29 листопада 2022 рокуЛьвівСправа № 162/357/22 пров. № А/857/13520/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Гінди О.М.
суддів: Ніколіна В.В., Пліша М.А.,
за участю секретаря судових засідань - Михальської М.Р.,
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Любешівського районного суду Волинської області від 17 серпня 2022 року (головуючий суддя: Івасюта Л.В., місце ухвалення - м. Луцьк) у справі адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора УПП у Волинській області ДПП старшого лейтенанта поліції Шевчика Тараса Володимировича, Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови, -
встановив:
ОСОБА_1 , 20.07.2022 звернувся з позовом до суду, в якому просив визнати протиправним та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 296046 від 13.07.2022, якою на нього накладено стягнення в розмірі 510 грн, за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Обґрунтовує позов тим, що у спірних правовідносинах не було недостатньої видимості, інспектор виніс постанову без будь якої підготовки справи до розгляду, не були досліджені докази, не були вирішені подані ним клопотання, зокрема, про перенесення розгляду справи для отримання правової допомоги, не були заслухані особи, які беруть участь у розгляді справи, а справа була розглянута за його відсутності
Рішенням Любешівського районного суду Волинської області від 17 серпня 2022 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився позивач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що зазначене рішення винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт посилається на аналогічні підстави викладені в позовній заяві.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про його дату, час та місце.
У відповідності до ч. 3 ст. 268 і ч. 4 ст. 229 КАС України неприбуття сторін не перешкоджає апеляційному розгляду справи і такий проведено у їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не може бути задоволеною з таких мотивів.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно з постановою серії БАВ №296046 від 13.07.2022 на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 126 та ч. 2 ст. 122 КУпАП за те, що позивач 13.07.2022 о 10 год 29 хв на автодорозі М-07382км+400м, керуючи транспортним засобом RENAULT MAGNUM 440/KOGEL SNCO21 реєстраційний номер НОМЕР_1 /АС0803/ХР, в умовах недостатньої видимості (дощ) не увімкнув ближнього світла фар або протитуманні ліхтарі та на момент перевірки не пред'явив поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, чим порушив п. 19.1 та 2.4а ПДР України та вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 126 та ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вина позивача у порушенні п. 19.1 «а» ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП доведена, а тому оскаржувана постанова є законною.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП України передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно з постановою серії БАВ №296046 від 13.07.2022 на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 126 та ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Разом з тим, оскільки позивач оскаржує постанову про накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, а тому предметом розгляду у цій справі є законність постанови серії БАВ № 296046 від 13.07.2022 лише у цій частині.
Так, відповідно до п. п. «а» п. 19.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі ПДР України), у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені такі світлові пристрої: а) на всіх механічних транспортних засобах - фари ближнього (дальнього) світла.
Згідно Примітки до цієї статті, в умовах недостатньої видимості на механічних транспортних засобах дозволяється замість фар ближнього (дальнього) світла ввімкнути протитуманні фари.
Частиною 2 ст. 122 КУпАП, передбачено відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що до матеріалів справи додано диск з відеозаписами фіксації події, яка описана в постанові про адміністративне правопорушення, які в розумінні ст. 251 КУпАП є належними доказами по справі.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що з вказаного відеозапису чітко вбачається, що позивач здійснював рух транспортним засобом RENAULT MAGNUM 440/KOGEL SNCO21 реєстраційний номер НОМЕР_1 /АС0803/ХР в умовах недостатньої видимості без ввімкнених фар ближнього (дальнього) світла або ввімкнених протитуманних фар.
Так, згідно « 1. Загальні положення» ПДР України, недостатня видимість - видимість дороги в напрямку руху менше 300 м у сутінках, в умовах туману, дощу, снігопаду тощо.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно довідки Волинського обласного центру з гідрометеорології від 25.07.2022 № 993/01-49/207 (а. с. 31), в період з 09 год 12 хв по 11 год 16 хв в смт. Маневичі Камінь-Каширського району Волинської області відмічалася безперервна мряка з кількістю опадів 0,7 мм, що погіршувало видимість.
Отже, аналіз фактичних обставин справи, установлених під час її розгляду, у їх взаємному зв'язку та сукупності мотивів, покладених в основу оскаржуваної постанови, дає підстави суду апеляційної інстанції для висновку про доведеність у спірних правовідносинах належними та допустимими доказами вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Стосовно покликання позивача, що працівником поліції не надано можливості реалізувати його право на отримання правової допомоги, то суд апеляційної інстанції вважає такі безпідставними.
Оскільки, згідно вище згаданого відеозапису, інспектором УПП у Волинській області ДПП старшим лейтенантом поліції Шевчиком Т.В., позивачу надавалась можливість скористатися правовою допомогою адвоката за місцем вчинення правопорушення або перенести розгляд справи про адміністративне правопорушення, для забезпечення участі у розгляді справи адвоката, до відділу організації несення служби УПП у Волинській області ДПП в м. Ковелі у робочі дні старшого лейтенанта поліції Шевчика Т.В. Однак, ОСОБА_1 проти цього заперечив.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що у задоволенні позову необхідно відмовити, оскільки оскаржувана постанова серії БАВ № 296046 від 13.07.2022 відповідає вимогам КУпАП України, винесена на підставі та в межах повноважень наданих поліцейському патрульної поліції, за наявністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, а отже є законною.
Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін.
Керуючись ст. ст. 268, 271, 272, 286, 315, 316, 321, 322, КАС України, суд -
постановив:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Любешівського районного суду Волинської області від 17 серпня 2022 року у справі № 162/357/22 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. М. Гінда
судді В. В. Ніколін
М. А. Пліш
Повне судове рішення складено 07.12.2022.