Справа № 570/2418/19
Номер провадження 2-р/570/5/22
29 листопада 2022 року
Рівненський районний суд Рівненської області в особі:
судді Красовського О.О.
з участю секретаря судових засідань Гречка О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне справу за заявою ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 18.07.2019 у справі № 570/2418/19, -
29.08.2022 ОСОБА_1 подав заяву про роз'яснення рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 18.07.2019 у справі № 570/2418/19, яку обґрунтовував тим, що необхідно роз'яснити рішення в частині обов'язку відповідача зняти арешт з усього майна ОСОБА_2 , який було накладено при примусовому виконанні виконавчого листа №1716/2078/2012, виданого 26.10.2012 року Рівненським районним судом Рівненської області.
24.10.2022 представником позивача адвокатом Віднік А.М. подано заяву про розгляд заяви без її участі та участі позивача.
Від заступника начальника Рівненського відділу ДВС у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Гуменюка А. надійшли письмові пояснення, згідно яких рішення суду є зрозумілим та не потребує роз'яснення, а тому у задоволенні заяви просить відмовити.
ОСОБА_3 , який був кредитором у справі, на розгляд справи щоразу викликався, однак тричі не з'явився. Згідно до положень ЦПК України про порядок повідомлення особи про час та місце судового засідання відповідач є належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду даної цивільної справи. Крім того, на веб-сайті суду розміщується список справ, що призначені судом до розгляду, і така інформація є відкритою, загальнодоступною та зрозумілою; і при бажанні відповідач мав можливість отримати інформацію про дату і час розгляду справи. Від сторони не надходили заяви про відкладення розгляду справи чи про слухання справи без його участі.
Суд вважає, що справу можливо розглянути без участі сторін.
Суд вважає, що заява підлягає до задоволення.
Відповідно до положень статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
У частині другій наведеної норми передбачено, що подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Як свідчить тлумачення частин першої та другої статті 271 ЦПК України роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно є незрозумілим, і це ускладнює його реалізацію. При здійсненні роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
При цьому не підлягають роз'ясненню судові рішення, ухвалені судом у межах наданих йому повноважень з процесуальних питань, які вказують на вчинення тієї чи іншої процесуальної дії.
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі № 904/2526/18 (провадження № 12-272гс18) зазначено, що "роз'яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акту, який полягає в усунення неясності судового документа. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз'яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушуються питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення. Частиною другою статті 245 ГПК України встановлено, що подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання".
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року у справі № 233/3676/19 (провадження № 14-65цс20) вказано, що "необхідність роз'яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз'яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення".
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що незрозумілим є рішення суду, в якому припускається декілька варіантів тлумачення. Отже, приводом для роз'яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання.
Так, 18.07.2019 року судом було прийнято рішення, яким задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 та скасовано арешт щодо його майна, який було накладено при примусовому виконанні виконавчого листа №1716/2078/2012, виданого 26.10.2012 року.
Ухвалою від 24.06.2020 року Рівненський районний суд Рівненської області у справі № 1716/2078/2012 скасував заходи забезпечення позову, якими було накладено арешт на майно ОСОБА_1 , встановивши факт відсутності претензій стягувача до боржника.
В подальшому Рівненський районний суд Рівненської області в рішенні від 20.01.2022 року у справі №570/3932/21 при розгляді повторного звернення позивача ОСОБА_2 про зняття арешту констатував, що: «таким чином, у суду відсутні підстави для повторного зняття арешту з майна позивача, який уже було знято рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 18.07.2019 у справі №570/2418/19 та ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 24.06.2020 у справі №1716/2078/2012 року».
Позивач у письмових поясненнях повідомляє, що станом сьогодні рішення суду відповідачем не виконується, на адвокатські запити та звернення позивач отримує відписки, та усні відповіді щодо неможливості виконати рішення суду, оскільки не зрозуміло з якого саме майна слід зняти арешт.
Але в судовому засіданні встановлено, що 18.07.2019 року Рівненським районним судом Рівненської області за результатами розгляду позову ОСОБА_1 були задоволені позовні вимоги та скасовано арешт майна, який було накладено при примусовому виконанні виконавчого листа №1716/2078/2012, виданого 26.10.2012 року. В межах даного провадження було досліджено, чи наявні боргові зобов'язання у ОСОБА_4 перед ОСОБА_5 , чи перебувають на виконанні виконавчі листи. Зазначене не підтвердилося в ході розгляду справи, тому судом було ухвалено рішення та знято арешт з усього майна боржника ОСОБА_1 , про який було відомо суду.
На сьогоднішній день рішення суду залишається не виконаним, відповідач добровільно не бажає скасовувати арешт всього майна ОСОБА_1 , покликаючись на те, що існує інший арешт, накладений у межах цього ж виконавчого провадження.
Проте Рівненський районний суд Рівненської області при розгляді справи №570/3932/21 відмовив позивачу ОСОБА_1 у задоволенні позову про скасування арешту, мотивувавши тим, що повторно скасовувати арешт, який уже скасовано рішенням від 18.07.2019 року у справі №570/2418/19, немає законних підстав.
За таких обставин суд дійшов висновку про можливість роз'яснення рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 18.09.2019 року у цивільній справі № 570/2418/19 року, оскільки воно фактично не виконане. При цьому суд наголошує, що доказів існування відкритого виконавчого провадження щодо ОСОБА_1 , чи доказів існування у нього заборгованості перед кредитором ОСОБА_5 суду надано не було.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 271 ЦПК України, суд, -
Заяву задовольнити.
Роз'яснити рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 18.09.2019 року у цивільній справі № 570/2418/19 за позовом ОСОБА_1 до Рівненського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області про зняття арешту з майна про наступне.
Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 18.09.2019 року у справі № 570/2418/19 був скасований арешт з усього майна боржника ОСОБА_4 при примусовому виконанні рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 26.10.2012 року про стягнення грошових коштів на користь ОСОБА_3 . Додаткових рішень судів та додаткових звернень ОСОБА_1 за судовим захистом для зняття арешту з усього свого майна в межах різних виконавчих проваджень, відкритих Рівненським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області у різні періоди при примусовому виконанні рішення Рівненського районного суду Рівненської області 26.10.2012 року про стягнення грошових коштів на користь ОСОБА_3 , позивач ОСОБА_1 не потребує, адже судом встановлено факт відсутності претензій стягувача до боржника.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом 15 днів з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя Красовський О.О.