Справа № 308/10501/22
(заочне)
05 грудня 2022 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді - Данко В.Й.,
за участю секретаря судового засідання - Павлюх Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Холмківська територіальна громада, ОСОБА_3 , про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Холмківська територіальна громада, ОСОБА_3 , про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
У позовній заяві посилається на те, що відповідно до Договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки номер 1392 від 02.08.2022 року посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу, ОСОБА_4 , вона є власником житлового будинку та земельної ділянки, що знаходиться в АДРЕСА_1 .
Вказує, що житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 , раніше мав адресу АДРЕСА_1 . На даний час адреса АДРЕСА_1 закріплена за нежитловим приміщенням магазину що був частиною житлового будинку. Вказує, що власником даного магазину є її син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки номер 1398 від 06.07.2022 року посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу, Хваста М.М.
Позивачка вказує, що реєстрація відповідача по справі, доводиться довідкою № 1982 від 26.07.2022 року виданою виконкомом Холмківської сільської ради. Згідно по господарської книги сільської ради за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані такі громадяни: ОСОБА_5 , 1966р.н., та ОСОБА_2 , 2000р.н.
Гр. ОСОБА_5 , 1966р.н., яка була попереднім власником житлового будинку та магазину, взяла зобов'язання знатися з реєстраційного обліку адресу АДРЕСА_1 , у зв'язку з чим спору з нею немає.
Що стосуються відповідача ОСОБА_2 , 2000р.н., який є сином попереднього власника домоволодіння, то він відмовився добровільно знятися з реєстраційного обліку у належному позивачці житловому будинку.
Позивачка вказує, що відповідач створює перешкоди у користуванні житлом та порушує її права як нового власника, оскільки вона як пенсіонер не зможе отримати субсидію на комунальні послуги та змушена переплачувати через реєстрацію у її будинку відповідача.
Враховуючи вищенаведене, позивачка просить визнати ОСОБА_2 , 2000р.н., таким що втратив право користування належним їй житловим приміщенням - житловим будинком, що знаходиться в АДРЕСА_2 .
Позивачка в судове засідання не з'явилася, будучи належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, проте в матеріалах справи міститься її заява, відповідно до якої вона просить розглянути дану справу без її участі, позовні вимоги підтримує та просить такі задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився повторно, будучи належним чином повідомлений про час та місце слухання справи. Відзив у визначений судом строк відповідач не подав. А тому суд приходить до переконання про можливість розглянути справи у відсутності відповідача згідно вимог ч. 3 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК та ухвалює заочне рішення.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Холмківська територіальна громада в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, клопотань про відкладення судового засідання чи розгляду справи за його відсутності до суду не надходило.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився повторно, будучи належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, проте в матеріалах справи міститься його заява, відповідно д якої він просить розглянути дану справу без його участі, обставини, викладені в позові визнає та підтверджує, не заперечує з приводу задоволення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до наступного висновку.
Згідно із ч.1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Статтею 41 Конституції України та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997р.відповідно до Закону №475/97-ВР від 17.07.1997р. Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 до Конвенції закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Статтею 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна.
Відповідно до частин першої, другої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.
Частиною 1 ст.321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Права власника житлового будинку (квартири) визначені у статті 383 ЦК України та статті 150 ЖК УРСР, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм майном на власний розсуд. Обмеження чи втручання у право власника можливе лише за підстав, передбачених законом.
Крім того, згідно ч.1 статті 156 ЖК УРСР члени сім'ї власника жилого будинку, які проживають разом із ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. Члени сім'ї власника будинку зобов'язані дбайливо ставитися до жилого будинку (квартири). Повнолітні члени сім'ї власника зобов'язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і придомової території та проведенню ремонту.
Відповідно до частини четвертої статті 156 ЖК України до членів сім'ї власника відносяться особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу, а саме подружжя, їх діти і батьки. Членами сім'ї власника може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство.
