єдиний унікальний номер справи758/8044/22
номер провадження 2-ві/824/65/2022
06 грудня 2022 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Кашперської Т.Ц., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Сліпченка О.І., суддів: Гаращенко Д.Р., Сушко Л.П., у справі за апеляційною скаргою неповнолітньої ОСОБА_2 , в інтересах якої діє ОСОБА_1 ,на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 19 вересня 2022 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа Служба у справах дітей та сім?ї Подільської районної у місті Києві державної адміністрації (відділ з питань опіки/піклування, усиновлення та інших форм влаштування) про стягнення аліментів, -
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 19 вересня 2022 року позовну заяву ОСОБА_2 визнано неподаною та повернуто позивачу.
Не погоджуючись з даною ухвалою, ОСОБА_2 , в інтересах якої діє Ковальчук О.А., подала апеляційну скаргу 07 листопада 2022 року безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського апеляційного суду від 07 листопада 2022 року, справу призначено судді-доповідачу Сліпченку О.І., судді, які входять до складу колегії: Сліпченко О.І. - головуючий суддя, Гаращенко Д.Р. , Сушко Л.П. (а. с. 55).
09 листопада 2022 року Київським апеляційним судом засобами електронного зв'язку направлено лист за підписом судді Сліпченка О.І. на ім?я голови Подільського районного суду м. Києва про надходження апеляційної скарги ОСОБА_2 та витребування в зв'язку з цим цивільної справи № 758/8044/22 (а. с. 56).
18 листопада 2022 року до Київського апеляційного суду на запит надійшли матеріали цивільної справи № 758/8044/22 (а. с. 58).
28 листопада 2022 року ОСОБА_1 подав заяву про відвід колегії суддів.
Заява обґрунтована тим, що починаючи з 12 листопада 2022 року - через 5 діб після автоматичного розподілу апеляційної скарги по справі № 758/8044/22 та визначення складу суду, яке відбулось 07 листопада 2022 року, колегія суддів Київського апеляційного суду у складі головуючого судді Сліпченка О.І., суддів Гаращенко Д.Р., Сушко Л.П. не ухвалила жодного процесуального рішення, чим допустила безпідставне затягування розгляду справи протягом строку, встановленого законом, а саме порушено більш ніж на 15 днів визначений ч. 6 ст. 357, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 359 ЦПК України строк з дня надходження до суду апеляційної скарги для вирішення відповідних процесуальних питань, необґрунтовано зміщено більш ніж на 15 днів визначений ч. 1 ст. 371 ЦПК України 30-денний строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
Допущені колегією суддів Київського апеляційного суду у складі головуючого судді Сліпченка О.І., суддів Гаращенко Д.Р., Сушко Л.П. порушення встановлених законом процесуальних строків розгляду справи перешкоджають захисту прав його неповнолітньої доньки в частині протидії домашньому фізичному, психологічному та економічному насильству, яке чиниться з боку його колишньої дружини та її нинішнього чоловіка; захисту України від збройної агресії рф, оскільки він, як командир підрозділу Збройних Сил України, вимушений відволікатись, в тому числі, на юридичний супровід порушень суддею Подільського районного суду м. Києва Анохіним А.М. норм процесуального права.
Враховуючи вищевикладені обставини та їх правові наслідки для його неповнолітньої доньки, він був вимушений звернутися до Вищої ради правосуддя зі скаргою щодо дисциплінарного проступку колегії суддів Київського апеляційного суду у складі головуючого судді Сліпченка О.І., суддів Гаращенко Д.Р., Сушко Л.П. по допущенню безпідставного затягування розгляду справи № 758/8044/22 протягом строку, встановленого законом. Факт подання ним скарги до Вищої ради правосуддя щодо дисциплінарного проступку судді є обставиною, що викликає сумнів в неупередженості або об'єктивності колегії суддів Київського апеляційного суду у складі головуючого судді Сліпченка О.І., суддів Гаращенко Д.Р., Сушко Л.П. під час розгляду справи № 758/8044/22.
