Справа № 308/14641/22
07 грудня 2022 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Дергачова Н.В., за участі захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Товта М.М., розглянувши адміністративні матеріали відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ІНФОРМАЦІЯ_3 про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово безробітного, паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 від 13.07.2021 року орган, що видав 2101, ідентифікаційний номер суду невідомий, за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, -
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №010406 від 28.10.2022 року вбачається, що о 13 год. 30 хв. 28.10.2022 року в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Чоп (Тиса)» на виїзд з України прибув громадянин, який на паспортний контроль пред'явив паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 виданий на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , під час здійснення прикордонного контролю прикордонним нарядом «Перевірка документів» відбулось спрацювання бази даних «Ризик перетин». Згодом, в ході перевірочних заходів було встановлено, шо громадянин перетнув державний кордон на в'їзд в Україну 07.05.2022 року, використовуючи паспорт громадянина Угорщини виданого на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 серії НОМЕР_2 , тобто вищезазначений громадянин здійснив незаконний перетин державного кордону без відповідного для громадян України документу.
Своїми діями порушив, вимоги ст. 4 Конституції України, ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про громадянство України», ст. ст. 2. З ЗУ «про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» та п. 2 «Правил перетинання державного кордону громадянами України», затверджених ПКМУ від 27.01.1995 року №57, тобто скоїв адміністративне правопорушення відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
У судове засіданні гр. ОСОБА_1 не з'явилася хоча про час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена. Його представник - адвокат Товт М.М. подав до суду заперечення згідно яких просив закрити провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Зазначив, що ОСОБА_1 в установленому законом порядку пройшов прикордонний контроль, пред'явив діючий та дійсний паспорт громадянина для виїзду за кордон, що не заборонено законом, а отже дотримав всі вимоги законодавства.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Зі змісту вказаної статті та ч. 4 ст. 55 Конституції України випливає, що воля держави, спрямована на припинення протиправних дій, виражена досить чітко, тому що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе тільки на підставах, установлених у законі. Якщо такі підстави відсутні або якщо вина особи у вчиненні діяння з цих підстав не доведена, особу не може бути піддано будь-якому заходу адміністративного стягнення.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визначається, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин (ст. 248 КУпАП).
Згідно положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зміст даної статті визначає предмет доказування органів адміністративної юрисдикції, які на етапі слухання справи мають проаналізувати зібрані матеріали і обставини справи. Щоб винести мотивоване і законне рішення, органу адміністративної юрисдикції необхідно встановити, чи був учинений адміністративний проступок. Це означає, що необхідно з'ясувати, чи мають місце в діянні особи, яка притягується до відповідальності, всі ознаки, що характеризують склад адміністративного проступку.
Під складом адміністративного проступку розуміють сукупність установлених законом суб'єктивних і об'єктивних ознак, що характеризують діяння як адміністративний проступок. Структура складу містить у собі чотири елементи (підсистеми): 1)суб'єкт правопорушення; 2) об'єкт правопорушення; 3) суб'єктивну сторону; 4) об'єктивну сторону правопорушення. Відсутність хоча б однієї ознаки, що характеризує суб'єкт, об'єкт, суб'єктивну сторону або об'єктивну сторону адміністративного проступку, свідчить про те, що це правопорушення не відбувалося.
Так, диспозицією ст. 204-1 КУпАП передбачена відповідальність за перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Об'єктом даного адміністративного проступку є встановлений порядок управління, а також безпека особи, суспільства і держави.
Об'єктивна сторона цього правопорушення виражається у перетинанні державного кордону України поза пунктами пропуску, а також у пунктах пропуску через державний кордон України без установлених документів або дозволу відповідних органів державної влади. Під незаконним перетинанням державного кордону громадянами України, іноземними громадянами й особами без громадянства слід розуміти залишення особою території однієї держави і переміщення на територію іншої держави шляхом самовільного (без відповідного документа або відповідного дозволу) перетинання державного кордону України.
Із суб'єктивної сторони незаконне перетинання державного кордону припускає прямий умисел, тобто виражається в умисній формі вини. Особа усвідомлює, що незаконно перетинає кордон і бажає зробити такі протиправні дії.
З протоколу про адміністративне правопорушення ЗхРУ №010406 від 28.10.2022 року відносно ОСОБА_1 не вбачається та не вказано жодної дії, вчиненого останнім, що підпадає під ознаки об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, а матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять жодних доказів, що подані гр. ОСОБА_1 документи, при перетині державного кордону 28.10.2022 року у пункті пропуску «Чоп (Тиса)» містять недостовірні відомості про особу ОСОБА_1 та є підробленими чи не дійсними, і такими, що не дають право перетнути кордон України.
Під час розгляду справи встановлено, що 28.10.2022 року о13 год. 30 хв. гр. ОСОБА_1 , як підставу для переміщення кордону, пред'явив закордонний паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 виданий на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дійсний з 13.07.2021 року по 13.07.2022 року, і такі дії, кваліфіковано, як спроба незаконного перетинання державного кордону.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що гр. ОСОБА_1 є одночасно громадянином України та громадянином Угорщини, має паспорт громадянина Угорщини.
Законодавством України не передбачено відповідальність за подвійне громадянство, а громадянства України ОСОБА_1 у визначеному законом порядку не позбавлено, а тому у відносинах з Україною він залишається громадянином України, однак при цьому є і громадянином Угорщини.
Матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять жодного доказу того, що закордонний паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 виданий на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дійсний з 13.07.2021 року по 13.07.2022 року, який був пред'явлений на паспортний контроль є підроблений або містить недостовірні відомості, а тому сам факт пред'явлення документу, який є дійсним, не може вважатись порушенням законодавства та не вважається порушенням правил та порядку перетинання державного кордону України.
У пункті 4 Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010роз'яснено, що конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (ст.с.1, 3, ч.2 ст.19 Основного Закону України). Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту. Відповідно до п.4.1 вказаного Рішення вказано, що процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Суд також звертає увагу на принципи Європейської Конвенції «Про громадянство» від 06.11.1997 року (ратифікованою Україною Законом від 20.09.2006 року), згідно якої Україна зобов'язалася гарантувати права громадян із множинним громадянством, зокрема, ст.17, відповідно до якої, визначаючи права та обов'язки, пов'язані із множинним громадянством: громадяни держави - учаcниці, які мають інше громадянство, мають на території держави учасниці, в якій вони проживають, ті самі права та обов'язки, як і інші громадяни держави-учасниці.
Оцінивши в сукупності всі зібрані та дослідженні в судовому засіданні докази, приходжу до висновку, що в діях гр. ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП відсутність складу адміністративного правопорушення є обставиною, що виключає провадження в справі про адміністративне правопорушення і провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 245, 247 ч. 1 п. 1, 280, 283,-285, 287,-291 КУпАП, суддя, -
Провадження в справі про адміністративне порушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово безробітного, паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 від 13.07.2021 року орган, що видав 2101, ідентифікаційний номер суду невідомий, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду
Закарпатської області Н.В. Дергачова