Справа № 183/6546/22
№ 1-кс/183/1875/22
24 листопада 2022 року м. Новомосковськ
Слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, відомості про які внесені 10.10.2022 року до ЄРДР за № 12022041350000952 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України про заміну запобіжного заходу з тримання під варто на домашній арешт:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новомосковськ Дніпропетровської області, громадянина Російської Федерації, з середньою освітою, пенсіонера, розлученого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого, -
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -
за участі:
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
Захисник ОСОБА_3 звернулась до слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з клопотанням про заміну запобіжного заходу з тримання під варто на домашній арешт підозрюваному ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, відомості про які внесені 10.10.2022 року до ЄРДР за № 12022041350000952 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
В обґрунтування клопотання захисник ОСОБА_3 зазначила, що 11.10.2022 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 115 КК України. 12.10.2022 року ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 10.11.2022 року. 10.11.2022 року слідчим суддею Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 11.12.2022 року. В обґрунтуванні продовження дії запобіжного захлду слідчий суддя у своєму рішенні зазначив, щодо існування ризику визначеного п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину із застосуванням насильства, останній розуміє, що у разі визнання його судом винним його може бути засуджено судом до позбавлення волі на строк від 7 до 15 років, після вчинення інкримінованого злочину 09.10.2022 року з місця події втік та був затриманий працівниками поліції 10.10.2022 року. Окрім того враховано, що підозрюваний є громадянином РФ, пенсіонер, не має на утриманні малолітніх та непрацездатних осіб, не має стійких соціальних зв'язків, тому існує можливість переховування останнього від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від покарання. Згідно ч. 1 ст. 201 КК України Підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання. Відповідно до ч. 5 ст. 201 КПК України слідчий суддя, суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом. В даному клопотанні зазначаються нові обставини, які не розглядались слідчим суддею під час обрання та продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою 10.11.2022 року. ОСОБА_4 хоча і є громадянином РФ, але має безстрокову посвідку на постійне проживання від 26.08.2004 року, в якій зазначено його місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування від 04.08.2003 року ОСОБА_4 на праві власності належить житловий будинок по АДРЕСА_1 , відповідно до акту від 15.11.2022 року разом з ОСОБА_4 у його домоволодінні проживає його племінник ОСОБА_6 з дружиною ОСОБА_7 , за місцем проживання ОСОБА_4 характеризується позитивно, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має ряд захворювань, а саме: 16.11.2018 року проведена операція - тотальне безцементне ендопротезування правого тазостегнового суглоба, встановлена безцементна чашка, поліетиленовий вкладиш, безцементна ніжка, керамічна головка. За наслідками ЗЧМТ, яка отримана у 1998 році, постійно проходить амбулаторне та стаціонарне лікування у лікаря невропатолога з діагнозом: наслідки ЗЧМТ з лікворно гіпертензій ним синдромом, мікроорганічною симптоматикою, координаторними порушеннями легко вираженими, знаходиться на обліку у лікаря уролога з діагнозом хронічний простатит, хронічний цестит з застійливими проявами, а також має захворювання на атеросклероз судин нижніх кінцівок. Враховуючи стадію кримінального провадження, тривалість знаходження підозрюваного ОСОБА_4 під вартою, особу підозрюваного, хворобливий стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, право власності, похилий вік, вимоги ст. ст. 5, 6 Європейської конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ст. ст. 3, 62 Конституції України, вважає за можливе змінити запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, заборонивши підозрюваному ОСОБА_4 залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Просить врахувати активну поведінку ОСОБА_4 під час досудового розслідування, в якому останній активно сприяє органам досудового розслідування щодо проведення об'єктивного досудового слідства, надає показання, двічі за його участю проведено слідчий експеримент, добровільно надані біологічні зразки для проведення експертиз. Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органі досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується. При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України. Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надання сторонами кримінального провадження докази, обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу. Згідно Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 14 від 19.12.2014 року «Про узагальнення судової практики застосування судами першої та апеляційної інстанції процесуального законодавства щодо обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою», відповідно до ч. 6 ст. 22 КПК України суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків. У ході судового провадження сторона обвинувачення зобов'язана доводити реальність ризиків, що виправдовують обмеження свободи, в іншому випадку суд може змінити запобіжний захід на більш м'який. ЄСПЛ визнав, що сама по собі тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа, не може бути безумовною підставою для обрання щодо неї запобіжного заходу у вигляді взяття під варту. При розгляді даного клопотання просить врахувати, що вирішуючи питання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, слід дотримуватись вимог п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини,Ю згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 зможе забезпечити запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, який полягає в забороні залишати за адресою: АДРЕСА_1 з забезпеченням виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України. На підставі вищевикладеного просить змінити підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт за адресою: АДРЕСА_1 з покладенням на останнього процесуальних обов'язків відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України в межах досудового розслідування по 11.12.2022 року.
