06 грудня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/11733/22 пров. № А/857/14043/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,
суддів Онишкевича Т.В., Сеника Р.П.,
за участі секретаря судового засідання Хабазні Ю.Є.
представник позивача: Кожухар І.І.
представник відповідача : Тарабан О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2022 року у справі № 380/11733/22 за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про скасування постанови,
суддя в 1-й інстанції - Гулкевич І.З.,
час ухвалення рішення - не зазначено.,
місце ухвалення рішення - м. Львів,
дата складання повного тексту рішення - не зазначено,-
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області звернулося в суд з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) у якому просило скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 09.08.2022 ВП № 62604490 про накладення штрафу.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 09.08.2022 відповідачем винесено постанову, якою накладено на Головне управління ПФУ у Львівській області штраф в розмірі 5100 грн. за невиконання рішення суду без поважних причин. На переконання позивача, постанова державного виконавця від 09.08.2022 є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки рішення суду виконано фактично та у повному обсязі, у зв'язку із чим, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2022 року позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Тарабан Олени Олександрівни від 09.08.2022 ВП №62604490 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн..
Не погодившись з прийнятим рішенням Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає про помилковість висновків суду першої інстанції про те, що рішення № 461/453/16-а є фактично виконаним, що підтверджується представленими пенсійним органом розрахунками та ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2020 за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду в справі № 461/453/16-а.
Звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що рішенням Галицького районного суду м. Львова від 18.01.2022 у справі № 461/10111/21 скасовано постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 26.07.2021 про закінчення виконавчого провадження № 62604490, яку було винесено на підставі вищезазначених доводів, та ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2020.
Апелянт вважає, що державний виконавець діяв у спосіб, визначений Законом України «Про виконавче провадження», що підтверджується наступним, оскільки заходами примусового виконання рішень зобов'язального характеру є застосування штрафних санкцій до боржника та внесення подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно з вищезазначеним Законом.
Зазначає, що винесення оскаржуваної постанови відбувалося в межах виконавчого провадження № 62604490, з виконання рішення суду в справі № 461/453/16-а, що набрало законної сили, однак судом першої інстанції не з'ясовано та не надано оцінки причинам невиконання рішення суду в справі № 461/453/16-а.
14.07.2022 року в порядку статті 18 Закону відповідачем скеровано начальнику Головного управління Пенсійного фонду у Львівській області Недзельській Галині Всеволодівні вимогу, якою зобов'язано, з метою недопущення порушення прав та інтересів стягувана, в десятиденний термін з дня отримання вимоги виконати рішення Галицького районного суду м. Львова в справі № 461/453/16-а, та надати документальне підтвердження виконання згаданого судового рішення.
Боржнику повідомлено, що згідно з положеннями частини 2 статті 63 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу. Однак, листом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 27.07.2022 за № 1300-5308-8/65759 повідомлено інформацію, аналогічну листу від 19.08.2020 за № 1300-0330-8/65330.
Відтак, станом на 09.08.2022 вимог виконавчого документа не виконано. На даний момент відсутні будь-які заборони щодо вчинення виконавцем виконавчих дій примусового характеру, а саме накладення штрафу за невиконання рішення. Також відсутні будь-які підстави для зупинення вчинення виконавчих дій, передбачені Законом України «Про виконавче провадження».
Враховуючи вищевикладене, апелянт вважає, що 09.08.2022 державним виконавцем, керуючись статтями 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог закону винесено постанову про накладення штрафу на боржника в сумі 5100,00 грн., зобов'язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів, та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.
Позивач не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, що відповідно до частини четвертої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України) відсутність відзиву не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України).
Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) перебувало виконавче провадження №62604490 з примусового виконання виконавчого листа №461/453/16-а виданого 17.03.2020 Галицьким районним судом м. Львова про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду у Львівській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , починаючи з дати призначення пенсії 31.12.2014, з урахуванням : суми індексації грошового забезпечення, що відображена у довідці Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області №1089 від 04.03.2016; індексації суми пенсії відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», а також провести виплату недоотриманих коштів у зв'язку з проведеними перерахунками з урахуванням виплачених сум пенсії.
