Справа № 308/14986/22
07 грудня 2022 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , у пристуності: прокурора - ОСОБА_3 , обвинуваченого - ОСОБА_4 та його захисника - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді обвинувальний акт із угодою про визнання винуватості від 08 листопада 2022 року у кримінальному провадженні № 1-кп/308/1149/22 (справа № 308/14986/22), внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022078170000500 від 23 вересня 2022 року, про обвинувачення, -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Донецьк, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянин України,-
у вчиненні кримінальних правопорушень (проступків), передбачених ч. 5 ст. 27 - ч. 1 ст. 358 та ч. 4 ст. 358 КК України,-
ОСОБА_4 , маючи умисел на виготовлення підробленого тимчасового посвідчення військовозобов'язаного під № НОМЕР_1 від 24 липня 2019 року, відповідно до якого він визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку виданого ІНФОРМАЦІЯ_2 та довідки військово-лікарської комісії № 785 від 29 квітня 2022 року видана ІНФОРМАЦІЯ_3 , з метою перетину Державного кордону України та діючи всупереч обмежень, передбачених Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/22 від 24 лютого 2022 року, Законом України «Про правовий режим воєнного стану» № 389-VIII від 12 травня 2015 року, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, у 2019 році перебуваючи у місті Київ, надав невстановленій органом досудового розслідування особі установчі дані про себе, необхідні документи для виготовлення тимчасового посвідчення військовозобов'язаного під № НОМЕР_1 від 24 липня 2019 року виданого ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також у квітні 2022 року перебуваючи у місті Кобиляки, Полтавської області, ОСОБА_4 надав невстановленій органом досудового розслідування особі установчі дані про себе, необхідні документи для виготовлення довідки військово-лікарської комісії № 785 від 29 квітня 2022 року виданої ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В подальшому, 2019 року невстановлена особа передала неподалік ІНФОРМАЦІЯ_4 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ОСОБА_4 завідомо підроблений документ, а саме: тимчасове посвідчення військовозобов'язаного під № НОМЕР_1 від 24 липня 2019 року, відповідно до якого він є непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку виданого ІНФОРМАЦІЯ_2 . Окрім того, у квітні 2022 року невстановлена особа передала ОСОБА_4 довідку військово-лікарської комісії №785 від 29 квітня 2022 року видану ІНФОРМАЦІЯ_3 .
При цьому з'ясовано, що ОСОБА_4 , згідно листа ІНФОРМАЦІЯ_5 за вих. № 3807 від 26 вересня 2022 року тимчасове посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 від 24 липня 2019 року не видавалось. Згідно листа ІНФОРМАЦІЯ_3 № 2083 від 28 жовтня 2022 року довідка військово-лікарської комісії № 785 від 29 квітня 2022 року не видавалась.
Тим самим ОСОБА_4 шляхом надання засобів, сприяв невідомій особі виготовити вказані вище документи видані на його ім'я, в частині надання необхідних даних та матеріалів щодо своєї особистості, зокрема установчі дані про особу.
Крім того, 23 вересня 2022 року о 03 годині 30 хвилин ОСОБА_4 під час проходження прикордонного контролю, перебуваючи в міжнародному пункті пропуску через державний кордон України для автомобільного сполучення «Чоп (Тиса)» НОМЕР_2 прикордонного загону за адресою: АДРЕСА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, з метою перетину Державного кордону України, всупереч обмежень, передбачених Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/22 від 24 лютого 2022 року, Законом України «Про правовий режим воєнного стану» № 389-VIII від 12 травня 2015 року, пред'явив на паспортний контроль працівнику прикордонного наряду ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , завідомо підроблені документи, а саме: тимчасове посвідчення військовозобов'язаного під № НОМЕР_1 від 24 липня 2019 року, відповідно до якого він є непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку, видане ІНФОРМАЦІЯ_2 та довідку військово-лікарської комісії № 785 від 29 квітня 2022 року, видану ІНФОРМАЦІЯ_3 , достовірно знаючи, що він не отримував в установленому законом порядку такі документи та що такі є підробленими, чим здійснив використання завідомо підробленого документа.
Такими діями, ОСОБА_4 , вчинив кримінальні правопорушення (проступки), передбачені ч. 5 ст. 27 - ч. 4 ст. 358 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є: пособництво у підробленні документа який видається установою, яка має право видавати такі документи, який звільняє від обов'язків, з метою його використання іншою особою, та ч. 4 ст. 358 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є: використання завідомо підробленого документа.
