06 грудня 2022 року
м. Київ
справа №380/5707/22
адміністративне провадження №К/990/32992/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стеценка С.Г.,
суддів: Мороз Л.Л., Тацій Л.В.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2022 у справі № 380/5707/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому позивач просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у виплаті з 01.07.2021 щомісячної доплати в сумі 2 000 грн, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсії, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 та зобов'язати відповідача здійснити з 01.07.2021 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років позивачу з урахуванням щомісячної доплати в сумі 2 000 грн, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсії, відповідно до постанови КМУ №713 від 14.07.2021 та здійснити нарахування та виплату одним платежем;
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у здійсненні індексації пенсії з 01.03.2022 відповідно до Закону України №4668 від 15.02.2022 та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років позивачу з урахуванням індексації пенсії з 01.03.2022 відповідно до Закону України №4668 від 15.02.2022 та здійснити нарахування та виплату одним платежем.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30.05.2022, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2022, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
25.11.2022 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача, в якій скаржник просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2022, а справу направити на новий розгляд.
Перевіривши вказану касаційну скаргу та додані до неї документи на відповідність вимогам статті 330 КАС України, суд дійшов висновку, що вказану скаргу необхідно залишити без руху, з огляду на таке.
За приписами пункту 3 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються судові рішення, що оскаржуються.
Згідно з інформацією наявною в Єдиному державному реєстрі судових рішень, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2022 залишено без змін рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.05.2022, а відтак скаржнику необхідно уточнити вимоги до суду касаційної інстанції щодо рішення суду першої інстанції, оскільки у прохальній частині скаржник просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Окрім того, Суд звертає увагу скаржнику, що у вступній частині касаційної скарги предметом оскарження позивач зазначає постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2022, а в прохальній частині - постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2022. З огляду на це, ОСОБА_1 варто уточнити також і дату оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції.
З 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким внесено зміни до розділу 3 Глави 2 "Касаційне провадження", зокрема, щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду.
Так, відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У касаційній скарзі скаржник в обґрунтування підстав касаційного оскарження посилається на підпункти «б», «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Поряд із цим, зазначення у касаційній скарзі таких доводів не звільняє особу від обов'язку щодо належного обґрунтування підстав касаційного оскарження у взаємозв'язку із посиланням на частину четверту статті 328 КАС України та не є достатнім для відкриття касаційного провадження у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження.
Проте обґрунтування загальних підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, у касаційній скарзі відсутні.
Інші доводи та аргументи заявника зводяться до тлумачення норм матеріального права, переоцінки доказів та неповного з'ясування обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій, що виключає можливість його перегляду з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.
Виходячи з визначених процесуальним законом меж, предметом касаційного перегляду можуть бути виключно питання права, а не факту.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, натомість, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).
Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Зважаючи на наявну інформацію у Єдиному державному реєстрі судових рішень, у випадку якщо позивач у касаційній скарзі оскаржує саме постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2022, то така скарга подана поза межами встановленого процесуального строку, оскільки касаційна скарга зареєстрована у Суді 25.11.2022.
Відповідно до статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно частини п'ятої статті 251 КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є, зокрема, день вручення судового рішення під розписку, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (частина перша статті 77 КАС України).
Враховуючи викладене, пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.
Згідно з пунктом 73 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 (далі - Правила № 270), під час приймання для пересилання письмової кореспонденції на адресному боці кожного поштового відправлення проставляється відбиток календарного штемпеля. Дата відбитку календарного штемпеля маркувальної машини повинна відповідати даті подання письмової кореспонденції для пересилання.
Як вбачається, матеріали касаційної скарги містять конверт поштового відправлення, яким ОСОБА_1 направляв чи подавав на адресу Верховного Суду касаційну скаргу. При цьому, як вбачається з конверта, в якому надійшла до Верховного Суду касаційна скарга скаржника, остання була направлена до суду простим поштовим відправленням, а тому не містить штрихового кодового ідентифікатора (за наявності якого можна було би відстежити таке відправлення на сервісі «Трекінг відправлень» веб-сайту АТ «Укрпошта»), проте поштове відправлення також не містить і відбитку календарного штемпеля, який з урахуванням положень вищезазначених нормативних актів повинен відповідати даті подання письмової кореспонденції для пересилання.
А відтак, у колегії суддів відсутні підстави вважати, що касаційна скарга направлена позивачем засобами поштового зв'язку, в межах строку встановленого ст. 329 КАС України.
Згідно з частиною третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що відповідно до частин другої, п'ятої, шостої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Учасники справи зобов'язані, зокрема, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.
За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків, протягом якого скаржнику необхідно:
- надати до суду касаційної інстанції уточнену касаційну скаргу із зазначенням підстав для касаційного оскарження судових рішень, з чітким посиланням на пункти частини четвертої статті 328 КАС України, що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням обґрунтувань, визначених пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України;
- уточнити вимоги до суду касаційної інстанції щодо рішення суду першої інстанції, та дати постанови суду апеляційної інстанції;
- подати до суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, з наданням доказів дати отримання оскаржуваного рішення або/та належним обґрунтуванням для поновлення йому такого строку, з урахування положень статті 329 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 329, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2022 у справі № 380/5707/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, встановлених в мотивувальній частині цієї ухвали.
Роз'яснити, що у разі неподання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження, з належним обґрунтуванням для такого поновлення або якщо наведені підстави для поновлення строку будуть визнані Судом неповажними, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 333 КАС України.
Роз'яснити, що у разі неусунення інших недоліків касаційної скарги, встановлених Судом, така скарга буде повернута відповідно до п. 1 ч. 4 ст.169 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
С.Г. Стеценко
Л.Л. Мороз
Л.В. Тацій ,
Судді Верховного Суду