Справа № 308/11280/21
06.12.2022 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Сарай А.І., за участю секретаря судового засіданні Козак А.М., прокурора Сакалоша К.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з управління проведення спеціальних перевірок та моніторингу способу життя Національного агентства з питань запобігання корупції, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, що зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за частиною першою статті 172-6 КУпАП,
ОСОБА_1 , будучи звільненою у 2020 році з посади начальника відділу ювенальної юстиції прокуратури Закарпатської області, будучи суб'єктом, на яку поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон), несвоєчасно подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий 2020 рік.
Відповідно до наказу прокуратури Закарпатської області від 28.07.2017 № 488-к ОСОБА_1 призначено на посаду начальника відділу ювенальної юстиції прокуратури Закарпатської області.
Згідно з наказом прокуратури Закарпатської області від 03.02.2020 № 54-к ОСОБА_1 звільнено із займаної посади.
Таким чином, відповідно до підпункту «е» пункту 1 частини першої статті 3 Закону, вона є суб'єктом, на якого поширюється дія Закону та є особою, яка згідно з приміткою до статті 56 Закону (прокурор), займає відповідальне та особливо відповідальне становище.
Тому, згідно з абзацом п'ятнадцятим частини першої статті 1, абзацом першим частини другої статті 45 Закону, приміткою до статті 172-6 КУпАП, ОСОБА_1 є суб'єктом декларування та суб'єктом правопорушення.
Статтею 68 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Частиною першою статті 65-1 Закону встановлено, що за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
Абзацом другим частини другої статті 45 Закону визначено, що особи, які припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах «а» і «в» пункту 2 частини першої статті 3, зобов'язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
Частиною першою статті 45 Закону встановлено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Відповідно до пункту 2, підпункту 3 пункту 5 розділу II Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого рішенням Національного агентства від 10.06.2016 № 3, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 за № 959/29089, суб'єкти декларування подають декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр) у власному персональному електронному кабінеті після реєстрації в Реєстрі.
Декларація після звільнення - декларація, яка подається відповідно до абзацу другого частини другої статті 45 Закону до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком, у якому було припинено діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах «а», «в» пункту 2 частини першої статті 3 Закону. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.
Таким чином, ОСОБА_1 , будучи суб'єктом, який припинив у 2020 році виконання функцій держави, зобов'язана була подати декларацію, особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий 2020 рік до 01.04.2021.
Декларацію за 2020 рік вона подала до Реєстру 08.04.2021 о 20 год. 51 хв. (унікальний ідентифікатор декларації - b20520b1-68е7-4d2с-bса9-5d4bdс313ffb), вибравши тип декларації «після звільнення».
При перегляді послідовності дій користувача Реєстру, які вчинила ОСОБА_1 за період 01.01.2021 - 31.03.2021 встановлено, що вона не заходила в «особистий кабінет» та відповідно дій з метою створення та подачі декларації не здійснювала.
Відповідно до відомостей Реєстру встановлено, що ОСОБА_1 зареєструвалася у Реєстрі 23.03.2017, подала 10 декларацій та повідомлень про суттєві зміни у майновому стані у 2017-2020 роках.
Оскільки ОСОБА_1 не вперше подавала декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, їй відома послідовність дій необхідних для заповнення та подання документів до Реєстру.
Таким чином, ОСОБА_1 не вжила заходів для подання декларації у встановлений законодавством строк.
Листами від 47-01/49625/21, від 20.07.2021 № 47-01/54228/21 та від 04.08.2021 № 47-01/58910/21 ОСОБА_1 неодноразово запрошувалася до Національного агентства для надання пояснень та складання протоколу про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією. Вказані листи, з метою належного інформування останньої, додатково направлялися на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка вказана нею в особистому кабінеті Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Також вищевказані листи від 20.07.2021 та від 04.08.2021 відправлено на її номер мобільного телефону НОМЕР_1 за допомогою мобільного додатку «WhatsАрр», інформація про прочитання підтверджена засобами додатку.
Крім того, 13.07.2021 та 29.07.2021 інформація про виклик ОСОБА_1 була розміщена на сайті Національного агентства.
ОСОБА_1 жодного разу до Національного агентства не з'явилася, пояснень не надала та про підстави неявки не повідомила.
Поважних причин, які б перешкодили з 01.01.2021 по 31.03.2021 ОСОБА_1 вчасно подати декларацію після звільненням не встановлено.
