Справа № 188/652/22
Провадження № 1-кп/188/151/2022
07 грудня 2022 року смт.Петропавлівка
Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
кримінальне провадження №12022131240000309
обвинувачений:
ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився м. Лисичанськ Луганської області, громадянин України, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.121 КК України
за участю:
прокурор ОСОБА_4
обвинувачений ОСОБА_3
захисник ОСОБА_5
в режимі відео конференції
В провадженні суду знаходиться кримінальне провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.121 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В обґрунтування клопотання зазначено, ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що 16 квітня 2022 року, приблизно об 11 годині, більш точний час не встановлено, ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля місця свого мешкання, на території подвір'я за адресою: АДРЕСА_2 , під час сварки зі своєю матір'ю ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , на грунті раптово виниклих неприязних стосунків, маючи умисел на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень останній, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій відносно особи похилого віку, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, умисно наніс ОСОБА_6 не менш трьох ударів обома руками в область голови та не менш семи ударів обома руками та ногами в область грудної клітини, в результаті нанесення яких, остання впала на землю та померла.
Згідно з висновком судово-медичної експертизи смерть ОСОБА_6 настала від закритої тупої травми грудної клітини з множинними двобічними переломами ребер, пошкодженням пристінної плеври, крововиливами в плевральну порожнину, яка ускладнилась травматичним шоком. Ступінь вираженості трупних явищ вказує на те, що смерть гр. ОСОБА_6 могла настати приблизно за 12-20 годин до дослідження трупа в морзі.
При дослідженні трупа громадянки ОСОБА_6 було встановлено, при наружному дослідженні - забійна рана - в області лівого тім'яного бугра виявлена, параорбітальні гематоми з обох боків. Поверхнева саднована рана - по нижньому віку лівого ока, забійна рана лівої тім'яної площини голови, 3 крововиливи лівої половини грудної клітини, 4 крововиливи правої половини грудної клітини. При внутрішньому дослідженні - переломи 2-8 ребер справа з пошкодженням пристінної плеври з крововиливами в плевральні порожнині, а також інтенсивний крововилив в міжреберні м'язи в місцях переламу ребер.
Тілесні ушкодження виявленні при дослідженні гр. ОСОБА_6 утворилися від взаємодії з тупим (ми) твердим (ми) предметами характерні особливості яких на тілі потерпілої не відобразилися. Не виключається можливість утворених вищезазначених тілесних ушкоджень як в результаті нанесення ударів руками, ногами так і в результаті нанесення ударів другими твердими предметами.
Характер, локалізація тілесних ушкоджень вказує на те, що було не менш 10 контактів з травмуючим предметом (предметами) характерні особливості яких на тілі померлої не відобразились, з них: не менш 3 в ділянці голови, не менш 7 в ділянці грудної клітини.
Встановлені тілесні ушкодження, виявлені в області грудної клітини гр. ОСОБА_6 після отримання яких і настала її смерть, могли виникнути, в строк та при обставинах, вказаних в постанові та відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент їх заподіяння та перебувають в прямому причинному зв'язку з настанням смерті.
Пошкодження в області голови гр. ОСОБА_6 відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я та не перебувають в причинному зв'язку з настанням смерті.
Судово-медичних даних про те, що тілесні ушкодження, виявлені при дослідженні трупа ОСОБА_6 , виникли після її смерті не виявлено.
17.04.2022 відомості про дане кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022131240000309, з попередньою кваліфікацією за ч. 2 ст. 121 КК України.
17 квітня 2022 року, о 19 годині 15 хвилин ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку ст. 208 КПК України, затримано за підозрою у вчиненні вказаного злочину.
18 квітня 2022 року, ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
19 квітня 2022 року постановою керівника Лисичанської окружної прокуратури Луганської області, в порядку ст. 615 КПК України, до підозрюваного ОСОБА_3 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який продовжувався до 16 липня 2022 року.
Ухвалами Петропавлівського районного суду строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 було неодноразово продовжено останній термін до 25.12.2022 року.
Обвинувачений ОСОБА_3 утримується в ДУ «Дніпровська установа виконання покарань № 4»
Прокурор вважає, наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні ОСОБА_3 зазначеного кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами , існує обґрунтоване обвинувачення у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, а саме в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння, яке спричинило смерть потерпілого, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, що, відповідно до ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_3 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Про існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_3 переховуватися від органів досудового слідства та суду, відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України свідчать такі обставини, як вагомість та обґрунтованість обвинувачення, тяжкість покарання, що йому загрожує в разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується.
