07.12.2022
227/1527/22
07 грудня 2022 року м. Добропілля
Суддя Добропільського міськрайонного суду Донецької області Левченко А.М., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з відділу поліції №1 Покровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого шахта «Добропільська», який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 за ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 16.09.2022 року серії ВАВ № 077347, громадянин ОСОБА_1 , о 08 год 00 хв за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 здійснював торгівлю пивом «Зіберт», об'ємом 2,4 л, міцністю 4,5 %, за ціною 130 грн без отримання ліцензії на провадження даного виду діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту та тютюнових виробів», чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Беручи до уваги те, що ОСОБА_1 був обізнаний про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, про розгляд справи в Добропільскому міськрайонному суді Донецької області, про що свідчить підпис від його імені у відповідній графі протоколу, враховуючи норми ст. 268 КУпАП, яка не передбачає обов'язкової участі особи при розгляді справи за ч.1 ст.164 КУпАП, принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суддя, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов наступних висновків.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Відповідно до ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Враховуючи вимоги ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 280 КУпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статей 251, 254 КУпАП обов'язок надання доказів покладено на осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення.
На підставі цих вимог закону, а також ст.ст. 251, 252 КУпАП суд у постанові повинен навести докази вини особи у вчиненні правопорушення та дати їм належну оцінку в їх сукупності.
Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Таким чином, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати всі обставини у справі на підставі доказів, зібраних особою, яка склала протокол.
За диспозицією ч. 1 ст. 164 КУпАП адміністративна відповідальність настає за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері державного регулювання господарської діяльності.
Господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Об'єктивна сторона цього правопорушення характеризується діями, спрямованими на провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди); надання суб'єктом господарювання дозвільному органу або адміністратору недостовірної інформації щодо відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства.
Суб'єкт адміністративного правопорушення загальний.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу.
Відповідно до пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 3 від 25 квітня 2003 року «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» роз'яснено, що суди під час розгляду справ про господарські злочини повинні ретельно з'ясовувати, в якому значенні у відповідних статтях КК (2341-14) вжиті терміни «господарська діяльність» і «підприємницька діяльність» та похідні від них «суб'єкт господарської діяльності» і «суб'єкт підприємницької діяльності», «громадянин», «громадянин-підприємець» і «засновник», «власник» чи «службова особа» суб'єкта господарської або підприємницької діяльності тощо, оскільки від правильного розуміння значення цих термінів у конкретних статтях КК залежить вирішення питання щодо наявності чи відсутності ознак складу злочину.
При цьому треба мати на увазі, що господарська діяльність - це діяльність фізичних і юридичних осіб, пов'язана з виробництвом чи реалізацією продукції (товарів), виконанням робіт чи наданням послуг з метою одержання прибутку (комерційна господарська діяльність) або без такої мети (некомерційна господарська діяльність). Підприємницька діяльність є одним із видів господарської діяльності, обов'язкові ознаки якої - безпосередність, систематичність її здійснення з метою отримання прибутку.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про підприємство» підприємництво - це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядка, встановленому законодавством.
Згідно п. 7 ч. 1 ст. 7 Закону України» «Про ліцензування видів господарської діяльності» ліцензуванню підлягають, зокрема, виробництво і торгівля спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, і пальним, зберігання пального, яка ліцензується відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
Відповідно до ч. 19 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Суб'єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Тобто, однією з обов'язкових ознак підприємницької діяльності є систематичність її здійснення, отримання прибутку від цієї діяльності.
Відповідно до чинного законодавства систематичною вважається діяльність у разі, коли здійснюється протягом календарного року більше чотирьох разів.
Отже, необхідною ознакою господарської діяльності є її систематичність, виконання на професійній основі, а саме вчинення три і більше разів. Разове вчинення зазначеної дії не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 3 від 25 квітня 2003 року «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» передбачено, що під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб'єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов'язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.
Під підприємництвом, підприємницькою діяльністю законодавством України встановлено самостійну, ініціативну, систематичну, на власний ризик господарську діяльність із метою досягнення економічних та соціальних результатів та одержання прибутку.
Враховуючи вищевикладене, характерними ознаками господарської діяльності, зокрема, є: - систематичність; - безпосередня самостійність; - спрямованість на отримання прибутку; - ініціативність.
Суддею в судовому засіданні досліджено:
протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 077347 від 16.09.2022 року;
письмові пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в яких зазначено, що у серпні 2022 року до ОСОБА_1 звернувся знайомий ОСОБА_2 з проханням здати гараж, на що він погодився так як особистого транспортного засобу не має та гараж не потрібен, після чого одразу віддав ключи. Приблизно 06.09.2022 року зателефонував ОСОБА_2 та в телефонному режимі повідомив, що привіз собі пиво для особистого вживання та склав його у гаражі. Скільки саме пива було в гаражі йому не відомо, так як при вивантаженні участі не приймав та ключи від гаражу не мав. Продаж алкогольних напоїв не здійснює та ні кому не продавав;
письмові пояснення ОСОБА_2 з яких вбачається, що останній орендує гараж у знайомого ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , куди привіз 19 упаковок по 6 пляшок ємкістю 2,4 л пива «Зіберт» та 11 упаковок по 6 пляшок ємністю 2 л пива «Кубек». Пиво зберігається до закінчення заборони на продаж алкоголю;
протокол огляду місця події від 16.09.2022 року відповідно до якого за дресою: АДРЕСА_1 у громадянина ОСОБА_2 було вилучено 19 упаковок по 6 пляшок ємкістю 2,4 л пива «Зіберт» та 11 упаковок по 6 пляшок ємністю 2 л пива «Кубек».
Проаналізувавши подані суду докази судом не встановлено в діяхОСОБА_1 ознак здійснення ним підприємницької діяльності, а тому суд вважає, що провадження в справі у відповідності з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП підлягає закриттю, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Відповідно до ст. 265 КУпАП, речі і документи, що є знаряддям або безпосереднім об'єктом правопорушення, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами органів, зазначених у статтях 234-1, 234-2, 244-4, 262 і 264 цього Кодексу. Вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням із Державною судовою адміністрацією України, а після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують, або повертають володільцеві, або знищують, а при оплатному вилученні речей - реалізують.
Враховуючи відсутність події і складу адміністративного правопорушення вилучені речі підлягають поверненню їх власнику.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 164, 247, 268, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення України, суд -
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого шахта «Добропільська», який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 164 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Речові докази 19 упаковок по 6 пляшок ємкістю 2,4 л пива «Зіберт» та 11 упаковок по 6 пляшок ємністю 2 л пива «Кубек» - повернути ОСОБА_1 .
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Суддя Левченко А.М.