06 грудня 2022 року
м. Київ
справа №520/6960/2020
адміністративне провадження № К/990/32961/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів - Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,
перевірив касаційну скаргу Донецької обласної прокуратури на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Донецької області про поновлення на посаді,
У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Прокуратури Донецької області, в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення кадрової комісії №1 від 02 квітня 2020 року № 29 про неуспішне проходження ним атестації; скасувати наказ прокурора Донецької області від 04 травня 2020 року №361-к щодо звільнення його з посади прокурора Слов'янської місцевої прокуратури Донецької області на час відпустки ОСОБА_2 по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку та органів прокуратури Донецької області на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру"; поновити його з 05 травня 2020 року по 14 березня 2021 року на посаді прокурора Слов'янської місцевої прокуратури Донецької області на час відпустки ОСОБА_2 по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, а з 15 березня 2021 року на посаді прокурора Слов'янської окружної прокуратури Донецької обласної прокуратури на рівнозначній посаді, яку він займав станом на 04 травня 2020 року; стягнути з Донецької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 05 травня 2020 року по 31 травня 2021 року у розмірі 513225,66 грн з урахуванням належних до сплати податків та інших обов'язкових платежів.
Справа неодноразово розглядалася судами.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2021 року позов задоволено частково. Скасовано наказ прокурора Донецької області від 04 травня 2020 року № 361-к щодо звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Слов'янської місцевої прокуратури Донецької області на час відпустки ОСОБА_2 по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та органів прокуратури Донецької області на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру». Поновлено ОСОБА_1 з 05 травня 2020 року на рівнозначній посаді прокурора Слов'янської місцевої прокуратури Донецької області на час відпустки ОСОБА_2 по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та органів прокуратури Донецької області. Стягнуто з прокуратури Донецької області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 293760 грн. В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2021 року скасовано рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову та відмовлено в позові в цій частині. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2021 року залишено без змін.
Постановою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 14 квітня 2022 року скасовано постанову суду апеляційної інстанції, а справу направлено на новий апеляційний розгляд через неналежне повідомлення учасників про розгляд справи.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2022 року скасовано рішення суду першої інстанції в частині поновлення ОСОБА_1 на рівнозначній посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Прийнято в цій частині постанову, якою поновлено ОСОБА_1 з 05 травня 2020 року на посаді прокурора Слов'янської місцевої прокуратури Донецької області на час відпустки ОСОБА_2 по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Стягнуто з Донецької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 1790281,00 грн, з проведенням необхідних відрахувань відповідно до вимог чинного законодавства. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2021 року залишено без змін.
02 грудня 2022 року Донецька обласна прокуратура подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2022 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права. Заявник просить переглянути оскаржене судове рішення на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України скасувати їх та відмовити в позові.
Предметом спору у цій справі є правомірність рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурора та наказу про звільнення прокурора з цих підстав з органів прокуратури.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
За приписами пункту 6 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у частині першій статті 328 цього Кодексу, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).
Вирішуючи спір та частково скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до висновку Верховного Суду, сформованому у справі №540/1456/20, обставини якої були подібними до спірних правовідносин. Так, вирішуючи спір у цій справі суди встановили, що заява про бажання пройти атестацію ОСОБА_1 не відкликана. Свого наміру пройти атестацію позивач не заперечував, однак на час іспиту перебував на стаціонарному лікуванні у період, який включає й строк, протягом якого відповідно до пункту 11 Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора від 03 жовтня 2019 року № 221 (далі - Порядок №221) прокурору належить повідомити кадрову комісію про причини своєї неявки та звернутися із заявою про перенесення дати іспиту. Встановлені обставини об'єктивно унеможливили особисту участь позивача у першому етапі атестації та перешкодили своєчасно (у триденний строк) особисто надати документ щодо поважності причин неприбуття позивача на іспит. Відтак, зважаючи на мету реформування системи органів прокуратури, впроваджену Законом України від 19 вересня 2019 року №113-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури", й атестації прокурорів як одного із способів її досягти, в спірних правовідносинах суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що факт відсутності позивача на іспиті у зв'язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні, підтверджений належними документами (листок непрацездатності), не може сам по собі свідчити про неналежний рівень його професійної компетентності. На думку суду, неналежне/несвоєчасне сповіщення про причини неприбуття на іспит, яке у цій справі прирівняли до неуспішного проходження позивачем атестації, якщо зіставити із юридичними наслідками, які настали для позивача внаслідок цього (звільнення з посади прокурора та органів прокуратури), не може замінити атестацію, завданням (призначенням) якої є проявити/підтвердити рівень знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. За таких обставин, суди дійшли висновку, що рішення кадрової комісії №1 від 02 квітня 2020 року №29, хоча й ухвалено з дотриманням формальних умов і процедур, передбачених пунктом 11 Порядку №221, проте не може відповідати критеріям законності, обґрунтованості та пропорційності.
Такі висновки суду апеляційної інстанції зроблені з урахуванням висновку Верховного Суду, сформованого у справі №№540/1456/20.
Верховний Суд відхиляє аргументи касаційної скарги щодо незастосування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, сформованих, зокрема, у справах №№ 640/25941/19, 640/10572/20, 580/2357/20, 640/8497/20 так як у цих справах Верховний Суд висловив правові позиції, виходячи із конкретних обставин, що мають індивідуальні ознаки, характерні саме для цих справ, а тому їхні обставини не є подібними до спірних правовідносин.
Ураховуючи те, що інші доводи касаційної скарги зводяться до часткового опису обставин справи, тлумачення норм законодавства та незгоди з висновками суду апеляційної інстанції, що відповідають висновкам Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, пунктом 6 частини першої 333 КАС України, Суд
1. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Донецької обласної прокуратури на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Донецької області про поновлення на посаді відмовити.
2. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С.А. Уханенко
Судді: О.В. Кашпур
О.Р. Радишевської