2/130/663/2022
130/999/22
"16" листопада 2022 р.
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Верніка В.М.,
при секретарі Лавріненко Ю.В.,
із участю: представника відповідача - ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м.Жмеринка позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини,
ОСОБА_2 20.05.2022 року звернулася до Жмеринського міськрайонного суду з цим позовом із вимогами стягнути з ОСОБА_3 аліменти на її користь на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі 4000 грн. щомісяця, з подальшою індексацієюб відповідно до закону, до досягнення дитиною повноліття. У позовній заяві позивачем викладено наступну позицію. З відповідачем у справі ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому 25.11.2007 року шлюбі, який згідно рішення Жмеринського міськрайонного суду від 17.01.2022 року був розірваний. Від даного шлюбу з відповідачем мають дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу з ОСОБА_3 вони продовжують проживати в одній квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , яка є їхньою спільною частковою власністю. З часу розірвання шлюбу відповідач матеріально не надає утримання дитині, а їй одній матеріально важко утримувати дочку. Вказала, що дочка відвідує онлайн уроки з англійської мови, за які вона сплачує по 960 грн щомісяця. Також дочка відвідує басейн, де абонемент за відвідування коштує 480 грн на місяць. Окрім того для дитини необхідно купувати продукти харчування, гігієни, одяг, шкільне приладдя, сплачувати за комунальні послуги, а також купувати інші необхідні речі. Позивач також повинна купувати для себе продукти харчування та гігієни, одяг та інші необхідні речі, проте вона перебуває у скрутному матеріальному становищі. Відповідач працездатний, фізично здоровий, працює на СТО адміністратором та має стабільний дохід, тому зобов'язаний утримувати свою малолітню дочку до досягнення нею повноліття. Інших утриманців у відповідача немає, стягнень по виконавчим документам не проводиться, за станом здоров'я дитина та відповідач здорові. Зауважила, що між нею та відповідачем не досягнуто згоди щодо досудового врегулювання, тому вона вимушена звернутися з позовом до суду. Аліменти в розмірі 4000 грн вважає необхідною та достатньою сумою для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду від 27.05.2022 року відкрито провадження у справі із призначенням її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
06.06.2022 року стороною відповідача ОСОБА_3 - адвокатом Смірновим С.М. подано заперечення щодо вказаного порядку розгляду справи та заявлено клопотання проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду від 06.06.2022 року задоволено клопотання представника відповідача та призначено подальший розгляд вказаної справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судовому засіданні на 07.07.2022 року.
16.06.2022 року представником відповідача ОСОБА_3 - адвокатом Смірновим С.М. подано до суду відзив проти позовної заяви, згідно змісту якого просив відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини. У відзиві викладена наступна позиція. Відповідач не заперечує сплачувати аліменти на утримання дочки в розмірі, що встановлений чинним сімейним законодавством на одну дитину, якщо буде доведено законні підстави для такого стягнення на користь позивача. Зазначив, що в позовній заяві не зазначено жодного доказу на обґрунтування оспорюваного розміру аліментів. При цьому, єдиним доказом, доданим позивачем до позовної заяви, є доказ того, що дочка проживає разом з позивачем. Проте після розірвання шлюбу сторони продовжують проживати спільно у квартирі АДРЕСА_2 , яку придбали під час перебування у шлюбі. Крім того, зважаючи на запровадження в Україні воєнного стану та напад на її територію військ російської федерації, відповідач втратив постійне місце роботи, не маючи можливості приступити до виконання посадових обов'язків через обмеження чоловіків у віці від 18 до 60 років щодо перетину державного кордону. До російсько-української війни ОСОБА_3 працював за кордоном, періодами по 4-6 місяців, з останньої поїздки він повернувся у листопаді 2021 року, коли сторони і звернулися до суду з позовом про розірвання шлюбу. З того часу він постійно мешкає за зареєстрованим місцем проживання, разом із дочкою та позивачем. Зауважив, що ОСОБА_2 приховує від суду факт власного офіційного працевлаштування та специфіку її роботи, вона працює вахтовим методом та залишає місце проживання на 10-14 днів, потім такий самий період часу перебуває вдома, далі знову на роботі. Увесь цей час утриманням дочки займається виключно відповідач, який забезпечує матеріально потреби дитини, купує продукти харчування та готує з них їжу для дочки, забезпечує її відпочинок та досуг, допомагає у навчанні тощо. При цьому ОСОБА_3 самостійно продовжує сплачувати комунальні послуги щодо вказаної квартири. Тому