Справа № 308/8272/22
(заочне)
06 грудня 2022 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючої судді Шепетко І.О.,
за участі секретаря судових засідань Киніва О.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», треті особи без самостійних вимог приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Відділ державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
встановив:
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис вчинений 28.04.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, зареєстрований в реєстрі за № 24587, а також стягнути з відповідача на його користь понесені судові витрати.
Свої вимоги мотивує тим, що дізнався про вчинення виконавчого напису, отримавши на телефонний застосунок «Дія» постанову про відкриття виконавчого провадження, постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, постанову про стягнення з боржника основної винагороди.
Приватний нотаріус на письмовий запит не відреагував, не направив копію оскаржуваного виконавчого напису, копії нотаріальної справи позивачу, на якій підставі він вчинив виконавчий напис.
Вважає вчинений виконавчий напис незаконним, так як підстав для його вчинення не було. виходячи з наступного.
Як вбачається, державний виконавець відкрив виконавче провадження на підставі виконавчого напису №24587 від 28.04.2021 про стягнення на користь ТОВ «Українські фінансові операції» заборгованості у розмірі 9042,50 грн. з боржника ОСОБА_1 , вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., крім того, мінімальні витрати виконавчого провадження та виконавчий збір на суму 904,25 грн.
Однак, вказані факти та обставини виконавчого напису не відповідають дійсності. Позивач не отримував позики на підставі нотаріально посвідчених кредитних договорів, не укладав та не підписував договорів, які були нотаріально посвідчені. Не отримував від стягувача письмових вимог про усунення порушення виконання зобов'язання, не погоджував їх. Строк давності для стягнення минув.
Також не отримував повідомлення про наявність заборгованості та усунення порушень договору позики.
Вважає, що вказаний виконавчий напис не підлягає виконанню, т.я. він не містить доказів, які підтверджують укладення нотаріально посвідченого кредитного договору, відсутнє підтвердження безспірності заборгованості боржника перед стягувачем. А розрахунок боргу, здійсненний стягувачем щодо наявності грошового зобов'язання боржника за позикою, процентах річних та комісії, не може вважатися документом, який підтверджує безспірність вимог стягувача до боржника. Крім того, вказаний розрахунок з боржником ніхто не погоджував та навіть не повідомляв про наявність заборгованості. Тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості позивача перед відповідачем, а також суми комісії та процентів, зазначені у виконавчому написі є безспірними.
01.07.2022 ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області відкрито провадження у цивільній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження. Також вказаною ухвалою відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
23.09.2022 ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області задоволено заяву позивача про витребування доказів. Витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» належним чином завірені копії кредитного договору (заяви-приєднання) №1233061 від 31.08.2018 укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дженесіс Фінанс» та ОСОБА_1 .
Ухвала суду не виконана.
У судове засідання позивач та його представник не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та представника позивача, позовні вимоги підтримують, не заперечують проти заочного розгляду справи.
У судове засідання представник відповідача повторно не з'явився, про час та місце розгляду був належним чином повідомлений, зокрема шляхом через оголошення на сайті суду, а також направлення на електрону адресу відповідача, зазначену на інтернет сайті відповідача. Причини неявки суду не відомі. Заяв про відкладення розгляду справи чи розгляду без участі представника не надходило. У відповідності до ч. 1 ст. 278 ЦПК України відповідач відзив щодо позову не подав.
У судове засідання треті особи не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Причини неявки суду невідомі.
06.12.2022 ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області постановлено проводити заочний розгляд справи.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, розгляд справи проводиться без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. ст. 13, 76, 80, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ст. 89 ЦПК України).
Судом встановлено, що 28.04.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., вчинений виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за № 24587 про стягнення суми боргу в розмірі 9 042,50 грн. з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», якому Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова крмпанія «Верона» відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу №2-31/08 від 31.08.2020, якому в свою чергу Товариством з обмеженою відповідальністю «Дженесіс Фінанс» на підставі Договору відступлення прав вимоги №07-23/05 від 23.05.2019 відступлено право вимоги за Кредитним договором №1233061 від 31.08.2018, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дженесіс Фінанс» та ОСОБА_1 . Сума заборгованості становить 9 042,50 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту - 500,00 грн., заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами - 85,50 грн., заборгованість за нарахованою пенею - 7 527,00 грн. Стягнення заборгованості проводиться за період з 22.05.2019 по 28.04.2021.
25.08.2021 Державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Лавориком Максимом Івановичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за виконавчим написом №24587 від 28.08.2021.
Відповідно ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 19 частини 1 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.
У відповідності до ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Главою 16 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012р. №296/5 передбачено порядок вчинення виконавчих написів.
Згідно п. 1.1 даної Глави, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
Згідно п. 1.2 Інструкції, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 1 Переліку документів за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. №1172, для одержання виконавчого напису надаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Відповідно до ст. 89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред'явлення виконавчого напису до виконання.
Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.
Пунктом 3.1 Інструкції визначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Крім того, пункт 3.3 Інструкції передбачає, що якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку.
Пунктом 3.5 Інструкції передбачено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
Як передбачено ст.88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Приватний нотаріус не надав матеріалів на підставі яких він вчинив виконавчий напис, а тому суд позбавлений можливості встановити, що нотаріусу для вчинення виконавчого напису було надано виписку по рахунку позивача та він міг встановити безспірність заборгованості. Так само суд позбавлений можливості встановити чи дійсно до відповідача перейшло право вимоги за договором на підставі якого вчинено виконавчий напис.
Відповідно до п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» при вирішення справ пов'язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.
Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.
На думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Відповідно до Постанови Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі за № 6-887цс17 суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Крім того, вказані висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19).
Так, належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.
Суду не було надано доказів що для вчинення виконавчого напису надавались первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого. Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 310/9293/15 (ЄДРСР № 71825964).
Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Крім того, Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».
Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Постанова набрала законної сили з моменту проголошення.
Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Оскаржений виконавчий напис був вчинений приватним нотаріусом 28.04.2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі N 826/20084/14.
Суду не надано доказів, що договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису був посвідчений нотаріально, а тому суд вважає, що з врахуванням встановлених в судовому засіданні обставин наявні правові підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису та подання стягувачем неналежних документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Зазначена позиція підтверджується зокрема Постановою ВС КЦС від 15.04.2020 р. по справі № 158/2157/17.
Згідно ст.12 та ст.81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням вимог чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.4, 77-81, 141, 258, 263, 265, 280, 281, 282, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», треті особи без самостійних вимог приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Відділ державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню- задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис вчинений 28.04.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, зареєстрований в реєстрі за № 24587.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» на користь ОСОБА_1 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 40 коп. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 .
Представник позивача: Івашина Аріна Анатоліївна, свідоцтво про зайняття адвокатською діяльність ЗП№001048 від 29.01.2015;
Відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції»: місцезнаходження: вул. Загородняя, 15, офіс 313, м. Київ, 01001, ЄДРПОУ 40966896.
Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, вул.. Мала Житомирська, 6/5, м Київ, 01001;
Третя особа: Відділ державної виконавчої служби у м. Рівному Західного міжрегіонального управління Мінстерства юстиції України (м.Львов), вул. Замкова, 22А, м.Рівне, 33028;
Суддя І.О. Шепетко