07 грудня 2022 року
м. Київ
справа №420/17263/21
адміністративне провадження №К/990/32212/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Тацій Л.В.,
суддів: Стеценка С.Г., Рибачука А.І.,
перевіривши касаційну скаргу Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2022 у справі № 420/17263/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування припису, постанови, -
ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 06.09.2021, виданий Управлінням Державного архітектурно - будівельного контролю Одеської міської ради на ім'я ОСОБА_1 ;
- визнати протиправною та скасувати постанову Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради № 217/21 від 14.09.2021, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 9 статті 96 КУпАП, закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11.01.2022 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2022 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.01.2022 скасовано, ухвалено нове, яким позов ОСОБА_1 задоволено.
Не погодившись з рішеннями суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права з підстав застосування судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 22.01.2022 у справі № 640/11869/20, від 29.11.2019 у справі № 818/154/16, від 09.04.2020 у справі № 807/150/16, від 26.05.2020 у справі № 750/11932/16-а, від 11.03.2021 у справі № 815/2654/18, у постанові Верховного Суду України від 27.05.2015 у справі № 6-159цс15, відповідач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2022, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.01.2022 залишити в силі.
Частиною 3 статті 3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують положення статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.
Колегія суддів перевірила наведені в касаційній скарзі обґрунтування підстав для відкриття касаційного провадження у справі, дослідила додані до скарги матеріали і дійшла висновку про наступне.
Предметом спору в даній справі є припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 06.09.2021 та постанова Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради № 217/21 від 14.09.2021, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 9 статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Щодо оскарження постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2022 в частині, яка стосується постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 9 статті 96 КУпАП та накладення стягнення у виді штрафу в розмірі 10200,00 грн. слід зазначити таке.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги та відомостей, наявних в Єдиному державному реєстрі судових рішень, відповідач вже звертався з касаційною скаргою на вказане судове рішення.
Ухвалою Верховного Суду від 06.09.2022 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2022 у справі № 420/17263/21 в частині позовних вимог про оскарження постанови відповідача від 14.09.2021 №217/21 відмовлено.
Пунктом 3 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, зокрема, якщо є ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.
Враховуючи, що Верховний Суд ухвалою від 06.09.2022 відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2022 у справі № 420/17263/21 в частині позовних вимог про оскарження постанови відповідача від 14.09.2021 №217/21, то відповідно до пункту 3 частини першої статті 333 КАС України у відкритті касаційного провадження в цій частині у справі № 420/17263/21 необхідно відмовити.
З приводу оскарження постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2022 в частині, що стосується припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 06.09.2021 слід зазначити таке.
Щодо строку на касаційне оскарження.
З даною касаційною скаргою на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2022 (повний текст виготовлено 14.07.2022) заявник звернувся 18.11.2022, тобто поза межами встановленого процесуального строку.
Касаційна скарга містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення суду апеляційної інстанції.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
За правилами частини четвертої статті 332 КАС України розгляд заяви особи про поновлення строку на касаційне оскарження здійснюється колегією суддів суду касаційної інстанції, склад якої визначений у порядку, встановленому статтею 31 КАС України.
Відповідно до частин першої та другої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Частина третя статті 329 КАС України визначає, що строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.
Перевіривши доводи поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, наведені у клопотанні про поновлення строку, колегія суддів вважає, що наведені заявником обставини не свідчать про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, виходячи з такого.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги та відомостей, наявних в Єдиному державному реєстрі судових рішень, постанова Третього апеляційного адміністративного суду ухвалена 13.07.2022 (повний текст складено 14.07.2022), отже останнім днем звернення з касаційною скаргою було 15.08.2022.
Вперше заявник звернувся з касаційною скаргою 15.08.2022, тобто в останній день тридцятиденного строку з дня виготовлення повного тексту оскаржуваного судового рішення.
Ухвалою Верховного Суду від 20.10.2022 касаційну скаргу повернуто заявнику.
