Справа № 307/3772/22 Провадження № 2-с/307/52/22
07 грудня 2022 року м. Тячів
Суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Стецюк М.Д., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу виданого Тячівським районним судом Закарпатської області 04 жовтня 2022 року за заявою Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз" про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу,
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про скасування судового наказу виданого Тячівським районним судом Закарпатської області 04 жовтня 2022 року за заявою Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз" про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу.
Вказує на те, що з даним наказом вона не згідна, оскільки заявник Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» у своїй заяві просить видати судовий наказ про стягнення з неї заборгованості за оплату послуги з розподілу природного газу, що виникла у зв'язку з невиконанням боржником відповідного зобов'язання, передбаченого у Типовому договорі розподілу природного газу, до якого боржник приєдналася, здійснюючи споживання природного газу. Крім того, заявник додав до заяви про видачу судового наказу копію публікації в газеті «Новини Закарпаття» №№ 147-148(4464-4465) від 31 грудня 2015 року Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року №2498, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 року за №1384/27829.У пункті 1.3 Договору вказано, що цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог ЦК України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього Договору є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 до цього Договору, яку в установленому порядку оператор направляє споживачу інформаційним листом, та/або сплата рахунка оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу. Відповідно до абзацу 6 п.1.4 Типового договору розподілу природного газу, оператор ГРМ- це оператор газорозподільної системи в особі ПАТ «Закарпатгаз», що здійснює розподіл природного газу на підставі ліцензії, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 19 березня 2015 року АЕ №295549. Таким чином, стороною типового договору розподілу природного газу є Публічне акціонерне товариство «Закарпатгаз», а заяву про видачу судового наказу подано АТ «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз», тобто іншою юридичною особою. Обставину, щодо зміни найменування Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Закарпатгаз», викладену у заяві, заявник не довів. Разом з тим, необґрунтованість вимог стягувача підтверджується також завищенням обсягу річної замовленої потужності об'єкта споживача, що є річною замовленою потужністю на 2020,2021, 2022 роки. Проте, за вказаний період, вона використала менше ніж зазначено в поданому заявником розрахунку заборгованості, а саме 1972, 00 м. куб., що значно зменшує суму заборгованості за послуги з розподілу природного газу. Тобто відомості в розрахунку не відповідають фактичним даним про спожитий природній газ. Крім того, об'єм спожитого газу, вона може підтвердити не тільки квитанціями про оплату, а також актами знаття контрольних показників лічильника, та фото фіксацією. Враховуючи викладене, просить судовий наказ, яким було стягнуто з неї 8152 грн. 12 коп. заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу та 248 грн. 10 коп. судового збору, скасувати.
Розглянувши заяву про скасування судового наказу та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
04 жовтня 2022 року Тячівським районним судом Закарпатської області у справі №307/3772/22 (провадження №2-н/307/1008/22) видано судовий наказ, згідно якого з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз" стягнуто 8152 грн. 12 коп. заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу та 248 грн. 10 коп. сплаченого заявником судового збору.
За приписами ч. 1 ст. 170 ЦПК України, боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу.
Як судом встановлено з матеріалів справи, ОСОБА_1 , звернувся до суду із заявою про скасування судового наказу у визначений законом строк. Таким чином, підстави для повернення заяви про скасування судового наказу відсутні.
Відповідно до ч. 3 ст. 171 ЦПК України, у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз'яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
У відповідності до ч. 3 ст. 19 ЦПК України, наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Згідно постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» № 14 від 23 грудня 2012 року, наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Враховуючи, що наказне провадження є безспірним, тобто задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер, заперечення боржника проти вимог стягувача означає наявність спору про право, при цьому закон не зобов'язує перевіряти наявні матеріали справи.
За таких обставин приходжу до висновку, що судом при видачі судового наказу не було взято до уваги доводи, наведені заявником у заяві про його скасування, а отже на момент видачі судового наказу мав місце спір про право, у зв'язку із чим судовий наказ підлягає скасуванню.
За приписами частини другої статті 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
На підставі викладеного та керуючись ст. 170, 171, 258-261 ЦПК України, суддя,
Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу виданого Тячівським районним судом Закарпатської області від 04 жовтня 2022 року за заявою Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз" про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу - задовольнити.
Скасувати судовий наказ у справі №307/3772/22, провадження №2-н/307/1008/22, виданий 04 жовтня 2022 року Тячівським районним судом Закарпатської області, згідно якого стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз" 8152 грн. 12 коп., заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу та 248 грн. 10 коп., сплаченого судового збору.
Роз'яснити стягувачу, що він має право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: М.Д.Стецюк