Угода про визнання винуватості від 08.11.2022 року була укладена між прокурором Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_3 , підозрюваним у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_4 , за обов'язкової участі захисника підозрюваного ОСОБА_5 .
При укладенні угоди сторони врахували істотні для вказаного кримінального провадження обставини: під час досудового розслідування підозрюваний активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення шляхом надання правдивих показань, які є істотними для дослідження всіх обставин скоєння вказаного кримінального провадження, а також щиро розкаявся у вчиненні кримінального правопорушення; відсутність обставин, які обтяжують покарання; підозрюваний вчинив кримінальне правопорушення, яке проступком; наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень, що полягає у можливості зменшення навантаження на систему здійснення правосуддя у кримінальному провадженні, процесуальному спрощенні розгляду провадження та заощадженні бюджетних коштів на витрати, пов'язані з кримінальним провадженням; наявність суспільного інтересу в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень.
Сторони дійшли згоди, що:
за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 5 ст. 27 - ч. 1 ст. 358 КК України, підозрюваному необхідно призначити покарання у вигляді штрафу розміром одна тисяча (1000) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, підозрюваному необхідно призначити покарання у вигляді штрафу розміром п'ятдесят (50) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно зі ст. 70 КК України сторони погодилися на призначення остаточного покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді штрафу розміром одна тисяча (1000) неоподатковуваних громадян, що становить 17 000,00 грн.
Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів.
Перед ухваленням рішення про затвердження угоди про визнання винуватості судом під час судового засідання у відповідності до ч. 4 ст. 474 КПК України було з'ясовано в обвинуваченого, чи цілком він розуміє: що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь; наслідки укладення та затвердження угод, передбачені статтею 473 цього Кодексу; характер кожного обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
На всі запитання ОСОБА_4 відповів «так».
Після роз'яснення ст. 63 Конституції та ст. 18 КПК України, судом встановлено, що ОСОБА_4 визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень за ч. 5 ст. 27 - ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, за обставин викладених вище, відмовився давати покази, цілком розуміє положення ч. 4 ст. 474 КПК України та наслідки невиконання ним угоди, передбачені ст. 476 КПК України і наслідки умисного невиконання угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 389-1 КК України.
Судом встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального Кодексу та Кримінального Кодексу України, інтересам суспільства.
До обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд відповідно до статті 66 КК України відносить щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно статті 67 КК України, судом не встановлено.
У якості даних, які характеризують особу обвинуваченого суд приймає до уваги, що ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 у м. Донецьк, має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , проте фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , громадянин України, українець, з вищою освітою, раніше не судимий.
Прокурор просив затвердити угоду про визнання винуватості, оскільки вона відповідає вимогам закону.
Потерпілі у кримінальному провадженні відсутні.
Захисник обвинуваченого також наполягав на затвердженні угоди судом.
Обвинувачений ОСОБА_4 погодився на призначення узгодженої міри покарання та наполягав на затвердженні угоди судом.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості від 08.11.2022 року і призначення обвинуваченому узгодженої міри покарання.
Долю речових доказів вирішити у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України. Арешт на майно не накладався.
Судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого на досудовому розслідування не обирався, клопотання прокурором про його обрання подане не було, тому суд не вбачає підстав задля його обрання до набрання вироком законної сили.
Керуючись ст. ст. 373, 374, 475, 394 КПК України, суд, -
Угоду про визнання винуватості від 08.11.2022 року, укладену між прокурором Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_3 , підозрюваним у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_4 , за обов'язкової участі захисника підозрюваного ОСОБА_5 , - затвердити.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 5 ст. 27 - ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, та призначити йому узгоджену міру покарання:
-за ч. 5 ст. 27 - ч. 1 ст. 358 КК України, у вигляді штрафу у розмірі одна тисяча (1000) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
-за ч. 4 ст. 358 КК України, у вигляді штрафу розміром п'ятдесят (50) неоподатковуваних громадян.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначити ОСОБА_4 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді штрафу розміром одна тисяча (1000) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00 грн. (Сімнадцять тисяч гривень 00 копійок).
Речові докази:
-тимчасове посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 від 24.07.2019 року, видане ІНФОРМАЦІЯ_8 на ім'я ОСОБА_4 та довідку військово-лікарської комісії № 785 від 29 квітня 2022 року, видану ІНФОРМАЦІЯ_3 , - які були визнані речовими доказами за постановою від 23.09.2022 року, - залишити при матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до відповідальності, встановленої законом.
Оскарження вироку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини не допускається.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку суду після його проголошення негайно вручити обвинуваченому, його захиснику та прокурору.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду
Закарпатської області ОСОБА_1