для відповідача не зрозуміло в чому полягають витрати позивача на утримання дитини. Свій дохід вона витрачає на власне утримання і свої потреби. Вважає, що необізнаність позивача із життям дочки та її потребами підтверджується навіть тим, що ОСОБА_2 зазначає, що дочка відвідує басейн і абонемент коштує 480 грн на місяць, проте з 01.03.2022 року у Комунальному підприємстві Жмеринської міської ради "Спортивно оздоровчий заклад "Юність" оголошено простій, тобто дане підприємство не працює вже майже три місяці на час звернення до суду з цим позовом. Жодної квитанції за оплату відвідування басейну та відвідування уроків з англійської мови до позовної заяви не додано. При цьому, за уроки англійської мови у квітні місяці сплачував відповідач і сума оплати становила 1399 грн, а не 960 грн, як зазначає позивач. Крім того, станом на день подання відзиву, позивач виїхала за межі України разом з дочкою. Вважає, що дана вимога позивача про стягнення аліментів з відповідача у заявленому розмірі є взагалі необґрунтованою та безпідставною, перевищує не лише мінімальний розмір аліментів встановлений законом на одну дитину відповідного віку, а й значно перевищує рекомендований розмір аліментів на одну дитину, встановлений законом (станом на день подання позову 2618 грн). Також жодним доказом не доведено підстав звернення позивача до суду, в частині того, що дитина проживає виключно з нею або відсутності утримання дитини з боку відповідача.
Окрім цього, у відзиві на позовну заяву представником відповідача в порядку письмового опитування позивача як свідка в порядку ст.93 ЦПК України було поставлено п'ять запитань до останньої.
Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду від 07.07.2022 року за клопотанням представника відповідача зобов'язано позивача ОСОБА_2 надати у формі заяви свідка або повідомити про наявність для відмови у їх наданні протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали відповіді на питання, а саме:
1.Чи маєте Ви офіційне місце роботи? Якщо "так" - то яка Ваша посада, на якому підприємстві та де розташоване Ваше робоче місце?
2. Який розмір Вашого доходу за останні шість місяців?
3. Який графік Вашої трудової діяльності?
4. Під час виконання Вами трудових обов'язків з ким перебуває Ваша малолітня дочка, хто її утримує та доглядає?
5. За чиї кошти сплачуються комунальні платежі за квартиру АДРЕСА_2 ?.
07.09.2022 року до суду від позивача ОСОБА_2 надійшла заява свідка в порядку ст.93 ЦПК України разом із клопотання про продовження процесуального строку у зв'язку із тим, що вона у встановлений в ухвалі строк була позбавлена можливості подати заяву свідка, так як перебувала за кордоном внаслідок ведення воєнних дій на території України, що просила врахувати поважною причиною пропуску процесуального строку. У заяві свідка позивач виклала наступні відповіді на поставлені запитання. З приводу першого питання повідомила, що вона офіційно працевлаштована. Займає посаду провідника в АТ "Укрзалізниця" філія "Пасажирська компанія" виробничий підрозділ Вагонна дільниця ст.Київ-Пасажирський, м.Київ, вул. Уманська, 8. При цьому, просила звернути увагу, що з 11.06.2022 року вона разом зі своєю донькою у зв'язку з веденням воєнних дій на території України, виїхали за межі України на тимчасове проживання до Англії. За декілька днів до виїзду за кордон, а саме 06.06.2022 року, нею подано заяву до вказаного роботодавця про призупинення дії трудового договору у зв'язку зі збройною агресією проти України у відповідності до cm.13 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану". Таким чином, вона офіційно рахується на займаній посаді, перебуває у трудових відносинах з роботодацем, однак дію її трудового договору призупинено на період воєнного стану в Україні. З приводу другого запитання повідомила, що загальна сума її доходу з січня 2022 року до липня 2022 року включно складає 58789,23 грн, що підтвердила фотокопією довідки про доходи. На разі, у зв'язку з призупиненням дії трудового договору, заробітна плата за місцем роботи їй не нараховується, вона позбавлена основного джерела засобів для існування й не має змоги самостійно матеріально утримувати доньку. У відповінь на третє запитання вказала, що на посаді провідника працювала за графіком: шість календарних днів роботи, шість календарних днів відпочинку. На четверте запитання повідомила, що під час її перебування на робочому місці, донька знаходилась разом з її (позивача) матір'ю, яка її утримувала та доглядала. Наразі донька перебуває з нею за кордоном, вона самостійно займається ії вихованням, доглядом та матеріальним забезпеченням. Батько дитини матеріальної підтримки не надає. На п'яте запитання вказала, що житлово-комунальні послуги за квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , сплачуються нею особисто, особові рахунки на оплату комунальних послуг відкриті на її ім'я.