23.07.2020 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та скеровано сторонам до відома та виконання.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 19.08.2020 за №1300-0330-8/65330 повідомлено про проведення індексації пенсії та здійснення перерахунку пенсії з урахуванням сум грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні та індексації заробітної плати. Доплата індексації пенсії за період з 01.02.2015 по 31.12.2017 становить 13849,80 грн.(з якої утримано податок на доходи фізичних осіб (ПДФО)за період з 01.02.2015 по 30.06.2016 в сумі 879,29 грн. та військовий збір в сумі 87,83грн.). Таким чином, сума доплати індексації становить 12882,68 грн., з них за період з 01.02.2015 по 31.12.2015 -504,88 грн. Загальна сума доплати після проведеного перерахунку за період з 31.12.2014 по 31.12.2017 становить 90627,94 грн. (з якої утримано податок на доходи фізичних осіб (ПДФО)за період з 01.01.2015 по 30.06.2016 в сумі 4927,25грн. та військовий збір в сумі 492,81грн.). Таким чином, сума доплати становить 85207,88 грн., в тому числі сума індексації грошового забезпечення, яка за період з 31.12.2014 по 31.12.2015 становить З399,55 грн. Всього на виконання судових рішень виплачено додатковою відомістю січня 2018 - 98090,56 грн., в т.ч. індексація грошового забезпечення та індексація пенсії. Розмір пенсійної виплати за період з 31.12.2014 по 31.01.2018 приведено у відповідність до вимог законодавства, згідно із довідкою ліквідаційної комісії ГУМВС України у Львівській області від 23.03.2018 №91-03156 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ(міліції),чинними за січень 2016,що надійшла на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103.
За результатами повторного розгляду справи, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2019 № 857/9591/19, позов задоволено частково: зобов'язано Головне управління здійснити перерахунок пенсії, починаючи здати призначення пенсії (з 31.12.2014), з урахуванням: суми індексації грошового забезпечення, що відображена у довідці Головного управління МВС України у Львівській області від 04.03.2016 №1089; індексації суми пенсії відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»; провести виплату недоотриманих коштів у зв'язку з проведеними перерахунками з урахуванням виплачених сум пенсії. При цьому, перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням суми індексації грошового забезпечення та індексації суми пенсії, а також виплату нарахованих коштів здійснено в січні 2018 в межах загальної суми, виплаченої на виконання рішень Галицького районного суду м. Львова у справі №461/453/16-а та Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017. Крім цього, згідно ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2020 за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду в справі № 461/453/16-а суд дійшов висновку, що у зв'язку з проведеними перерахунками з урахуванням виплачених сум пенсії постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2019 у справі № 461/453/16-а фактично є виконаною, що підтверджується представленим пенсійним органом розрахунком.
26.07.2021 державним виконавцем Тарабан О.О. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.
Постановою начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Антощука Б.В. про перевірку законності виконавчого провадження №62604490 від 30.08.2021 дії державного виконавця Тарабан О.О. визнано такими, що відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження».
Постановою заступника начальника Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) - начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Бассарабом Тарасом Юрійовичем про результати перевірки законності виконавчого провадження № 62604490 від 28.09.2021 дії державного виконавця Тарабан О.О. визнано такими, що відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження».
Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 18.01.2022 у справі №461/10111/21 скасовано постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Тарабан Олени Олександрівни від 26.07.2021 про закінчення виконавчого провадження №62604490.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 03.05.2022 у справі №461/10111/21 зобов'язано Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) подати Галицькому районному суду м. Львова звіт про виконання рішення Галицького районного суду м. Львова від 18.01.2022 у справі №461/10111/21.
17.06.2022 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) винесено постанову про відновлення виконавчого провадження.
14.07.2022 державним виконавцем направлено вимогу Головному управлінню Пенсійного фонду України у Львівській області про виконання в десятиденний термін з дня отримання вимоги рішення Галицького районного суду м. Львова в справі №461/453/16-а.