За змістом зазначених норм правом користування житлом, яке знаходиться у власності особи, мають члени сім'ї власника (подружжя, їх діти, батьки) та інші особи, які постійно проживають разом з власником будинку, ведуть з ним спільне господарство, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
Разом з цим, згідно положення ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь яких усунень свого порушеного права від будь яких осіб і будь яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.
Відтак за порівняльним аналізом статей 383, 391, 405 ЦК України та статей 150, 156 у поєднанні зі статтею 64 ЖК України слід дійти висновку про те, що положення статей 383, 391 ЦК України передбачають право вимоги власника про захист порушеного права власності на жиле приміщення будинку, квартири тощо, від будь яких осіб, у тому числі осіб, які не є і не були членами його сім'ї, а положення статей 405 ЦК України, статей 150, 156 ЖК України регулюють взаємовідносини власника жилого приміщення та членів його сім'ї, у тому числі у випадку втрати права власності власником, припинення з ним сімейних відносин або відсутності члена сім'ї власника без поважних причин понад один рік.
У постановах Верховного Суду України від 15 травня 2017 року у справі N 6-2931цс16, від 29 листопада 2017 року у справі N 753/481/15-ц (провадження N 6-13113цс16), від 09 жовтня 2019 року у справі N695/2427/16-ц, (провадження N 61-29520св18), від 09 жовтня 2019 року у справі N523/12186/13-ц (провадження N 61-17372св18) зазначено, що власник має право вимагати від осіб, які не є членами його сім'ї, а також не відносяться до кола осіб, які постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство, усунення порушень свого права власності у будь-який час.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 334 ЦК України Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації прав підлягають право власності на нерухоме майно.
Позивачкою до позовної заяви додано копію договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки від 02.08.2022 року, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу Хваста М.М. та зареєстрованого в реєстрі за № 1392, відповідно до якого ОСОБА_1 купила у ОСОБА_5 житловий будинок і земельну ділянку, на якій він розташований, площею 0,0741 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Проте позивачкою не додано Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, який би підтверджував набуття нею права власності на даний будинок відповідно до закону.
В той же час позивачкою додано копію договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, магазину та земельної ділянки від 06.07.2022 року, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу Хваста М.М. та зареєстрованого в реєстрі за № 1398, відповідно до якого ОСОБА_3 купив у ОСОБА_5 нежитлову будівлю, магазин та земельну ділянку, на якій він розташований, площею 0,0103 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Також на підтвердження виникнення права власності у ОСОБА_3 на дане нерухоме майно позивачкою додано Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності Індексний номер витягу 304380784.
Таким чином позивачкою не підтверджено належними та допустимими доказами виникнення у неї права власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Крім того, відповідно до копії довідки №1982 від 26.07.2022 року, виданої виконкомом Холмківської сільської ради, вбачається, що ОСОБА_6 , 2000 р.н. зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . В той же час позивачка просить визнати ОСОБА_2 , 2000р.н., таким що втратив право користування належним їй житловим приміщенням - житловим будинком, що знаходиться в АДРЕСА_1 .
Також судом відповідно до вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України було направлено запит до Холмкіської територіальної громади щодо надання відомостей про реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 .
Згідно відповіді на даний запит (лист Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області №02-24/2415 від 19.08.2022 року), ОСОБА_2 не зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .
Хоча позивачка вказує, що житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 , раніше мав адресу АДРЕСА_1 , проте жодних доказів на підтвердження цієї обставини не надала, так само як і відсутні докази реєстрації відповідача за адресою АДРЕСА_1 .
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачка не довела належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, а відтак в задоволенні даного позову слід відмовити.
Керуючись ст. 321, 391 ЦК України, ст. ст. 5, 13, 78, 79, 81, 247, 258, 265 ЦПК України, суд,
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Холмківська територіальна громада, ОСОБА_3 , про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - відмовити.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП не відомий, яки зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Третя особа без самостійних вимог: Холмківська територіальна громада, код ЄДРПОУ 22096259, адреса місцезнаходження: с. Холмок, вул. Свободи, 50, Ужгородського району,Закарпатської області.
Третя особа без самостійних вимог: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 .
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду В.Й. Данко