Захисник в судовому засіданні підтримала клопотання та просила його задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника.
Прокурор просив відмовити в задоволені клопотання захисника, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів до ОСОБА_4 для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, є недостатніми та недоцільними, оскільки вони не можуть забезпечити виконання ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків.
Дослідивши клопотання та надані письмові докази, вислухавши обґрунтування прокурора, захисника, підозрюваного, слідчий суддя прийшла до таких висновків.
У відповідності з ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу. Частина 4 ст. 201 КПК України передбачає, що слідчий суддя, суд зобов'язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Дослідивши під час судового розгляду матеріали, додані захисником в обґрунтування клопотання, слідчий суддя вважає, що питання допустимості та належності доказів під час досудового розслідування не є предметом розгляду слідчим суддею. Відповідно до п. 55 рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред'явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу.
Під час судового розгляду захисник ОСОБА_3 довела слідчому судді відсутність ризиків у відношенні її підзахисного, однак слідчий суддя вважає, що у відповідності до рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Фокс, Камбел і Харлі проти Сполученого Королівства», вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Зважаючи на вищенаведене, слідчий суддя вважає, що практика Європейського суду з прав людини знімає всі суперечності щодо повноважень слідчих суддів під час досудового розслідування, а саме те, що саме слідчий суддя повинен вирішувати питання щодо достатності, належності та допустимості доказів. Також слідчий суддя вважає, всі досліджені докази сторони захисту впливають на обґрунтованість клопотання захисника ОСОБА_3 .
Як вже зазначалося вище, частиною 4 ст. 201 КПК України передбачено розгляд клопотання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12.10.2022 року ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. У вказаній ухвалі було вмотивовано наявність обґрунтованої підозри та наявність ризиків, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Слідчий суддя вважає, що захисником ОСОБА_3 під час судового розгляду надані докази, які б спростували висновки, зроблені слідчим суддею в ухвалі від 12.10.2022 року.
Крім того, розглядаючи питання про можливість зміни у відношенні ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід, слідчий суддя вважає, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», слідчий суддя вважає необхідним задовольнити клопотання захисника ОСОБА_3 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 , про зміну запобіжного заходу.
У відповідності до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків. Все наведене раніше, на думку слідчого судді, неодмінно свідчить про наявність підстав для застосування підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
На підставі ч. 4 ст. 194 КПК України, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який був застосований раніше, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких встановлена та наведена захисником в обґрунтування клопотання.
Слід зауважити, що національне законодавство України та практика Європейського суду з прав людини неодноразово зазначали, що запобіжний захід є лише заходом забезпечення кримінального провадження та не має бути вже визначеною мірою покарання у кримінальному провадженні.
Так, п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» визначає, що після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому судді, суду у разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику.
Захисником в судовому засіданні клопотання про заміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт доведено та підлягає задоволенню з підстав викладених в клопотанні та до ОСОБА_4 повинно бути застосовано більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою.
У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. ОСОБА_4 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі.
З урахуванням вищенаведених обставин, слідчий суддя вважає, що застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту забезпечить виконання ним процесуальних обов'язків. Слідчий суддя також враховує обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , тому вважає, що до ОСОБА_4 повинно бути застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово.
Крім того, слідчий суддя вважає, що на ОСОБА_4 повинні бути покладені обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання адвоката ОСОБА_3 про заміну запобіжного заходу з тримання під варто на домашній арешт - задовольнити.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Новомосковськ Дніпропетровської області, громадянину України - змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, строком до 11 грудня 2022 року включно, звільнивши його з-під варти з зали суду негайно.
Покласти на ОСОБА_4 , строком на два місяці, наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого Новомосковського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, прокурора Новомосковської окружної прокуратури та суду за першою вимогою;
- не відлучатися з місця реєстрації та фактичного проживання, тобто: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду цілодобово, крім необхідності звернення за медичною допомогою та у зв'язку з можливими заходами під час дії воєнного стану.
Контроль за поведінкою підозрюваного ОСОБА_4 , який перебуває під домашнім арештом, покласти на слідчого Новомосковського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_8 ..
Копію ухвали направити для виконання начальникові Новомосковського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, прокуророві Новомосковської окружної прокуратури Дніпропетровської області.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1