06 грудня 2022 року
м. Київ
справа №380/5709/20
адміністративне провадження № К/990/8351/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Тацій Л.В.,
суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г., -
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства юстиції України (далі - Мін'юст) на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2022 року (прийняту судом у складі: головуючого судді: Обрізко І.М., суддів: Іщук Л.П., Судової-Хомюк Н.М.) у справі за позовом державного реєстратора Мостиської районної державної адміністрації Львівської області Приймак Галини Романівни (далі - Державний реєстратор) до Мін'юсту, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Державне підприємство «Національні інформаційні системи», Департамент нотаріату та державної реєстрації, про визнання протиправним і скасування наказу, -
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2020 року Державний реєстратор Приймак Г.Р. звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила визнати протиправним та скасувати наказ Мін'юсту від 03.07.2020 № 2285/5 «Про задоволення скарги» (далі - Спірний наказ).
На обґрунтування позовних вимог позивачка зазначала, що Спірний наказ винесений з порушенням встановленої процедури розгляду скарги, що регламентована Порядком розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 (далі - Порядок № 1128), а саме не проведено додаткових дій щодо належного повідомлення позивачки про розгляд даної скарги, в результаті чого позивачка позбавлена права на участь у процесі прийняття оскарженого рішення.
Що стосується реєстраційних дій державного реєстратора, позивачка наголошувала на тому, що в даному випадку Товариство з додатковою відповідальністю (далі - ТДВ «Укр-Мідь» не проводило державну реєстрацію припинення юридичної особи шляхом ліквідації, а проводило державну реєстрацію припинення в результаті реорганізації шляхом перетворення в іншу організаційно-правову форму, а саме Товариство з обмеженою відповідальністю. Також зазначала, що 27.04.2020 Державним реєстратором скеровано ТДВ «Укр-Мідь» повідомлення про зупинення розгляду документів для державної реєстрації на підставі статті 27 Закону України від 15.03.2003 № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (далі - Закон № 755-ІV) із наданням строку для усунення недоліків у 15 календарних днів. 12.05.2020 Державним реєстратором скеровано ТДВ «Укр-Мідь» повідомлення про відмову у проведенні державної реєстрації з підстав неусунення недоліків у встановлені строки. Стверджувала, що позивачка як державний реєстратор діяла відповідно до норм Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», надавши ТДВ «Укр-Мідь» строк для усунення недоліків для можливості завершення процесу реорганізації товариства в товариство з обмеженою відповідальністю. З наведених обставин позивачка просить позовні вимоги задовольнити.
Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 08 липня 2021 року відмовлено у задоволенні позову.
Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції, зазначив, що повідомлення осіб визначених у пункті 10 Порядку №1128, в один із додаткових способів, а саме телефонограмою або засобами електронної пошти відповідач здійснює у разі наявності такої інформації в скарзі або офіційних джерелах. У той же час, імперативно не закріплено обов'язку Колегії з розгляду скарг здійснити повідомлення в один із додаткових способів.
Суд звернув увагу на те, що ні положення пункту 11 Порядку №1128, ні положення Закону № 755-IV не містять вказівки про обов'язкову участь осіб, визначених у пункті 10 цього Порядку під час розгляду скарги.
Мотивами прийняття Спірного наказу було те, що Державний реєстратор провела реєстрацію припинення юридичної особи, але у проведенні державної реєстрації новоутвореної юридичної особи - відмовила.
Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 26 січня 2022 року рішення суду першої інстанції скасував і прийняв нову постанову, якою адміністративний позов Державного реєстратора задовольнив частково.
Визнав протиправним та скасував наказ Мін'юсту від 03.07.2020 № 2285/5 «Про задоволення скарги» в частині:
п.1. Скаргу Головного управління ДПС у Львівській області від 28.05.2020 року задовольнити у повному обсязі.
п.3. Анулювати державному реєстратору Мостиської районної державної адміністрації Львівської області ОСОБА_1 доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань
п.5. Виконання пункту 3 наказу покласти на Державне підприємство «Національні інформаційні системи».
У решті позовних вимог провадження у справі за адміністративним позовом Державного реєстратора Мостиської районної державної адміністрації Львівської області ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Державне підприємство «Національні інформаційні системи» та Департамент нотаріату та державної реєстрації про визнання протиправним і скасування наказу - закрив.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та частково задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив із того, що, враховуючи недотримання відповідачем вимог Порядку №1128 щодо належного повідомлення позивача про розгляд заяви, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування Спірного наказу в частині:
п.1. Скаргу Головного управління ДПС у Львівській області від 28.05.2020 задовольнити у повному обсязі.
