Справа № 753/21384/21 Головуючий у 1-й інст. -Колесник О.М.
Апеляційне провадження 22-ц/824/10662/2022 Доповідач - Рубан С.М.
22 листопада 2022 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Рубан С.М.
суддів Заришняк Г.М., Кулікова С.В.
при секретарі Загородній С.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргупредставника Акціонерного товариства «Універсал Банк» - Приходько Людмили Аркадіївни на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 18 лютого 2022 року у справі за скаргою ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Лановенко Людмили Олегівни про скасування заявки на реалізацію арештованого майна,-
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду м. Києваіз скаргою до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Лановенко Людмили Олегівни, в якій просив скасувати, як незаконну заявку на реалізацію арештованого майна Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності.
Посилався на те, що 03 червня 2018 року між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір. Цього ж дня між Банком, скаржником та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 .
12 вересня 2016 року рішенням Дарницького районного суду м. Києва стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором № 055-2008-1880 від 03 червня 2008 року у розмірі 33 310 доларів США 47 центів, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на дату розрахунку становить 431 400 грни57 коп., та видано виконавчий лист у справі №753/20888/14-ц.
07 травня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Лановенко Л.О. на підставі даного виконавчого листа було відкрито виконавче провадження №62020272 та цього ж дня накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно.
28 вересня 2021 року приватним виконавцем було складено заявку на реалізацію арештованого майна 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 та направлено до ДП «СЕТАМ».
Обгрунтовуючи вимоги скарги ОСОБА_1 посилається на те, що у вказаному виконавчому провадженні виконавчі дії здійснювалися з порушенням законодавства, за їх наслідками державні виконавці приймали незаконні рішення, що призвело до порушення прав та законних інтересів скаржника.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 18 лютого 2022 року скаргу ОСОБА_1 - задоволено.
Скасовано заявку на реалізацію арештованого майна від 28 вересня 2021 року, винесену приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Лановенко Людмилою Олегівною у виконавчому провадженні ВП №62020272 від 07 травня 2020 року.
Стягнуто з приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Лановенко Людмили Олегівни на користь держави 992 грн 40 коп. судового збору.
Не погоджуючись з ухвалою суду 26 серпня 2022 року представник Акціонерного товариства «Універсал Банк» - Приходько Людмила Аркадіївна подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні скарги відмовити.
Посилається на те, що норми Закону України «Про виконавче провадження» допускають звернення стягнення на предмет іпотеки в ході процедури виконавчого провадження без судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, в межах процедури стягнення коштів з іпотекодавця на користь іпотекодержателя.
Крім того, посилається на те, що якщо за судовим рішенням з відповідача стягнуто кредитну заборгованість то суд не може змінити спосіб виконання такого рішення суду на звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки виконання рішення суду про стягнення заборгованості має виконуватися за рахунок усього майна, що належить боржнику.
05 жовтня 2022 року приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Лановенко Л.О. подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просила задовольнити апеляційну скаргу, ухвалу суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1 .
Відзив на апеляційну скаргу від інших учасників справи не надходив.
В судовому засіданні представник АТ «Універсал Банк» - Приходько Л.А. підтримала апеляційну скаргу з підстав викладених у ній та просила задовольнити.
В судовому засіданні представник приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Ланоненко Л.О. - Коваль Р.О. підтримав апеляційну скаргу з підстав викладених у ній та просив задовольнити.
ОСОБА_1 та представник ОСОБА_3 заперечували проти задоволення апеляційної скарги.
Інші учасники процесу в судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належно, тому в порядку ч. 2 ст. 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, дійшла наступного висновку.
Задовольняючи скаргу суд першої інстанції виходив з того, що спірна квартира АДРЕСА_1 виступає предметом іпотеки за кредитним договором в іноземній валюті.
Крім того, квартира використовується за місцем проживання ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та підпадає під дію Закону № 1304-7.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Виходячи з положень статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;
3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;
4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;
5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;
6) як розподілити між сторонами судові витрати;
7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;
8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову (стаття 264 ЦПК України).
Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено та апеляційним судом перевірено, що 03.06.2018 року між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 055-2008-1880.
Цього ж дня між Банком, скаржником та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 (а.с.6-7, т.1).
12 вересня 2016 року рішенням Дарницького районного суду м. Києва стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором № 055-2008-1880 від 03 червня 2008 року, у розмірі 33 310 доларів США 47 центів, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на дату розрахунку становить 431 400 грн 57 коп., та видано виконавчий лист у справі №753/20888/14-ц (а.с.4, т.1).
07 травня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Лановенко Л.О. на підставі даного виконавчого листа було відкрито виконавче провадження №62020272 та цього ж дня накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно (а.с. 31, т.1).
28 вересня 2021 року приватним виконавцем було складено заявку на реалізацію арештованого майна 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 та направлено до ДП «СЕТАМ» (а.с.3, т.1).
Згідно ч.3 ст. 33 ЗУ «Про іпотеку», законом визначено такі способи звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий (звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду); позасудовий: захист прав нотаріусом (звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса) або самозахист (згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя).
В даному випадку ПАТ «Універсал Банк» не звертався до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів та продажу заставного майна , не звертався до нотаріуса щодо звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Крім того, ЗУ «Про мараторій» визначено, що протягом дії цього Закону не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно зі статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно зі статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/ майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. м для квартири та 250 кв. м для житлового будинку.
З матеріалів справи вбачається, що спірна квартира АДРЕСА_1 виступає предметом іпотеки за кредитом договором в іноземній валюті.
Квартира використовується як місце постійного проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , а тому підпадає під дію Закону № 1304-7.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що приватний виконавець всупереч вказаній нормі права прийняла рішення про передачу квартири АДРЕСА_1 на реалізацію.
Доводи апеляційної скарги про те, що норми Закону України «Про виконавче провадження» допускають звернення стягнення на предмет іпотеки в ході процедури виконавчого провадження без судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, в межах процедури стягнення коштів з іпотекодавця на користь іпотекодержателя, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Інших доводів в чому полягає незаконність постановленої ухвали суду апеляційна скарга не містить.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).
Європейський суд з прав людини зауважив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
За встановлених обставин доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи та порушення прав скаржника.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на правильність постановленої у справі ухвали.
Оскільки ухвала суду постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 376, 381-384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Універсал Банк» - Приходько Людмили Аркадіївни - залишити без задоволення.
Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 18 лютого 2022 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 30 листопада 2022 року.
Головуючий
Судді