Листом Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 27.07.2022 №1300-5308-8/65759 повідомлено інформацію, аналогічну листу від 19.08.2020 №1300-0330-8/65330.
Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Тарабан О.О. від 09.08.2022 в рамках виконавчого провадження №62604490 накладено на боржника - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області штраф у розмірі 5100 грн., в зв'язку з невиконанням рішення суду без поважних причин, і зобов'язано боржника протягом десяти робочих днів виконати рішення суду.
Не погоджуючись із винесеною постановою про накладення штрафу, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що рішення №461/453/16-а є фактично виконаним, що підтверджується представленими пенсійним органом розрахунками та ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2020 за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду в справі № 461/453/16-а.
Суд зазначив, що на момент прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановлений факт невиконання боржником рішення суду у встановлений законодавством строк, з приводу якого здійснюються заходи на його виконання. При цьому обов'язковою умовою накладення державним виконавцем штрафу є невиконання судового рішення боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати судове рішення, проте не зробив цього. Суд також вказав про те, що на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Суд розглянувши усі подані документи і матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що оскаржувана постанова державного виконавця про накладення штрафу у виконавчому провадженні, винесена лише у зв'язку з фактичним невиконанням судового рішення та без з'ясування і оцінки причин цього невиконання.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII ( у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі Закон №1404-VIII) визначено, шо виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно ч. 1ст. 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч. 1 ст. 18 Закону № 1404-VIII).
Пунктами 1, 16 ч. 3 ст. 18 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону № 1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Приписами ч. 1, 2 ст. 63 Закону № 1404-VIII передбачено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного ч. 6 ст. 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Із змісту ч. 1 ст. 75 Закону № 1404-VIII видно, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Системний аналіз вищенаведених правових норм вказує на те, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин.
Поважними причинами невиконання боржником рішення можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення боржника, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для виконання рішення у встановлений виконавцем строк та повинні бути підтверджені належними доказами.
При цьому, застосування такого заходу реагування як винесення постанови про накладення штрафу є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.
Така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.04.2020 у справі №826/14754/17.
Накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання (виконати судове рішення). Така відповідальність не настає за умови, що судове рішення не виконано з поважних причин і в строк, встановлений державним виконавцем.
Тобто, даючи оцінку тому чи правомірно на боржника наклали штраф за невиконання/повторне невиконання судового рішення потрібно з'ясувати часові рамки, в межах яких боржник мав вчинити певні дії (за виконавчим листом) і в чому причина невиконання судового рішення у відведений йому строк. У цьому зв'язку варто зауважити, що сам факт невиконання судового рішення у визначений строк без з'ясування і оцінки причин цього невиконання не може вважатися підставою для відповідальності боржника відповідно до ст. 75 Закону № 1404-VIII.
Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об'єктивно) перешкодило виконати судове рішення.
Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №640/9234/19.
Колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що на момент прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановлений факт невиконання боржником рішення суду у встановлений законодавством строк, з приводу якого здійснюються заходи на його виконання. При цьому обов'язковою умовою накладення державним виконавцем штрафу є невиконання судового рішення боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати судове рішення, проте не зробив цього. Поважними причинами невиконання рішення суду в розумінні норм України «Про виконавче провадження» можуть вважатися обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи, і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.
При цьому, колегія суддів враховує, що рішенням Галицького районного суду м. Львова від 18.01.2022 у справі 461/10111/21 скасовано постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Тарабан Олени Олександрівни від 26.07.2021 про закінчення виконавчого провадження № 62604490, де суд зокрема дійшов висновку про те, що рішення суду у справі №461/453/16-а на даний час не є виконаним повністю.
