07 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 807/1444/17
адміністративне провадження № К/990/33205/22
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Уханенка С.А. перевірив касаційну скаргу Закарпатської обласної прокуратури на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 червня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Закарпатської обласної прокуратури, Ужгородської місцевої прокуратури, Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності протиправною та стягнення завданої шкоди,
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Закарпатської обласної прокуратури, Ужгородської місцевої прокуратури, Державної казначейської служби України, в якому просив: визнати протиправною бездіяльність Ужгородської місцевої прокуратури Закарпатської області та Закарпатської обласної прокуратури щодо неповернення йому майна - будівельної опалубки «Дока»; стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України, шляхом списання з рахунку призначеного для відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів державної влади суму матеріальних збитків у розмірі 450 000,00 грн та 400 000,00 грн у відшкодування моральної шкоди.
Справа неодноразово розглядалася судами.
Постановою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного суду від 21 липня 2021 року скасовано постанову суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні вимог стосовно визнання протиправною бездіяльності Ужгородської місцевої прокуратури Закарпатської області та Закарпатської обласної прокуратури щодо неповернення майна - будівельної опалубки «Дока» - та залишено в силі рішення суду першої інстанції у цій частині вимог. Скасовано постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2019 року та рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2018 року в частині вимог про стягнення суми матеріальних збитків у розмірі 450000,00 грн, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до Закарпатського окружного адміністративного суду.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 червня 2022 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2022 року, позов задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України шляхом списання з відповідного рахунку Державної казначейської служби України, спеціально визначеного для відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконних дій органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування завданих матеріальних збитків у сумі 450 000, 00 грн. У задоволені іншої частини позову відмовлено.
25 листопада 2022 року Закарпатська обласна прокуратура надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 червня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2022 року. Заявник, посилаючись на положення пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України і неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення та відмовити в позові.
Предметом спору у цій справі є бездіяльність органу прокуратури та відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконних дій органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами. Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
У тексті касаційної скарги підставою перегляду оскаржуваних судових рішень заявник, зокрема, зазначив про незастосування судами першої та апеляційної інстанцій правових позицій Верховного Суду, сформованих у справах №№826/12172/18, 824/245/19-а, 761/23904/19 щодо незалучення до участі у справі належних відповідачів та у цивільній справі №757/22936/19-ц щодо порядку відшкодування шкоди.
Вирішуючи питання відкриття касаційного оскарження з вказаної підстави, Суд виходить з наступного.
Так, за приписами пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України відкриття касаційного провадження можливе за умови зазначення у касаційній скарзі норми права щодо якої Верховним Судом висловлена правова позиція, подібність правовідносин та обґрунтування у чому саме полягає неправильне застосування судами цієї норми, з урахуванням обставин, установлених судами у цій справі.
Водночас застосовність висновків Верховного Суду повинно здійснюватися через призму норми права, яка діє у часі та впливає на врегулювання спірних правовідносин, а відповідно і вирішення спору.
Проаналізувавши доводи заявника, суд приходить до висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження за пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки заявник лише у тексті скарги зазначив про постанови Верховного Суду, проте не указав норми щодо якої такий висновок сформовано та не зазначив у чому саме полягає її неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій, обмежившись лише загальними посиланнями на те, що до розгляду цієї справи необхідно залучити і інших осіб, в якості співвідповідачів, що брали участь у вилученні спірного майна та необхідно перевірити докази у справі, що свідчать про втрату/пошкодження вилученого майна. Верховний Суд зазначає, що справа вже неодноразово вирішувалося судами, однак відомостей про те, що Закарпатська обласна прокуратура ще раніше порушувала питання щодо неналежного відповідача або доказів того, що заявник вживав заходи щодо залучення інших осіб до участі у цій справі, до матеріалів скарги не додано. Крім того, надалі у касаційній скарзі заявник описує, що саме прокуратура мала вжити за ухвалою суду заходів щодо повернення спірного майна, тому суд касаційної інстанції не бере до уваги указані аргументи через їхню необгрунтованість.
Інші аргументи скарги зводяться до часткового опису обставин справи, неповного з'ясування судами обставин справи, доводів щодо неправильної оцінки доказам у справі. Заявник наводить приклади справ, розглянутих Верховним Судом, проте викладає правові позиції Суду без системного зв'язку з обставинами цієї справи, що мають індивідуальний характер. Такі мотиви мають суб'єктивний характер та свідчать про переоцінку доказів у справі, що виключає можливість перегляду судового рішення з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.
Суд указує, що за приписами частини другої статті 341 КАС України оцінка доказів, установлення обставин, що не були встановлені або відхилені судом та вирішення питання щодо переваги одних доказів над іншими, не є повноваженнями суду касаційної інстанції, а позивач обґрунтовує свої доводи саме посиланням на обставини справи, що мають оціночний характер у сукупності з іншими обставинами, що не є підставою для відкриття касаційного провадження у справі.
Отже, правильно пославшись у касаційній скарзі на положення частини четвертої статті 328 КАС України, Закарпатська обласна прокуратура не виклала передбачені статтею 328 КАС України підстави, за яких оскаржувані судові рішення можуть бути переглянуті судом касаційної інстанції відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Лише загальні посилання на висновок Верховного Суду або необхідність відступлення від такого висновку, за відсутності вмотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права та дотримання всіх умов касаційного оскарження не є підставою для відкриття касаційного провадження. Тому касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України,
1. Касаційну скаргу Закарпатської обласної прокуратури на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 червня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Закарпатської обласної прокуратури, Ужгородської місцевої прокуратури, Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності протиправною та стягнення завданої шкоди повернути особі, яка її подала.
2. Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя С.А. Уханенко