На підставі вищевикладеного просив відвести колегію суддів Київського апеляційного суду у складі головуючого судді Сліпченка О.І., суддів Гаращенко Д.Р., Сушко Л.П. від розгляду справи № 758/8044/22.
До заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів долучена копія скарги до Вищої ради правосуддя щодо дисциплінарного проступку судді, опис та чеки ДП «Укрпошта» від 28 листопада 2022 року про пересилання рекомендованого поштового відправлення № 0100107324474, скрін копія екрану з офіційного сайту Київського апеляційного суду, зроблена 10 листопада 2022 року, скрін копія екрану з офіційного сайту Подільського районного суду м. Києва про стан розгляду справи № 758/8044/22.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського апеляційного суду від 29 листопада 2022 року, здійснено автоматизовану зміну складу колегії суддів, замінено суддю Гаращенко Д.Р. на суддю Олійника В.І. (а. с. 66).
Ухвалою Київського апеляційного суду від 29 листопада 2022 року у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: судді-доповідача Сліпченка О.І., суддів Сушко Л.П., Олійника В.І. поновлено неповнолітній ОСОБА_2 , в інтересах якої діє Ковальчук О.А., строк на апеляційне оскарження, та відкрито провадження в справі (а. с. 67).
Ухвалою Київського апеляційного суду від 30 листопада 2022 року у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: судді-доповідача Сліпченка О.І., суддів Сушко Л.П., Олійника В.І. відвід, заявлений ОСОБА_1 , визнано необґрунтованим, тапередано заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів для автоматизованого розподілу у відповідності до ч. 1 ст. 33 ЦПК України з метою визначення судді для її розгляду. Зазначено, що відсутність матеріалів справи унеможливлювала перевірку вимог, встановлених ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги; матеріали цивільної справи № 757/2543/16-ц за запитом головуючого судді надійшли на адресу апеляційного суду 18 листопада 2022 року та були передані головуючому судді 21 листопада 2022 року; 23 листопада 2022 року після оголошення повітряної тривоги на території Києва, Київський апеляційний суд припинив свою роботу; 24 та 25 листопада 2022 року включно у Київському апеляційному суді установлено дистанційний режим роботи, зумовлений високою загрозою ракетних ударів по місту Києву, складною ситуацією з водопостачанням, нестабільністю роботи об'єктів енергетичної інфраструктури міста; 28 листопада 2022 року суддя-доповідач Сліпченко О.І. перевірив відповідність апеляційної скарги вимогам, встановленим ст. 356 ЦПК України та пересвідчився у відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху; при цьому згідно з інформацією відділу кадрової роботи та державної служби Київського апеляційного суду, Гаращенко Д.Р. , який входив до складу колегії суддів, відповідно здійсненого автоматизованого розподілу судової справи 07 листопада 2022 року, увільнений від виконання обов'язків з відправлення правосуддя на час проходження військової служби, у зв'язку з чим не може входити до складу колегії суддів; 29 листопада 2022 року здійснено автоматизований розподіл судової справи та замінено суддю Гаращенка Д.Р. на суддю Олійника В.І., таким чином, було визначено колегію суддів у складі головуючого судді Сліпченка О.І., суддів Олійника В.І., Сушко Л.П.
Після проведення автоматизованого розподілу справи відповідно до ч. 3, 8 ст.40 ЦПК України питання про відвід судді вирішується без повідомлення учасників справи суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 грудня 2022 року справу призначено судді-доповідачу Кашперській Т.Ц.
Згідно вимог ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Таким чином, перелік підстав для відводу чітко визначений законом.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи, зазначені в заяві про відвід колегії суддів Київського апеляційного суду у складі головуючого судді Сліпченка О.І., суддів Гаращенко Д.Р., Сушко Л.П., апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Стандарт безсторонності ґрунтується насамперед на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб'єктивної.
Жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції «неупередженість» («безсторонність») судді», а тому під час з'ясування основних критеріїв неупередженості суд апеляційної інстанції вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:«об'єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто, має бути з'ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;«суб'єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки, як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв'язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).