Про існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, саме можливості ОСОБА_3 незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, свідчать той факт, що свідками у вказаному кримінальному провадженні є ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які є знайомими обвинуваченого ОСОБА_3 , та останньому відомо місце мешкання вказаних свідків, у зв'язку з чим, існує ризик незаконного впливу обвинуваченого на цих свідків з метою викривлення фактів та показань, які останні надаватимуть в судовому засіданні.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просить продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою так як ризики не зменшились.
Обвинувачений зазначив, що йому нікуди йти тому покладається на розсуд суду.
Захисник підтримав позицію підзахисного.
Вивчивши клопотання та вислухавши думку учасників судового розгляду, суд приходить до висновку, клопотання підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.4 ст.176 КПК України запобіжні заходи застосовуються під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований лише за обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України.
Запобіжний захід обвинуваченому обрано в порядку ст. 615 КПК України правомірно.
На час розгляду клопотання в Україні запроваджено воєнний стан та силами ЗС РФ здійснюється збройна агресія в Україні, внаслідок якої м.Лисичанськ окуповано.
Відповідно до п.8 Листа Верховного Суду від 03.03.2022 р. N 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» у разі коли територіальну підслідність кримінальних правопорушень на стадії досудового розслідування змінено, а матеріали кримінальних проваджень через воєнні дії не було передано або передано не в повному обсязі, оцінюючи ризики, які обґрунтовують доцільність застосування запобіжних заходів загалом та тримання під вартою зокрема, слідчий суддя (суд) керується всіма наявними матеріалами клопотання про застосування (продовження) запобіжного заходу. Водночас як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію в Україні.
При прийнятті рішення суд також керується положеннями ст.615 КПК України.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, впливати на свідків .
Наявність ризиків переховування обвинуваченим від суду, впливати на свідків підтверджується тим, що ОСОБА_3 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років, у обвинуваченого відсутні соціальні зв'язки, він не працює, в зв'язку з окупацією м.Луганська і бойовими діями в Луганській області фактично позбавлений можливості проживати за місцем реєстрації, іншого місця проживання не має, єдиний брат обвинуваченого проживає в РФ.
На даний час підтвердження можливості проживання на підконтрольній території України суду не надано, є ризик, що ОСОБА_3 буде впливати на свідків, з якими знайомий і знає їх місце проживання та може переховуватися від суду на окупованій території .
Вирішуючи питання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу, суд керується п.9 Листа Верховного Суду від 03.03.2022 р. N 1/0/2-22 зважає на попередню оцінку окремих фактичних обставин, здійснену ним при вирішенні попередніх клопотань у цьому кримінальному провадженні на підставі відповідних матеріалів, і не здійснює надмірного витребування матеріалів у сторін кримінального провадження.
Суд вирішуючи питання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу бере до уваги, що Україна 28.02.2022 проінформувала Генерального секретаря РЄ про відступ від своїх зобов'язань за ст.ст. 5, 8, 13, 15 Конвенції тож обмеження права на свободу в умовах воєнного стану в даному випадку є легітимним, так як прокурором ризики передбачені п.п. 1,3 ч.1 ст.177 КПК України обґрунтовано.
Прокурор довів наявність всіх обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК України.
Судом встановлено, обвинувачений ОСОБА_3 , не працює, не одружений, малолітніх та неповнолітніх дітей на утриманні не має, соціальні зв'язки з членами родини відсутні, обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину.
Суд вважає, що встановлені при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ризики не перестали існувати.
Наявні ризики передбачені п.п. 1,3 ч.1 ст.177 КПК України: переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків судом встановлені і є обґрунтованими.
Застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти встановленим ризикам.
Саме такий запобіжний захід призведе до перешкоджання обвинуваченому впливати на потерпілих та свідків та переховуватись від суду.
Оцінюючи в сукупності встановлені обставини, вислухавши обвинуваченого, захисника та прокурора , суд приходить до висновку про доцільність продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто з 14 год. 00 хв. 07.12.2022 року до 14год. 00 хв. 04.02.2023 року без права внесення застави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 183-184, 194, 615, 369, 372, 392 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 строк тримання під вартою на 60 днів, з 14год. 00 хв. 07.12.2022 року до 14год. 00 хв. 04.02.2023 року.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію цієї ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити начальнику ДЕРЖАВНОЇ УСТАНОВИ "ДНІПРОВСЬКА УСТАНОВА ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ (№4)".
Ухвала підлягає оскарженню протягом п'яти днів з дня її оголошення до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_1