23 листопада 2022 рокуЛьвівСправа № 460/721/22 пров. № А/857/9927/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коваля Р. Й.,
суддів Гуляка В. В.,
Ільчишин Н. В.,
з участю секретаря судового засідання Петрунів В. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 06 червня 2022 року (прийняту в м. Рівне суддею Нор У.М.; складену в повному обсязі 06 червня 2022 року) про закриття провадження в справі № 460/721/22 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У січні 2022 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі також - ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - ГУ ДПС у Рівненській області) від 30.11.2018 № 0069551301.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 13 січня 2022 року позовну заяву ФОП ОСОБА_1 прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі.
24.05.2022 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі, оскільки на день звернення до суду із позовом у цій справі були такі, що набрали законної сили, судові рішення у справах між тими ж самими сторонами, про той саме предмет і з тих самих підстав, а саме: №№ 460/401/19, 460/4599/21.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 06 червня 2022 року провадження в адміністративній справі № 460/721/22 закрито, позаяк станом на день звернення до суду із позовом у цій справі були такі, що набрали законної сили, судові рішення у справах між тими ж самими сторонами, про той саме предмет і з тих самих підстав.
Не погодившись із цією ухвалою, її оскаржила ФОП ОСОБА_1 , яка вважає, що ухвала суду першої інстанції прийнята за неповного з'ясування судом обставин справи, невідповідності висновків суду обставинам справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права. Тому просила скасувати ухвалу суду першої інстанції про закриття провадження у справі і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що спір у цій справі виник між тими ж самими сторонами, що й у справах №№ 460/401/19, 460/4599/21, предметом спору є теж податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Рівненській області від 30.11.2018 № 0069551301, проте підстави скарження його є іншими, оскільки в позові, як на підставу скасування податкове повідомлення-рішення, позивач покликається на порушення строків його винесення, котрі не досліджувалися у справах №№ 460/401/19, 460/4599/21.
У зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не здійснювалося.
Також за приписами частини другої статті 313 КАС України неявка сторін, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити з таких підстав.
Згідно частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Стаття 171 КАС України передбачає, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Судом встановлено, що у цій справі за № 460/721/22 ФОП ОСОБА_1 подано позов про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Рівненській області від 30.11.2018 № 0069551301, як і у справах №№ 460/401/19, 460/4599/21.
У справі № 460/721/22 позов заявлено з підстав порушення контролюючим органом строків винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки таке винесене поза межами строків, визначених п. 86.8 ст. 86 ПК України, а акт перевірки було вручено позивачу в момент його складання й таке податкове повідомлення-рішення було сформовано з порушенням ст. 58 ПК України.
А в справі № 460/401/19 - з підстав вчинення нею ряду дій щодо своєчасної реєстрації (надіслання на реєстрацію) податкових накладних 18.06.2018 № 84; від 19.06.2018 № 85; від 20.06.2018 № 86; від 22.06.2018 № 87; від 25.06.2018 № 88; від 26.06.2018 № 89; від 27.06.2018 № 90; від 02.07.2018 № 95; від 03.07.2018 № 96; від 03.07.2018 № 97; від 04.07.2018 № 98; від 13.07.2018 № 80 у строк, що встановлений п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та відсутність надіслання квитанції про прийняття/неприйняття або зупинення реєстрації останніх (у т.ч. у зв'язку з збоями системи електронного адміністрування), а в силу п. 201.10 ст. 201 ПК України прямо зазначає, що якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Натомість, у справі № 460/4599/21 позов заявлено з підстав припинення господарських відносин між нею та покупцями останньої й повернення постачальнику продукції, за результатом чого скасовано податкові накладні 18.06.2018 № 84; від 19.06.2018 № 85; від 20.06.2018 № 86; від 22.06.2018 № 87; від 25.06.2018 № 88; від 26.06.2018 № 89; від 27.06.2018 № 90; від 02.07.2018 № 95; від 03.07.2018 № 96; від 03.07.2018 № 97; від 04.07.2018 № 98; від 13.07.2018 № 80 й відповідно - останні не підлягали реєстрації в реєстрі податкових накладних у строки, встановлені Податковим кодексом України, а відповідні штрафні санкції не застосовуються у зв'язку з відсутністю об'єкту застосування останніх.
Право на повторне звернення до суду з інших підстав підтверджено висновком Верховного Суду у постанові від 22.04.2021 у справі № 640/13460/19, відповідно до якого позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників справи, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.
Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору (постанова Верховного Суду від 19.11.2019 року у справі № 640/5563/19).
Підстава позову - це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутися до суду, а предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких він просить ухвалити судове рішення. Водночас, визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норми закону позивач просить про захист свого права.
Колегія суддів зазначає, що у межах проваджень № 460/401/19 та № 460/4599/21 позивач посилалася на своєчасність надіслання на реєстрацію податкових накладних, збій системи та не надіслання квитанції про реєстрацію/зупинення реєстрації/відмову в реєстрації вищевказаних податкових накладних у зв'язку з таким збоєм, а в провадженні № 460/721/22 позивач посилається на порушення строків винесення податкового повідомлення-рішення (котрі не досліджувалися у справах № 460/401/19 та № 460/4599/21), тобто зазначає інші підстави подання позову.
Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції не встановив належним чином обставини та підстави у справах №№ 460/401/19, 460/4599/21 та № 460/721/22, а тому висновок суду про закриття провадження у цій справі є помилковим та суперечить завданню адміністративного судочинства.
У справі "Bellet v. France", Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
У рішенні по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Право на захист у суді своїх прав і свобод є конституційною гарантією, яка забезпечується реальною можливістю усякій заінтересованій особі звернутися до суду у встановленому законом порядку про захист прав, свобод та інтересів та можливістю обирати спосіб захисту, використовуючи при цьому всі дозволені законодавством інструменти та засоби.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про закриття провадження у справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України чим обмежив доступ позивачу до суду.
Згідно зі статтею 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків суду обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена за неповного з'ясування судом обставин справи та з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про закриття провадження у справі, а тому оскаржувану ухвалу суду необхідно скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 06 червня 2022 року про закриття провадження в адміністративній справі № 460/721/22 скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Р. Й. Коваль
судді В. В. Гуляк
Н. В. Ільчишин
Постанова складена у повному обсязі 05 грудня 2022 року.