07 грудня 2022 року
м. Київ
справа №826/17709/14
адміністративне провадження №К/990/28871/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Кашпур О.В.,
суддів - Данилевич Н.А., Уханенко С.А.,
перевірив касаційну скаргу Одеської обласної прокуратури на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2022 року у справі №826/17709/14 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Одеської обласної прокуратури про скасування наказу та зобов'язати вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив:
визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора України №1512к від 24 жовтня 2014 року про звільнення його з посади першого заступника прокурора Одеської області;
поновити позивача на посаді першого заступника прокурора Одеської області з 25 жовтня 2014 року;
стягнути з Одеської обласної прокуратури на користь позивача заробітну плату за час вимушеного прогулу, починаючи з 25 жовтня 2014 року і до моменту поновлення на публічній службі;
зобов'язати відповідача поінформувати Міністерство юстиції України про відкликання відомостей про застосування до ОСОБА_1 заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 Закону України «Про очищення влади».
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2021 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ Генерального прокурора України №1512к від 24 жовтня 2014 року про звільнення позивача з посади першого заступника прокурора Одеської області.
Поновлено позивача на посаді першого заступника прокурора Одеської області з 25 жовтня 2014 року.
Стягнуто з відповідача на користь позивача заробітну плату за час вимушеного прогулу, починаючи з 25 жовтня 2014 року по 03 березня 2021 року в розмірі 1 235 769,75 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2022 року апеляційні скарги відповідачів - залишено без задоволення. Апеляційну скаргу позивача - задоволено частково.
Абзац 4 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2021 року змінено та викладено його у наступній редакції:
«Стягнути з Одеської обласної прокуратури на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 25 жовтня 2014 року по 03 березня 2021 року в розмірі 2 492 135,67 грн)».
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
20 жовтня 2022 року Одеська обласна прокуратура повторно засобами поштового зв'язку звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2022 року. Скаржник просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції в частині задоволених вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а рішення суду першої інстанції у цій частині залишити в силі.
Ухвалою Верховного Суду від 08 листопада 2022 року касаційну скаргу Одеської обласної прокуратури на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2022 року у справі №826/17709/14 залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання документа про сплату судового збору в розмірі 9740,00 грн.
Скаржником усунуто недоліки касаційної скарги, які зазначені в ухвалі від 08 листопада 2022 року та подано платіжне доручення про сплату судового збору №2233 від 11 листопада 2022 року в розмірі 9740,00 грн.
Касаційну скаргу подано з пропуском строку на касаційне оскарження.
Відповідно до частин першої, другої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Згідно з приписами частини третьої статті 329 КАС України строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Одночасно із касаційною скаргою скаржник заявляє клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження в обґрунтування якого вказує, вперше касаційну скаргу було подано до суду касаційної інстанції з дотриманням встановленого законом строку на касаційне оскарження. Проте, ухвалою Верховного Суду від 28 вересня 2022 року вказану касаційну скаргу було повернуто скаржнику на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
Оскільки вперше касаційну скаргу скаржником подано протягом тридцяти днів із дня отримання оскаржуваного судового рішення, а повторно із касаційною скаргою звернувся до Суду без суттєвих затримок та зайвих зволікань після отримання копії ухвали про повернення касаційної скарги, Суд уважає, що клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження підлягає задоволенню.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
У касаційній скарзі скаржник посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові унаслідок невірного застосування п.10 Постанови Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100, без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування цієї норми, викладених у постановах від 04 листопада 2021 року у справі №640/537/20 та від 30 червня 2021 року у справі №826/17798/14, дійшов необґрунтованого висновку щодо наявності підстав для застосування коефіцієнтів підвищення при визначенні розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Обґрунтування скаржником наявності підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, є достатньо мотивованими та потребують перевірки у межах таких доводів.
Ураховуючи доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі.
Скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 329 - 330, 334, 335, 338 Кодексу адміністративного судочинства України,
Поновити Одеській обласній прокуратурі строк на касаційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2021 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2022 року у справі №826/17709/14.
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Одеської обласної прокуратури на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2022 року у справі №826/17709/14 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Одеської обласної прокуратури про скасування наказу та зобов'язати вчинити дії.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Роз'яснити, що особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень. У разі доповнення чи зміни касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи, інакше суд не враховує такі доповнення чи зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В. Кашпур
Судді: Н.А. Данилевич
С.А. Уханенко