п.3. Анулювати державному реєстратору Мостиської районної державної адміністрації Львівської області ОСОБА_1 доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань
п.5. Виконання пункту 3 наказу покласти на Державне підприємство «Національні інформаційні системи».
Спірний наказ у частині скасування реєстраційної дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 24.04.2020 №14041120004003522 «Державна реєстрація припинення юридичної особи в результаті реорганізації» щодо ТДВ «Укр-Мідь» стосується виключно майнових прав третіх осіб.
Реєстраційні дії чи їх скасування не призводять до виникнення, зміни чи припинення правовідносин за участю державного реєстратора. Тому у частині скасування рішення про реєстрацію, оскаржуваний наказ не може порушувати прав реєстратора, оскільки останній не є учасником правовідносин, що винили на підставі реєстраційної дії, а отже й не може бути позивачем чи відповідачем у такій справі. Належними сторонами цих правовідносинах є особи, права яких припиняються чи набуваються внаслідок реєстраційної дії. Саме вони мають право на звернення до суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
08 квітня 2022 року Мін'юст звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
У скарзі зазначає, що в оскаржуваному рішенні суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладений у постанові Верховного Суду від 30.07.2020 у справі № 817/2205/17, з якої вбачається, що суди під час розгляду справи не досліджували матеріали реєстраційних справ та, в тому числі, але не виключно, документи, які надавались заявником позивачу як державному реєстратору та на підставі яких останнім вчинено спірні реєстраційні дії.
Вважає, що при вирішенні цієї справи необхідно оцінити правомірність дотримання не лише процедури прийняття оскаржуваного наказу, а й правомірність вчинення відповідних реєстраційних дій на предмет їх відповідності нормам матеріального права.
Також судом апеляційної інстанції не враховано висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 826/2470/17 про те, що не може бути скасовано правильне по суті рішення та відступлено від принципу правової визначеності лише задля правового пуризму. Рішення може бути скасоване лише для виправлення істотної помилки.
Не враховано судом і висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 826/15358/17, у якій зазначено, що порушення процедури ухвалення рішення може бути підставою для скасування рішення суб'єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правильність рішення.
Посилається на те, що відсутність осіб, визначених абзацом першим пункту 10 Порядку № 1128, під час розгляду справи у сфері державної реєстрації колегіально не є перешкодою для її розгляду.
На офіційному сайті Мін'юсту 09.11.2020 розміщено оголошення про засідання Колегії з розгляду скарги. У додатковий спосіб, на передодні засідання уповноваженій особі Мін'юсту не вдалося зв'язатися з позивачем, про що складено акт про неможливість здійснення виклику телефонограмою, оскільки телефонний номер не відповідав.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.04.2022 визначено такий склад колегії суддів: головуючий суддя - Тацій Л.В., судді: Стеценко С.Г., Стрелець Т.Г.
Верховний Суд ухвалою від 13 квітня 2022 року залишив касаційну скаргу без руху, а від 18 травня 2022 року - відкрив касаційне провадження.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що державним реєстратором Мостиської районної державної адміністрації Львівської області Приймак Г.Р. вчинено реєстраційну дію щодо припинення в результаті реорганізації шляхом перетворення юридичної особи - Товариства з додатковою відповідальністю «Укр-Мідь» (ЄДРПОУ 40648515), запис № 14041120004003522 від 24.04.2020 року. Водночас в проведенні державної реєстрації юридичної особи щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-Мідь» шляхом перетворення 12.05.2020 року державним реєстратором Приймак Г.В. було відмовлено, у зв'язку з неусуненням підстав зупинення розгляду документів.
Наведене стало приводом звернення Головного управління ДПС у Львівській області до Міністерства юстиції України із скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора від 28.05.2020 року № 4523/9/08.3-05. Скарга мотивована тим, що через невнесення відомостей про правонаступника юридичної особи чи безпідставне внесення запису про припинення юридичної особи, державний реєстратор Приймак Г.Р. нанесла шкоди державі, внаслідок чого контролюючий орган позбавлений можливості здійснювати контрольно-перевірочні заходи, в тому числі стягувати на користь Державного бюджету України узгоджені суми податкових зобов'язань. Зокрема, Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду від 05.05.2020 прийнято постанову у справі № 1340/4044/18, якою скасовані судові рішення попередніх інстанцій у справі за позовом ТДВ «Укр-Мідь» (ЄДРПОУ 40648515) до Головного управління ДПС у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень, що у свою чергу вказує на виникнення у ТДВ «Укр-Мідь» (ЄДРПОУ 40648515) чи його правонаступника податкового боргу у розмірі 45 330 807,60 грн, однак у зв'язку із неправомірними діями державного реєстратора Приймак Г.Р. така сума до Державного бюджету України залишається не стягнута.
