в постанові Верховного Суду України від 3 квітня 2013 року.
З технічного паспорту на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 вбачається, що кожна із сторін фактично має відокремлену частину будинку із самостійним виходом. Згідно Висновку щодо технічної можливості виділу з об'єкта нерухомого майна № 2683 від 17 серпня 2022 року, частка нерухомого майна, що належить позивачці на праві приватної власності, за технічними показниками є відокремленою і може бути виділена в натурі.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
Так, згідно з пунктами 1.2, 2.1, 2.4 цієї Інструкції поділ об'єкта нерухомого майна (виділ частки) на окремі самостійні об'єкти нерухомого майна здійснюються відповідно до законодавства на підставі висновку щодо технічної можливості такого поділу (виділу) з дотриманням чинних будівельних норм та з наданням кожному об'єкту поштової адреси. Пунктом 2.3 глави 2 Інструкції передбачено, що не підлягають поділу об'єкти нерухомого майна, до складу яких входять самочинно збудовані (реконструйовані, переплановані) об'єкти нерухомого майна. Зазначені положення узгоджуються з нормами статей 316, 317, частинами першою, другою статті 376 ЦК України.
Як роз'яснив Верховний Суд України в постанові від 30.09.2015 р. у справі № 6-цс15, оскільки після виділу частки зі спільного нерухомого майна в порядку статті 364 ЦК України право спільної часткової власності припиняється, то при виділі частки зі спільного нерухомого майна власнику, що виділяється, та власнику (власникам), що залишаються, має бути виділена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто складати окремий об'єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 цього Кодексу та пункту 10 Порядку присвоєння об'єкту нерухомого майна реєстраційного номера, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2010 року N 1117 "Про ідентифікацію об'єктів нерухомого майна для державної реєстрації прав на них".
За наведеного позов підлягає до задоволення.
Позивачка не заявила про те, щоб понесені нею судові витрати були стягнуті з відповідачки на її користь. Адже кожна із сторін має право розпоряджатися своїми правами на власний розсуд. І в даному випадку позивачка не бажає відшкодовувати понесені нею судові витрати за рахунок відповідачки.
Керуючись ст. ст. 12, 89, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділення в натурі частки із спільної часткової власності - задоволити повністю.
Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 на 1/2 частки житлового будинку, з надвірними будівлями та спорудами, розташованої по АДРЕСА_1
Виділити ОСОБА_1 у власність 1/2 частку майна за адресою: будинок АДРЕСА_1 , як окрему цілу частку, а саме, приміщення:
"1-1" - коридор, площею 4,7 м.кв.;
"1-2" - санвузол, площею 3,9 м.кв.;
"1-3" - кухня, площею 11,4 м.кв.;
"1-4" - житлова, площею 20,5 м.кв.;
"1-5" - житлова, площею -12,9 м.кв;
"1-6" - коридор, площею 5,5 м.кв;
"1-7" - житлова, площею 12,5.
всього житловою площею - 45,9 кв.м., загальною площею - 71,4 кв.м.;
№2 - огорожа-бетонні плити, площею 43,2 м.кв.;
№4 - огорожа, металопрофіль, площею 49,5 м.кв.;
а3 - тераса-бетон, блок. металеві стовби, металопрофіль, площею 12,0 м.кв.;
а4 - ганок, бетон, площею 6,3 м.кв.,
та визнати за ОСОБА_1 право власності на зазначене майно.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Позивач має право подати апеляційну скаргу на рішення суду безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивачка: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканка АДРЕСА_1 )
Відповідачка: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП та паспортні дані суду не відомі, зареєстрована АДРЕСА_1 )
Суддя Красовський О.О.