Таким чином, ОСОБА_1 , будучи суб'єктом декларування, несвоєчасно подала декларацію після звільнення, що є порушенням вимог абзацу другого частини другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», відповідальність за що передбачена частиною першою статті 172-6 КУпАП.
Прокурор Сакалош К.В. у судовому засіданні просив визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 КУпАП, та призначити адміністративне стягнення у виді штрафу, посилаючись на висновок прокурора на підставі статті 250 КУпАП у даній справі, який долучено до матеріалів справи.
ОСОБА_1 у судові засідання, призначені на 15.09, 22.10, 24.11, 14.10 та 20.12.2021 не з'явилася, про причини неявки не повідомлено.
Під час розгляду справи прокурор просив зупинити строк розгляду даної справи, пояснивши, що розмовляючи з ОСОБА_1 по телефону вона повідомила, що перебуває за кордоном і наміру повертатися до України не має.
Постановою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.12.2021 зупинено строк розгляду даної справи на підставі частини четвертої статті 277 КУпАП.
Постановою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.04.2022 поновлено строк розгляду даної справи, що зупинений постановою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.12.2021, у зв'язку з тим, що 27.04.2022 від прокурора надійшло клопотання, згідно з яким з метою реалізації визначених КУпАП завдань, а також забезпечення права особи на участь у розгляді справи, просив винести постанову про надання інформації щодо перетину державного кордону України ОСОБА_1 упродовж 2020-2022 років за напрямом «виїзд» або «в'їзд» на митну територію України.
Постановою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.04.2022 вказане клопотання прокурора задоволено та витребувано від Адміністрації Державної прикордонної служби України інформацію щодо перетину державного кордону України ОСОБА_1 упродовж 2020-2022 років за напрямом «виїзд» або «в'їзд» на митну територію України (напрям, дата, місце перетину).
Постановою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.04.2022 строк розгляду даної зупинено на підставі частини четвертої статті 277 КУпАП.
18.05.2022, на виконання зазначеної постанови судді, від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України до суду надійшла інформація про те, що 27.02.2020 у пункті пропуску «Ужгород» ОСОБА_1 перетнула державний кордон України у напрямку «виїзд». Іншої інформації немає.
Постановою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06.12.2022 поновлено строк розгляду даної справи, що зупинений постановою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.04.2022.
Суддя вважає за необхідне зазначити, що статтею 268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. При розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 172-4 - 172-9 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою.
Крім того, учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, яка розглядається, на веб-адресі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: https://ug.zk.court.gov.ua/sud0712/gromadyanam/csz/.
Сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень.
Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
При цьому прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12.07.2007).
Суддя бере до уваги те, що судовий розгляд даної справи неодноразово відкладався та у дане судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, про причини неявки не повідомлено.
Вищевказане свідчить про умисне небажання ОСОБА_1 скористатися своїм правом на безпосередню участь в розгляді справи в суді, або ж при розгляді справи скористатися юридичною допомогою адвоката, і про свідоме затягування розгляду справи.
Виходячи з викладеного, суддя вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки вжиті судом заходи щодо виклику ОСОБА_1 до суду виявилися неефективними, остання обізнана про наявність справи про адміністративне правопорушення відносно неї за частиною першою статті 172-6 КУпАП в суді, однак її дії свідчать про свідоме ухилення від явки до суду та безпідставне затягування розгляду справи, що є неприпустимим.
Заслухавши позицію прокурора, дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 КУпАП - несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, речовими доказами, а також іншими документами.
Згідно з вимогами статей 245, 252, 280, 283 КУпАП при розгляді справи про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи, зокрема підлягають для з'ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, водночас рішення приймається на підставі доказів, долучених у суді й оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, а відповідальність настає лише за умови, що особа усвідомлювала протиправний характер своїх дій і мала прямий умисел, спрямований на несвоєчасне подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, керуючись при цьому особистим інтересом чи інтересами третіх осіб, вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відповідно до статті 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо припускала настання цих наслідків.
Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 КУпАП, стверджується зібраними у даній справі доказами, а саме: протоколом № 47-01/183/21 про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією від 17.08.2021; наказом прокурора прокуратури Закарпатської області від 28.07.2017 № 488к про призначення ОСОБА_1 на посаду начальника відділу ювенальної юстиції прокуратури області з 01.07.2017; наказом прокурора прокуратури Закарпатської області від 03.02.2020 № 54к про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу ювенальної юстиції та органів прокуратури Закарпатської області 03.02.2020 за власним бажанням; листом ознайомлення з вимогами Закону України «Про запобігання корупції», підписаним ОСОБА_1 20.03.2018; листом ознайомлення з положеннями розділу VII Закону України «Про запобігання корупції» щодо фінансового контролю, підписаним ОСОБА_1 03.02.2020; витягом з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування щодо загальних відомостей суб'єкта декларування ОСОБА_1 та поданих нею документів до Реєстру; витягом з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування стосовно послідовності дій, які вчинила ОСОБА_1 .
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, відповідно до вимог статей 252, 280 КУпАП.
Вищенаведені докази, які є належними й допустимими, зібрані відповідно до вимог КУпАП, оскільки порушень при їх збиранні під час розгляду справи не виявлено, у своїй сукупності підтверджують порушення ОСОБА_1 вимог, передбачених частиною другою статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», та її винуватість у вчиненні передбаченого частиною першою статті 172-6 КУпАП адміністративного правопорушення.
Слід зазначити, що під поважними причинами розуміють неможливість особи подати вчасно декларацію у зв'язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, унаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення до декларації, перебуванням (триманням) під вартою тощо.
Проте поважних причин, які б об'єктивно унеможливлювали подання ОСОБА_1 декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, шляхом заповнення відповідної форми на офіційному веб-сайті Національного агентства в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави, під час розгляду справи не встановлено.
Разом з тим, згідно з частиною четвертою статті 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 172-6 КУпАП, є правопорушенням, пов'язаним з корупцією.
Отже, датою виявлення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 КУпАП, слід вважати день виявлення уповноваженим органом несвоєчасного, без поважних причин, подання декларації після звільнення особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 після звільнення за 2020 рік на офіційний сайт НАЗК подала 08.04.2021 о 20.51 год., отже ця дата і є днем виявлення адміністративного правопорушення.
З урахуванням викладеного та наявних у справі матеріалів, днем виявлення несвоєчасного опублікування ОСОБА_1 на офіційному веб-сайті НАЗК декларації після звільнення слід вважати день подання нею відповідної декларації - 08.04.2021, а днем закінчення передбаченого частиною четвертою статті 38 КУпАП строку накладення адміністративного стягнення, в такому разі, слід вважати 08.10.2021.
В силу пункту сьомого статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Вказівка законодавця у пункті 7 статті 247 КУпАП «на момент розгляду справи» означає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, якщо на початок розгляду справи закінчилися строки, встановлені статтею 38 КУпАП, а сам розгляд справи про адміністративне правопорушення та його закінчення не обтяжений строками, визначеними статтею 38 КУпАП, а передбачений статтею 277 КУпАП, що є гарантією всебічного, об'єктивного і повного з'ясування всіх обставин, які мають значення для вирішення справи.
Якщо на момент розгляду справи в суді закінчилися строки притягнення особи до адміністративної відповідальності, то суддя в разі заперечення особою своєї вини чи наявності у її діях складу адміністративного правопорушення повинен дослідити всі обставини справи, встановити, чи містить діяння ознаки та склад адміністративного корупційного правопорушення, чи належить особа до суб'єктів цього корупційного правопорушення, чи винна вона в його вчиненні, і лише після цього закрити провадження у справі.
Таким чином, оскільки на момент розгляду справи суддею строк, передбачений статтею 38 КУпАП, закінчився, провадження у даній справі слід закрити на підставі пункту сьомого статті 247 КУпАП.
При цьому суддя зазначає, що з правового аналізу вказаної норми (пункту сьомого статті 247 КУпАП) вбачається, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності вини особи у вчиненні правопорушення провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП - через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, відтак така обставина як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтю 38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи у вчиненні правопорушення.
Отже, суддя зазначає, що закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи у вчиненні правопорушення, що узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах: від 04 березня 2020 року у справі № 641/2795/16-ц, від 07 лютого 2018 року у справі № 910/18319/16; від 16 квітня 2019 року у справі № 927/623/18.
Керуючись статтями 38, 247, 172-6, 283, 284 КУпАП,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 КУпАП.
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 172-6 КУпАП закрити на підставі пункту сьомого статті 247 КУпАП, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого статтею 38 КУпАП.
Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області А.І. Сарай