Наказом Міністерства юстиції України від 03.07.2020 № 2285/5 «Про задоволення скарги» відповідно до пункту 2 частини шостої статті 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» та Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1128 (зі змінами), наказано:
1. Скаргу Головного управління ДПС у Львівській області від 28.05.2020 року задовольнити у повному обсязі.
2. Скасувати реєстраційну дію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 24.04.2020 № 14041120004003522 «Державна реєстрація припинення юридичної особи в результаті реорганізації», проведену державним реєстратором Мостиської районної державної адміністрації Львівської області Приймак Галиною Романівною щодо Товариства з додатковою відповідальністю «Укр-Мідь» (ідентифікаційний код юридичної особи 40648515).
3. Анулювати державному реєстратору Мостиської районної державної адміністрації Львівської області Приймак Галині Романівні доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
4. Виконання пункту 2 наказу покласти на Департамент нотаріату та державної реєстрації.
5. Виконання пункту 3 наказу покласти на Державне підприємство «Національні інформаційні системи».
Підставою зазначеного наказу вказано наступне: висновок Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів у сфері державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 11.06.2020 за результатами розгляду скарги Головного управління ДПС у Львівській області від 28.05.2020 за № 4523/9/08.3-05, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.06.2020 за № 11490-26-20.
Не погодившись із Спірним наказом, позивач звернулася до суду з позовом.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах доводів касаційної скарги перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.
За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Приписами частини першої статті 341 КАС визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Згідно з частиною другою статті 341 КАС суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 8 частини другої статті 5 Закону № 755-IV до повноважень Міністерства юстиції України у сфері державної реєстрації належить розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України та прийняття обов'язкових до виконання рішень, передбачених цим Законом.
Згідно з частинами першою та другою статті 34 Закону № 755-IV рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду.
Міністерство юстиції України розглядає скарги:
1) на проведені державним реєстратором реєстраційні дії (крім випадків, якщо такі реєстраційні дії проведено на підставі судового рішення);
2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.
Відповідно до частин дев'ятої та десятої статті 34 Закону № 755-IV визначено, що порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.
Рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду.
На виконання вказаного припису, постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128 затверджено Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації, який визначає процедуру здійснення Мін'юстом та його територіальними органами розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту (далі - скарги у сфері державної реєстрації).
Положення пункту 2 Порядку № 1128 визначають, що розгляд скарг у сфері державної реєстрації здійснюється Мін'юстом та його територіальними органами у межах компетенції, визначеної законом.
Розгляд скарг у сфері державної реєстрації на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту здійснюється колегіально, крім випадку, передбаченого цим Порядком.
Для забезпечення колегіального розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін'юстом чи його територіальними органами утворюються постійно діючі колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - колегії), положення про які затверджуються Мін'юстом. Склад колегій затверджується Мін'юстом чи відповідним територіальним органом.
Пункт 10 цього Порядку передбачає, що для розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально Мін'юст чи відповідний територіальний орган запрошує скаржника, державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіальний орган Мін'юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів.
Відсутність осіб, визначених абзацом першим цього пункту, під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально не є перешкодою для її розгляду.
Згідно з пунктом 11 Порядку №1128 Мін'юст чи відповідний територіальний орган своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально повідомляє особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку, про час і місце засідання колегії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін'юсту та додатково одним з таких способів:
1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел);
2) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).
Як встановлено судами, на офіційному сайті Мін'юсту, як основний спосіб повідомлення, за посиланням https://minjust.gov.ua/m/ogoloshennya-pro-zasidannya-kolegii-11-chervnja-2020-roku розміщене оголошення про засідання Колегії щодо розгляду скарги Головного управління ДПС у Львівській області від 28.05.2020 за № 4523/9/08-3-05, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.06.2020 за № 11490-26-20, що підтверджується листом ДП «Національні інформаційні системи» № 1951/14.2-11 від 10.06.2020, з якого не вбачається дата його розміщення.
Суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що Верховний Суд у постанові від 15 серпня 2019 року у справі №826/3539/17 звернув увагу на те, що Міністерство юстиції України повинно обирати і притримуватися такої процедури розгляду скарги, за якої не тільки скаржник, але й суб'єкт оскарження та зацікавлені особи повинні бути обізнаними про подання скарги, дату, час і місце її розгляду. Інакше кажучи, обрати форму повідомлення зацікавленої особи про скаргу і порядок її розгляду, які з погляду стороннього зовнішнього спостерігача має свідчити про поінформованість суб'єкта оскарження чи зацікавленої особи, а також про об'єктивну спроможність суб'єктів реєстраційних відносин виразити і донести до Міністерства юстиції України свою позицію щодо доводів скарги.
Міністерство юстиції України має запросити скаржника, державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіальний орган Мін'юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів для розгляду скарги по суті. Таке запрошення має на меті не лише проінформувати зацікавлених осіб про розгляд скарги, але й забезпечити їм реальну можливість взяти участь у засіданні, з тим, щоб їхні пояснення були прийняті та враховані.
Коли в результаті рішення органу державної влади може відбутись втручання у права або інтереси особи, такий орган має пересвідчитись, що ним використано всі можливі способи повідомлення такої особи та забезпечено її безпосередню участь або можливість надання письмових пояснень, заперечень тощо.
Суд апеляційної інстанції обґрунтовано зазначив, що Верховний Суд в тотожних правовідносинах дійшов висновку, що повідомлення про розгляд скарги шляхом публічного повідомлення на сайті Міністерства юстиції України, з урахуванням обставин цієї справи, було недостатнім та прогнозовано не надавало можливості Комісії пересвідчитись у його отриманні всіма зацікавленими особами. У свою чергу, публікації оголошення на сайті відповідача не є належним доказом повідомлення, у зв'язку з чим неможливо визначити, чи дотримано Мінюстом строки повідомлення сторін, встановлені Порядком розгляду скарг.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 19 травня 2021 року у справі №640/17492/20 та від 27 травня 2021 року у справі №420/4037/20 та від 16 грудня 2021 року у справі № 420/4816/20.
Як встановили суди, у матеріалах справи наявний акт про неможливість здійснення виклику телефонограмою від 10.06.2020, складений про те, що у головного спеціаліста відділу організаційно-технічного забезпечення роботи комісії з питань розгляду звернень та скарг у сфері державної реєстрації Департаменту нотаріату та державної реєстрації Міністерства юстиції України Голинської О.М. була відсутня можливість належного повідомлення державного реєстратора Мостиської районної державної адміністрації Львівської області Приймак Галини Романівни у скарзі Головного управління ДПС у Львівській області від 28.08.2020 року за № 4523/9/08-3-05 (вх. № 11490-26-20 від 02.06.2020) про час, дату та місце розгляду зазначеної скарги, оскільки телефонний номер не відповідав.
Враховуючи вимоги пункту 11 Порядку №1128, у якому зазначено, що Мін'юст чи відповідний територіальний орган своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально повідомляє особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку, про час і місце засідання колегії, колегія суддів апеляційного суду обґрунтовано дійшла висновку, що відповідачем не дотримано процедури повідомлення позивача про розгляд скарги, оскільки висновок за результатами розгляду скарги складений 11.06.2020.
Крім наведеного суд апеляційної інстанції звернув увагу і на те, що, виходячи з офіційного сайту Мін'юсту, про що представник відповідача покликається як на основний спосіб повідомлення, за посиланням https://minjust.gov.ua/m/ogoloshennya-pro-zasidannya-kolegii-11-chervnja-2020-roku, розміщене оголошення про засідання Колегії щодо розгляду скарги Головного управління ДПС у Львівській області від 28.05.2020 за № 4523/9/08-3-05, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.06.2020 за № 11490-26-20, однак 09 червня 2020 року о 17.20 годин розміщене оголошення про засідання Комісії на 16.50 год 11 червня 2020 року, що також не охоплюється терміном за два дні.
Відтак, враховуючи недотримання відповідачем вимог Порядку № 1128 щодо належного повідомлення позивача про розгляд заяви, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування наказу Міністерства юстиції України від 03 липня 2020 року №2285/5 «Про задоволення скарги» в частині:
п. 1. Скаргу Головного управління ДПС у Львівській області від 28.05.2020 задовольнити у повному обсязі.
