07 грудня 2022 рокуЛьвівСправа № 260/2834/22 пров. № А/857/13832/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Гудима Л.Я.,
суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Адміністрації Державної прикордонної служби України на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2022 року, головуючий суддя - Маєцька Н.Д., ухвалене у м. Ужгороді, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
В серпні 2022 року позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Адміністрації ДПС України, в якому просив визнати протиправною бездіяльність Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо не оформлення та не подання до Головного Управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області всіх необхідних документів для призначення пенсії за вислугою років на пільгових умовах ОСОБА_1 ; зобов'язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України підготувати та подати до Головного Управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області подання та документи для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугою років на пільгових умовах на підставі вимог пункту а статті 12, статті 17-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ та підпункту в пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів № 393 від 17.07.1992 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей».
В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що листом від 21 липня 2022 року відповідач відмовив у підготовці та поданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області документів для призначення пенсії, у зв'язку з відсутністю у позивача достатньої кількості вислуги років у календарному обчисленні, які надають право на пенсійне забезпечення. Основним актом на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон №2262-ХІІ. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов'язується не з категорією працівників, що реалізують право на пенсію, а з спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2022 року адміністративний позов задоволено; визнано протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо відмови в оформленні та поданні документів до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років згідно п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; зобов'язано Адміністрацію Державної прикордонної служби України оформити та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області документи для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років згідно п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, Адміністрація ДПС України оскаржила його в апеляційному порядку, яка, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, не надано належної правової оцінки наявним доказам, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що оскільки вислуга позивача становить лише 20 календарних років 01 місяців 13 днів, що є недостатнім для призначення пенсії, то відсутні підстави для підготовки, оформлення та направлення документів, необхідних для призначення позивачу пенсії за вислугу років.
На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи,
відповідно до витягу з наказу Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 09 вересня 2016 року № 203-ос позивача виключено зі списків частини та всіх видів забезпечення з 9 вересня 2016 року.
Відповідно до вказаного наказу вислуга років станом на 09 вересня 2016 року становить: календарна 20 років 01 місяць 13 днів, пільгова 03 роки 08 місяців 07 днів, загальна 23 роки 09 місяців 20 днів.
14 липня 2022 року позивач звернувся до Адміністрації Державної прикордонної служби України із заявою, в якій просив оформити та подати необхідні документи до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області для призначення йому пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам , військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їх сімей».
Листом від 21 липня 2022 року № 11/С-5836-8732 відповідач повідомив, що вислуга років позивача на військовій службі у календарному обчисленні становить лише 20 років 01 місяць 13 днів, що не відповідає умовам призначення пенсії за вислугу років, встановленим пунктом «а» статті 12 Закону України № 2262. Відтак, відсутні підстави для прийняття заяви про призначення пенсії за вислугу років та надання доручення про підготовку документів, необхідних для призначення пенсії за вислугу років на умовах, встановлених статтею 12 Закону № 2262 та їх надсилання до відповідного органу Пенсійного фонду України.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що для призначення пенсій за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку № 393.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення, визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, в органах внутрішніх справ є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» № 2262-XII від 09.04.1992 року (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Відповідно до пункту «а» частини 1 статті 12 Закону № 2262-ХІІ право на пенсійне забезпечення на умовах цього закону мають звільнені зі служби особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом.
Як передбачено пунктом «а» частини 1 статті 12 Закону № 2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах б - д , ж статті 12 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема, з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та 6 місяців і більше.
До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону. Статтею 17 Закону №2262-ХІІ визначено види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії. При призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.
Відповідно до статті 17-1 Закону № 2262-ХІІ порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначених вимог Закону № 2262-ХІІ Кабінетом Міністрів України постановою №393 від 17.07.1992 року затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсії і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей (далі - Порядок № 393). Вказаним Порядком № 393 також визначаються періоди проходження військової служби, що зараховуються до вислуги років, зокрема, на пільгових умовах.
Отже, Законом №2262-ХІІ передбачено пільгові умови для призначення пенсій за вислугу років, які встановлюються урядом шляхом прийняття підзаконних нормативно-правових актів.
Таким чином, основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон № 2262-ХІІ. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов'язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.
Аналогічні висновки щодо застосування норм права висловлений Верховним Судом в постановах від 27.06.2018 року у справі № 750/9775/16-а, від 03.03.2021 року у справі №805/3923/18-а, від 10.03.2021 року у справі № 812/1100/17, від 16.03.2021 року у справі №826/16811/18 та від 14.04.2021 року у справі № 480/4241/18, які відповідно до приписів ч. 5 ст. 242 КАС України враховуються судом при вирішенні спірних правовідносин.
Крім того, Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду в постанові від 03 березня 2021 року у справі № 805/3923/18-а з метою приведення судової практики до єдиного тлумачення та застосування норм Закону № 2262-ХІІ в частині призначення пенсії за вислугу років, враховуючи пільгове нарахування стажу, вважав за необхідне відступити від правових висновків, викладених у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 725/1959/17, від 27 березня 2018 року у справі № 295/6301/17 (на які, зокрема, посилається представник відповідача). При цьому Верховний Суд зазначив про необґрунтованість висновку суду апеляційної інстанції про те, що визначальною для набуття права на призначення пенсії за вислугу років є саме календарна вислуга років, оскільки цей висновок ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає необґрунтованими доводами апелянта про те, що визначальною для набуття права на призначення пенсії за вислугу років є саме календарна вислуга років.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.11.2018 року у справі № 537/1980/16-а сформувала правовий висновок у подібних правовідносинах щодо компетенції уповноважених органів з питань прийняття рішень про призначення пенсії згідно із Законом № 2262-ХІІ. Уповноважені структурні підрозділи здійснюють перевірку поданих звільненими зі служби особами заяв про призначення пенсії, здійснюють обчислення вислуги років для призначення пенсії і встановлюють наявність підстав для її призначення. Після цього такий орган законодавчо наділений компетенцією направити подання про призначення пенсії за вислугу років до територіального органу Пенсійного фонду України або відмовити у такому поданні.
З урахуванням висновків Верховного Суду у вказаних вище постановах, колегія суддів вважає вірним висновок суду попередньої інстанції про те, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, відтак підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Адміністрації Державної прикордонної служби України залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2022 року у справі №260/2834/22 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Л. Я. Гудим
судді О. М. Довгополов
В. В. Святецький