Водночас, як зазначено в Бангалорських принципах поведінки судді від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, об'єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення. Сприйняття об'єктивності визначається за допомогою критерію «розумного спостерігача». У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є необ'єктивним (з різних причин) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади. Тому суддя мусить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні чинники, зокрема такі як зацікавленість у розв'язанні конкретної справи. З огляду на це навіть прояви неупередженості мають значення.
Тому коли сторони стверджують про те, що судді необ'єктивні, питання про наявність фактичного упередження не має значення, адже «правосуддя не тільки має бути здійснене, але й сприйматися як очевидно і без сумніву здійснене». Іншими словами, коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним способом поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє докази, яких бракує, чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінантної зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу.
Апеляційний суд вважає, що не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто, в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Як вбачається зі змісту заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Київського апеляційного суду у складі головуючого судді Сліпченка О.І., суддів Гаращенко Д.Р., Сушко Л.П., обставинами, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності колегії суддів, заявник вважав подання ним скарги до Вищої ради правосуддя в зв'язку з відсутністю прийняття колегією суддів процесуального рішення протягом строку, встановленого законом, а саме ч. 6 ст. 357, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 359 ЦПК України та необґрунтованого зміщення в зв'язку з цим визначеного ч. 1 ст. 371 ЦПК України 30-денного строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 359 ЦПК України про відкриття апеляційного провадження у справі суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу.Питання про відкриття апеляційного провадження у справі вирішується не пізніше п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, передбаченому статтею 357 цього Кодексу.
Надаючи оцінку обґрунтованості заяви про відвід колегії суддів, апеляційний суд приймає до уваги те, що у заяві про відвід не наведено фактів прояву колегією суддів поведінки, яка б свідчила про її упередженість чи необ'єктивність у цій справі, а лише вказано на факт щодо реалізації ОСОБА_1 свого права на подання скарги до Вищої ради правосуддя щодо дисциплінарного проступку колегії суддів. При цьому докази прийняття будь-яких рішень Вищою радою правосуддя в зв'язку з надходженням вказаної скарги ОСОБА_1 не надано.
Саме лише посилання ОСОБА_1 на подання скарги до Вищої ради правосуддя на колегію суддів в зв'язку з тим, що колегією суддів не було відкрито апеляційне провадження в справі або не прийнято інших процесуальних рішень у п'ятиденний строк з дня надходження апеляційної скарги, з урахуванням витребування справи та її надходженням справи, а також в зв'язку з припиненням роботи Київського апеляційного суду 23 листопада 2022 року та встановленням дистанційного режиму роботи Київського апеляційного суду 24 та 25 листопада 2022 року, що об'єктивно унеможливлювало прийняття будь-яких процесуальних рішень колегією суддів, не свідчить про упередженість та необ'єктивність колегії суддів у розумінні ст. 36 ЦПК України.
Отже, доводи, якими ОСОБА_1 мотивує свою заявупро відвід колегії суддів, не викликають обґрунтованих сумнівів у об'єктивності колегії суддів, оскільки немає жодних доказів, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості колегії суддів як з погляду «суб'єктивного критерію», так і з погляду «об'єктивного критерію», якими керується у своїй процесуальній діяльності Європейський суд з прав людини.
В усякому разі, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина 4 статті 36 ЦПК України).
Враховуючи зазначені норми закону, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про відвід колегії суддів.
На підставі викладеного, керуючись статтями 36, 40 ЦПК України, апеляційний суд,-
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Київського апеляційного суду у складі головуючого судді Сліпченка О.І., суддів Гаращенко Д.Р., Сушко Л.П. у справі за апеляційною скаргою неповнолітньої ОСОБА_2 , в інтересах якої діє ОСОБА_1 ,на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 19 вересня 2022 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа Служба у справах дітей та сім?ї Подільської районної у місті Києві державної адміністрації (відділ з питань опіки/піклування, усиновлення та інших форм влаштування) про стягнення аліментів.
Ухвала набирає законної сили з дня її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.Ц. Кашперська