01.11.2022 заявник повторно звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду шляхом направлення на електронну поштову адресу суду касаційної інстанції, без використання підсистеми "Електронний суд", через що ухвалою від 09.11.2022 касаційну скаргу повернуто заявнику.
18.11.2022 через систему «Електронний Суд» Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради звернулось втретє з касаційною скаргою.
В касаційній скарзі заявник також просить поновити строк на касаційне оскарження, покликаючись на те, що при первинному зверненні до Верховного Суду, його касаційна скарга залишена без руху ухвалою від 06.09.2022, але копія цієї ухвали Управлінню ДАБК не була вручена. Управління дізналося про вказану ухвалу з адвокатського запиту адвоката Мазуренко Л.І. від 12.10.2022, що надійшов на адресу Управління. Таким чином, заявник вказує, що Управління не з власної вини не здійснювало оплату судового збору, а по причині технічного збою роботи електронної пошти, через що адміністративним відділом Управління не отримано ухвалу по причині того, що така ухвала не була роздрукована з електронної скриньки.
Проаналізувавши доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не наведено переконливих обґрунтувань щодо поважності пропуску строку касаційного оскарження та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у останнього об'єктивних перешкод, які унеможливили звернутися до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, виконавши процесуальний обов'язок щодо належного оформлення касаційної скарги.
Управлінням ДАБК не зазначено поважні причини пропуску строку, які б унеможливлювали звернутися до суду касаційної інстанції у порядку встановленому законом, а доводи про те, що суб'єкт владних повноважень не здійснював оплату судового збору за подання касаційної скарги через неотримання ухвали Суду про залишення, поданої ним скарги без руху, не відповідають принципу правової визначеності.
Так, надання доказів сплати судового збору за подання касаційної скарги є вимогою процесуального законодавства до форми касаційної скарги, тому, звертаючись із скаргою відповідач мав обов'язок дотримання такої форми. Звернувшись же з касаційною скаргою, без дотримання форми в частині надання доказів сплати судового збору, відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, мав у найкоротші строки вжити заходи для усунення таких недоліків, проявивши активну поведінку шляхом їх направлення до Суду, звернення із клопотанням (за наявності підстав) у порядку, передбаченому статтею 133 КАС України та інше.
Крім того, неналежна організація процесу з оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб та невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у Суду - обов'язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.
Суд звертає увагу заявника, що повернення раніше поданої касаційної скарги не означає можливість повторного звернення до суду касаційної інстанції у будь-який час після такого повернення, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями Кодексу адміністративного судочинства України. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Отже, наведені відповідачем у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження підстави не можуть бути визнані судом поважними.
Відповідно до частини третьої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків на касаційне оскарження і підстави, вказані у заяві про поновлення строку, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу повідомити суд про інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження.
Також касаційна скарга подана без дотримання процесуальних положень про її форму та зміст, у зв'язку з чим її слід залишити без руху і надати строк для усунення недоліків з огляду на таке.
Положеннями статті 330 КАС України врегульовано питання форми та змісту касаційної скарги, а також порядок звернення із касаційною скаргою.
Так, відповідно до частини 1 статті 330 КАС України касаційна скарга подається у письмовій формі.
До касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також її копії відповідно до кількості учасників справи (частина 4 статті 330 КАС України).
Щодо обов'язку заявника надати копії касаційної скарги колегія суддів зазначає таке.
Так, статтею 335 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції надсилає копії касаційної та доданих до неї матеріалів учасникам справи разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження у справі.
Разом з цим, відповідно до частини сьомої статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС), за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Таким чином, положеннями статті 44 КАС України передбачено право звернутись до суду, в тому числі, з касаційною скаргою у альтернативний спосіб тому, що передбачений частиною 1 статті 330 КАС України, а саме: в електронній формі з використанням ЄСІТС.