В судове засідання позивач ОСОБА_2 за її викликом не з'явилася, однак подала попередньо до суду письмову заяву про розгляд даної справи без її участі, підтримавши заявлені позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Смірнов С.М. в судовому засіданні частково визнав позовні вимоги. Вказав, що з моменту подання до суду відзиву на позов змінилися певні обставини. Пояснив, що станом на день проведення судового засідання позивач разом із дочкою перебувають за кордоном, дитина наразі дійсно проживає окремо від відповідача, тому ОСОБА_3 не заперечують щодо задоволення позову, але в меншому від заявленого позивачем розмірі. Так, відповідач згоден сплачувати аліменти на утримання своєї неповнолітньої дитини в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Зазначив, що йому невідомо чи працює на сьогоднішній день відповідач ОСОБА_3 , так як на час їхнього останнього спілкування відповідач проходив випробувальний термін на продавця в одному з автомагазинів міста. Зауважив, що відповідач інших утриманців не має, інвалідом не являється, ступінь втрати працездатності йому не визначалась. З приводу продовження процесуального строку на подання позивачем ОСОБА_2 заяви свідка не заперечував.
Таким чином судом в судовому засіданні визнано поважними причини пропуску внаслідок тривалості воєнних дій на території України та евакуації позивача разом з дочкою за кордон строку на подання заяви свідка та продовжено позивачу ОСОБА_2 строк на подання заяви свідка.
Вивчивши доводи позовної заяви, заслухавши пояснення представника відповідача,, дослідивши надані письмові докази, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с.3) сторони у справі є батьками неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на утримання якої позивач просить стягнути аліменти з відповідача ОСОБА_3 .
З копії рішення Жмеринського міськрайонного суду від 17.01.2022 року (а.с.4-5) вбачається, що цим судовим рішенням було розірвано зареєстрований 25.11.2007 року шлюб сторін у даній справі.
Згідно довідки КП "Жмеринкакомунсервіс" від 18.05.2022 року №526 (а.с.6) у квартирі АДРЕСА_2 зареєстровані: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно копії квитанції №КР68-29НН-848Т-СРС3 від 12.04.2022 року (а.с.26) відповідач здійснював оплату в розмірі 1399 грн на ім'я одержувача - WFPEDUCATION.
З копії довідки про доходи №282 від 09.08.2022 року (а.с.41) вбачається, що позивач працевлаштована на посаді провідника пасажирського вагона у Виробничому підрозділі "Вагонна дільниця ст.Київ-Пасажирський" Філії "Пасажирська компанія" АТ "Укрзалізниця" та загальна сума її доходу за період з січня 2022 року до липня 2022 року включно склала 58789,23 грн.
У відповідності до вимог ч.1-2 ст.80 СК України аліменти одному з подружжя присуджуються, зокрема, у частці від заробітку другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі; розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення.
Згідно ч.1 ст.79 СК України аліменти одному з подружжя присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви
Відповідно до змісту ст.180, 181 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до її повноліття; за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно положень ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у останнього інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ч.1,2 ст.184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
Згідно ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
У відповідності до положень ч.1,2 ст.3 Конвенції про права дитини, що ратифікована постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
За змістом ч.1 ст.27 Конвенції про права дитини визнано право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Відповідно до ст.12,13,81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
На підставі наведених доказів в судовому засіданні встановлено наявність визначених матеріальним законом зобов'язань відповідача ОСОБА_3 щодо надання утримання своїй неповнолітній дочці ОСОБА_4 , яка проживає разом з позивачем ОСОБА_2 , обставини чого в судовому засіданні визнані стороною відповідача.