п. 3. Анулювати державному реєстратору Мостиської районної державної адміністрації Львівської області ОСОБА_1 доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
п. 5. Виконання пункту 3 наказу покласти на Державне підприємство «Національні інформаційні системи».
Зазначені процедурні порушення розгляду скарги обумовлюють наявність достатніх і необхідних правових підстав для визнання протиправним та скасування Спірного наказу в частині анулювання доступу Державному реєстратору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Тому зазначений наказ не підлягає перевірці по суті встановлених ним обставин, тобто результатів перевірки скарги, оскільки позбавлення заінтересованих осіб можливості взяти участь у розгляді скарг є істотним порушенням процедури розгляду скарги, яке ставить під сумнів безсторонність (неупередженість), повноту перевірки та обґрунтованість рішення, що є достатньою підставою для визнання протиправним та скасування Спірного наказу у частині.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 826/19452/16, від 20 травня 2019 року у справі № 826/9046/16.
Щодо оскарження інших пунктів Спірного наказу, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що позивачка позбавлена права оскаржувати наказ в частині реєстраційного запису з огляду на таке.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, у тому числі й рішення органу місцевого самоврядування, що є предметом цього спору.
Положеннями частини першої статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Отже, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав, свобод чи інтересів особи, що звернулася до суду з позовом, у публічно-правових відносинах.
Наказ № 2285/5 від 03.07.2020 в частині скасування реєстраційної дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 24.04.2020 №14041120004003522 «Державна реєстрація припинення юридичної особи в результаті реорганізації» щодо Товариства з додатковою відповідальністю «Укр-Мідь» стосується виключно майнових прав третіх осіб.
Реєстраційні дії чи їх скасування не призводять до виникнення, зміни чи припинення правовідносин за участю державного реєстратора. Тому у частині скасування рішення про реєстрацію, Спірний наказ не може порушувати прав реєстратора, оскільки останній не є учасником правовідносин, що виникли на підставі реєстраційної дії, а, отже, й не може бути позивачем чи відповідачем у такій справі. Належними сторонами цих правовідносинах є особи, права яких припиняються чи набуваються внаслідок реєстраційної дії. Саме вони мають право на звернення до суду.
У постанові від 01.07.2020 у справі № 9901/48/20 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а також спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду, у зв'язку із чим суд першої інстанції правильно не роз'яснив позивачу, до суду якої юрисдикції він має звертатися з таким позов.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
За таких обставин слід закрити провадження у справі в наведеній частині позовних вимог, оскільки дана позовна вимога не підлягає до розгляду в порядку адміністративного судочинства України.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що під час розгляду скарги відповідачем порушено процедуру розгляду скарг у сфері державної реєстрації, а саме: вимог пунктів 9-11 Порядку № 1128, а тому Спірний наказ підлягає скасуванню в частині, оскільки відповідачем вони прийняті із порушенням процедури, визначеної чинним законодавством.
Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що порушення Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації процедури розгляду скарги, що стало підставою для скасування наказу Міністерства юстиції України, не означає, що суд погоджується/не погоджується із правомірністю дій державного реєстратора під час здійснення спірних реєстраційних дій, оскільки по суті виявлених порушень у діях державного реєстратора оскаржуваний наказ у судах першої та апеляційної інстанцій не перевірявся. Необхідність у такій перевірці може виникнути, якщо під час судового розгляду буде встановлено, що Комісією дотримано процедуру розгляду скарги, однак позивач не погоджується із виявленими порушеннями по суті.
Відтак, скасування наказів Міністерства юстиції України внаслідок порушення процедури здійснення розгляду скарг у сфері державної реєстрації може бути підставою для повторного розгляду за встановленою процедурою Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації скарги з дотриманням всіх приписів та вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядку № 1128, та прийняття за результатами розгляду обґрунтованого та законного рішення.
Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 15 серпня 2019 року у справі № 826/3539/17.
Посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 30.07.2020 року у справі № 817/2205/17 є безпідставним, оскільки у цій справі судом не було встановлено порушення процедури розгляду справи. Отже, правовідносини у цих справах не є подібними.
Відповідно до частини першої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що рішення суду апеляційної інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд, -
Касаційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення.
Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.В. Тацій
Судді : С.Г. Стеценко
Т.Г. Стрелець