З метою забезпечення функціонування ЄСІТС шляхом її поетапного впровадження прийнято Закон України №1416-ІХ від 27.04.2021 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи" (далі-Закон №1416-ІХ), яким, зокрема, внесені зміни до частини 8, 9 статті 44 КАС України.
Так, частини восьму і дев'яту статті 44 КАС України викладено в такій редакції:
"8. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
9. У разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів".
Вказаними змінами приведено у відповідність положення чинного законодавства щодо процедури звернення до адміністративного суду із процесуальними документами в альтернативній формі.
Водночас Законом №1416-ІХ не внесені зміни та не приведені у відповідність положення статей 330, 335 КАС України щодо форми, порядку подачі та надсилання копій касаційної скарги та доданих до неї матеріалів у разі обрання скаржником альтернативної форми звернення до суду касаційної інстанції, з урахуванням впровадження ЄСІТС та права звернення з касаційною скаргою в електронній формі.
Враховуючи, що положення статті 44 КАС України містяться в Загальній частині КАС України, їх приписи поширюються й на касаційне провадження.
Крім того, до частин восьмої та дев'ятої статті 44 КАС України внесені зміни пізніше за часом відносно останніх змін, які вносились до статей 330, 335 КАС України, Суд вважає за потрібне керуватись приписами частини вісім та дев'ять статті 44 КАС України, якими визначено як право учасника справи подати процесуальні документи в електронній формі з використанням ЄСІТС, так і обов'язок заявника у такому випадку надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Враховуючи те, що касаційна скарга була сформована у системі "Електронний суд", доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів заявником не надано, її слід залишити без руху.
Крім того, відповідно до частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору, якщо касаційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до приписів частини 1 статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України.
Разом з цим, у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 7 Закону № 3674-VI сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги заявником надано платіжне доручення № 259 від 20.10.2022 про сплату судового збору за первинно подану касаційну скаргу, яку останньому було повернуто.
Враховуючи вищенаведене, заявником не було дотримано вимоги частини четвертої статті 330 КАС України -не додано документ про сплату судового збору за подання даної касаційної скарги.
Щодо розміру судового збору слід зазначити таке.
У частині 1 статті 4 Закону № 3674-VI визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За змістом підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову, що містить вимогу немайнового характеру фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України від 15 грудня 2020 року №1082-ІХ "Про Державний бюджет України на 2021 рік" у 2021 році установлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 01 січня 2020 року в розмірі 2270,00 гривень.
Частиною третьою статті 4 Закону №3674-VI визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з даною касаційною скаргою у справі за позовом, що містить одну вимогу немайнового характеру, складає 1452,80 з розрахунку (2270*0,4)*200%)*0,8=1452 грн. 80 коп.
Для усунення недоліків касаційної скарги в частині розміру сплаченого судового збору, скаржнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1452 (одна тисяча чотириста п'ятдесят дві) грн. 80 (вісімдесят) коп. за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102, найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055), призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД Касаційний адміністративний суд, номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Отже, для усунення недоліків касаційної скарги, заявнику необхідно сплатити вказану суму судового збору, надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 КАС України.
Відповідно до положень статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання передбачених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 248, 329, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2022 у справі № 420/17263/21 в частині позовних вимог про оскарження постанови відповідача від 14.09.2021 № 217/21
Визнати неповажними причини пропуску строку Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на касаційне оскарження постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2022 у справі №420/17263/21 в частині оскарження, що стосується припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 06.09.2021.
Касаційну скаргу Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2022 у справі № 420/17263/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування припису, постанови - залишити без руху.
Встановити скаржнику строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Роз'яснити, що невиконання в установлений судом строк вимог ухвали щодо надання доказів про направлення копії касаційної скарги іншим учасникам справи та документу про сплату судового збору, є підставою для її повернення заявнику.
Роз'яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.
Надіслати скаржнику копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Л.В. Тацій
Суддя А.І. Рибачук
Суддя С.Г. Стеценко