07 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 420/10145/22
адміністративне провадження № К/990/33585/22
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Уханенка С.А. перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2022 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Одеської обласної державної (військової) адміністрації, військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та нечинним наказу від 16 липня 2022 року №16 «Про встановлення особливого режиму виїзду і в'їзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів на окремих територіях Одеської області в умовах правового режими воєнного стану»,
У липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Одеської обласної державної (військової) адміністрації, військової частини НОМЕР_1 , в якому просив суд: визнати протиправним та нечинним повністю наказ відповідачів від 16 липня 2022 року №16 «Про встановлення особливого режиму в'їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів на окремих територіях Одеської області в умовах правового режиму воєнного стану».
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2022 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року, в позові відмовлено.
29 листопада 2022 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2022 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року. Заявник, посилаючись на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, зазначає про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права і порушення ними норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення та задовольнити позов.
Предметом спору у цій справі є правомірність наказу щодо запровадження обмежень на певних територіях в умовах правового режиму воєнного стану.
Справу розглянуто судами за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Так, за правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.
Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 послався на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах оскільки суди дійшли помилкового висновку про те, що оскаржений ним спільний наказ не є нормативно-правовим актом, що підлягає державній реєстрації та, як наслідок, офіційному опублікуванню, оскільки спрямований на організацію виконання рішень органів влади і не має нових правових норм. Водночас норми, що потребує такого висновку заявником не указано.
Вирішуючи питання відкриття касаційного оскарження з вказаної підстави, Суд виходить з наступного.
За приписами частини четвертої статті 328 КАС України оскарження судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 цієї норми КАС України вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а й визначення норми (норм) права, що потребує висновку, підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми, т.і.), а також зазначення, у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду та який вплив такий висновок буде мати для вирішення спору по суті.
Аналізуючи зміст касаційної скарги, Судом установлено, що заявник лише формально послався на відсутність висновку Верховного Суду, проте не конкретизував норми права, яку неправильно застосовано судами і не виклав ці аргументи у взаємозв'язку із обставинами справи та виключними підставами, передбаченими частиною четвертою статті 328 КАС України. Підстав необхідності формування такого висновку також не наведено, як і не зазначено який вплив висновок Верховного Суду буде мати для вирішення спору по суті.
Так, аргументи касаційної скарги зводяться до аналізу змісту оскарженого наказу, часткового опису обставин справи, з посиланням на процедуру державної реєстрації в органах Міністерства юстиції України та порядок оприлюднення нормативно-правових актів. Заявник наводить положення законодавства, з подальшим їхнім тлумаченням, однак без системного зв'язку з обставинами цієї справи, що мають індивідуальний характер. Отже, у скарзі відсутні обґрунтовані мотиви, за яких суд може відкрити касаційне провадження на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Проста констатація самого факту наявності або відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у справі з подібними правовідносинами не є достатньою підставою для відкриття касаційного провадження, оскільки норми КАС України вимагають визначення такої норми, щодо якої наявний або відсутній висновок Верховного Суду та викладення обґрунтувань неправильного застосування/ не застосування цієї норми права.
Лише загальні посилання на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, викладеного у постанові за відсутності вмотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження. Тому касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
За таких обставин, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України,
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2022 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Одеської обласної державної (військової) адміністрації, військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та нечинним наказу від 16 липня 2022 року №16 «Про встановлення особливого режиму виїзду і в'їзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів на окремих територіях Одеської області в умовах правового режими воєнного стану» повернути особі, яка її подала, у спосіб її надсилання до суду.
2. Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя С.А. Уханенко