Суд апеляційної інстанції не надає оцінки вищезазначеному рішенню від 18.01.2022 у справі 461/10111/21, однак враховуючи те, що у даній справі, яка розглядається, спір стосується саме з'ясування обставин щодо фактичного виконання рішення за наслідками якого і прийнято постанову про накладення штрафу, колегія суддів бере до уваги та зазначає, що є не зрозумілим твердження суду першої інстанції про відсутність реального виконання судового рішення у справі №461/453/16-а. У рішенні не наведено мотивів такого висновку, натомість викладено обставини розгляду справи №461/453/16-а, зміст виконавчого провадження №62604490, зазначено про рішення Галицького районного суду м. Львова від 03 грудня 2020 року у справі №461/7136/20, яким Головному управлінню Пенсійного фонду України у Львівській області відмовлено в стягнені з ОСОБА_1 суми переплати пенсії за період з 31.12.2014 року по 30.04.2019 року в розмірі 110568, 91 грн., яка була здійснена у зв'язку з перерахунком пенсії за рішеннями у справі №461/453/16-а.
Натомість, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2020 у справі № 461/453/16-а прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській обл. про виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2019 року в адміністративній справі № 461/453/16-а. У встановленні нового строку подання звіту про виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2019р. в адміністративній справі № 461/453/16-а, а також в накладенні штрафу на керівника Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській обл., відповідального за виконання зазначеного судового рішення, - відмовлено.
Суд встановив, що на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2019 року у справі № 461/453/16-а проведено розрахунок пенсії ОСОБА_1 , при цьому сума доплати становить 3844 грн. 43 коп. При цьому, перерахунок пенсії з урахуванням суми індексації грошового забезпечення та індексації суми пенсії, а також виплату нарахованих коштів, здійснено у січні 2018 року в межах загальної суми, виплаченої на виконання рішення Галицького районного суду м.Львова від 14.11.2016 року у справі № 461/453/16-а та постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017 року.
Водночас, суми індексації, які не є складовою грошового забезпечення, зазначені у довідці № 798 від 20.11.2017 року (на підставі якої виконувались рішення Галицького районного суду м.Львова від 14.11.2016 року та постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017р року) є ідентичні сумам, зазначеним у довідці № 1089 від 04.03.2016 року.
Окрім цього, суд встановив, що по причині здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 відповідно до рішення Галицького районного суду м.Львова від 14.11.2016 року у справі № 461/453/16-а та постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017 року, скасування таких рішень в касаційному порядку, приведення пенсійної виплати ОСОБА_1 у відповідність до вимог законодавства згідно із довідкою ліквідаційної комісії ГУ МВС України Львівській обл. № 91-03156 від 23.03.2018р року, а також проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2019р., виникла переплата пенсії ОСОБА_1 за період з 31.12.2014 року по 30.04.2019 року в сумі 110568 грн. 91 коп..
Суд дійшов висновку, що у зв'язку з проведеними перерахунками з урахуванням виплачених сум пенсії постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2019 у справі № 461/453/16-а фактично є виконаною, що підтверджується представленим пенсійним органом розрахунками.
Відтак, суд першої інстанції скасовуючи оскаржувану постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 09.08.2022 ВП № 62604490 про накладення штрафу дійшов вірного висновку, що рішення №461/453/16-а є фактично виконаним, що підтверджується представленими пенсійним органом розрахунками та ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2020 за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду в справі № 461/453/16-а.
Cуд першої інстанції вірно вказав паро те, що даючи оцінку тому чи правомірно на боржника наклали штраф за невиконання/повторне невиконання судового рішення потрібно з'ясувати часові рамки, в межах яких боржник мав вчинити певні дії (за виконавчим листом) і в чому причина невиконання судового рішення у відведений йому строк. У цьому зв'язку варто зауважити, що сам факт невиконання судового рішення у визначений строк без з'ясування і оцінки причин цього невиконання не може вважатися підставою для відповідальності боржника відповідно до ст. 75 Закону № 1404-VIII.
Отже, державний виконавець зобов'язаний був провести перевірку виконання судового рішення боржником, перед прийняттям оскаржуваної постанови про накладення штрафу, однак останню винесено лише у зв'язку з фактичним невиконанням судового рішення та без з'ясування і оцінки причин цього невиконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ч. 3 ст. 243, ст. ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2022 року у справі № 380/11733/22 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк
судді Т. В. Онишкевич
Р. П. Сеник
Повне судове рішення складено 07 грудня 2022 року