За таких підстав вимоги позивача стосовно необхідності стягнення на її користь аліментів на утримання неповнолітньої дитини є достатньо аргументованими та відповідають матеріальному закону, передусім, положенням Конвенції про права дитини, що є складовою національного законодавства, передбачаючи пріоритет судового захисту відповідних прав неповнолітніх осіб, тобто визначення необхідності першочергового забезпечення відповідачем належного та достатнього утримання своєї неповнолітньої дитини.
Разом з тим, суд визнає необгрунтованими доводи позивача стосовно заявленого до стягнення розміру аліментів в сумі по 4000 грн на утримання неповнолітньої доньки щомісячно, оскільки саме лише твердження позивача про самостійний заробіток відповідача, від якого той отримує відповідний дохід, та застереження про відсутність у нього інших утриманців, вочевидь не становлять належного доведення позивачем достатності заробітку (доходу) відповідача, лише за умов чого законом передбачено можливість присудження аліментів у встановленому законом мінімальному рекомендованому розмірі.
Суд також визнає безпідставними твердження позивача стосовно не нарахування їй заробітної плати за місцем роботи з підстав призупинення дії трудового договору внаслідок ведення бойових дій на території України, оскільки положеннями ст.15 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" встановлено відшкодування, зокрема, працівникам пов'язаних із трудовими відносинами грошових сум, втрачених внаслідок збройної агресії проти України, що здійснюється за рахунок коштів держави-агресора, а також коштів, отриманих з/від відповідних фондів на відновлення України, у тому числі міжнародних, міжнародної технічної та/або поворотної чи безповоротної фінансової допомоги, інших джерел, передбачених законодавством.
Разом тим, суд визначає неаргументованими доводи сторони відповідача щодо достатньості надання відповідачем утримання неповнолітній дочці в ромірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, оскільки такий розмір є суто мінімальним гарантованим законом розміром аліментів на утримання дитини. Втім, з урахуванням рівності обов'язків батьків щодо надання ними утримання неповнолітній дитині, пропорційно отримуваного позивачем на час виникнення спірних правовідносин доходу, враховуючи також працездатний стан здоров'я відповідача, що не обмежує можливість отримання ним власного доходу, й з огляду на відсутність на його утриманні інших осіб, даний позов в межах заявлених позовних вимог підлягає частковому задоволенню.
Так, з урахуванням наведеного, суд вважає, що як заявлений позивачем, так і визнаний частково представником відповідача розмір аліментів на утримання неповнолітньої дитини у розмірі відповідно 4000 грн та 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку не відповідають принципам розумності та справедливості, а тому в даному конкретному випадку суд визначає достатнім розмір оспорюваних аліментів у твердій грошовій сумі в межах мінімально рекомендованого розміру аліментів на дитину віком від 6 до 18 років, а саме в розмірі 2616 грн, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини віком від 6 до 18 років щомісяця, що забезпечуватиме необхідне утримання дитини з боку відповідача, надання якого є рівним обов'язком обох батьків, а також не порушуватиме прав відповідача, оскільки вказана сума не перевищує половини встановленої законом мінімальної заробітної плати із вирахуванням податків та обов'язкових платежів, з розміру чого зійснюється виплата аліментів, враховуючи встановлені обставини можливолсті отримання відповідачем такого доходу.
Відповідно до положень ст.430 ЦПК України суд допускає рішення до негайного виконання в межах суми аліментів за один місяць.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 4, 10, 12, 13, 82, 89, 141, 223, 247, 263-265, 274, 279, 430 ЦПК України, ст. 79, 80, 84, 180-182, 184, 191 СК України, суд -
Позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , мешканця АДРЕСА_1 ) на ім'я ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , мешканки АДРЕСА_3 ) аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 2616 (дві тисячі шістсот шістнадцять) гривень, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини віком від 6 до 18 років щомісячно, починаючи з 20.05.2022 року до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення в частині стягнення аліментів в межах одного місяця, а саме: з 20.05.2022 року до 20.06.2022 року, - допустити до негайного виконання.
Рішення набуває законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подано апеляційну скаргу.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, Апеляційному суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області.
Повне судове рішення складено 28.11.2022 року.
Суддя Вернік В.М.